• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Мерчандайзинг. Санітарно-просвітня робота в аптеках як чинник підвищення санітарних знань населення.

Мерчандайзинг - одна зі складових маркетингу, спрямована на вдосконалення товарів і збільшення обсягу продажів роздрібного підприємства. Іншими словами, мерчандайзинг являє собою комплекс заходів, що включає розробку і реалізацію методів, а також всілякі технічні рішення, метою яких є просування товарів і залучення покупців в певну торгову точку для збільшення її прибутку.

У мерчандайзингу є своя історія, яка бере початок з часів Великої депресії (США, тридцяті роки 20 століття). У той час наполегливо велися пошуки нових технологій і можливостей, що сприяють виживанню фірми, а в подальшому приведенню її до більш високого рівня розвитку. Щоб підвищити продажі і забезпечити конкурентоспроможність, важливо було знайти методи впливу на покупців.

Потім мерчандайзинг поступово починає набирати обертів, використовуючи при цьому певні способи і прийоми для просування продукції, які напрацьовувалися шляхом спостережень і аналізу. Незабаром стає ясно, що для дизайну торговельних точок, необхідні не тільки зручність і краса, але і функціональність. Комплекс заходів мерчандайзингу включає в себе різні принципи, одним з яких вважається вилучення прибутку по максимуму з кожної одиниці площі будь-якої торговельної точки. Спочатку ці методи застосовувалися в супермаркетах, але через деякий час проникли і в аптеки

Основним завданням мерчандайзингу є: правильна демонстрація і розміщення товару або препаратів на аптечних полицях з метою збільшити обсяги його реалізації

Додатковими завданнями мерчандайзингу є:

· покращення іміджу компанії-виробника

· полегшення процесу покупки

· забезпечення зручностей для покупців

· збереження старих покупців і залучення нових

· збільшення обсягу покупки

Важливість мерчандайзингу безрецептурних лікарських препаратів визначається:

· Розвитком самолікування

· Кінцевий споживач має можливість вибору з великої розмаїтості продукції

· Наявністю безлічі ідентичних безрецептурних препаратів за доступними цінами

· Прийняттям більшості рішень про покупку прямо в торговельних точках і аптеках

Основні принципи розміщення пезрецептурних препаратів в залі обслуговування аптеки

Оформлення вітрин, інформація про наявні лікарські засоби у залі обслуговування має відповідати вимогам законодавства про рекламу лікарських засобів. На вітринах і полицях мають бути лише безрецептурні препарати або їх зразки.

Розміщення безрецептурних лікарських засобів здійснюється за таких принципів:

· у відповідності з фармакологічними групами:

· в залежності від способу застосування (внутрішнє, зовнішнє);

· з використанням написів на полицях чи вітринах для ліків однотипної дії;

· пропорційно споживацькому попиту;

· на рівні поясу і очей покупця;

· менш ходові розташовувати з більш ходовими;

· використовувати асиметричність при розміщенні препаратів;

· не використовувати "мертві"' зони залу обслуговування.

Санітарна освіта - обов'язковий розділ діяльності кожного лікувально-профілактичного закладу, професійний обов'язок кожного медичного працівника. Це природно, оскільки роль особистісного (поведінкового) чинника велика в попередженні захворювань, в ранньому зверненні за медичною допомогою. Проведення широких оздоровчих санітарних заходів з метою попередження захворювань покладено в основу всієї діяльності держави в галузі охорони народного здоров'я. Успішному проведенню в життя профілактичних і лікувальних заходів сприяє санітарна культура населення , а потужним засобом її підвищенням є санітарне просвітництво .

Основне завдання санітарної освіти полягає у пропаганді медичних знань і проведенні профілактичних заходів , спрямованих на охорону здоров'я населення , зниження захворюваності та смертності та вихованні фізично міцних громадян. Санітарна освіта повинна прищеплювати населенню гігієнічні навички пропагандувати основи гігієни праці відпочинку , побуту, харчування , вести боротьбу зі знахарством , марновірством і забобонами , науково обгрунтовувати і переконливо доводити шкоду вживання спиртних напоїв і куріння , попереджати випадки самолікування і т. д.

Аптечні заклади обслуговують широкі маси населення. Обов’язки фармацевтичних працівників , особливо в сільських місцевостях - максимально використовувати можливості для санітарно-освітньої роботи серед населення в аптечних установ . Санітарна культура хворого і членів його сім'ї , точне виконання запропонованого режиму підвищують ефективність лікування , попереджають рецидиви. Діяльність аптечних працівників у галузі санітарної освіти чітко визначена положенням про аптеку , а якій зазначено, що на аптеку покладається функція розповсюдження серед населення санітарно -гігієнічних знань і проведення санітарно-освітньої роботи. Вирішальне значення для ефективного проведення санітарно-освітньої роботи має її зміст, який повинен відповідати таким вимогам , як дієвість , своєчасність , наочність тощо. Для проведення санітарно-освітньої роботи на медичні теми аптеки координують свою діяльність з будинками санітарної освіти , де отримують брошури, листівки, плакати та інші інформаційні матеріали на різні теми . Зазначені матеріали використовуються для оформлення куточків здоров'я та санітарних бюлетенів в аптеках. Інформація про зберігання ліків в домашніх умовах полягає в тому, щоб роз'яснити хворому в усній або письмовій формі основні правила зберігання медикаментів в домашніх умовах. Вказуються терміни зберігання ліків . Одночасно звертається увага на те , що придбані лікарські засоби в готовому вигляді , а також ліки , виготовлені в аптеці, потрібно зберігати точно, як зазначено на етикетці. Особливо це відноситися до крапель ( очним , вушних ) , мікстурам , які містять пеніцилін, настої і відвари з лікарських рослин. Хворому повідомляється , що найкраще ліки зберігаються в сухому , прохолодному і сухому місці (якщо не передбачені інші умови) . У домашніх умовах ліки повинні зберігатися в призначених для цих цілей (бажано замикаються) шафах, у недоступному для дітей місці. Важливе значення має повідомлення хворому правил прийому ліків. Слід нагадувати, щоб хворий перед вживанням уважно прочитав етикетку і беззаперечно виконував вказівки про час і порядок прийому препарату. Лікувальний ефект ліків обумовлений часом застосування по відношенню до прийому їжі. Їжа містить різноманітні активні в хімічному і фармакологічному відношенні речовини , які можуть зробити істотний вплив на всмоктування ліків із шлунково - кишкового тракту в кров і змінити їх терапевтичний ефект. Складові їжі іноді прямо вступають у взаємодію з лікарськими засобами, що застосовуються всередину. Багато лікарських засобів вживаються після їжі , в значній мірі або повністю втрачають свою активність внаслідок прямої взаємодії з вмістом шлунка і кишечника. Дія таких лікарських засобів , як дігоксин , фуросемід , сульфаніламідні , препарати та ін, під впливом їжі сповільнюється. Провізор -технолог і фармацевт , які відпускають хворим ліки , повинні знати і завжди нагадувати їм час прийому (до або після їжі). Слід пам'ятати , що більшість лікарських засобів резорбтивної дії призначається натщесерце за 30-60 хвилин до прийому їжі. Після їжі можна застосовувати жиророзчинні препарати (гризеофульвін , фурадонін , фурагін , фуразолідон , солі калію і брому , седуксен , апрессін , верошпирон , індерал та ін), а так само препарати , стійкі до кислого середовища шлунка і лужному середовищі кишечника і не руйнуються від взаємодії з їжею. Окрім повідомлення про час прийому ліків , хворому слід вказати дозування. У випадках , коли відпускаються ліки , ще не готові до використання (лікарський збір , сухі мікстури та ін), хворому пояснюється технологія їх приготування в домашніх умовах.

Одним з основних напрямків санітарно-освітньої роботи аптеки є інформація населення про користь ліків і шкоду самолікування.Фармацевтичні працівники повинні застерегти хворих від так званої фармакофіліі, тобто любові до медикаментів . Як відомо , приблизно 1/3 медикаментів надають побічну, небажану дія на людський організм, тому роз'яснення населенню шкоди самолікування має велике значення для збереження здоров'я членів суспільства. З цією метою проводяться бесіди, оформляються стенди, використовуються плакати та інші друковані форми санітарно-освітньої роботи з написами: «Самолікування може бути шкідливим для Вашого здоров’я», «Неправильно або без показань прийняте ліки може заподіяти непоправної шкоди вашому здоров'ю», «Не застосовуйте ліків без призначення лікаря!», «З ліками треба поводитися обережно!». Слід врахувати , що надмірна інформація про шкоду фармакофіліі може призвести до мармакофобіі , тобто боязні застосування медикаментів. Тому доцільно проводити інформаційну роботу населення, роз'яснюючи одночасно і користь ліків, і шкоду самолікування. Для цього рекомендується така тематика : «Про користь прийому вітамінів», «Про користь ліків і шкідливість самолікування», «Мінеральні води як лікарські засоби» та ін. В останні роки значно збільшився попит на лікарські рослини. У зв'язку з цим актуальним напрямком санітарно-освітньої роботи аптек є інформація населення про правила збору , сушіння та зберігання лікарської рослинної сировини. Вказується , що збір лікарської рослинної сировини слід проводити в той період, коли потрібні частини рослини містять максимальну кількість діючих речовин. Інформація населення про застосування предметів санітарії гігієни та догляду за хворими сприяє підвищенню ефективності їх використання та продовження терміну придатності. Про відпустці таких предметів населенню фармацевти повинні пояснювати правила користування ними , зберігання , мету використання і т.д. Для підвищення санітарної культури населення аптеки пропагандують санітарно - гігієнічні засоби. Для цього оформляється вітрина із засобами по догляду за порожниною рота ( зубні порошки , пасти , еліксири ) , по догляду за волоссям (шампуні , лосьйони і д.р.), для гоління (креми , лосьйони ) і т.д.

Читайте також:

1. II. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів
2. II. Будова доменної печі (ДП) і її робота
3. III. Актуалізація набутих знань
4. III. Контроль знань
5. IV. Закріплення й узагальнення знань
6. IV. Повідомлення теми та мети уроку V. Сприймання і засвоєння нових знань, умінь та навичок.
7. IV. Практична робота.
8. IІ. Актуалізація опорних знань учнів.
9. V. Закріплення знань
10. V. Засвоєння знань
11. V. Систематизація і узагальнення нових знань, умінь і навичок
12. VI. Домашня робота.

Переглядів: 3508