• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Ціна ринкової рівноваги

Рис. 4.4 Фактор часу і еластичність пропозиції

Рис 4.3. Цінова еластичність попиту

Якщо ціна зросте до рівняP₂, то попит скоротиться до D₂. Утворюються два прямо­кутники OP₁AD₁ та OP₂ВD₂ . Площа кожного з них характеризує обсяг ви­ручки від продажу товару. Тому:

За показниками еластичності попиту усі товари можна поділити на п’ять груп:

1) товари еластичного попиту, коли E_D>1; тобто абсолютне значен­ня темпу приросту попиту перевищує абсолютне значення темпу приросту ціни;

2) товари одиничної еластичності, коли E_D=1; у цьому випадку абсолютне значення темпу приросту попиту дорівнює абсолютному значенню темпу приросту ціни;

3) товари нееластичного попиту, коли E_D<1; для них характерним є відставання абсолютних значень темпів приросту попиту від абсолютних значень темпу приросту ціни;

4) товари повністю еластичного попиту, основною особливістю яких є те, що за умов зростання ціни хоча б на один пункт, попит зникає, або іншими словами, дорівнює нулю;

5) товари повністю нееластичного попиту – це товари, обсяг попиту
на які взагалі не змінюється за будь-якої зміни цін.

Яке ж практичне значення має розрахунок коефіцієнта еластичності
попиту ?

Якщо попит еластичний (E_D>1), зменшення ціни призведе до збільшення грошової виручки (доходу) підприємства, що продукує товар елас­тичного попиту. Слід зважати на те, що втрати виручки від падіння ціни одиниці продукції для товарів еластичного попиту компенсується виго­дою за рахунок зростання обсягу попиту, а отже – і продажу.

Якщо ж попит нееластичний (E_D<1), зниження ціни викличе зменшення доходу. У випадку одиничної еластичності (E_D=1) зміна ціни і попи­ту ніяк не вплинуть на грошову виручку.

Отже, визначення коефіцієнта еластичності попиту є необхідним для обґрунтування стратегії і тактики ринкової поведінки виробників товарів. Слід врахувати, що на еластичність попиту мають вплив кілька факторів:

• замінність товарів (чим більше замінників має даний продукт,
тим вища еластичність попиту);

• питома вага товару в доході споживача (чим дорожчий про­дукт, тим вища його еластичність);

• життєва необхідність продукту (зокрема, попит на предмети
першої необхідності є нееластичним, а на предмети розкоші – еластичним);

• час реалізації і використання продукту (попит тим еластичніший, чим триваліший період реалізації і використання продукту).

Саме тому попит на хліб, електроенергію, тютюнові вироби, бензин,як правило, нееластичний (E_D<1), а на автомобілі, холодильники, делікатеси, як правило, еластичний (E_D>1).

До цього моменту ми розглядали цінову еластичність лише попиту на товар, але властивість еластичності притаманна і пропозиції товару.

Найвагомішим фактором еластичності пропозиції є тривалість часу, тобто ринковий період,який є у розпорядженні виробників, щоб відреагувати зміною обсягу пропозиції на зміну ціни товару.

Припустимо, що на локальному ринку певного товару відбулося зростання рівня ціни. У цьому випадку виробники отримують потужний стимул нарощення виробництва свого товару, але моментально здійснити це вони не здатні. Як би не зросла ціна, обсяг пропозиції у найкоротшому рин­ковому періоді залишається незмінним. На графіку 4.4 пряма пропозиції для найкоротшого ринкового періоду має вигляд вертикалі S₁, що показує цілковиту нееластичність пропозиції.

Із збільшенням періоду часу, або іншими словами, з переходом від найкоротшого до короткого ринкового періоду,виробники хоч і не ма­ють змоги суттєво наростити виробничі потужності, але можуть підвищити інтенсивність використання свого виробничого потенціалу і, завдяки цьо­му, подати на ринок більшу кількість продукції.

За цих умов пряма пропозиції S₂ отримує спочатку вигляд лінії нееластичної пропозиції (E_S<1), а згодом може досягти одиничної еластичності,коли темп приросту пропозиції дорівнюватиме темпу приросту ціни S₃.

Отже, у короткостроковому періоді коефіцієнт еластичності пропози­ції є більшим від нуля і меншим (або рівним) одиниці.

За умов переходу від короткострокового до довгострокового рин­кового періоду,чітко визначених меж між якими практично не існує, ела­стичність пропозиції зростає. У довгостроковому періоді виробники всти­гають вжити заходів щодо пристосування своїх ресурсів до вимог нової цінової ситуації –виникають нові підприємства, нарощують нові вироб­ничі потужності діючі фірми.

За цих умов лінія пропозиції набуває вигляду S₄.

Теоретично можливим є і випадок цілком еластичної пропозиції (S₅), який передбачає, що за будь-якого, навіть вкрай незначного підви­щення ціни, обсяг пропозиції нескінченно зростає. У реальній господар­ській практиці це неможливо. Діють принаймні два потужних обмежувача нескінченного наростання пропозиції – виробничі потужності виробників і обсяг попиту на товар.

Якою ж є залежність виручки (доходу) від продажу товару за умов різного рівня еластичності пропозиції?

На обсяги попиту, як відомо, окрім ціни, впливають і чинники нецінового харак­теру. Найбільш потужним серед них є фактор доходів потенційних покупців.

Йдеться про те, що зміна доходів покупців через свій вплив на попит відбивається і на ринкових цінах. Такий вплив відбувається за двома напрямами. По-перше, змінюється висота кривої попиту. По-друге, змінюється цінова еластичність попиту. Якщо дохід зростає, то покупець у своїх витратах починає менше рахуватися із змінами цін. Це обумовлює зниження еластичності попиту. І навпаки, якщо дохід покупця скорочується, то він буде вимушений більше рахуватися з цінами у своїх операціях купі­влі, а це означатиме, що еластичність попиту зросте.

Важливим аспектом еластичності попиту є так звана перехресна еластичність. Суть її полягає в тому, що обсяг попиту на один товар може залежати від зміни цін на інші товари, які можуть бути комплементними (доповнюючими) або субститутними (замінюючими).

Комплементними називають такі товари, що певним чином допов­нюють один одного. Це товари, споживання яких складає певний комплекс (наприклад, залізна руда та кокс, житло та меблі, відеомагнітофони та відеокасети).

Якщо в результаті зміни ціни одного з доповнюючих (комплементних) товарів змінюється попит на нього, то в тому ж напрямі змінюється
крива попиту на інший товар. Це означатиме, що ціна останнього також
зміниться, але у напрямі протилежному зміні ціни першого. Якщо, наприклад, зростуть ціни та відповідним чином впаде попит на автомобілі, то за умов сталості решти чинників, знизиться попит і відповідно впадуть ціни на бензин.

Субститутними називають товари, які здатні замінювати один одного (наприклад, чай і кава, м’ясо і риба, нафта і газ). Якщо в результаті зміни ціни товару-замінника (субституту) підвищиться або впаде попит на нього, то у протилежному напрямі зміниться крива попиту на товар, що замінюється. Це означатиме, що ціна останнього зрушиться у тому ж напрямі, що і ціна першого товару.

Явища попиту і пропозиції подаються з позиції їх взаємозалежності та взаємодії. Для цього сполучимо на одному графіку лінії попиту і пропозиції (див. рис.4.5)

Точка їх перетину Е дасть нам статичну ринкову рівновагу, яка характеризується рівноважною ціною та рівноважним обсягом . У стані рівноваги попит дорівнює пропозиції.

Важливо знати, за якого рівня ціни обсяги попиту і пропозиції товару на локальному ринку будуть збалансовані.

Варто зазначити, що точка рівноваги не завмирає назавжди в одному стані. Вона зміщується в залежності від впливу нецінових чинників попиту і пропозиції товарів. Наприклад, коли зростають доходи покупців, обсяг попиту стає більшим. Крива попиту зміщується вправо від D до D₂ (див. рис.4.5 ).

Якщо абстрагуватись від дії чинників пропозиції, то нова рівновага ринку буде тепер не в точці Е, а в точці Е₂. І навпаки, зниження попиту, коли крива попиту зміститься вліво від D до D₁, веде до встановлення більш низького рівня рівноважної ціни Р₁, зменшення обсягу продажу товару від та Q₁ та зсуву рівноваги у точку Е₁.

Якщо ж попит є сталим, а змінюється лише обсяг пропозиції товару, точка рівноваги також зміщується (див. рис. 4.6). Припустимо, що зросли світові ціни на енергоносії або сировину. В такому випадку обсяг пропозиції товару, що виробляється з цієї сировини, стане меншим. Крива пропозиції зміститься вліво від Sдо S₂. Разом з тим, точка ринкової рівноваги зміститься з Е до Е₂.

Зростання пропозиції, яке було викликане, наприклад, послабленням податкового тиску, зрушує криву пропозиції вправо і зумовлює нову рівновагу в точці Е₁. Ціна рівноваги стає нижчою , а обсяги продажу більшими .

Читайте також:

1. Аналіз загальної рівноваги
2. Аналіз міжринкової взаємодії товарів і грошей
3. Аналіз часткової рівноваги Крива виробничих можливостей
4. Аналіз часткової та загальної рівноваги
5. Аналіз часткової та загальної рівноваги
6. АТ – одна з найбільш зручних форм колективного підприємства в умовах ринкової економіки. Першим АТ вважають створену у 1602 році Голандсько –Ост - Індську компанію.
7. Бази оцінки, відмінні від ринкової вартості
8. Будь – які зміни популяції є результатом порушення рівноваги між її біотичним потенціалом та опором довкілля.
9. Види ринкової інфраструктури
10. Визначення ринкової вартості і дохідності окремих видів цінних паперів.
11. Відповідь: Функції суб’єктів ринкової економіки
12. Вплив держави на встановлення ринкової рівноваги

Переглядів: 2057