• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Розглянемо особливості кожного із словесних методів.

В ході розповіді учні знайомляться з певними предметами, явищами або процесами по їх словесному опису. Цей метод придатніший для молодшого шкільного віку. Ефективність застосування розповіді залежить головним чином від того, наскільки слова, використовувані вчителем, зрозумілі для учнів.

У трудовому навчанні набагато частіше використовують різновид розповіді — пояснення, коли міркування і докази супроводжуються учбовою демонстрацією. Пояснювати доводиться конструкцію машин, інструментів, пристосувань або правила побудови технологічного процесу. Цей метод використовується під час ввідного і поточного інструктажів, при розкритті питань підготовки роботи, прийомів її виконання і т.п.

У роботі з школярами старших класів нерідко використовують лекційний метод. Від розповіді лекція відрізняється тим, що вона не тільки впливає на уяву і відчуття і стимулює конкретно-образне мислення, але і активізує здатність відбору і систематизації висловлюваного матеріалу. Структура лекції строгіша, ніж структура розповіді, а її хід більшою мірою підпорядкований вимогам логіки.

Бесіда не тільки вимагає від учнів проходження за думкою вчителя, але і провокує самостійні міркування, розвиває увагу і мову.

Проте слід мати на увазі, що витрати часу при бесіді більше і вона вимагає від вчителя особливої підготовки. Питання, що завиваються під час бесіди, повинні відрізнятися простій, коротким, ясним, логічно чітким і доступним формулюванням. Не слід видавати розпливчаті питання, на які можна дати декілька відповідей. Складні питання варто розчленувати на декілька простіших. Кожне питання, що ставиться, повинне бути логічно пов'язаний з попереднім і зі всією темою в цілому.

Позначимо найбільш вживані типи питань:

• питання, оживляючі в пам'яті учнів набуті знання і практичний досвід («Розкажіть, в якій послідовності ви обробляли таку-то деталь?»; «З якого матеріалу виготовлена ріжуча частина інструменту, яким обробляється деталь?» і т.д.);

• питання для формування понять, встановлення зв'язків між фактами, явищами і процесами («Назвіть види і причини браку при нарізуванні зовнішнього метричного різьблення плашкою»; «У чому схожість і в чому відмінність вашого різця і різця, вживаного новатором?»);

• питання, направлені на практичне застосування знань «Яка швидкість різання є найефективнішою для даного випадку?» і т.п.);

• особливо ефективна бесіда з проблемною постановкою питань — вона сприяє активізації мислення, розвиває самостійність і ініціативу школярів.

4. Самостійна робота учнів з технічною і учбовою літературою є методом навчання, заснованим на слові, і є одним з найважливіших засобів як пізнання, так і закріплення знань. При навчанні робота з книгою є ефективним засобом контролю і оцінки результатів самоосвіти.

Самостійна робота з книгою дозволяє навчити школярів цілеспрямовано підбирати літературу, опановувати технікою правильного читання. Рекомендується ознайомити учнів з методами роботи в бібліотечних каталогах, навчити користуватися різного роду допоміжними матеріалами (довідниками, енциклопедіями).

Письмовий інструктаж є різновидом роботи з технічною документацією і застосовується на початку навчання, коли учні ще не мають досить знань, умінь і навиків в новій для себе області.

На заняттях можуть бути використані запис радіо- і телепередач по історії науки і техніки, розповіді про досягнення сучасних технологій, виступи учених і виробничником.

Таким чином, для проведення уроку викладач може вибрати словесні методи, застосування яких найприйнятніше для конкретного випадку.

Розглянемо різні методи навчання і найхарактерніші особливості застосування їх. Розповідь, пояснення, бесідаціметоди характерні тим, що тут використовується усне слово. Говорячи про застосування розповіді, пояснення і бесіди в трудовому навчанні, та на увазі, що на виклад матеріалу треба відводити не більше, як 20 -25 хвилин навчального часу.

Відповідь на заняттях у майстернях застосовується порівняно рідко. Її можна застосовувати, коли учням повідомляють про основні завдання навчання, правила внутрішнього розпорядку, досягнення в певних галузях народного господарства та ін.

Відповідно частіше застосовують пояснення, яке звичайно супроводжується обґрунтуванням. Пояснювати доводиться будову інструментів і машин, конструювання виробів і складання технології їх виготовлення. До розповіді і пояснення ставлять вимоги, які треба виконувати, щоб досягти дидактичної мети.

Достовірність змісту.Факти, які наводять учням, повинні як найкраще відповідати змісту навчальної програми і бути науково обґрунтованими. Не слід захоплюватись великою кількістю фактів, бо за ними інколи зникає суть виучуваного явища або процесу.

Виклад матеріалу в логічно виправданій послідовності. Поняття «просте» і «складне» в науці і навчанні не збігаються. Практикою роботи доведено, що в зв'язку з цим при поясненні технічних об'єктів або процесів доцільно вдаватися її» .ІмаІІІтико-синтетичного викладання матеріалу, а саме: спочатку ознайомити учнів з об'єктом у цілому, потім розчленувати (практично або в уяві) об'єкт на дві частини, вивчити їх і знову повернутися до об'єкта в цілому, (чиї минувши його глибше і докладніше.

Чіткість і доказовість.Зміст трудового навчання, як правило, дає змогу обґрунтовувати теоретичні положення, з якими ознайомлюються учні, під час виконання трудових прийомів, якими вони оволодівають. Якщо учні розуміють потребу дотримання певних правил безпеки, прийомів роботи та ін., то вони їх виконуватимуть свідомо.

Емоційність викладу. Якщо вчитель залишається байдужим при викладанні навчального матеріалу, то таке ставлення передається учням. І навпаки, коли вчитель викладає матеріал емоційно, а цьому сприяє правильний добір фактів, то учні краще сприймають нові відомості і добре запам'ятовують їх.

Культура мови вчителя, доступність її розумінню учнів. На заняттях у майстернях широко застосовують такий метод навчання, як бесіда. Бесіду можна використовувати при викладі нового матеріалу, коли вчитель спирається знання учнів; при закріпленні і перевірці вивченого, при узагальненні вивченого матеріалу (узагальнююча бесіда).

ДО бесіди вчитель готується, тобто підбирає питання, які були б зрозумілі учням, відбивали суть справи, і розміщує їх у доцільній послідовності. Питання повинні бути чіткими, лаконічними, не містити в собі підкази; на них учні повинні давати розгорнуту відповідь. Можна навести деякі теми бесід на практичних заняттях у майстернях. При викладі нового матеріалу: «Електрика в житті людини», «Листовий метал і дріт», «Електричне освітлення» та ін.; при закріпленні і перевірці вивченого матеріалу: «Свердління металів», «Елементи машинознавства», «Свердління і нарізання різьби», «Вступне заняття»; при узагальненні вивченого навчального матеріалу: «Знаряддя праці і розвиток їх», «Обробка матеріалів на токарному верстаті» та ін.

Лабораторні роботи.Лабораторні роботи застосовують на заняттях у майстернях для ознайомлення учнів з властивостями оброблюваних матеріалів і будовою інструментів, які при цьому використовуються. На лабораторних роботах перед учнями ставлять завдання провести посильні дослідження, випробовуючи і порівнюючи властивості матеріалів, конструкції інструментів. Лабораторні роботи можуть бути різної складності залежно від віку учнів і наявної матеріальної бази. Бажано, щоб учні користувалися сучасними приладами і пристроями. Наприклад, посильним для учнів є випробування деревини на вологість і металу на твердість. Дуже цінним при виконанні таких робіт є те, що учні використовують свої знання з основ наук. Інтерес учнів до лабораторних робіт зростає, коли вони пов'язуються з продуктивною працею. Так, доцільно не просто визначити твердість певного шматка металу, а підібрати відповідної твердості заготовку для майбутньої деталі. У такому разі лабораторна робота стає одним з етапів виконання трудового завдання. Починаючи роботу на токарному металорізальному верстаті, учні можуть перевірити геометрію різця за допомогою кутоміра, щоб установити, чи відповідають кути загострення нормативам.

Для лабораторних робіт доцільно застосовувати ланкову форму організації роботи. Кількість учнів у ланці визначається відповідним устаткуванням і можливостями встановлення дидактичного зв'язку між лабораторними і практичними роботами учнів.

Залежно від складності лабораторні роботи можна проводити за усними вказівками вчителя або з використанням письмових інструкцій, в яких розкрито будову приладів, мету і послідовність виконання роботи.

Методика проведення лабораторних робіт. Навчальна програма з технічної праці передбачає декілька лабораторних робіт. Кожна з них має свій зміст, яким визначається характер і послідовність дій учнів. Разом з тим лабораторні роботи мають з точки зору методики багато спільного: завдання, передбачені лабораторними роботами, пов'язані з певними дослідженнями, які збагачують учнів новими знаннями, поширюють їх технічний кругозір. Виконання лабораторних робіт дуже часто супроводжується ескізуванням, виконанням певних розрахунків; висновки, до яких прийшли учні, відбиваються в звіті; при виконанні лабораторних робіт учні спираються на свої знання з основ наук.

Ті самі лабораторні роботи можна виконувати по-різному залежно від устаткування, яке мас навчальна майстерня. Оскільки устаткування для лабораторних робіт дуже часто виготовляють самі учні, тут є простір для творчості вчителів праці і їхніх вихованців.

Розглянемо зміст і послідовність виконання окремих лабораторних робіт з досвіду роботи шкіл.

Ознайомлення з зовнішнім виглядом деревини різних порід дерев і їх різними фізичними властивостям.

Мета роботи. Ознайомити учнів з основними і додатковими ознаками деревини різних її порід, деякими технологічними і фізичними властивостями деревини. Навчити учнів користуватися лупою для вивчення будови деревини.

Об'єкти вивчення. Зразки деревини сосни, ялини, берези, дуба. Послідовність виконання роботи. Вчитель ознайомлює учнів з спилками, за якими визначають породи деревини (наявність ядра, розміри річних шарів, наявність смоляних ходів, судин, розміри серцевинних променів та ін.). Він наводить також додаткові вимірювання, які можуть змінюватись під впливом різних зовнішніх причин розмір, маса, твердість, текстура. Учні креслять у зошитах рисунки, якими вчитель супроводить свою розповідь, для цього кожному учневі дають зразки порід деревини і пропонують виконати стосовно окремих порід такі завдання; сосна — найти ядро і міцність смоляних ходів; установити, наскільки різкий перехід від ранньої зони до пізньої і виділити заболонь; ялина — встановити відсутність ядра, визначити колір деревини; береза — констатува^ти платність ядра, нечітку межу між річними шарами, малопомітні серцевинні промені, однорідність будови деревини; дуб — констатувати видимість річних шарів і численних серцевинних променів, визначити колір ядра і заболоні.

Після виконання учнями завдання вчитель спиняється на текстурі вивчених порід деревини.

На закінчення роботи учням дають завдання визначити твердість деревини. Твердість значно впливає на технологічні властивості деревини Тому для практичної роботи треба знати, як змінюється твердість залежно від породи деревини, по висоті дерева (від кореня до вершини), по радіусу поперечного перерізу стовбура (ядро, заболонь) і відповідно до цього підбирати, заточувати і налагоджувати інструменти.

Деревина характеризується статичною і ударною твердістю. В умовах виробництва твердість деревини перевіряють на спеціальних машинах і приладах. В умовах школи для визначення, можна запропонувати спрощений прилад (рис. 1), який під силу виготовити учням у майстернях. Прилад призначений для визначення ударної твердості. Він складається з трубки (з поздовжнім прорізом, бойка 4) вантажу 2, який вільно перемішується і утримується в ній за допомогою гвинтів 3. Поздовжній проріз трубки у верхній чистині переходить у поперечний для фіксування вантажу у необхідному положенні труба закріплюється на штативі 6.

При ударі вантажу, який вільно падає, по бойку на зразку деревини 5 утворюється лунка, діаметр якої в міліметрах характеризуватиме твердість деревини: чим він менший, тим твердість вища.

Прилад дає змогу ознайомлювати учнів із принципом визначення ударної твердості і порівнювати твердість м'яких і твердих порід.

Зразки порід бажано мати за розмірами 70x70x70 мм, вони повинні бути однакової вологості і мати видиму текстуру на торцевому, радіальному І тангентальному розрізах.

Розрізняють твердість торцеву і бічну (радіальну і тангентальну). На кожному зрізі зразка роблять три відбитки. Діаметр відбитка вимірюють за допомогою масштабної лінійки. Середнє арифметичне значення відбитків характеризуватиме твердість породи. Учень заносить це значення і замальовує текстуру в карту звіту (табл. 1).

Визначення виду лісоматеріалів

Мета роботи. Закріпити знання учнів про лісоматеріали. Навчити учнів визначати види; лісоматеріалів, їх розміри і породи. Закріпити навички роботи з вимірювальними інструментами.

Устаткування та інструменти. Масштабна лінійка, циркуль, стенди з зразками пиломатеріалів.

Об'єкти вивчення. Зразки лісоматеріалів: дошка не обрізна, дошка обрізна, брусок, горбило, пластина, четвертина, брус, зразки круглого лісоматеріалу,

Послідовність виконання роботи. Після короткого пояснення мети лабораторної роботи вчитель ставить конкретні завдання, наприклад; визначити розміри і породу круглого лісоматеріалу, дошки, бруска, бруса та ін.

Демонстрування об'єктів, процесів, що вивчаються, і їх зображень - ці методи навчання знаходять досить широке застосування, їх значна характеристика розглядалась у курсі педагогіки. Тому спинимося на тих особливостях, які мають методи демонстрування об'єктів, процесів і їх зображень у трудовому навчанні.

Перш за все слід зауважити, що унаочненняв трудовому навчанні є однією з головних умов правильної організації навчального процесу, бо зміст навчання весь час пов'язаний з реальними технічними об'єктами і процесами. Визначення цих об'єктів і процесів неможливе без ознайомлення з їх будовою або умовами, в яких вони протікають. Тому, як правило, на кожному уроці широко використовують наочність. Це можуть бути натуральні об'єкти (процеси), їхні умовні зображення. Наприклад, вивчаючи будь-яку трудову операцію, вчитель роздає учням різальний інструмент, яким обробляють матеріали, і ознайомлює з його будовою. Отже, у цьому разі інструмент стає роздавальним навчальним матеріалом. Сам учитель може використовувати крім натурального інструмента його модель збільшеного розміру. У практиці роботи вчителів можна зустріти моделі свердел, різців, штангенциркулів, мікрометрів та іншого різального і вимірювального інструменту. Досить широке застосування находять саморобні моделі при вивченні елементів машинознавства.

Враховуючи досвід роботи шкіл, до типового переліку навчально-наочних матеріалів і навчального устаткування для загальноосвітніх шкіл включено такі моделі: ноніуса, пасових передач, зубчастої передачі, кулачкового механізму, постійного редуктора, рейкової передачі, черв'ячної передачі, під зазначеним переліком передбачено також, що кожна школа повинна мати такі колекції: породи деревини і види фанери, види листового металу і дроту, види пластичних матеріалів. До цього можна додати ще декілька колекцій, які є в багатьох школах і цілком себе виправдовують: види лісоматеріалів; типові вироби учнів; операційна технологія найхарактерніших виробів учнів. Щити з операційною технологією використовують під час інструктування, що допомагає учням краще розуміти зміст і послідовність трудового завдання.

Другою особливістю застосування методів демонстрування об'єктів праці і їх зображень у трудовому навчанні є те, що наочність тут, як правило, є не просто ілюстрацією до навчального матеріалу, а об'єктом вивчення, джерелом знань, засобом формування вмінь і навичок. Коли вивчається верстат, автомобіль або інша машина і для цього використовуються натуральні об'єкти, їх моделі або умовні зображення, то це самоціль, а не засіб глибшого розуміння і усвідомлення навчального матеріалу, яким може бути, наприклад, картина на уроках історії, літератури та ін.

Нарешті, як про третю особливість застосування методів демонстрування об'єктів, процесів і їх зображень у трудовому навчанні слід сказати про ту роль, яку відіграють графічні зображення (рисунки, технологічні карти та ін.). Застосовуючи рисунки, вчитель праці допомагає учням оволодівати графічними знаннями і вміннями. Таким чином, паралельно з трудовим на­вчанням у У-УІІ класах формуються, а в УІІІ-ІХ класах удосконалюються знання і вміння з курсу креслення.

Демонстрування кінофільмів.Під час демонстрування кінофільмів на уроках з трудового навчання учні ознайомлюються з такими технологічними процесами, яких немає на підприємствах, що оточують школу. Так, програмою передбачено ознайомлення учнів з обробкою металів тиском. Вивчення цих процесів за допомогою плакатів не створює в учнів повного уявлення про відповідне устаткування і технологію. Провести екскурсію на металургійне виробництво мають змогу далеко не всі школи. На допомогу приходить кіно.

Великі можливості розкриваються при використанні кіно у зв'язку з застосуванням мультиплікації. Завдяки цьому стає можливим показати учням, як у процесі різання деревини і металів виникають сили опору, як вони діють на заготовку, верстат та інструмент, як по електричному колу протікає струм та ін.

На заняттях у майстернях рекомендується демонструвати короткі фільми (15-20 хв.) або ж обмежуватись окремими фрагментами. У такому разі метод демонстрування кінофільмів поєднується з іншими методами навчання (поясненням учителя, бесідою та ін.), завдяки чому досягається найбільший навчальний ефект.

Дослідження показують, що на першому етапі трудового навчання інструктування сприймається швидше і краще, коли вчитель проводить його за допомогою фільму, швидкість руху кадрів якого можна змінювати або затримувати на деякий час.

Коли вчитель демонструє виконання нового прийому, учні бачать його лише з одного боку. Фільм для інструктування знімають з усіма подробицями виучуваного прийому, щоб в учнів склалося чітке і повне уявлення про способи його виконання.

Пояснення перед демонструванням (настанова на сприймання). Якщо у фільмі розглядаються досить складні теоретичні питання, а в кадрах зачіпаються дрібні деталі, учнів треба готувати до сприймання навчального матеріалу. Наприклад, при ознайомленні з будовою металів і їх сплавів, з іншими гартівними структурами залізовуглецевого сплаву учням важко зрозуміти суть фільму, якщо вчитель не пояснить, на що слід звернути особливу увагу.

Демонстрування фрагмента фільму, а потім пояснення (бесіда) за змістом фільму і навчальним матеріалом. Коли розглядаються в описовому плані будови машин, агрегатів, споруд, особливо таких, які мають великі розміри, досить часто буває доцільно спочатку переглянути кінофільм, а потім спиратися на нього при викладі навчального матеріалу. Наприклад, розгляд пічні домни можна розпочати за допомогою плакатів. При цьому вчитель минає розміри її, проте уявити їх учням дуже важко. Коли ж ознайомлення з піччю домни починається з перегляду 10-хвилинного фрагмента, де учні бачать знімки з натури, у них створюється зовсім інше уявлення, спираючись ми яке, легко продовжити навчання, користуючись моделями і навчальними плакатами.

Демонстрування супроводжується поясненням (синхронним коментуванням) учителя. Потреба в коментуванні фільму вчителем виникає у зв'язку з тим, що авторський текст не завжди буває задовільним для конкретної аудиторії.

Читайте також:

1. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
2. V Розвиток кожного нижчого рівня не припиняється з розвитком вищого.
3. VI.3.3. Особливості концепції Йоганна Гайнріха Песталоцці
4. VI.3.4. Особливості концепції Йоганна Фрідриха Гербарта
5. А. Особливості диференціації навчального процесу в школах США
6. Агітація за і проти та деякі особливості її техніки.
7. Аграрне виробництво і його особливості
8. Аграрне право як галузь права, його історичні витоки та особливості.
9. АНАТОМІЯ І ФІЗІОЛОГІЯ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА ПЕРИФЕРИЧНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ, ЇЇ ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ
10. Анатомо-фізіолгічні особливості
11. Анатомо-фізіологічна перебудова організму підлітка та її вплив на його психологічні особливості й поведінку.
12. Анатомо-фізіологічні особливості молодших школярів

Переглядів: 785