• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Перевірка обґрунтованості бюджетного відшкодування з ПДВ

Згідно «Методичних вказівок ДПА України по організації адміністрування відшкодування податку на додану вартість», зазначені 5 причин виникнення від'ємного значення ПДВ, а саме:

- продаж товарів, що були вивезені платником податку за межі митного кордону України, коли операції оподатковуються за нульовою ставкою ПДВ;

- придбання основних засобів, які використовуються у господарській діяльності платника податку;

- наявність залишків готової продукції на складі;

- придбання товарно-матеріальних цінностей у великих розмірах;

- продаж товарів за цінами, нижчими за ціну придбання або митну вартість.

При проведенні документальних перевірок обов'язково з'ясовувати, чи було отримано підприємством, що перевіряється, бюджетне відшкодування у минулих роках, по яких минув строк позовної давності, про що отримувати інформацію з управлінь звітності, використавши її при проведенні документальних перевірок.

При розгляді причин виникнення від'ємного значення ПДВ обов'язково в акті документальної перевірки конкретно розписувати:

Щодо першої причини (продаж товарів, що були вивезені платником податку за межі митного кордону України), — крім обов'язкових вимог (контракти, умови розрахунків, кількість, вартість та інше) вказати умови вивезення (експортування) платником податків товарів за межі митного кордону України. З'ясувати, чи дають змогу умови поставки, визначені ВМД, стверджувати, що товари вивезені (експортовані) платником податку. Якщо право власності на товари перейшло на території України нерезиденту, який в подальшому його вивозить (експортує) за межі митних кордонів України, то це необхідно відобразити в акті.

Щодо другої причини (придбання основних засобів, які вико­ристовуються у господарській діяльності платника податку), — вказати, що було придбано (обладнання, споруда, будівництво об'єкту). Підпунктом 7.4.1 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням (спорудженням) основних фондів, що підлягають амортизації, включаються до складу податкового кредиту незалежно від строків введення в експлуатацію основних фондів, а також від того, чи має платник податку оподатковувані обороти протягом такого звітного періоду. Право на податковий кредит платник податку отримує і при придбанні основних фондів у сторонніх організацій, і при їх спорудженні незалежно від строків введення їх в експлуатацію. Проте, головним критерієм для отримання права на податковий кредит по придбаних або споруджених основних фондах є їх призначення для використання у господарській діяльності, як це передбачено пунктом 8.2.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Щодо третьої та четвертої причин (наявність залишків готової продукції на складі та придбання товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ) у великих розмірах), — необхідно з'ясувати наявність складських приміщень, на яких зберігаються залишки готової продукції та ТМЦ; зазначити в акті відповідальних за оприбуткування на складі готової продукції та ТМЦ осіб, зіставити з декларацією про прибуток підприємства щодо приросту ТМЦ. У разі відсутності власних складських приміщень за допомогою підрозділів податкової міліції з'ясувати, де містяться залишки готової продукції та ТМЦ.

Щодо п'ятої причини (продаж товарів за цінами, нижчими за ціну придбання), — необхідно вказувати відповідність проведеної уцінки товарів вимогам «Положення про порядок уцінки і реалізації продукції, що залежалась, з групи товарів широкого вжитку, продукції виробничо-технічного призначення та надлишкових товарно-матеріальних цінностей», затвердженого Наказом Міністерства економіки України і Міністерства фінансів України від 15.12.1999 р. № 149/300 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 29.12.1999 р. № 921/4214. У разі, якщо уцінку товарів проведено з порушенням вимог вказаного Положення, без урахування наявності джерела для такої уцінки товарів, що призвело до виникнення від'ємного значення ПДВ і як наслідок — до бюджетного відшкодування, то суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) за придбані товари на розрахунки з бюджетом не повинні прийматися, оскільки до валових витрат відноситься лише вартість зіпсованих товарів або тих, яких не вистачає при відсутності винних. Як відомо, суми ПДВ, сплачені за придбані товари, відносяться до податкового кредиту, у разі якщо їх вартість відноситься до валових витрат. Крім того, необхідно дотримуватися положень Стандарту 9 «Запаси» бухгалтерського обліку, яким визначено, що суми нестач і витрат від псування цінностей до прийняття рішення про конкретних винуватців відображаються на позабалансових рахунках.

Читайте також:

1. IV. Перевірка розв’язання і відповідь
2. Аналітична перевірка звітності
3. Аудит розрахунків за відшкодуванням завданих збитків
4. Бюджетне відшкодування ПДВ
5. Бюджетний устрій в зарубіжних країнах. Організація бюджетного процесу
6. Бюджетні множини й лінії бюджетного обмеження
7. Бюджетні правовідносини: об’єкти, суб’єкти, норми бюджетного права
8. Вибір і перевірка проводів та кабелів за нагріванням
9. Вибір тривалості бюджетного періоду. Типи бюджетів по ступеню тривалості. Поточне і стратегічне бюджетування в промисловості
10. Види бюджетного дефіциту
11. Види зобов’язань з відшкодування шкоди, що виникають незалежно від вини заподіювача шкоди
12. Виконання бюджетів як етап бюджетного процесу

Переглядів: 804