• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Визначення індивідуальних речовин.

Комплексонометричні індикатори.

Розрізняють дві групи індикаторів: специфічні і металохромні.

Специфічні індикатори реагують тільки з певним металом. Так,як іони Fe³⁺ можна титрувати комплексоном ІІІ при рН 2,0, використовуючи в якості індикаторів реактиви, що дають забарвлені сполуки з Fe³⁺, наприклад: калій тіоціанат, натрій саліцилат.

Металохромні індикатори— органічні речовини, здатні утворювати з катіонами металів забарвлені внутрішньокомплексні сполуки, зокрема хромоген чорний (еріохром чорний Т). Ці індикатори мають найширше застосування.

При додаванні до досліджуваного розчину, що містить катіони металів, такого індикатора утворюється комплексна сполука, забарвлення якої відрізняється від забарвлення вільної форми індикатора. У процесі титрування розчином трилону Б забарвлені комплекси металу з індикатором руйнуються з виділенням вільного індикатора, і в точці еквівалентності розчин набуває забарвлення вільної форми індикатора. Наприклад, під час титрування катіонів Са²⁺ розчином трилону Б за наявності хромогену чорного спочатку катіони металу утворюють комплекс з індикатором, забарвлений у червоний колір:

Са²⁺ +Н₂ Ind = Са Ind +2Н⁺.

Синій Червоний

У процесі титрування вільні катіони Кальцію реагують з титрантом:

Са²⁺ + Н₂Y^{2- →} СаY^2- + 2H⁺;

Біля точки еквівалентності відбувається руйнування комплексу індикатора з кальцій-іоном і забарвлення розчину змінюється на синє:

Са Ind ^- + Н₂Y^{2- →} СаY^2- + Н₂ Ind^-.

Червоний Синій

Недоліком застосування індикатора еріохрому чорного являється його нестійкість при зберіганні, розчин придатний не більше 10 діб.

Широко застосовують також індикатор хромоген темно-синій. Цей індикатор забарвлений при рН 8,0-10,0 в синій колір, а його комплекси з іонами деяких металів – в рожевий колір. Розчини цього індикатора більш стійкі і можуть зберігатись більше місяця.

Відомий також індикатор мурексид (амонійна сіль пурпурової кислоти), Цей індикатор погано розчиняється у воді і його розчин нестійкий, тому для роботи застосовують суху суміш мурексиду з натрій хлоридом у співвідношенні 1 : 100. Вкінці титрування забарвлення з червоного стає фіолетовим.

Визначення катіонів.( за винятком одновалентних, які безпосередньо не визначаються) проводиться методом прямого і оберненого титрування.

Пряме титрування проводиться при достатньо високій швидкості утворення комплексона металу, відсутності побічних реакцій, достатньо контрастному переході індикатора. При прямому титруванні визначувані катіони безпосередньо титрують розчином трилону Б з відповідним індикатором. Так визначають катіони Zn²⁺, Mg²⁺ , Ca²⁺ , Ba²⁺, Cd²⁺ та інші при рН 8,0-10,0 з індикатором еріохромом чорним або хромогеном темно-синім.

Обернене титрування проводять у випадку невиконання однієї з умов, необхідних для прямого титрування. При оберненому титруванні до розчину визначуванорго іона додають надлишок трилону Б і відтитровують трилон Б, який не вступив в реакцію, розчином іншого металу з точно відомим титром. Наприклад, для визначення алюмінію, який повільно реагує з трилоном Б, до аналізованого розчину додають точно відміряний об'єм трилону Б в надлишку, нагрівають до кипіння для прискорення реакції комплексоутворення і потім на холоді відтитровують надлишок трилону Б при рН 8,0-10,0 розчином цинк сульфату або магній сульфату, використовуючи індикатор еріохром чорний або хромоген темно-синій.

Читайте також:

1. I визначення впливу окремих факторів
2. II. Визначення мети запровадження конкретної ВЕЗ з ураху­ванням її виду.
3. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
4. L2.T4. Транспортування рідких, твердих та газоподібних речовин.
5. Ocнoвнi визначення здоров'я
6. Аваріїз витоком сильнодіючих отруйних речовин.
7. Активний транспорт речовин. Дослід Уссінга
8. Алгебраїчний спосіб визначення точки беззбитковості
9. Аналіз службового призначення деталей та конструктивних елементів обладнання харчових виробництві, визначення технічних вимог і норм точності при їх виготовленні
10. Аналіз стратегічних альтернатив та визначення оптимальної стратегії формування фінансових ресурсів
11. Аналіз ступеня вільності механізму. Наведемо визначення механізму, враховуючи нові поняття.
12. Балансова теорія визначення статі. Диференціація статі і роль гормонів у цьому процесі.

Переглядів: 1965