• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Класифікація видатків бюджетних установ: залежно від джерел покриття, від етапу руху бюджетних коштів, згідно з бюджетною класифікацією.

План

Лекція 7: Облік видатків

Перегляд рішення, ухвали, постанови господарського суду за ново виявленими обставинами – розділ XIIІ ГПК

Перегляд судових рішень Верховним Судом України – розділ XII-2 ГПК

Перегляд судових рішень в касаційному порядку – розділ XII-1 ГПК

Перегляд судових рішень в апеляційному порядку – розділ XII ГПК

4.

1. Облік видатків.

2. Особливості ведення обліку зобов’язань і фінансових зобов’язань бюджетних установ.

1. Під видатками розуміють державні платежі, які не підлягають поверненню (тобто не створюють і не компенсують фінансових вимог).

Витрати бюджету в процесі їх обліку діляться на касові й фактичні.

Касові видатки бюджету - кошти, перераховані Державним казначейством або фінансовими органами та видані безготівково та готівкою міністерствам, відомствам, установам. їх облік дає змогу контролювати загальний стан виконання бюджету, і порівняння з фактичними видатками показує хід виконання бюджету за видатками.

Фактичні видатки бюджету - видатки, проведені за рахунок бюджету тим чи іншим установам. До них включаються видатки, які проведені, але не оплачені через відсутність коштів, і такі, які обліковуються за місцем проведення витрат. Фактичні витрати дають повну уяву про витратну частину бюджету.

Видатки поділяють на поточні та капітальні.

Витрати бюджету класифікуються за функціональними, відомчими та економічними ознаками.

Функціональна класифікація характеризує склад витрат бюджету за галузями господарської діяльності (державне управління, судова влада, національна безпека, освіта, охорона здоров'я, соціальний захист і соціальне забезпечення, культура, мистецтво, засоби масової інформації, фізична культура, спорт тощо).

Відомча класифікація представлена у вигляді переліку головних розпорядників бюджетних коштів (міністерства, управління, відомств, комітетів, служб тощо).

Економічна класифікація витрат бюджету здійснює класифікацію витрат і складається із:

- поточних витрат;

- капітальних витрат;

- нерозподілених витрат;

- кредитування за врахуванням погашення.

Економічна класифікація витрат дозволяє забезпечити єдиний підхід до планування і обліку витрат бюджетних установ.

Видатки мають досить складну структуру і тому представлені у вигляді класифікації.

Бюджетна класифікація - це перерахунок і науково обґрунтоване групування доходів і витрат бюджету, приведених у визначену систему.

Вона забезпечує єдність аналітичного обліку в усіх ланках, спрощує як облік, так і складання звітності, у цьому заключається її значення для бюджетної установи.

Бюджетна класифікація видатків багаторівнева і являє собою розмежування видатків за економічними ознаками.

Наказом Міністерства фінансів України "Про внесення змін та доповнень до бюджетної класифікації України" № 348 від 25.12.2000 було запропоновано нову бюджетну класифікацію.

Особливістю нової бюджетної класифікації є чітке розмежування видатків за економічними ознаками з детальним розподілом коштів за їх предметними ознаками (заробітна плата, нарахування, усі види господарської діяльності, виплати населенню, що іменуються як трансферти населенню, та інші категорії). Такий розподіл дає можливість виділити захищені статті бюджету та забезпечити єдиний підхід до всіх одержувачів щодо виконання бюджету.

Нова класифікація видатків дає можливість оперувати поняттям "видатки" не тільки на мікроекономічному рівні щодо бюджетних установ як господарських одиниць, але й на рівні загальних державних видатків, тобто на макроекономічному рівні.

Бюджетна класифікація застосовується при складанні розписів бюджетів, кошторисів, планів асигнувань та при поданні звітності про виконання бюджетів.

При складанні планів асигнувань та лімітних довідок застосовується скорочена економічна класифікація видатків. При отриманні асигнувань розпорядник коштів розподіляє їх за кодами повної економічної класифікації і використовує відповідно до затвердженого кошторису.

Бухгалтери, економісти, інші працівники різних служб бюджетних установ, вищі розпорядники коштів, контрольно-ревізійна служба, Рахункова палата здійснюють систематичний контроль за формуванням видатків і цільовим використанням коштів загального і спеціального фондів. Цей контроль починаєть­ся вже під час складання кошторису й закінчується аналізом його виконання.

Органи Державного казначейства в частині виконання держав­ного бюджету за видатками здійснюють попередній контроль — на етапі реєстрації зобов’язань розпорядників бюджетних коштів, зокрема фінансових, а також поточний контроль у процесі оплати рахунків розпорядників бюджетних коштів. Згідно з Порядком касового виконання державного бюдже­ту за видатками, затвердженим Наказом Державного казначейства України від 22.01.2001 № 3, оплата видатків розпорядників бюджетних коштів здійснюється органами Державного казначейства з реєстраційних, спеціальних реєстраційних рахунків розпорядників лише за двох умов:

· за наявності в обліку органів Державного казначейства їхніх зобов’язань (фінансових зобов’язань);

· залишків коштів на рахунках розпорядників.

Підставою для оплати видатків є платіжні доручення розпоряд­ників коштів та документи, які підтверджують цільове спрямування коштів (рахунки, рахунки-фактури, накладні, товарно-транспортні накладні, трудові угоди, договори на виконання робіт, акти виконаних робіт, тендерна документація, акцепти тендерних пропозицій, договори про закупівлю тощо). Органи державного казначейства приймають від розпорядників бюджетних коштів платіжні та підтверджувальні документи:

· за загальним фондом — відповідно до кошторисних призначень, помісячних планів асигнувань, зареєстрованих зобов’язань у межах залишку коштів на рахунку за певним кодом економічної класифікації видатків;

· за спеціальним фондом — у межах загального залишку коштів на спеціальному реєстраційному рахунку за всіма кодами економічної класифікації видатків, залишків кошторисних призначень та зареєстрованих зобов’язань.

Для оформлення документів на отримання заробітної плати, стипендії, допомоги, видатків на службові відрядження та інших коштів, що видаються на видатки, які не можуть бути проведені безготівковою оплатою, розпорядники бюджетних коштів подають до органів Державного казначейства заявку на видачу готівки.

Органи Державного казначейства перевіряють підтверджуваль­ні документи на оплату рахунків розпорядників коштів, а також можуть відмовляти в оплаті рахунків за відсутності затверджених кошторисів, за відсутності або недостатності коштів на відповідних рахунках бюджетних установ, у разі неподання необхідних підтверджувальних документів для оплати рахунків чи недотримання або порушення встановленого порядку використання коштів, у деяких інших випадках.

З метою забезпечення цього контролю операційно-контрольне управління ГУДКУ, відділи обліку лімітів видатків і контролю за виконанням кошторисів, операційні відділи, відділи бухгалтерського обліку та звітності територіальних органів Державного казначейства на підставі поданих розпорядниками коштів платіжних доручень з доданими до них рахунками, рахунками-фактурами, накладними, трудовими угодами, договорами на виконання робіт, актами виконаних робіт тощо здійснюють перевірку щодо доцільності та ефективності витрат. Суми, що підлягають перерахуванню, звіряються з кошторисом доходів і видатків установи, із залишками невикористаних асигнувань по під­розділах бюджетної класифікації. У разі необхідності перевірка проводиться безпосередньо в бюджетній установі.

Контроль здійснюється також при отриманні готівки на виплату заробітної плати, стипендій, допомоги, витрат на службові відрядження тощо. Разом з довіреністю на отримання готівки в банку в орган Державного казначейства подаються для перевірки документи, що підтверджують необхідність витрат (розрахунково-платіжні відомості, трудові угоди, накази на відпустки, матеріальну допомогу). На прийнятих до виконання документах проставляється відбиток штампу казначея.

Операційно-контрольні управління, операційні відділи управління, відділи бухгалтерського обліку та звітності органів Державного казначейства ведуть до кожного реєстраційного рахунка особові картки, які містять розгорнуту інформацію про виділені бюд­жетні кошти на оплату витрат, суми їх використання та залишку.

З метою створення необхідних умов для ефективного використання коштів державного бюджету згідно з постановою Кабінету Міністрів від 28.07.98 № 1139 розпорядники коштів, що утримуються за рахунок державного бюджету і не переведені на каз­начейське виконання кошторисів видатків, подають розрахункові документи до установ банків після їх попередньої перевірки органами Державного казначейства та за умови наявності на них відбитку штампа казначея.

Слід зазначити, що запровадження кошторису видатків і жорсткого попереднього контролю за використанням коштів за кожною категорією видатків — вимушені дії, викликані дефіцитом доходів бюджету і необхідностю проведення комплексу заходів щодо економного використання бюджетних коштів.

Бюджетна класифікація є важливим організуючим документом, вона лежить в основі планування видатків, їх синтетичного та аналітичного обліку, суттєво впливає на всю організацію бухгалтерського обліку та звітності бюджетних установ. Важливою відмінністю нової бюджетної класифікації є розмежування видат­ків за економічними ознаками: видатки зведено в єдині економічні категорії, що відображають розмежування коштів, направлених на поточні та капітальні видатки. Кожній категорії присвоєно чотиризначний код.

Схему класифікації видатків за економічним змістом наведено на рис. 1.

Категорія «Оплата праці працівників бюджетних установ» включає оплату праці в грошовій формі всіх працівників бюдже­тних установ за встановленими посадовими окладами, ставками або розцінками.

Видатки за цією категорією мають найбільшу питому вагу у видатках установи і є захищеною бюджетом статтею.

Категорія «Придбання предметів постачання і матеріалів» вклю­чає видатки на придбання канцелярського, креслярського, письмового приладдя та матеріалів, виготовлення та придбання бухгалтерських і статистичних книг, бланків, відомостей, а також класних журналів, дипломів, свідоцтв, медалей, грамот, іншої документації для навчальних закладів; періодичних, довідкових та інформаційних видань, видатки на придбання матеріалів для поточних господарських потреб; придбання медикаментів і перев’язувальних матеріалів, медиковідновлювальних засобів, бактеріологічних препаратів для лікувально-профілактичних і ліку­вально-ветеринарних закладів, будинків-інтернатів, санаторіїв, про­філакторіїв, дитячих установ тощо. До них належать також видатки на продукти харчування у лікувально-профілактичних закладах, будинках-інтернатах, дитячих будинках, профтехучилищах, видатки на спецхарчування осіб, що працюють у шкідливих умовах.

До категорії «Видатки на відрядження» належать видатки на оплату проїзду, добових, квартирних під час службових відряджень; оплату підйомних, проїзду і добових при переміщенні пра­цівників, відряджень на курси та у навчальні заклади, на сесії, наради та конференції, тобто всі видатки на відрядження, що сплачуються за рахунок бюджетних коштів.

Категорія «Оплата послуг з утримання бюджетних установ» включає плату за оренду приміщень та обладнання, транспортні послуги (в тому числі капітальний і поточний ремонт транспортних засобів), послуги зв’язку, поліграфічні послуги, поточний ремонт будівель, споруд, приміщень, обладнання та інвентаря, професійних послуг, оплату інших поточних видатків, включаючи видатки на позавідомчу охорону, утримання приміщень, заходи з охорони праці та техніки безпеки, представницькі видатки тощо.

Платежі з оплати бюджетними установами комунальних послуг та енергоносіїв плануються та обліковуються за категорією «Оплата комунальних послуг та енергоносіїв». До них належать видатки на оплату теплопостачання, водопостачання і водовідведення, оплату електроенергії, природного газу, інших видів енергії, інших комунальних послуг.

До категорії «Субсидії і поточні трансфертні виплати» віднесено всі безповоротні державні платежі, які не підлягають поверненню і передбачаються на поточні цілі.

Під капітальними видатками розуміють платежі з метою придбання капітальних активів, стратегічних і надзвичайних запасів товарів, землі, нематеріальних активів.

Категорія «Придбання основного капіталу» передбачає видатки на нові або існуючі товари тривалого користування, які купують або створюють власними силами. Ця категорія охоплює лише видатки на товари, термін служби яких перевищує 1 рік. Сюди відносяться нерухомі основні засоби (наприклад, споруди), а також рухомі основні засоби.

Категорія «Придбання землі і нематеріальних активів» включає видатки на придбання землі, права на розробку надр, використання авторських прав, патентів і торгових знаків, придбання програмного забезпечення тощо.

2. У бюджетних установах специфічними об’єктами обліку є зобов’язання та фінансові зобов’язання. Порядок обліку зобов’я­зань розпорядників коштів бюджету регламентується Порядком обліку зобов’язань розпорядників коштів бюджету в органах Державного казначейства, затвердженим Наказом Державного казначейства України від 19.10.2000 № 103 з подальшими змінами (Наказ Державного казначейства України від 12.10.2001 № 180).

Відповідно до цих нормативних документів зобов’язання — це відповідальність розпорядника коштів бюджету як споживача товарів, робіт, послуг, що виникає з договорів (угод, замовлень), згідно з якими він повинен сплатити належну суму виконавцеві за умов реалізації цих договорів.

Читайте також:

1. II. Класифікація видатків та кредитування бюджету.
2. MOV приймач, джерело
3. V. Класифікація і внесення поправок
4. V. Класифікація рахунків
5. VІ. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНИХ ДЖЕРЕЛ
6. А джерелами фінансування державні капітальні вкладення поділяються на централізовані та децентралізовані.
7. А. Структурно-функціональна класифікація нирок залежно від ступеню злиття окремих нирочок у компактний орган.
8. Аверсивную терапію використовують, як правило, при лікуванні алкоголізму, нікотиновій залежності і деяких інших захворювань.
9. Адміністративні провадження: поняття, класифікація, стадії
10. Активність особистості та її джерела, спрямованість особистості
11. Альтернативні джерела формування підприємницького капіталу
12. Амортизація як джерело фінансових ресурсів підприємств

Переглядів: 1217