• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Принципи класифікації паразитів.

Внесок вітчизняних вчених у розвиток медичної паразитології.

Вступ до медичної паразитології.

Найпростіші – паразити людини.

Принципи взаємодії паразита і хазяїна.

Принципи класифікації паразитів.

Вступ до медичної паразитології.

План

Медико - біологічні основи паразитизму. Медична протозоологія. Найпростіші паразити людини.

Лекція №8

Форму антагоністичного співіснування організмів різних видів, при якій один з них використовує іншого як середовище існування і джерело живлення, називають паразитизмом.

Наука, що вивчає організми, які ведуть паразитичний спосіб життя, називається паразитологія.

У паразитології виділяють медичну паразитологію – розділ, що вивчає морфологічні особливості, життєві цикли, патогенну дію паразитів, хвороби, спричинені ними, та заходи боротьби і профілактики.

Для паразитів властива патогенність – здатність викликати паразитарні захворювання (інвазійні).

Медична паразитологія охоплює:

· Медичну протозоологію – вивчає паразитів людини, які належать до підцарства одноклітинних і викликають протозойні захворювання.

· Медичну гельмінтологію – вивчає паразитів людини, які належать до типів плоских і круглих червив і зумовлюють гельмінтози.

· Медичну арахноентомологію – вивчає тварин типу членистоногі, які є переносниками, природними резервуарами чи збудниками хвороб людини.

В.Я. Данилевський (1852-1939)вперше дослідив збудника малярії, довів, що розвиток збудника відбувається в еритроцитах, так і поза ними.

Д.К. Заболотний (1866-1929) заснував першу у світі кафедру епідеміології в Одесі.

Є.Н. Павловський (1884-1965)ввів у науку вчення про трансмісивні та природно осередкові хвороби – хвороби, які обумовлені певними природно-територіальними чинниками.

О.П. Маркевич (1905-1999)створив українську школу паразитологів, вивчав гельмінтози людини в Україні, джерелом яких є риба.

К.І. Скрябін (1878-1972)організував найбільшу в світі школу гельмінтологів, описав понад 200 видів гельмінтів, розробив заходи щодо боротьби з гельмінтозами:

· дегельмінтизація – комплекс заходів, спрямований на лікування того чи іншого гельмінтозу, а також очищення довкілля від інвазійного матеріалу (яєць, личинок).

· девастація – заключний етап боротьби з гельмінтозами тварин і людини, метою якого є знищення гельмінтів як зоологічних видів.

Вчення про організм як середовище існування розробив Є.Н. Павловський. Організм, у якому паразитують, називається хазяїном. Середовищем для паразита можуть бути як органи хазяїна, так і організми, що мешкають в ньому.

За способом життя паразити поділяються:

· облігатні – організми, які не здатні вільно жити у природі, тому паразитичний спосіб життя обов’язковий;

· факультативні – організми, які вільно живуть у природі, але при потраплянні в організм ведуть паразитичний спосіб життя;

· псевдопаразити несправжні – вільноживучі організми, які при випадковому проникненні в інший організм можуть перебувати там певний час (личинки мух), викликаючи патологічні зміни.

· омеопаразити – подібні до паразитів утвори (згустки слизу з кишечнику), які можуть нагадувати, наприклад аскариду;

· ксенопаразити – паразити, які випадково потрапляють до нетипового для них хазяїна і ведуть властивий їм паразитичний спосіб життя.

Залежно від терміну паразитування:

· тимчасові – паразити, що живуть поза організмом хазяїна і використовують його для живлення кров’ю певним терміном;

· стаціонарні – паразити, які не залишають хазяїна протягом свого існування.

За місцем локалізації:

· Ектопаразити: зовнішні – паразитують на зовнішніх покривах хазяїна (воши, блохи, комахи); внутрішньошкірні – паразитують у товщі шкірного покриву і на його поверхні; порожнинні – паразитують у порожнинах ( у порожнині носа).

· Ендопаразити: порожнинні – живуть у порожнинах тіла внутрішніх органів (аскарида, гострик); тканинні – у м’язовій, нервової тканинах (трихінела); внутрішньоклітинні (споровики, деякі джгутикові).

Вплив паразитів на хазяїна є різноманітним:

· механічним: порушення структури, дисфункція органів;

· трофічним: використання паразитами готової перетравленої їжі, що зумовлює виснаження організму хазяїна.

· токсичним: використання паразитами отруйних хімічних речовин – токсинів; наприклад аскариди виробляють речовини, які руйнують еритроцити.

· алергічним: прояв патогенної дії паразитів в алергічних реакціях.

Читайте також:

1. Аграрна політика як складова економічної політики держави. Сут­ність і принципи аграрної політики
2. Антагоністичні - критеріальні класифікації надто спрощені, тому дослідники
3. Антикорупційні принципи
4. АРХІВНЕ ОПИСУВАННЯ: ПОНЯТТЯ, ВИДИ, ПРИНЦИПИ І МЕТОДИ
5. Б/. Принципи виборчого права.
6. Базові принципи обліку виробничих витрат і калькулювання собівартості продукції
7. Базові принципи психології спорту.
8. Базові та прикладні класифікації
9. Банківська система: сутність, принципи побудови та функції. особливості побудови банківської системи в Україн
10. Банківська система: сутність, принципи побудови та функції. Особливості побудови банківської системи в Україні.
11. Банківська система: сутність, принципи побудови та функції. Особливості побудови банківської системи в Україні.
12. Біржові товари і основні види товарних бірж. Принципи товарних бірж.

Переглядів: 2491