МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Інструменти державної політики розвитку малого підприємництва3 Системи оподаткування СМП
1 Моделі малого підприємництва
Суб'єкт малого підприємництва - фізичні особи, зареєстровані у встановленому порядку як суб'єкти підприємницької діяльності та юридичні особи - суб'єкти підприємництва будь-якої організаційно-правової форми і форми власності, у яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 чоловік і обсяг річного валового доходу не перевищує 500000 євро. Особливості малого підприємництва: гнучкість, чутливість та адаптивність до змін ринкової кон'юнктури; обмеженість частини ринку; оперативне відображення змін споживчого попиту; значне полегшення територіального і галузевого переливу робочої сили і капіталу; невеликі витрати на управління діяльністю; обмеженість фінансових ресурсів та нестабільності доходів; невисока потреба в капіталі; оперативне провадження змін у виробництві, згідно потреб ринку; оперативність у прийнятті і виконанні ухвалених рішень.
В секторі малого підприємництва можна виділити дві великі моделі, що не мають антагоністичного характеру, але визначають вельми різні набори інструментів державної політики (табл. 2.5). Суб’єкти малого підприємництва моделі І – це повноцінні економічні суб‘єкти, що відрізняються від суб‘єктів середнього та великого бізнесу лише розміром. Це визначає їх орієнтацію на високоспеціалізовані ринкові ніші. До суб‘єктів моделі І можна застосовувати всі регулятивні вимоги, як і до середнього чи великого бізнесу, оскільки вони часто пов‘язані єдиними виробничими програмами. Ці суб‘єкти малого бізнесу потребують висококваліфікованої робочої сили і не можуть динамічно зв‘язувати надлишки людських ресурсів, що виникають внаслідок різного роду економічних потрясінь. Вони майже не впливають на розвиток ринкової конкуренції; в секторі має місце обмежена горизонтальна конкуренція з потенційним тяжінням до монополії. Суб’єкти малого підприємництва моделі ІІ – високо динамічні, з коротким терміном життя і високими темпами входу - виходу на ринок. Внаслідок мінімальних власних ресурсів природно концентруються у традиційних сферах швидкого руху капіталів (торгівля, послуги) і переважно не використовують висококваліфіковану робочу силу. Відповідно, мають високий потенціал «зв‘язування» надлишків робочої сили. Позитив ний вплив здійснюють лише за умов своєї чисельності. Високі темпи оновлення обумовлюють їхню потребу у простих і зрозумілих регулятивних і податкових вимогах. Внаслідок високого динамізму, великої чисельності та переважно низьких бар‘єрах входу на ринок діють у високо конкурентному середовищі, що за умов захисту прав власності стимулює їх до пошуків нових ринкових ніш і продуктів. Зазначені відмінності моделей І та ІІ визначають різний набір суспільних результатів (з акцентом на суто економічний результат чи переважно соціальний результат) і, відповідно, вимагають різних інструментів державної підтримки. Державна політика моделі І очікує швидкого зростання ВВП та наступний перерозподіл національного багатства через бюджетні механізми, отже має передбачати передусім підтримку суб‘єктів великого бізнесу та запровадження однакових регуляторних і податкових правил, а також окремі програми підтримки обмеженого кола суб‘єктів малого підприємництва. Державна політика моделі ІІ очікує високої суспільної зайнятості й економічної самостійності, отже має бути сконцентрована на компенсації ризиків високих темпів змін у середовищі малого бізнесу шляхом принципового спрощення регуляторних і податкових правил для суб‘єктів малого підприємництва. В умовах економічної кризи та критично важливою для соціального клімату в суспільстві. В умовах стабільного соціально - економічного розвитку на перше місце виходить модель І.
Таблиця 2.5 - Моделі малого підприємництва
2 Інструменти державної політики розвитку малого підприємництва
Які головні інструменти державної політики забезпечення стимулів до самостійної економічної діяльності громадян? 1) Відносно прості правила та норми ведення підприємницької діяльності у малому підприємництві, включаючи також правила обліку, звітності та контролю чи нагляду. І це є ключовим, бо мале підприємництво природно має декілька особливих рис. Малому бізнесу притаманний високий ризик банкрутств та високої динаміки входу та виходу з ринку. Це з одного боку є наслідком того, що свої сили у малому бізнесі потенційно можуть прикласти мільйони дієздатних громадян які, внаслідок своєї чисельності, не мають та не можуть мати професійної бізнес - освіти. Але це, водночас, і є ціллю державної політики – розуміючи високу динаміку щорічного оновлення національного малого бізнесу забезпечувати стимули до входження у малий бізнес нових суб‘єктів. Складовою цієї політики є, наприклад, розуміння того факту, що щорічно на національний ринок праці виходить в Україні більше п‘ятиста тисяч випускників шкіл та вищих навчальних закладів, які за умов ринкової економіки мають мати шанс спробувати свої сили також і у власному бізнесі, а державна політика має сприяти їм у цьому. З іншого боку високий ризик банкрутств та висока динаміка входу та виходу з ринку суб‘єктів малого бізнесу є природнім наслідком економічних розмірів суб‘єктів. І компенсатором цього в масштабах держави є складова державної політики, яка має бути спрямована на забезпечення досягнутого кількісного рівня числа суб‘єктів малого підприємництва – тобто щорічне створення та вихід на ринок такого числа суб‘єктів малого бізнесу, яке хоча б дорівнювало числу суб‘єктів малого бізнесу, які збанкрутували або з інших причин пішли з ринку. 2) Забезпечення стимулів до самостійної економічної діяльності громадян щляхом зменшення адміністративних бар‘єрів та перешкод для ведення підприємницької діяльності у малому бізнесі (на муніципальному рівні у тому числі). Цей інструмент, як і попередній, також має забезпечувати досягнення декількох цілей. З одного боку це мета стимуляції громадян (навіть за умов їх банкрутства в малому бізнесі) до використання шансу мати можливість і бажання пробувати і розпочинати вести свій малий бізнес, а з іншого боку цей інструмент має створювати додаткові елементи довіри суспільства до влади. 3) Державні та муніципальні програми навчання, просвіти, популяризації ідей малого бізнесу. 4) Удосконалення фінансово-кредитної, організаційна, розвиток бізнес-інкубаторів. 5) Забезпечення участі малого бізнесу у системі державних закупівель та програми розвитку та підтримки експортної активності малого підприємництва. Зрозуміло, що інерційність та швидкість впливу інструментів державної політики стимулювання до самостійної економічної діяльності громадян - різна, і вони природно доповнюють один одного. 3 Системи оподаткування СМП Загальна та спрощена система оподаткування. В Україні діють три режими спрощеного оподаткування суб’єктів малого бізнесу(єдиний податок, фіксований податок, торговий патент), які мають свої особливості, спрямовані на відповідну категорію суб’єктів оподаткування.
[1] Довірче товариство — товариство з додатковою відповідальністю, яке здійснює представницьку діяльність згідно з договором, укладеним довірителями майна щодо реалізації їхніх прав власників. Майном довірителя є кошти, цінні папери та документи, які засвідчують право власності довірителя Читайте також:
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|