• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Робота навчально-методичного кабінету профорієнтації

Значне місце в профорієнтаційній роботі з учнями відіграє робота навчально-методичного кабінету профорієнтації. У багатьох школах вчителі трудового навчання є організаторами таких кабінетів. Навчально-методичний кабінет профорієнтації в школі потрібен для проведення систематичної роботи з учнями по підготовці їх до свідомого вибору професії, з батьками, а також для надання методичної допомоги вчителям, працівникам підприємств (організацій) у проведенні профорієнтаційної роботи.

Тому важливо, щоб оформлення й обстановка кабінету сприяли певному психологічному настрою учнів, давали можливість одержати тут відповіді на питання, що їх цікавлять, викликали потребу відвідати його.

У зміст роботи кабінету професійної орієнтації входить:

1. Інформування учнів про різні галузі народного господарства країни, ознайомлення з найбільш розповсюдженими професіями.

2. Виявлення і розвиток професійних інтересів, схильностей, здібностей учнів до визначених видів трудової діяльності.

3. Формування в них професійних намірів, що відповідають психофізіологічним якостям особистості і враховують потреби суспільства в кадрах.

4. Організація педагогічних консультацій для учнів з питань вибору професії, працевлаштування і продовження освіти.

5. Проведення методичної роботи з вчителями та іншими працівниками (педагогічні читання, лекції, семінари, індивідуальні заняття).

6. Вивчення й узагальнення передового досвіду з профорієнтації школярів.

7. Проведення роботи з батьками (збори, лекції, зустрічі, індивідуальні консультації).

8. Здійснення зв'язку з трудовими колективами і громадськістю з питань профорієнтації школярів.

Для проведення цієї роботи в кабінетах профорієнтації оформляють, як правило, експозиції по двох розділах: інформаційному і методичному. В інформаційному розділі зосереджують матеріал, що повинен забезпечити педагогів, школярів і їхніх батьків інформацією, що допоможе у виборі учнями професії. У методичному розділі представляють рекомендації для вчителів з організації, форм та методів проведення профорієнтаційної роботи зі школярами та їхніми батьками.

Зміст матеріалів, що представляються в кабінеті профорієнтації:

· вислови про працю і вибір професії видатних суспільних діячів, вчених, письменників, педагогів;

· матеріали на теми: "Що значить правильно вибрати професію", "Які вимоги пред'являються професією до людини", "Що потрібно знати, щоб не помилитися у виборі професії", "Поради лікаря" (стенд про протипоказання до професійного вибору), "Поради психолога" (матеріал про усвідомлення свого вибору професії, про розвиток інтересів і здібностей); довідково-інформаційні матеріали: "Куди піти вчитися" (дані про ПТУ, технікуми, вузи, умовах прийому до них, професії та спеціальності, які можна в них одержати), "Куди піти працювати" (дані про ведучі професії базових підприємств, професії, яких потребує місто, район, область); професіограми;

· матеріали на теми: "Професії ваших батьків", "Дороги, що ми обираємо" (про випускників шкіл, їхні трудові успіхи), "Наші орієнтири" (про передових робочих базових підприємств);

· анкети, тести, зведення про учнів і т.д.;

· методики вивчення функцій, важливих для визначення професійної придатності. Серед них варто виділити комплект бланкових методик:

методика "НІН-78", призначена для виявлення професійної спрямованості, професійних інтересів і професійних намірів учнів. Використовується в професійній консультації.

Методика "ОДАНІ", використовувана для виявлення й оцінки рівня розвитку комплексу загальних інтересів учнів, виділення центрального і супутнього інтересів.

Методика "КОС-1", використовувана для виявлення й оцінки комунікативних і організаторських здібностей.

Методика "ОП-1" призначена для виявлення й оцінки рівня розвитку оперативної пам'яті учня.

Методика "КНОП-1" призначена для виявлення й оцінки короткочасної, наочно-образної пам'яті учня.

Методики дослідження просторових уявлень, що використовується для оцінки рівня розвитку просторових уявлень в учнів.

Методика "УН-2", що використовується в для виявлення й оцінки рівня стійкості розподіленої уваги учня.

Методика додавання чисел з переключенням, що використовується для оцінки рівня розвитку переключення уваги.

Методика коректурної проби, що використовується для оцінки рівня розвитку концентрації (зосередження) уваги учня.

Для організації аудіовізуальної інформації кабінет оснащують ТСО: комп'ютерами, відеопроктором, кіноекраном, магнітофонами з фонотекою, відеомагнітофонами з відеотекою.

Обов'язкова в кабінеті наявність бібліотеки, що поєднує довідково-інформаційну, науково-популярну і відповідну художню літературу, газети, журнали. У деяких кабінетах складають бібліографію з профорієнтації, якою можуть скористатися як учні, так і вчителі.

Як показав досвід роботи кабінетів профорієнтації, для активного освоєння і використання матеріалів кабінету доцільне створення при ньому активу з числа учнів, що виконують роль консультантів-екскурсоводів, а також лекторської групи за участю старшокласників, випускників школи, батьків, майстрів виробничого навчання, передовиків виробництва, учителів школи.

Позитивний вплив на учнів робить слово випускників, що вибрали професію до душі. Їхні листи, тексти виступів на вечорах зустрічей можна використовувати при виготовленні альбомів, випусках стінних газет.

У кабінеті профорієнтації в якості матеріалів для роботи можуть використовуватися і кращі звіти про екскурсії, відгуки батьків про професії, реферати опису підприємств. Важливим для організації роботи, щоб весь зібраний інформаційний матеріал був систематизований, а на наявне устаткування оформлена картотека.

У кабінеті збирають і зберігають результати систематичного спостереження за розвитком інтересів і схильностей учнів, їхніх професійних намірів з метою вироблення потім обґрунтованих рекомендацій щодо шляхів продовження освіти і працевлаштування випускників.

У створенні шкільного навчально-методичного кабінету профорієнтації велика роль приділяється самим учням, що під керівництвом учителя трудового навчання можуть допомогти в оформленні кабінету, у виготовленні планшетів, підставок під експонати і т. ін.

Таким чином, взаємодіючи з навчально-методичним кабінетом школи, вчитель трудового навчання значно підвищує ефективність профорієнтаційної роботи, створює міцний фундамент для професійного самовизначення учнів.

4. Об'єднання зусиль школи, ПТУ, технікумів, ВНЗ з метою профорієнтації учнів

Практика роботи загальноосвітніх шкіл показала, що вчителі мають можливість: організувати систематичне вивчення інтересів і мотивів вибору професії учнями; направляти розвиток цих інтересів в сторону практичного перетворення бажання кожного учня вибрати професію до моменту закінчення школи; використовувати для профорієнтації школярів навчальні заняття, здійснюючи в процесі викладання свого предмета тісний зв'язок досліджуваного матеріалу з життям, повідомляючи на уроках деякі відомості про професії; розгорнути в школі різнобічну позакласну роботу (гуртки, учнівські об’єднання, конкурси, олімпіади тощо), у процесі якої вивчати і розвивати схильності і здатності школярів до визначених галузей трудової діяльності; залучати їх до суспільно корисної, продуктивної праці.

Викладачі і майстри виробничого навчання професійно-технічних навчальних закладів, технікумів, ВНЗ значно краще, ніж вчителі-предметники загальноосвітніх шкіл, знайомі зі змістом трудової діяльності з основних професій, з вимогами, що пред'являються до рівня підготовки кваліфікованого працівника. Багато хто з них протягом певного часу і самі працювали за спеціальністю, добре знають і люблять свою професію. Їхні знання і досвід у максимальному ступені можна використовувати в школі при проведенні професійної орієнтації учнів.

Викладачі і майстри виробничого навчання можуть ознайомити учнів із усім різноманіттям трудової діяльності; розкрити значення кожної професії; розповісти про людей, що прославили свої професії; дати характеристику знань і умінь, що необхідні для оволодіння тією або іншою професією або спеціальністю; роз'яснити учням, які здібності і якості особливо важливі для успішної роботи з професій, що рекомендуються; ознайомити з протипоказаннями по тій або іншій професії; повідомити школярам відомості про зміни в характері та умовах праці по кожної професії, що вносять нова техніка і технологія.

У цій роботі можна використовувати різноманітні форми і методи:

· доповіді, повідомлення викладачів, майстрів виробничого навчання та інших працівників освіти;

· екскурсії школярів у навчальні заклади професійно-технічної освіти, вищої освіти, на базові та інші підприємства з метою ознайомлення їх з різними професіями;

· демонстрація відеофільмів та різноманітного наочного приладдя (стенди, плакати, виставки та ін.), що розповідають про життя, працю і навчання учнів ПТУ, технікумів, ВНЗ;

· виставки зразків виробничої продукції, виготовленої учнями профтехучилищ, технікумів;

· дні відкритих дверей у ПТУ, технікумах, ВНЗ;

· вечора-зустрічі школярів з учнями ПТУ, технікумів, ВНЗ, присвячені виробничим темам, вибору майбутніх професій тощо;

· тематичні вечори, присвячені окремим професіям;

· індивідуальна робота, проведена фахівцями ПТУ, технікумів, ВНЗ з учнями шкіл по визначених професіях.

Така спільна робота приносить велику користь учням загальноосвітніх шкіл. За загальною думкою вчителів і учнів, при цьому значно розширюється професійний кругозір, поглиблюються представлення про професії.

Усе це переконливо свідчить про те, що узгоджена і цілеспрямована робота педагогічних колективів шкіл і профтехучилищ, технікумів, ВНЗ позитивно позначається на загальному підвищенні якості психологічної і практичної підготовки учнів до свідомого вибору масових професій.

У мікрорайоні школи, як правило, знаходяться один або кілька виробничих об'єктів, професійно-технічне училище, установи культури, позашкільні установи та ін. З цими організаціями і веде роботу з професійної орієнтації учнів педагогічний колектив школи. Для об'єднання зусиль усіх зацікавлених організацій у мікрорайоні школи створюється рада з профорієнтації. Основні задачі координаційної ради профорієнтації:

· визначення головних напрямків у практичній роботі з професійної орієнтації учнівський молоді в мікрорайоні школи;

· координація профорієнтаційної роботи різних організацій і установ;

· педагогічне керівництво діяльністю рад профорієнтації підприємств, професійно-технічних училищ, дитячих бібліотек, клубів і станцій технічної творчості, клубів за місцем проживання;

· організація пропаганди передового досвіду роботи з профорієнтації в мікрорайоні школи;

· надання методичної допомоги профорієнтаторам промислових підприємств, професійно-технічних училищ, навчально-виробничих комбінатів, організація їхнього навчання за спеціальною програмою;

· створення та удосконалення методичної і матеріально-технічної бази для проведення профорієнтаційної роботи.

Для комплексного вирішення питань профорієнтації в мікрорайоні школи рекомендується організувати в складі ради кілька секторів: організаційний, інформаційний, культурно-масових заходів, по роботі з батьками, по роботі зі школярами, по роботі з учнями ПТУ, технікумів, ВНЗ і молодими кадрами.

Організаційний сектор ради профорієнтації координує і контролює роботу всіх профорієнтаторів мікрорайону; регулярно перевіряє роботу кабінетів профорієнтації; заслуховує на засіданнях звіти про їхню діяльність; проводить науково-практичні і методичні семінари з проблем профорієнтації; організує навчання та обмін досвідом профорієнтаторів; забезпечує їх методичною літературою.

Інформаційний сектор пропагандує робочі професії через засоби масової інформації; готує звітну і довідкову документацію з проведеної радою роботи.

Сектор культурно-масових заходів проводить свята, присвячені робітничому класу, заходи з вручення трудових книжок і пропусків тощо; організовує профорієнтаційну роботу в установах культури, у позашкільних установах.

Сектор по роботі з батьками організує роботу з батьками учнів шкіл району, виступи представників підприємства на загальношкільних батьківських зборах на тему вибору професії, умови навчання і роботи на підприємстві; проводить батьківські збори; пропагує робочі династії і досвід батьків-передовиків виробництва.

Сектор по роботі зі школярами вивчає професійні плани і мотиви вибору професій школярами; організує контроль за їх працевлаштуванням; бере участь в організації позакласної профорієнтаційної роботи; допомагає в роботі кабінету профорієнтації; організує екскурсії на підприємства, зустрічі з передовими робітниками; надає допомогу МНВК у проведенні профорієнтаційних заходів.

Сектор по роботі з учнями ПТУ і молодими робітниками надає допомогу в комплектуванні базового профтехучилища; бере участь в оформленні кабінету профорієнтації; координує виступи працівників виробництва перед учнями, випускниками училищ; організовує шефство; залучає випускників ПТУ до участі в конкурсах професійної майстерності; організує виробничу практику учнів; контролює роботу рад профорієнтації.

Правильне представлення про систему профорієнтаційної роботи в мікрорайоні школи дозволить вчителю трудового навчання більш ефективно займатися профорієнтацйною роботою з учнями.

Читайте також:

1. II. Будова доменної печі (ДП) і її робота
2. IV. Практична робота.
3. VI. Домашня робота.
4. VI. Практична робота .
5. VI. Практична робота .
6. VI. Практична робота.
7. VI. Практична робота.
8. VI. Практична робота.
9. VI. Практична робота.
10. VI. Практична робота.
11. VI. Практична робота.
12. VI. Практична робота.

Переглядів: 1530