Біологічні особливості коней

Біологічною особливістю коней вважають їх міцний і масивний кістяк з довгими трубчастими кістками, міцний хребет, еластичний сухожильно- зв’язковий апарат, добре розвинуті м’язи усіх частин тіла, які приймають участь у рухові тварини, досконалі органи дихання і надійну серцево-судинну систему. Крім того у коней добре розвинута центральна нервова система, що зумовлює швидке відпрацювання умовних рефлексів, корисних для людини.

Коні мають однокамерний шлунок місткістю 15-20 л (у великої рогатої худоби – 200 л, у овець -30 л), але об’єм товстого кишечника у них досягає 150-160 л. Він значно більший ніж у рогатої худоби. Коні гірше від жуйних перетравлюють грубі корми.

У новонароджених лошат питома вага скелету становить 23-25% від живої маси, а при припиненні росту у віці 5-6 років - 7-12%. Температура тіла 37,5-38,5⁰С.

Розвиток мускулатури залежить від породи коней. У коней швидких алюрів діаметр і довжина м’язових волокон більший, ніж у ваговозів.

Дихає кінь тільки через ніздрі, надходження повітря регулюється рухливими крилоподібними хрящами. Маса легень у них становить 4,5-6,5 кг. Число дихальних рухів за хвилину 8-16 в стані спокою. Пульс 28-44 ударів за хвилину. Маса серця 3,5-4,5 кг , у деяких в 2 рази більша. Об’єм циркулюючої крові становить 7-11% від живої маси коня і залежить від породи і віку тварин. Цінна біологічна особливість коней місцевих порід – пристосованість до цілорічного пасовищного утримання за надзвичайної витривалості. Взагалі організм коня дуже пластичний, має високу здатність до акліматизації. Тому коней розводять по всій земній кулі. Є дуже великі коні і дуже маленькі – поні. Так, у шетлендських поні висота в холці 90-102 см. Зараз ведуть селекцію по створенню міні-коней, висота в холці яких повинна бути не більше 50 см.

Коні мають високу продуктивність. Кобила Рента чистокровної верхової породи пройшла дистанцію 1000 м за 58 сек. Жеребець Стипрейс при масі 880 кг показав максимальну силу тяги 927,5 кг, що відповідає руху воза загальною масою 26,5 т. Верхові коні поставили світовий рекорд з подолання перешкод у висоту 247 см, у довжину – 840 см..

Зрілість коней настає пізніше ніж у інших видів с.-г. тварин. Проте коні відрізняються і значно тривалішим періодом господарського використання. Господарське використання коней в середньому становить 12-14 років. Рекордна тривалість життя – 67 років. Коні мають високу резистентність до туберкульозу, що дало підстави вважати, що в конині є речовини, які можуть сприяти лікуванню туберкульозу у людей.

В удосконаленні порід коней та якісному поліпшені масового конярства провідна роль належить кінним заводам та племінним конефермам.

В Україні функціонує 17 кінних заводів та 152 племінних конеферми, 9 загальнодержавних, обласних, міжрайонних та заводських іподроми. Тут щорічно випробовується біля 2000 коней рисистих та верхових порід. Провідними іподромами в Україні є Київський, Одеський, Харківський.

На кінних заводах основним методом розведення є чистопорідне. Напрямок селекційної роботи залежить від того, які господарськи корисні ознаки цікавлять селекціонерів та прояву цих ознак у тварин. Увага до певних ознак залежить від вимог народного господарства (соціально - економічних умов).

Основне завдання племінної роботи в конярстві – підвищення швидкості верхових і рисистих коней, підвищення вантажопідйомності і витривалості коней тягових порід.

У продуктивному конярстві селекція ведеться за продуктивними і адаптаційними якостями, у спортивному – на швидкість верхових і рисистих коней. Незалежно від спрямованості використання коней важливими для них якостями залишається скороспілість, відмінна відтворна здатність, спокійний врівноважений характер та добрий норов.

При відборі в конярстві оцінку проводять за конституцією та екстер’єром, за походженням та результатами іподромних випробувань. Жеребців-плідників верхових і рисистих порід оцінюють за результатами працездатності приплоду (швидкість, число призових місць, сума виграшу). У плідників рисистих порід вираховують індекс працездатності потомства – середній виграш одного потомка перемножують на частоту появи в приплоді тварин класу 2.10 і швидше.

У жеребців-плідників чистокровної верхової породи оцінку проводять за індексом успіху – ділять суму виграшу приплоду на число потомків, що скакали.

В масовому конярстві підбір коней проводять за фенотипом, в племінному – за фенотипом і генотипом. В племінному особливо ретельно ведеться підбір за походженням. При цьому виділяють « золоті поєднання», які надалі повторюють. В орловській риситій породі - дочки Воїна з доньками Бубєнчика, у чистокровних верхових – кобили лінії Тагора з жеребцями лінії Херрі-Она. У табунному конярстві однією з різновидностей є метод «модельної матки», суть якого полягає в тому, що до певного плідника підбирається певна кобила і в подальшому до нього підбирають таких самих кобил.

Оцінка тварин за комплексом ознак і розподіл їх на класи у відповідності з цією оцінкою називають бонітуванням. Метою бонітування є визначення племінної цінності і господарського призначення на підставі комплексної оцінки.

Гетерогенний підбір застосовують при схрещуванні.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Біологічні особливості, продуктивність та породи коней	\|	Класифікація порід коней

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.