• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Зберігання вогне- і вибухонебезпечних речовин.

Вогне- і вибухонебезпечні речовини, що застосовуються в кабінетах хімії, за правилами спільного зберігання можна поділити на такі групи:

• речовини, що можуть утворювати вибухові суміші: калій азотнокислий, кальцій азотнокислий, натрій азотнокислий, барій азотнокислий, бертолетова сіль та інші нітрати;

• самозаймисті від води й повітря речовини: калій металевий, натрій металевий, кальцій металевий, карбід кальцію, кальцій фосфорнокислий, натрій фосфорнокислий, пероксид натрію, пероксид барію, алюмінієвий пил, алюмінієва пудра, цинковий пил;

• легкозаймисті й горючі речовини, тобто речовини, які легко спалахують від дії відкритого полум'я.

До них належать:

• рідкі речовини: бензин, бензол, сірковуглець, ацетон, скипидар, толуол, ксилол, гас, спирти (етиловий, метиловий, бутиловий та ін.), діетиловий (сірчаний) ефір тощо;

• тверді речовини: целулоїд, фосфор червоний та ін.;

• речовини, що спричиняють спалахування: бром, азотна й сірчана кислоти, хромовий ангідрид, калій марганцевокислий та ін.;

• горючі речовини: сірка, вугілля та ін.

Кожна з зазначених груп хімічних речовин повинна зберігатися окремо одна від одної.

У лаборантській склянки й банки з легкозаймистими і вогненебезпечними хімічними речовинами треба зберігати в залізних шафах або в спеціальних металевих ящиках, що закриваються кришкою, стінки й дно яких викладають листовим азбестом. Ящики встановлюють на підлозі подалі від проводів і нагрівальних приладів.

При зберіганні вогне- і вибухонебезпечних речовин, враховуючи їх фізико-хімічні властивості, необхідно дотримуватися додаткових заходів безпеки, а саме:

а) діетиловий (сірчаний) ефір потрібно зберігати ізольовано від інших речовин у холодному й темному місці, бо при зберіганні сірчаного ефіру на світлі утворюється вибухова речовина пероксид етилу;

б) металеві калій і натрій повинні зберігатися в товстостінних
скляних банках з широкими шийками, які щільно закриваються корковою пробкою, під шаром сухого (без вологи) гасу, парафіну або трансформаторного масла в ящиках з піском;

в) пероксид натрію дозволяється зберігати в залізних банках із залізними кришками, які щільно закриваються, або в товстостінних скляних банках з притертими пробками (застосовувати коркові пробки не дозволяється).

Пероксид натрію - окисник. У суміші з горючими речовинами вибухонебезпечний. Легко спалахує від змочування невеликою кількістю води. Зберігати в сухому місці, не допускаючи контакту з горючими матеріалами, оберігати від зволоження, пилу й світла;

г) сірковуглець через підвищену леткість і вогненебезпечність треба зберігати під шаром води. З водою сірковуглець не взаємодіє і в ній не розчиняється;

д) бертолетову сіль, марганцевокислий калій, пероксид натрію, пероксид водню, хлорну кислоту (концентровану) та інші окисники не можна зберігати разом з відновниками - вугіллям, сіркою, крохмалем тощо;

є) не можна зберігати металеві калій і натрій, а також фосфор з бромом і йодом; є) при зберіганні марганцевокислого калію слід пам'ятати, що він сприяє спалахуванню горючих матеріалів: гліцерин при кімнатній температурі спалахує внаслідок взаємодії з порошком марганцевокислого калію; від змочування порошку марганцевокислого калію концентрованою сірчаною кислотою утворюється продукт, який легко розкладається з вибухом; при розтиранні порошку перманганату із сіркою або фосфором відбувається вибух.

Ємність скляного посуду для зберігання легкозаймистих рідких речовин не повинна перевищувати 1 л. Якщо ємність велика, тоді її поміщають у герметичний металевий футляр.

Кристалічний йод треба зберігати в товстостінній, з темного скла банці з притертою пробкою.

У приміщенні, де зберігають хімічні реактиви, повинні бути засоби пожежогасіння: азбестова або суконна ковдра, вуглекислотний вогнегасник, ящик або інший резервуар з піском.

Правила користування витяжною шафою.Витяжну шафу вмикають не раніше ніж за 15 хв. до початку роботи. Стулки витяжної шафи під час роботи мають бути максимально закритими (опущеними з невеликим зазором для тяги). Відкривати їх дозволяється тільки на час використання встановлених у шафі приладів або при іншій потребі на висоту, зручну для роботи, але не більшу як половина віконного отвору. Підняті стулки на час роботи у витяжній шафі закріплюють за допомогою спеціальних пристроїв. Якщо витяжна шафа має кілька стулок, то ті, якими не користуються, повинні бути закритими. Унаслідок порушення цього правила знижується ефективність роботи вентиляції. Щоб запобігти проникненню шкідливих газів і пари з витяжної шафи в приміщення кабінету, вентиляцію треба відрегулювати так, щоб у шафі утворювалось невелике розрідження.

Читайте також:

1. L2.T4. Транспортування рідких, твердих та газоподібних речовин.
2. Аварії на пожежно-вибухонебезпечних об’єктах
3. Аваріїз витоком сильнодіючих отруйних речовин.
4. Активний транспорт речовин. Дослід Уссінга
5. Бази даних як засіб зберігання й обробки інформації
6. Буфер обміну — це тимчасове місце зберігання інформації, яку було скопійовано або переміщено з одного місця з метою використання в іншому.
7. Виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів
8. Види умовних рефлексів, механізм утворення та зберігання. Гальмування.
9. Визначення вмісту вологи і сухих речовин.
10. Визначення індивідуальних речовин.
11. Вимоги до оформлення та зберігання документів
12. Вимоги до якості маркування, пакування, умов зберігання, стерилізація.

Переглядів: 2494