• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Наслідки зміни значення.

В змінах значення спостерігаються певні закономірності, які можна звести до чотирьох видів: розширення і звуження (обмеження) значення та його покращення і погіршення. Перші два процеси поєднані з обсягом значення, а останні два — із зміною якісних характеристик.

1. Розширення значення відбиває зростання логіко-семантичного змісту слова і поширення його на більший обсяг речей. Так, значення слова vehicle «візок» поширилося майже на всі засоби сухопутного транспорту на колесах. Розши­рення значення спостерігається у слові lord, що спочатку означало “власник хліба” – “землевласник” – “власник, магнат”. Наведені випадки носять чітко виражений історичний характер. Проте розширення значення спостерігається і у постійному переході слів з вузьких сфер вживання до загальнонародних. Слово interview означало спочатку «обмін поглядами», по­тім «розпитування когось, дані про щось»; сьогодні ми маємо вираз а telephone interview.

Специфічний процес розширення значення спостерігається і в групі дієслів, що означають подорожування. Розвиток засобів пересування у XIX—XX ст. змінив уяву про подорож і вклав новий зміст у слова, пов'язані з цим явищем. Це особливо видно на прикладі дієслова fly. Практично до кінця XIX ст. людина могла літати лише в уяві: єдине реальне значення цього дієслова стосовно живої істота (окрім птаха) було «падати». З винайденням літака дієслово набуло значення «пере­суватися в повітрі». Пізніше дієслово поширило своє значення з винаходом різновидів літаючих апаратів.

Розширення значення поєднане з двома іншими мовними явища­ми — перенесенням значення і багатозначністю.

2. Звуження значення — це процес, протилежний розширенню. Він проявляється у двох різновидах:

- застарінні слова

- спеціалізації значення в одній із підмов (переважно, технічній), або в окремій суспільній групі населення.

Дослідники виділяють до шести напрямів обмеження значення, а саме:

- професійну мову,

- синонімію,

- загальні терміни,

- евфемізми,

- субституцію

- фразові одиниці.

Про­цес звуження відбувається:

- від загального до окремого: deer “звір” - “олень”

- від роду до виду: fowl “птах” – “домашню птицю”

- від поширеного до вузького: hound “собака”— “хорта”.

3. Погіршення значення, разом з його покращенням, складає необ­хідну мовну опозицію, що відбиває оцінкові характеристики значення. Ці процеси стосуються шару нейтральної лексики, слова якої можуть набирати позитивного чи негативного значення i існувати з ним про­тягом якогось відрізка часу. Це трапляється з багатьма евфемізмами, що підкреслюють соціальну умовність спілкування, напр.: knave «злодюжка» походить від англосакс, knave «boу».

В основі погіршення значення лежить соціальне знехтування ре­чами, поняттями, ідеями, що з певних негативних причин виклика­ють зневагу частини або усього населення. Такі слова, як robberг, villain, prisoner, merderer, завжди викликають негативні асоціації, якщо вони не пояснюються або не вживаються переносно. Погіршене зна­чення часто мають слова, що означають назви хвороб, поганих вчин­ків, соціального зла, несправедливості, кривдження і гніту.

Суспільні обставини вживання окремих слів склалися таким чи­ном, що слова, які колись були простим наслідуванням звуків, на­приклад, bubble, gabble, gabber тощо, набули негативного, ча­сом презирливого загального значення «бубоніти».

Погіршення значення може відбуватися за допомогою морфологіч­них засобів — префіксів і суфіксів, напр.: dishonest, unpleasant, selfish.

Покращення або облагороджування значення («амеліорація») — це набування коннотативних множників, що справляють приємне враження при переда­чі інформації. Джерела покращення значення криються інколи у звичайному перебільшенні якостей речей — гіперболізації, що надає вислову ем­фатичної властивості. Як приклад, наведемо сучасне нам вживання прикметників awful, dreadful, frightful і інших у їх власне емотивному значенні.

Мова має значну кількість прикметників, що відбивають пози­тивну характеристику означуваного власне семантичним наповненням лексеми: charming, fascinating, picturesque.

Соціальні фактори сприяли до значного поширення обсягу зна­чення, а, звідси, і до покрашення частини назв суспільних посад. Так, bishop у староанглійській мові замість єпископа означало нагля­дача; minister походить від слуги, chancellor — від служки, king — від рицаря, реег— від рівного за посадою, marshal — від конюха. Цілу низку покращених значень спостерігаємо у дієслові beat — били (прали) білизну, чесали льон, колотили масло, збивали (крутили) вірьовку. Прикметник luxurious, що походить від давньогрецького «світло», вживається для характеристики понад півтори тисячі виробів високої якості.

Як реальний сьогоденний наслідок, погіршення та покрашення значення спостерігаються, головним чином, діахронно.

4. Втрата значення — це важливий мовний процес, що іде поряд із застарінням слів, їх зникненням і витісненням як іншими значеннями, так і окремими сло­вами. Втрачені значення слід відмежовувати від архаїзмів, оскільки архаїзми (а також історизми) інколи вживаються у мові, а втрачені слова і значення згадуються лише у спеціальних дослідженнях.

Причин втрати значень:

1. Суперництво синонімів, особливо утворених від од­ного кореня.

2. Багатозначність слова, яка була широко розвинена в англійській мові усіх періодів її розвитку. Поява нових зна­чень інколи викликала зникнення старих. При цьому незалежні слова, тобто такі, які не мали омонімів, шляхом зміни цілого ряду значень на­бирали нових, як правило, несумісних з попередніми значеннями. Прикметник clever, що етимологічне пояснюється як похідний від claw, мав значення «ready to seize» і, навіть, форму clever-ous. У подальшому розвитку він спочатку набув значень «handsome, tall», потім — «kind, liberal» і лише потім — сучасного значення «wise». Деякі слова протягом історичного розвитку втратили одні значення, а набрали цілком протилежних.

3. Омонімія. Значна кількість омонімів спонукає до втрати, зміни форм чи статуса значення окремих слів внаслідок зміщування, яке виникає через фонетичну подібність в одній сфері мислення і вжи­вання. Умови існування омонімів, проте, різні. У сучасній англійській мові дієслово to lie « to tell lies» існує поряд з дієсловом to lie «to be in a prostrate position», оскільки останнє при вживанні у реченні супроводжується, як пра­вило, обставинами місця, а попередній — ні. Численні омоніми зник­ли із вжитку внаслідок втрати або редукції звуків, які були ненаголошеними. Виникли однакові мовні форми, кожна з яких мала ряд значень. У подальшому вживанні частина цих значень зникла. Стягування голосних викликало утворення однакових слів у межах як одного, так і кількох семантич­них угрупувань. Внаслідок цього вийшли із вжитку обидва омоніми.

4. Значення також зникають:

а) внаслідок зміни поколінь населення. Чому молоде покоління у певній мірі нехтує мовою старшого, ще не зовсім з'ясовано. При цьому змінюється багато обставин і, поряд з ни­ми, мова у всіх її проявах— не лише семантичному, а і у фонетичному і, навіть, дещо синтаксичному;

б) внаслідок змін значення у народній і гумористичній етимології;

в) в окремих словах, що пов'язані з мовою відомих ораторів, акторів, популярних персонажів;

г) у жаргоні, у розмовних конструкціях, що грунтуються на злободенності;

д) вна­слідок розумових «лінощів» самих мовців; ті, хто вживають awfully як інтенсив, не завжди згадують про відповідні синоніми extremely, immensely, exceptionally, remarkably.

Інколи причини бувають взаємно поєднані; вірогідними завжди є ті, що стосуються зміни та втрати значення кожного слова зокрема.

Взаємозв'язок причин, характеру та наслідків семантичної зміни. Розглянувши різні випадки зміни значення слів, доходимо висновку, що процес, властивий мові в усіх відтинках її розвитку, охоплює явища соціальні, тобто причини зміни:

- гносеологічні, що відбивають походження, природу та характер зміни,

- психічні, які пов'язані з умовністю мовлення, мовними звичками та оточенням спілкування

- логічні або наслідкові, які складають правила, їх устрій і відповідну зміну у спілкуванні внаслідок зміни значення.

Наведені аспекти процесу зміни значення можна легко вичленити у кожному окремому випадку, окрім логічно-наслідкового. Одні і ті ж причини, внаслідок соціальної природи мови, викликають неодна­кові наслідки. Аспекти зміни діють взаємопов'язане, інколи неодно­часно.

Об'єктивний характер умов, причин і наслідків зміни значення не залежать від волі одного мовця. Ініціатива окремого носія мови може бути поштовхом для семантичної зміни: мова не терпить як насилля, так і надлишку засобів вжитку.

Умови розвитку і зміни значення склалися таким чином, що прак­тично припустимим стандартом значення, яке функціонує у даний період розвитку мови, є його історично і соціальне зумовлене вжи­вання.

Читайте також:

1. F) Наслідки демографічного вибуху.
2. IV. Критерій питомої потенціальної енергії деформації формозміни
3. А. Без зміни хазяїна та ендогенної агломерації
4. А. Без зміни хазяїна та ендогенної агломерації
5. АДАПТАЦІЯ ОПЕРАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ ДО ЗМІНИ ЇЇ ЗАВАНТАЖЕННЯ.
6. Адміністративний арешт активів та його наслідки
7. Адміністративні зміни кінця 18-19 ст. та утворення нових архівів
8. Адміністративно-політичний устрій Української козацької держави середини XVII ст. Зміни в соціально-економічних відносинах
9. Адміністративно-політичний устрій Української козацької держави середини XVII ст. Зміни в соціально-економічних відносинах
10. Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства як методична основа діагностики його спроможності протидіяти кризовим явищам та ліквідувати їх наслідки
11. Аналіз чутливості рівня беззбитковості до зміни основних факторів
12. Антична колонізація Північного Причорноморья та її наслідки.

Переглядів: 3627