Потоки вологи

Типологія

Ю.Одум (1986) запропонував такий поділ екосистем за основним джерелом надходження енергії:природні, що отримують енегію тільки від Сонця; природні, що отримують енергію від Сонця та додаткову енергетичну субсидію від інших природних джерел (заплави, схили, прибережні частини естуаріїв, маршів, конуси виносу тощо); антропізовані, що отримують енергію від Сонця та додаткову субсидію від людини (найбільш типові – агроекосистеми); промислово-міські системи, що отримують енергію палива (урбоекосистеми, індустріальні зони). У такому вигляді ця схема надто проста, проте за умови її розширення може бути корисною в багатьох відношеннях. За кількістю енергії, яку отримує геосистема, розрізняютьсятакі геосистеми: мегатермні (радіаційний баланс RB > 80 ккал/см² на рік, поширені в екваторіальній зоні); макротермні (RB 50-70, поширені в торпіках); мезотермні (RB 50-70, суб –і середземномор’я); субмезотермні (RB 40-50, неморальна зона); субмікротермні (RB 30-40, суббореальна зона) мікротермні (RB 20-30, бореальна зона); нанотермні (RB < 20 ккал/см² на рік, поширені в суб – та арктичній зонах).

Ці градації радіаційного балансу орієнтовні. Не слід вважати, що всі геосистеми певної термозони відносяться тільки до одного енергетичного типу. Оскільки надходження енергії до геосистеми залежить від експозиції та стрімкості схилу і деяких інших місцевих факторів, в одній ландшафтній зоні трапляються геосистеми різних енергетичних типів. Наприклад, у лісостеповій – сумікротермні (на рівнинах, терасах, пологих схилах), мікротермні (на схилах північної) та субмезотермні (південної експозиції).

За ступенем поглинання сонячної радіації рослинним покривом (перехопленням світла фітогеогоризонталями та ступенем освітленості поверхні грунту) геосистеми можна поділити на геліоморфні (геосистеми лише з трав’яним покривом чи позбавлені його); субгеліоморфні (чагарники, рідколісся); семігеліоморфні (світлохвойні, дрібнолисті ліси); сціоморфні (зімкнені темнохвойні та широколисті ліси). Від типу затіненості геосистеми суттєво залежать видовий склад, продуктивність, конкурентні відношення та деякі інші ознаки нижніх фітогеогоризонтів.

ЛЕКЦІЯ №4

Процесна ландшафтна екологія

Дослідженнями водного режиму займалось багато визначних ландшафтознавців та екологів – Л.Г.Раменський, Г.М.Висоцький, Г.Еленберг, П.С.Погребняк та ін. Вони встановили основні закономірності потоків вологи в природних системах, розробили принципи класифікації водних режимів місцезростань, індикації умов зволоження за рослинним покривом.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Антропічні аспекти	\|	Антропічні аспекти

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.