МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Оподаткування операцій з нематеріальними активами.Механізм комерціалізації інтелектуальної власності. Комерціалізація ІВ-це використання ІВ в гос-кій д-ті. У цьому процесі є чотири основні учасники: 1.автор розробок; 2.стратегічний партнер; 3.менеджер; 4.інвестор. Механізм комерціалізації-це відтворення руху інтелект.капіталу з метою отримання прибутку. Інтелектуальний капітал у чистому вигляді - це створений або придбаний інтелектуальний продукт, що має вартісну оцінку .об’єктивний та ідентифікований (відокремлений від підприємства),утримується підприємством з метою ймовірного одержання прибутку (додаткової вартості). Комерціалізація інтелектуальної власності виникає при використанні результатів інтелектуальної діяльності на умовах укладання договорів: 1.між співавторами патенту; 2.між власниками патенту й авторами у зв’язку з виплатою винагороди за використання об’єкта промислової власності; 3.між власниками патенту під час комерційної реалізації інтелектуального продукту. Згідно з чинним законодавством У країни, комерційну реалізацію прав на результати інтелектуальної діяльності в повному обсязі або частково власник охоронного документа здійснює шляхом передачі прав власності або видачі дозволу на його використання шляхом укладання ліцензійного договору. При наданні виключних прав застосовується тріада правочинностей: 1.володіння 2.користування 3.розпорядження Щодо промислової власності до правочинностей власника виключних прав можна віднести: 1.Правочинності володіння:визначення власника патенту; порядок сплати мита (одним із співвласників або кожним почергово); хто з власників вирішує питання про підтримку чинності патенту. 2.Правочинності користування: право користування винаходу за патентом у власному виробництві; право використання на інших підприємствах; право рекламно-комерційної розробки винаходу ; право використання винаходу за патентом при створенні підприємств будь-якої організаційно-правової форми.а також спільних підприємств. правочиииості виплати винагороди авторам і особам,які сприяють створенню правовій охороні і використанню об’єктів промислової власності. 3.Правочинності розпорядження: право надання дозволу на використання іншим особам,що містить: право укладати договори про передачу права власності на патент; право продажу патенту; право укладати ліцензійні договори з різним обсягом переданих прав; право передачі в статутні фонди інших підприємств,під заставу,в кредит і т. п. Відповідно до ЗУ »Про оподаткування прибутку»,об’єктом оподаткування є не нематеріальний актив,а отриманий прибуток,що визначається шляхом зменшення суми валового доходу звітного періоду на суму валових витрат платника податку та на суму амортизаційних відрахувань. Відповідно до ЗУ»Про податок на додану вартість»,об’єктом оподаткування операцій з нематеріальними активами є операції платників податку з продажу товарів (робіт,послуг) на митній території України. До продажу товарів віднесені будь-які операції,що здійснюються відповідно до договорів купівлі-продажудцни,поставки та інших цивільно- правових договорів,що передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання,а також операції з безоплатного надання товарів. Не належать до продажу операції з передачі у межах договорів комісії(консигнаші),порукн^доручення,схову (відповідального зберігання .довірчою управління оренди-лізингу,тобто ті операціїдцо не передбачають передачу права власності на такі товари іншій особі. ПДВ становить 20% від бази оподаткування. Продаж нематеріальних активів здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість. Платник податку зобов’язаний надати покупцеві податкову накладну встановленого зразка. Вона є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Операції нематеріальних активів здійснюється на умовах договору їх купівлі за ціною сторін угоди. Нематеріальні активи можуть надходити: 1)На безоплатній основі - це нематеріальні активи,що надаються платником податку згідно з договором даруваншиншими договорамидкі не передбачають грошової або іншої компенсації вартості. Вартість таких нематеріальних активів не включається до складу валових витрат і не є об’єктом оподаткування. 2)На умовах внесення засновниками господарського товариства як внеска до статутного фонду - це господарська операція, що передбачає придбання нематеріальних активів в обмін на кошти або майно. Це розглядається як прямі інвестиції і відповідно Закону не включаються до складу валового доходу ,але є об’єктом оподаткування. 3) На умовах придбання за рахунок коштів підприємства - операції з придбання здійснюються на підставі договорів купівлі-продажу. Під час придбання нематеріальних активів у цьому випадку слід врахувати затрати на приведення їх до стану, в якому вони придатні для користування (наприклад: витрати на проведення додаткової експертизи ,навчання персоналу і т. п.). Такі операції є об’єктом оподаткування на додану вартість. 4).Як придбання на умовах обміну - це бартер (товарний обмін). Такі операції оподатковуються. 5).На умовах здійснення сумісної діяльності — отриманий прибуток від спільної діяльності спрямовується на нарахування та утримання податку на прибуток у розмірі 25% нарахованої суми прибутку. 6)Як створені на підприємстві своїми силами - передбачають їх розробку самим підприємством за рахунок складу валових витрат. Такі операції з надходження нематеріальних активів не є об’єктом оподаткування на додану вартість. 7)Як створене на підприємстві з залученням сторонніх виконавців на договірній основі «г такі операції оподатковуються податком на додану вартість при укладанні договорів на розробку нематеріальних активів ,окрім договорів з фізичними особам ,які не зареєстровані як платники податку. 8)На умовах їх подальшої реалізації іншими особами. Базою оподаткування таких операцій є договірна вартість придбання нематеріальних активів,при цьому платник податку зобов’язаний надати покупцеві податкову накладну в установленому порядку. 9).На умовах що не передбачають права власності на таке майно.до якого віднесені нематеріальні активи. Продаж товарів. Такі операції збільшують валовий дохід підприємства^ отже підлягають оподаткуванню. Гудвіл - це нематеріальний актнв.вартість якого визначається як різниця між балансовою вартістю,як цілісного майнового комплексу ,шо виникає в наслідок використання кращих управлінських якостей*домінуючої позиції на ринку товарів (робіт^ослуг). Вартість гудвілу не підлягає амортизації і не враховується у визначенні валових витрат платника податку. Нематеріальні активи з ознаками гудвілу не оподатковуються. Поряд з цим гудвіл не враховують при визначенні валових витрат платника податку .оскільки Його розмір перекриває валовий дохіддцо призводить до зменшення оподаткованого прибутку підприємства. Роялті — це платежі,одержані як винагороду за користування або за надання права на користування авторським правом; за придбання патенту,зареєстрованого знака та товари і послуги чи торгові марки, на інформацію шодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау). Згідно Закону роялті — це дохід з джерелом його походження з України, тобто дохід, отриманий резидентами або нерезидентами від будь-яких видів їхньої діяльності на території України. Підприємства-отримувачі роялті зараховують роялті до валових доходів. Підприємство — яке сплачує роялті включає його до складу валових витрат. Роялті не є об’єктом оподаткування, податком на додану вартість. Лекція 9.Договори у сфері інтелектуальної власності І. Авторські договори Договір - це угода про виникнення, зміну чи припинення їхніх прав і обов’язків. У договорі виражається воля його двох сторін, що має збігатися. Особливістю договорів у сфері інтелектуальної діяльності є те, що об’єктом зазначених договорів, спрямованих на використання об’єктів інтелектуальної власності, можуть бути тільки ті результати інтелектуальної діяльності, що стали об’єктом правової охорони. Тобто, коли зазначені результати визнані об’єктами інтелектуальної власності в установленому порядку. Сюди належать також і об’єкти авторського права, які спеціального визнання не потребують, але мають відповідати обов’язковим вимогам Закону. Авторські договори можна поділити на: 1.Договори на створення творів науки, літератури чи мистецтва; 2.Договори на використання цих творів. В ЗУ»Про авторське право і суміжні права» вказано, що передача прав на використання твору іншими особами може здійснюватися на основі авторськогодоговору про передачу виключного права на використання твору або на основі авторського договору про передачу невикточного права на використання твору. Основними обов’язками автора є насамперед, створення і передача твору. Твір мас відповідати умовам і вимогам, визначеним сторонам і має бути переданий користувачеві в точно визначений строк. Зміна виконавця-автора не допускається ні за яких обставин. У разі смерті автора договір припиняє свою чинність з відповідними наслідками. Обов’язки автора вважаються виконаними, коли користувач-замовник прийняв твір без будь-яких застережень. Якщо користувач робить зауваження до твору, то автор повинен усунути недоліки. Автор мас право і зобов’язаний брати участь у підготовці твору до використання. Основним обов’язком замовника-користувача є його обов’язок прийняти і належним чином розглянути твір. У договорі можуть бути визначені чіткі строки розгляду твору і його схвалення чи відхилення. Згідно Закону передбачається використати твір в установлений договором строк. КМУ прийнято постанову «Про затвердження мінімальних ставок винагороди (роялті) за використання об’єктів авторського права і суміжних прав». Згідно цієї постанови сторони у договорі не можуть визначити розмір винагороди менший від установлених цією постановою. Припинення А. Д. настає із закінченням строку його чинності. Дострокове припинення А. Д. може бути припинене за взаємною згодою сторін, або з неможливістю його виконання через обставини, що не залежали від автора (наприклад: стихійне лихо, війна, тощо), або коли створений автором твір випадково загине без вини автора. Авторські договори класифікуються за такими ознаками: За видом художньої творчості (література, музика); За способом використання: видавничі договори; договори не депонування рукопису (зберігання); постановочні (твори, призначені для виконання на сцені); сценарні договори (договір про створення сценарію для здійснення будь-якого задуманого масового видовища, кінофільму); договори художнього замовлення (живопис, графіка, фотографи); договори на використання у промисловості творів декоративно-прикладного мистецтва; договори на створення і використання об’єктів суміжних прав. Читайте також:
|
||||||||
|