Нарахування акцизного податку

Камеральна і документальна перевірки правильності

При вивченні цього питання необхідно застосовувати підхід, аналогічний до того, що був розглянутий під час вивчення порядку проведення камеральної та документальної перевірок правильності нарахування ПДВ.

Під час камеральної перевірки Розрахунку акцизного збору, насамперед, потрібно звернути увагу на своєчасність його подання, наявність усіх необхідних додатків та правильність заповнення реквізитів, рядків і колонок.

Перевіряючи перший розділ «Обчислення суми акцизного збору», слід звернути увагу на правильність і повноту заповнення всіх рядків і колонок. Особливу увагу слід звернути на колонки, в яких указуються неоподатковувані обороти. Заповнюючи ці колонки, необхідно перевірити розшифровку неоподатковуваних оборотів, яка обов'язково має додаватися до розрахунку. Також слід встановити правильність застосування ставок акцизного збору. Перевірка першого розділу закінчується арифметичними підрахунками суми акцизного збору і порівнянням отриманого результату з даними підприємства, наведеними в розрахунку.

Під час перевірки другого розділу «Результати перерахунку акцизного збору» слід упевнитись у наявності відповідних платежів» Для цього використовуються дані відділу обліку, де на картках особових рахунків відображаються фактично внесені за звітний період суми. У цьому ж розділі відображається сума акцизного збору, яка підлягає сплаті до бюджету чи відшкодуванню з бюджету.

Якщо підприємство здійснює експортні операції, то необхідно впевнитися, що до розрахунку додані відповідні документи (довідки установ банків про надходження валюти та копії платіжних документів; копії вантажних митних декларацій з відповідним підтвердженням митних органів про фактичний перетин митного кордону України та інші). На підставі цих документів перевіряється правильність заповнення третього розділу розрахунку «Зменшення акцизного збору при експорті підакцизних товарів при розрахунках за іноземну валюту».

За результатами перевірки податковий інспектор робить позначку про проведення нарахування суми акцизного збору за особовим рахунком платника, а також відмітки про результати попередньої перевірки. За необхідності робиться запис про доцільність проведення документальної перевірки.

Проводячи документальну перевірку, насамперед, слід звернути увагу на повноту відображення в обліку оборотів з реалізації підакцизних товарів. Обов'язково враховується, що датою реалізації є або дата відвантаження продукції, або дата надходження коштів за цю продукцію. Крім того, необхідно врахувати, що до оподатковуваного обороту також увійшли операції з безоплатної передачі підакцизних товарів або з частковою оплатою, обмінні операції, обороти з реалізації товарів для власного споживання, для своїх працівників, в порядку натуральної оплати праці, обороти з реалізації предметів застави.

При перевірці правильності обчислення оподатковуваного обороту слід мати на увазі, що зараз існують такі групи підакцизних товарів:

- алкогольні напої;

- тютюнові вироби;

- легкові автомобілі та деякі інші транспортні засоби;

- бензин та дизельне паливо.

За всіма видами підакцизної продукції встановлені тверді ставки податку в євро або гривнях на одиницю оподаткування.

Установлений більш жорсткий контроль за використанням спирту. Вперше за нецільове використання спирту введені штрафні санкції, розмір яких обчислюється залежно від об'ємів використаного не за призначенням спирту і відповідної ставки акцизного збору, збільшеної в 1,5 рази. Якщо під час перевірки встановлені випадки обміну товарів на території України або використання товарів для власного споживання, безоплатної передачі в порядку натуральної оплати праці, то необхідно перевірити, щоб оподатковуваний оборот був визначений виходячи з середніх цін, які склалися на таку продукцію при реалізації на сторону. Під час перевірки також встановлюється обґрунтованість пільг, якими користується підприємство.

Контроль за нарахуванням і сплатою мита. Контроль за нарахуванням і сплатою мита здійснюють митні, податкові органи та інші органи у межах своєї компетенції, визначеної законодавством.

Контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою визначення податкових зобов'язань та за сплатою платниками податків, які справляються при ввезенні (пересиланні) товарів на митну територію України, здійснюється митними органами. Митні органи нараховують мито, виходячи з митної вартості й установлених ставок мита. Тож, перевірці підлягає достовірність митної вартості, зазначеної у вантажній митній декларації. До митної вартості включаються ціна товару, зазначена в рахунках-фактурах, а також витрати на транспортування (навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування) до пункту перетинання митного кордону, комісійні та брокерські послуги тощо. При явній невідповідності заявленої митної вартості реальним цінам її величину встановлюють митні органи, виходячи з цін на ідентичні товари чи інші предмети, що діють у провідних країнах — експортерах зазначених товарів. При цьому, як допоміжний матеріал може використовуватись інформація експертних, зовнішньоторговельних, біржових організацій, дані про тарифи на провезення і страхування вантажів, про вартість комісійних і брокерських послуг, про ліцензійні платежі, торговельні знижки та націнки. Перевіряючи достовірність митної вартості, також слід враховувати, що з метою запобігання заниженню митної вартості для нарахування і стягнення податків у повному обсязі з високоліквідних товарів при імпорті, Постановами Кабінету Міністрів України встановлена мінімальна митна вартість на деякі товари. Одне з головних завдань митних органів при здійсненні контролю за правильністю нарахування мита — визначення тарифної позиції, якій відповідає товар або предмет, що перетинає митний кордон. Це необхідно для того, щоб правильно застосувати ставку мита. Оподатковувані товари зведено в товарну класифікаційнусхему, що базується на Гармонізованій системі опису і кодування товарів. У ній виділяють розділи, глави, товарні позиції і підпозиції. Крім того, для точнішого визначення товарної позиції митні органи керуються такими положеннями:

а) предмети, пред'явлені до митного контролю в розібраному чи незібраному вигляді, класифікуються за тією товарною позицією, до якої належить предмет у зібраному вигляді;

б) якщо предмет може бути віднесений до двох або більше товарних позицій одночасно, перевага віддається товарній позиції, що містить детальніший опис предмета;в) предмети, що містять суміш різних компонентів або набори, призначені для продажу, які укомплектовано різними предметами, класифікуються за предметом або матеріалом, що визначає товарну характеристику набору.

Контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою визначення податкових зобов'язань (а також податкового боргу) та їх погашенням, за операціями з продажу на митній території України товарів, попередньо ввезених (пересланих) з-за її меж, здійснюють податкові органи.

Контроль за наявністю марок акцизного збору під час ввезення цих товарів на митну територію України здійснюють митні органи. Контроль за наявністю марок акцизного збору під час реалізації таких товарів на митній території України здійснюють податкові органи, контрольно-ревізійна служба та органи внутрішніх справ.

У разі застосування у відношенні до товарів, які були ввезені (переслані) з-за меж митного кордону України, податкових пільг, що надаються законодавчими актами України за умови цільового використання таких товарів, платник податків має надавати митним і податковим органам звіти про напрями їх використання.

Контроль за цільовим використанням товарів, оформлених у митному відношенні з метою вільного використання на митній території України, здійснюється податковими органами згідно з відповідними нормативно-правовими актами. У разі виявлення під час документальної перевірки податковим органом факту нецільового використання товарів суб'єктом підприємницької діяльності вільної економічної зони або факту заниження суми податкового зобов'язання, заявленої у податковій декларації, податковий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання платника за кожним з податків і застосовує штрафні санкції та пеню в порядку, установленому законодавством.

Інформація про такі факти надсилається податковим органом, який проводив перевірку, до митного органу, що здійснив митне оформлення цих товарів, для подальшого застосування до порушника санкцій, передбачених Митним кодексом України.

У разі виявлення під час документальної перевірки податковим органом факту використання або продажу юридичною чи фізичною особою зазначених товарів податковий орган інформує про це митний орган, у якому ці товари перебувають під контролем.

За отриманою інформацією митний орган здійснює заходи в порядку та в строки, установлені Митним кодексом України.

& Питання для самоперевірки, повторення

1. Як проводиться камеральна перевірка декларації з податку на додану вартість?

2. Які бухгалтерські документи використовуються при документальній перевірці правильності нарахування податкового зобов’язання з ПДВ?

3. Розкрийте методику перевірки податкового зобов’язання по ПДВ?

4. Яким питанням приділяється увага при перевірці правильності нарахування податкового кредиту з ПДВ?

5. Якими можуть бути причини виникнення від’ємного значення ПДВ?

6. Особливості проведення та проблемні аспекти перевірки обґрунтованості бюджетного відшкодування з ПДВ?

7. Чи має платник податків-покупець право на бюджетне відшкодування з ПДВ, якщо продавцем товарів не було відображено податкові зобов’язання з ПДВ?

8. Чи можна в декларації з ПДВ за поточний період виправити помилки, допущені в декількох попередніх деклараціях?

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Перевірка обґрунтованості бюджетного відшкодування з ПДВ	\|	Порядок надання населенню інформації про наявність загрози або виникнення надзвичайних ситуацій. Правила поведінки та способи дій в умовах НС.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.021 сек.