Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Законодавчі акти України, що регламентують рекламну діяльність у фармацевтичній галузі, основні вимоги до рекламування лікарських засобів.

Організація діяльності дрібно-роздрібної мережі.

Аптеки в установленому порядку можуть створювати відокремлені структурні підрозділи у вигляді аптечних пунктів і аптечних кіосків, що розташовуються у містах, селищах та селах, де функціонує аптека, до якої вони належать.

Аптечні пункти розміщуються у будинках, де функціонують заклади охорони здоров’я, аптечні кіоски — на вокзалах, в аеропортах та готелях.

Розміщення аптечних пунктів у сільській місцевості допускається за наявності у відповідних населених пунктах закладів охорони здоров’я.

Не допускається розміщення аптечних кіосків на територіях пішохідних переходів (наземних, підземних), транспортних зупинок, ринків (ярмарків), ринкових майданчиків, станціях метрополітену, в продовольчих магазинах та продовольчих секціях (відділах) торговельних центрів (комплексів).

Поставка лікарських засобів та виробів медичного призначення до аптечних пунктів або аптечних кіосків здійснюється лише через аптеку, до якої вони належать.

Діяльність щодо роздрібної реалізації лікарських засобів аптечними пунктами, аптечними кіосками перевіряється представником відповідної аптеки щоквартально безпосередньо на місці цієї діяльності зі складанням акту.

За погодженням з місцевими органами влади роздрібну реалізацію лікарських засобів можна здійснювати через амбулаторії, фельдшерсько-акушерські пункти, що організовані в сільських населених пунктах, на підставі угод, укладених з аптекою.

Лікарські засоби, що надходять до аптек, аптечних пунктів та аптечних кіосків, мають бути забезпечені супровідними документами, передбаченими чинним законодавством: товарно-транспортними накладними, рахунками-фактурами, прибутково-видатковими накладними, сертифікатами якості, що видаються виробниками, їх копіями, засвідченими підписом і печаткою постачальника. Ці документи повинні відображати всі акти купівлі-продажу, що фіксують дату купівлі або постачання, назву та кількість, найменування серій (партій), отриманого або привезеного лікарського засобу, назву й адресу постачальника або вантажоотримувача.

Лікарські засоби, що надійшли до суб’єкта господарювання, оприбутковуються в день надходження за їх фактичною кількістю.

Зберігання у приміщеннях аптеки, аптечного пункту, аптечного кіоску лікарських засобів, які їм не належать, забороняється.

НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ ДОКУМЕНТИ

1. Закон України "Про рекламу" від 3 липня 1996 р. № 270/96-ВР.

2. Закон України "Про доступ до публічної інформації"' від 13 січня 2011 p. №2939-VI.

3. Указ Президента України від 10 червня 1997 р. № 503/97 "Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності".

4. Наказ МОЗ України від 27 грудня 2006 р, № 898 "Про затвердження Порядку здійснення нагляду за побічними реакціями лікарських засобів, дозволених до медичного застосування".

Основні джерела інформації щодо безрецептурних лікарських засобів

Як показує зарубіжний досвід розвитку медицини і фармації, застосування лікарських засобів безрецептурного продажу в нашій країні буде розширюватись, але очевидно й інше - вітчизняні споживачі до цього ще не готові, рівень їх орієнтації у даній сфері недостатній. Тому реалізація безрецептурних препаратів має бути регульованою, контрольованою та інформаційно забезпеченою.

За даними опитування відвідувачів аптек (табл. 2). основними джерелами інформації щодо безрецептурних препаратів є:

· програми про здоров'я на телебаченні;

· рекламні блоки на телебаченні;

· спілкування із знайомими;

· медичні фахшці;

· аптечні фахівці.

Таблиця 2. Структура джерел інформації про безрецептурні препарати (за даними опитування відвідувачів аптек)
№ з. п.   Джерело інформації % позитивних відповідей   ранг
1. Програми про здоров'я на ТБ
2. Рекламні блоки на ТБ
3. Спілкування із знайомими
4. Консультації медичних фахівців
5. Консультації аптечних фахівців
6. Спілкування з рідними 6,5
7. Журнали медичні і фармацевтичні 6,5
8. Інструкції про застосування ліків
9. Газети популярні
10. Зовнішня реклама 10.5
11. Реклама на місці продажу 11.5
12. Програми про здоров'я на радіо 13.5
13. Проспекти, каталоги, буклети 13.5
14. Журнали популярні 13.5
15. Газети медичні, фармацевтичні
16. Реклама на радіо
17. Газети загальноділові
18. Медичні виставки
19. Журнали загальноділові

 

Не дивним є п'яте місце аптечних фахівців. Так, 84 % опитаних відвідувачів аптек вказали на бажання отримати від аптечних фахівців інформацію про дію, ризик і побічні ефекти, додаткові рекомендації. Проте лише дві п'ятих (40 %) респондентів отримують додаткові рекомендації стосовно лікування свого захворювання під час останнього відвідування аптеки, що вказує на недостатній рівень впровадження принципів належної фармацевтичної практики в роботу вітчизняних аптечних закладів.

Оптимальність задоволення потреби залежить від ступеня проінформованості з питань самолікування та застосування безрецептурних препаратів. Як показують результати опитування відвідувачів аптек, рівень ознайомленості з принципами самолікування з часом знизився майже удвічі (з 65 % у 1996 р. до 34 % в 2001 p.), що можна пояснити декількома причинами:

· стійкою тенденцією кількісного росту в засобах масової інформації даних із досліджуваних питань. Причому ця інформація носить у значній мірі рекламний, а не пізнавальний характер, відрізняється якісною неоднорідністю, суперечливістю фактографічних і документальних даних, їх розсіяністю в різних джерелах, що створює значні труднощі в її пошуку та використанні.

· недотриманням правил реалізації рецептурних і безрецептурних препаратів.

Викликає занепокоєння той факт, що дещо більше третини відвідувачів аптек (36 %) не завжди дотримуються правил приймання безрецептурних ліків. Легковажність частини відвідувачів аптек у ставленні до свого здоров'я підтверджує те, що близько двох п'ятих з них (37 %) удаються до самостійного лікування тих захворювань, симптоми яких їм часто невідомі.

Порядок реклами лікарських засобів для населення в Україні

Основні засади рекламної діяльності в Україні визначає Закон України '’Про рекламу" (1996 р). Особливості рекламування лікарських засобів і виробів медичного призначення визначає стаття 20.

Правда, положення цієї статті не поширюється на рекламу, призначену для медичних закладів і лікарів.

Згідно із Законом забороняється реклама лікарських засобів, які:

· відпускаються тільки за рецептами;

· містять наркотичні і психотропні речовини.

Посилання в рекламі на терапевтичні ефекти відносно захворювань, які не піддаються або важко піддаються лікуванню може розміщуватись лише з дозволу МОЗ України.

Реклама лікарських засобів повинна містити:

· повну, зокрема й міжнародну фармакологічну назву лікарського засобу та назву виробника;

· інформацію щодо використання або застосування лікарського засобу;

· інформацію «Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров’я».

 

Заборонено в рекламі про лікарські засоби вказувати дані:

· які можуть справити враження, що медична консультація у спеціаліста не є необхідною;

· про те. що лікувальний ефект від прийому лікарського засобу є абсолютно гарантований;

· про те, що цей лікарський засіб є продуктом харчування, косметичним або іншим продуктом для вживання.

У рекламі косметичних засобів, харчових продуктів, вітамінних та інших харчових добавок забороняється посилання на те, що ці товари мають лікувальні властивості, якщо наявність таких властивостей не доведено у встановленому порядну .

Європейський підхід до реклами безрецептурних засобів

Згідно і директивою Ради ЄС від З1 березня 1992 р. реклама лікарського засобу повинна сприяти його раціональному застосуванню шляхом надання об'єктивної інформації без перебільшення властивостей препарату і не повинна вводити в оману.

Як і в Україні в Європі заборонено рекламувати лікарські препарати, які:

- відпускаються тільки за рецептами;

- містять наркотичні або психотропні субстанції.

Крім цього, в державах ЄС забороняється при рекламуванні населенню згадувати такі хвороби: туберкульоз, венеричні захворювання, інші небезпечні інфекційні хвороби, онкологічні захворювання, хронічне безсоння, цукровий діабет та інші хвороби обміну речовин.

Ця реклама не повинні містити матеріалів, які:

- створюють враження, що медична консультація або хірургічна операція є необов'язковою, особливо коли вказаний діагноз або передбачається лікування поштою:

- дозволяють припускати, що ефективність лікування гарантована, прийом препарату не супроводжується побічними ефектами або що його ефект переважає чи рівний ефективності іншого методу лікування або лікарського препарату;

- дозволяють припускати, що людина стане здоровішою в результаті прийому лікарського засобу';

- дозволяють припускати, що стан здоров'я людини, коли вона не буде приймати лікарський засіб, може погіршуватися (не поширюється на кампанії щодо вакцинації);

- призначені виключно або в основному для дітей;

- мають посилання на рекомендації вчених, медичних фахівців або осіб, які внаслідок своєї популярності можуть заохочити до вживання ліків;

- дозволяють припускати, що лікарський препарат є харчовим, косметичним або іншим харчовим продуктом;

- дозволяють припускати, що безпечність або ефективність лікарського препарату обумовлена природним походженням,

- можуть за допомогою опису чи докладної демонстрації історії хвороби призвести до помилкового самодіагнозу;

- відгуки про вилікування супроводжуються неправильними термінами, які викликають неспокій або вводять в оману;

- використовують недоречні терміни, що викликають неспокій або вводять в оману; а також яскраві зображення змін людського тіла, викликані хворобою, травмою або впливом лікарського засобу на людське тіло або частину тіла;

- згадують, що на лікарський засіб видана торгова ліцензія, тобто що препарат зареєстрований.

Сюжетні рішення телерекламних звернень стосовно безрецептурних препаратів

Рекламна інформація, що її передають на телеканалах, відіграє важливу роль у реалізації безрецептурних препаратів. Вона має експресивний характер і здійснює сильний емоційний вплив на можливих споживачів унаслідок поєднання зображення, звуку і руху, можливості охоплення широкої аудиторії.

Головним рушійним фактором реклами є її розміщення в найпопулярніших передачах. На першому місці за популярністю у відвідувачів аптек - художні фільми, далі - інформаційні, розважальні, музичні та інші передачі.

Найбільшу привабливість має красиво знята реклама, потім реклама нового лікарського засобу, присутність гумору в рекламі, незвичний сюжет.

Стильові вирішення конкретного телерекламного звернення можуть бути дуже різними:

- сценки з життя: батькові розділити радість святкування дня народження сина допомагає розчинний Ефералган, що швидко тамує головний біль;

- використання дітей в якості активних персонажів: лікувальний бальзам авторитетно пропонує дорослим маленька дівчинка. При цьому в рекламному лозунгу використовується перефразоване народне прислів'я: "Устами дитини - бальзам Біттнера, щоб дорослі не хворіли";

- наведення цифр: телеглядачів активно переконують, що лікувальний бальзам став доступнішим, оскільки ціни знижені на 40 %;

- присутність наукової термінології: AЦЦ - високоефективний муколітик з антиоксидантними і антитоксичними властивостями;

- використання символічного персонажа: мультиплікаційна аптечка пропонує від кашлю Пакселадин, мультиплікаційні динозаври і жирафа - відповідно Маалокс від печії в шлунку та Себідин від захворювання горла;

- ;відштовхування" від негативних явищ: "Коли повітря насичене шкідливими речовинами, чи варто випускати дитину на вулицю? - запитує Мультивітамінол:

- використання гіперболізованого почуття колективізму. "'Усе більше людей купляють вітаміни Плюс', ''Кожна мати знає, що проти жару ефективний дитячий Панадол";

- використання пересічних персонажів: вітаміни Плюс купує студентка. яка ніколи не хворіє, для маленького братика, а також парубок, що регулярно відвідує спортзал, і пенсіонер із серцевою недостатністю;

- заклик до здійснення вчинку: "Горло болить? Вихід один - Вам необхідний Себідин!''.

Проте на вітчизняних телеканалах зустрічаються такі види сюжетних рішень, які заборонені в країнах Європейського Союзу:

- рекомендації медичних і фармацевтичних фахівців, у ролі яких виступають як актори (фармацевт Марш рекомендує Панадол, безіменні лікарі - Лазолван, Геріатрик Фарматрои), так і дипломовані лікарі (завідувач відділення лікувально-профілактичного закладу рекламує мазь Альгофін);

- свідчення відомих кіноакторів або телеведучих на користь лікарського засобу - ведучі інформаційних передач та прогнозу погоди на різних телеканалах рекламують Комбігрип від простуди, Ренні і Фосфалюгель від печії та шлункових болів;

- відверте перебільшування ефективності лікарського засобу. "Бронхікум - по-справжньому ефективний засіб від простудних захворювань і кашлю", "таблетки Солпадеїн діють надзвичайно швидко", "Високу температуру і жар найкраще знімає - Панадол";

- порівняння з лікарськими засобами-аналогами: "На зміну Бромгексину приходить препарат нового покоління - Лазолван'".


Читайте також:

  1. II. Вимоги безпеки перед початком роботи
  2. II. Вимоги безпеки праці перед початком роботи
  3. II. Вимоги до складання паспорта бюджетної програми
  4. II. Основні закономірності ходу і розгалуження судин великого і малого кіл кровообігу
  5. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
  6. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
  7. III. Вимоги до учасників, складу груп і керівників туристських подорожей
  8. III. КОНТРОЛЬ і УПРАВЛІННЯ РЕКЛАМУВАННЯМ
  9. IV. Вимоги безпеки під час роботи на навчально-дослідній ділянці
  10. IV. ВИМОГИ ПРОФЕСIЇ ДО IНДИВIДУАЛЬНО-ПСИХОЛОГIЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ФАХIВЦЯ
  11. V. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях
  12. V. Вимоги безпеки в екстремальних ситуаціях




Переглядів: 2512

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Фармацевтична опіка, її сутність і роль в реалізації концепції відповідального самолікування. Організація фармацевтичної опіки. | Мерчандайзинг. Санітарно-просвітня робота в аптеках як чинник підвищення санітарних знань населення.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.013 сек.