• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Семантичні угрупування слів та їх характеристики

Лексико-семантичний склад словника, що відбиває його внутріш­ню структуру, охоплює різні лексичні підсистеми. Останні мають сукупність значень, як спільних, так і відмінних одне від одного і, навіть, протилежних. На подібності, або протилежності значень і за­сновуються класифікаційні поділи слів та їх складових морфем:

1.Омоніми – це слова, що мають однаковий звуковий склад, але відмінні, цілком самостійні за своїм значенням. Омоніми можуть бути:

- повні, тобто такі, що сто­суються однієї частини мови,

- часткові, які спостерігаються серед різних частин мови.

Омонімія — це наслідок складних історичних проце­сів, що відбивають зміни на трьох рівнях мови — фонетичному, гра­матичному і семантичному.

Лексико-граматичні ха­рактеристики виявляються у поєднанні лексико-семантичного зна­чення і граматичної форми відповідної частини мови. Значення слова list можна подати у вигляді опозицій «список; нахил; канва»-«ба­жати, слухати; перераховувати», що формально може бути виражено: а list — to list.

Частина омонімів розрізняється лише за граматичним значенням. Граматична омонімія — це співпадання різних слово­форм одного слова: light’s – lights (pl.) – (he) lights.

Певна частина омонімічного складу утворюється внаслі­док скорочення слів: ргер від preperatory “підготовчий” та preposition «прийменник», vet від veterinary «ветеринар» та veteran «ветеран».

Типи омонімів:

Омографи(гетероніми) — це слова, тотожні за графічною формою, але ма­ють різну вимову: pension “пенсия” – “пансион”, tear “сльоза” – “рвати”

Омофони — слова, тотожні за звучанням, але мають різний пра­вопис і, відповідно, значення: deer “олень” – dear “дорогий”, knight “лицар” – night “ніч”, plain “простий” – plane “літак”.

Омоформи — це омоніми, які співпадають внаслідок морфологіч­ного перетворення одного із них: rose (to rise) – a rose, read (to read) – red.

Омофрази, відносятьcя до міжрівневої омонімії або поліфразеосемії. Вони відбивають явище вступу до омонімії фразеологічних оди­ниць з перемінними словосполученнями, що співпадають у площині вираження: a silk stoking “шовкова шкарпетка” – “багатій”.

Омоніми-композити — пари омонімічних складних слів, що утворюються внаслідок складання двох основ, а не розхо­дження значень одного й того ж складного слова. Вони виникають, коли компоненти складного слова реалізуються в різних значеннях, напр.: bed-rest «відпочинок у ліжку» та «пристрій, щоб підтримувати хворого у ліжку».

Різниця між багато­значністю слова і омонімією полягає у тому, наскільки багатозначність слова пов'язана спіль­ними семантичними ознаками. Для полісемії зазначена особливість зумовлюється спільністю ознак, тоді як для омонімії — їхньою роз­біжністю.

2. Синоніми –це слова, що означають назву самого поняття, спільні або тотожні за своїм основним значенням, але відрізняються значеннєвими відтінками та / або емоційно-експресивним забарвленням.

Традиційно синоніми поділяють на:

- абсолютні

- часткові, або квазисиноніми.

Слова, що повністю співпадають за значенням, часто розглядаються як лексичні варіанти, морфологічні перетворення, дублети, територіальні вживання, і влас­не синоніми — як слова, що обов'язково розходяться, бодай стиліс­тично, за значенням. Найчастіше, тому, синонімами слід називати слова, що мають подібні значення, розбіжності яких здатні у вживанні нейтралізуватися.

Критерії синонімічності:

1. Дистрибутивний критерій сино­німічності ставив за передумову часткову взаємозаміну слів у контекстах.

2. Опе­раційний критерій синонімічності — можливість тлумачити сино­нім одними лексичними засобами, найчастіше, як правило, одним словом, рідше — виразом, бо на шляху останнього неминуче постає фразеологізм.

3. Задовільним критерієм синонімів слід вважати їх співпадання у визначенні — денотації. Це співпадання рідко буває настільки пов­ним, щоб значення були задовільними, але воно завжди достатнє для того, щоб значення двох чи більше слів могло бути доведене до спіль­ності в одних термінах. Таке співпадання інколи стає настільки ши­роким, що під нього можна підвести не лише синоніми, але й слова, що близькі за значенням тематично.

Для визнання двох слів синонімами необхідно, щоб вони, по-пер­ше, мали співпадаюче пояснення у даному вживанні і, по-друге, щоб вони мали одну спільну семантичну (стилістичну, емоційну) ознаку.

Оскільки синонімічне угрупування, як правило, охоплює різні части­ни мови, особливо внаслідок конверсії в англійській мові, то сино­німічну пару слід обмежувати однією частиною мови. Таким чином, синоніми — це слова, обмежені, як правило, однією частиною мови, які різні за звучанням і правописом, але схожі за денотативним зна­ченням.

Джерела синонімії:

1. Запозичення (іншомовні і внутрішні).

2. Діалектні синоніми, що є семантично відмінними засобами вираження одного поняття.

3. Тривалий процес семантич­ної аналогії, що особливо властивий експресивній лексиці.

4. Розвиток перенесених і фразеологічне пов'язаних значень — це процес, що породжує семантично повну синонімію. Цьому сприяє сам механізм метафоричного переносу, оскільки він усуває окремі розрізнювальні семантичні компоненти, напр.: to be dying – to be going to the better world.

5. Перене­сені значення.

6. Словотворчі розмежування, насамперед, при су­фіксації і префіксації.

Розгалуженість синонімії — це активне використання лексики мовцями. Вибір слова, як явище двобічного характеру, стосується відокремлення потрібного слова від ряду по­дібних і його відповідності позамовній реалії у даній мовній си­туації.

Мовна ситуація охоплює кілька обставин лише мовного характеру. Одна із них полягає у тому, яким компонентам значення даного слова надається перевага. При цьому у двох одиницях можуть співпадати окремі компоненти, частина їх, або вони не співпадають зовсім, за винятком стилістичних чи емоційних відтінків.

Класифікація синонімів:

1. Абсолютніабо повні синоніми мають однакове значення у всіх контекстах і мовних ситуаціях за умови відсутності у них перене­сеного значення. Це стосується переважно термінологічних синоні­мів, хоча термінологія вимагає одного терміна для одного поняття.

Повні синоніми можуть означати:

1) профе­сійні назви;

2) найменування інструментів, приладів, машин, механізмів, технологічних процесів;

3) географічні розходження;

4) медичні тер­міни та назви хвороб.

Час від часу фахівці, які користуються своєю термінологією, на­магаються позбавитися такої синонімії. Окремі синоніми загальновживаного характеру розрізняються ли­ше за значенням одного компонента складного слова, напр.: motherland – fatherland - homeland.

2. Ідеографічні або квазисиноніми як головна частина синоніміч­ного фонду мови — необхідна деталь кожного мовного викладу. При цьому вибір синонімів диктується не лише вимогами стилістичного характеру, а звичайною практикою мовного спілкування. Вживання таких синонімів визнача­ється не стільки контекстом, скільки безпосереднім значенням слова.

Багато синонімічних рядів мають подібне історичне пояснення.

3. Стилістичні синоніми вживаються у відповідних функціональних стилях. Вони відрізняють­ся не стільки за денотативним значенням, скільки за емоційними або стилістичними компонентами. Художня проза і, особливо, поезія — це середовище вживання синонімів, де їм надається особливе емоційне забарвлення. Навіть стилістично нейтральні, загальновживані слова набирають особливої піднесеності в оточенні поетичної лексики.

Розгалужена стилістична синонімія може охоплювати:

а) різновиди одного поняття;

б) один денотат (об'єкт, стан і под.), висловлений колом різних синонімів.

4. Фразеологічні синоніми мають тотожне значення у середо­вищі фразеологізмів. Їх вживання викликане стилістичними завданнями для досягнення художньої мети.

Той факт, що синоніми належать до різних семантичних угрупувань, урізноманітнює засоби художнього викладу. В залежності від значень, властивих багатозначному слову, розгалужуються і відпо­відні синонімічні ряди. Кожний синонім, у свою чергу, охоп­лює словосполучення, у якому дане слово вживається, складаючи частину системи лексики і зберігаючи її взаємозалежність.

3. Антоніми – це слова, що протиставлені одне одному за значенням.

Протиставлення значень — одна з розрізнювальних властивостей мови. Склад лексики, що протиставлений за значенням іншим мов­ним одиницям, менш розгалужений, ніж синонімія.

Антонімічність — особливий компонент лексичного значення сло­ва, що нагадує емоційні або стилістичні ознаки. Значення антоніма, проте, набирає протиставлення лише у порівнянні його з другим анто­німом. Взяті окремо лексеми антонімічних пар large-small, left-right протиставлених характеристик у спо­лученні з іншими лексемами не виявляють і вживаються як звичайні слова. Тому для визначення, чи є дане слово антонімом, слід знайти від­повідну одиницю з протилежним значенням. Протилежне слово має якийсь семантичний обсяг, що відбиває часові, дійові, якісні та інші характеристики/

Групи антонімів:

1. Кореневі - протиставлен­ня значення криється у корені самого слова (active - passive).

2. Афіксальні - набувають антонімічного значення морфологічними засобами (за допомогою префіксів із значенням заперечення de-, dis-, in-, im-, il-, un-: healthy - unhealthy).

Обидві групи мають свої мовні особливості вживання, а афіксальні — ще й утворення.

Кореневі антоніми, значення яких існують етимологічно або утво­рилися історично, можуть вживатися у мові постійно для вираження протиставлення.

Внаслідок широкої сполучуваності антоніми відбивають значну частину позитивних та негативних якостей, властивостей, характе­ристик. Спільність сполучуваності двох антонімів викликала, в окре­мих випадках, стійкі словосполучення та фразеологізми: neither good nor bad.

Окремі багатозначні антоніми можуть мати кілька взаємопротиставлених значень. Проте, це ще не дає можливості використовувати антоніми безпосередньо для розмежування значень багатозначного слова. Сама природа протиставлення потребує, як мінімум, двох лек­сичних одиниць. Існують, проте, антоніми, що протиставлені групам одиниць.

Читайте також:

1. V. Поняття та ознаки (характеристики) злочинності
2. Акустичні характеристики порід
3. Будова, принцип роботи та характеристики МДН – транзисторів
4. Будова, принцип роботи та характеристики тиристорів
5. Будова, характеристики і параметри біполярного транзистора
6. Варіаційні ряди та їх характеристики
7. Векторні характеристикимеханічного руху– переміщення, шлях, швидкіст та прискорення
8. Взаємодія популяцій в угрупуваннях.
9. Вивчення загальної характеристики господарства, окремих галузей господарства та міжгалузевих комплексів.
10. Види мереж. Основні характеристики мереж.
11. Види та характеристики зношування
12. Види та характеристики інструментів власності.

Переглядів: 5070