• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

III. Програма

Вступ.

Сучасне людство живе в умовах якісних змін у соціально-політичному, економічному, культурному, духовному житті. Значно ускладнилося життя суспільства, структурно і функціонально змінилося обличчя світу, загострилися глобальні проблеми. Соціальні трансформації, інноваційні тенденції в культурі та освіті, складність прийняття політичних рішень у суспільстві ризику спонукають до філософського осмислення людиною свого ставлення до дійсності, усвідомлення нею свого місця і ролі в суспільстві. Філософія має багатовіковий досвід критично-рефлексивного аналізу суспільно значущих цінностей і життєвих орієнтацій. Вона ґрунтується на досвіді теорії та практики кожної національної філософії. Загальнолюдські пріоритети та цінності є ідейною основою сучасної філософії. Тому однією з фундаментальних передумов вивчення філософії стає входження кожної молодої людини в загальнокультурний світогляд. Філософія – сфера духовної свободи, якій притаманне різноманіття підходів, методологій, теоретичних побудов, що знаходить плюралістичне відображення і в навчальному курсі. Навчальний курс “філософія” – це не сукупність готових істин, а лише загальні підходи до них, що склалися в світовій філософії. Істину студент має осягнути сам, осмислити тернистий шлях до неї власним розумом. Освоєння основ філософських знань допомагає студенту стати не просто вузьким спеціалістом у певній галузі, а фахівцем, який уміє мислити і діяти самостійно.

Програмою передбачається такий порядок вивчення теоретичних основ філософії: теми: Предмет філософії та її роль у житті людини та суспільства; історія філософії; онтологія (вчення про буття); гносеологія (вчення про пізнання світу); соціальна філософія, філософська антропологія.

Вивчення філософії на всіх спеціальностях здійснюється протягом року на засадах інтеграції теоретичних та практичних знань, отриманих студентами в навчальних закладах, та з життєвого досвіду.

Серед дисциплін, що вивчаються в університеті, безпосередньо зв’язані з філософією: логіка, педагогіка, етика, естетика.

Згідно з навчальним планом, вивчення філософії здійснюється у 3-му та 4-му семестрах.

Організація навчального процесу здійснюється за кредитно-модульною системою відповідно до вимог Болонського процесу.

Програма з філософії містить п’ять модулів, які, в свою чергу, поділяються на 14 змістових модулів:

Модуль І.

Історія філософії.

Змістові модулі.

1. Що таке філософія та особливості її розвитку у Стародавньому світі.

2. Філософія Середньовіччя, Відродження, Нового часу та Просвітництва.

3. Класична і посткласична європейська філософія ХІХ – ХХ ст.

4. Українська філософія.

Модуль ІІ.

Онтологія.

Змістові модулі.

5. Філософський смисл проблеми буття.

6. Свідомість як філософська проблема.

7. Філософська теорія розвитку.

Модуль ІІІ.

Гносеологія.

Змістові модулі.

8. Проблема пізнання в філософії.

9. Методологія наукового пізнання.

Модуль ІV.

Соціальна філософія.

Змістові модулі.

10. Філософський аналіз суспільства.

11. Матеріальні та духовні основи життя суспільства.

12. Філософія історії.

Модуль V.

Філософська антропологія.

Змістові модулі.

13. Проблема людини в історії філософії.

14. Особистість у вимірах філософського аналізу.

Згідно з навчальним планом, видами навчальних занять є: лекції, семінарські заняття, індивідуальна та самостійна робота студентів, а також консультації.

Засвоєння теми (поточний контроль) контролюється на семінарських заняттях, відповідно до конкретних цілей, засвоєння змістових модулів (проміжний контроль) – на семінарських підсумкових заняттях. Рекомендується застосовувати наступні засоби діагностики рівня підготовки студентів: фронтальне опитування, письмові тести, розв’язання філософських задач, співбесіда тощо.

Контроль засвоєння модулів здійснюється на підсумкових контрольних заняттях. Оцінка успішності студента з дисципліни є рейтинговою і виставляється за багатобальною шкалою з урахуванням оцінок за засвоєння окремих модулів.

Для тих студентів, які бажають поліпшити оцінку з дисципліни, по завершенню її вивчення, навчальним планом передбачено термін для складання іспитів.

Структурований план вивчення дисципліни “філософія” для всіх спеціальностей університету.

IV. Зміст програми.

Модуль І.

Історія філософії.

Змістовий модуль1.

Що таке філософія та особливості її розвитку у Стародавньому світі.

Тема 1. Предмет філософії та її роль у житті людини та суспільства.

1.1. Поняття світогляду та його структура.

1.2. Історичні типи світогляду: міф, релігія, філософія.

1.3. Предмет, методи та функції філософії.

Філософія і світогляд. Світогляд як духовно-практичний спосіб освоєння світу, як форма визначення людини. Структура світогляду та його історичні типи: міфологія, релігія і філософія. Філософія як теоретична основа світогляду. Філософія як світоглядне знання. Філософія як “поліфонія”, плюралізм концепцій і точок зору. Філософія і життя.

Об’єкт та предмет філософії. Специфіка філософського освоєння дійсності. Повсякденне та філософське мислення. Основні типи, способи філософування. Коло філософських роздумів: людина і світ; мислення і буття; духовне і тілесне.

Функції філософії: світоглядна, гносеологічна, інтегративна, критична, аксіологічна, соціальна, прогностична.

Тема 2. Стародавня філософія.

2.1. Давньоіндійська та давньокитайська філософія.

2.2. Антична філософія:

2.2.1.Докласична філософія: VII – V ст.. до н.е.

2.2.2.Класична доба: V – ІV ст.. до н.е.

2.2.3.Елліністичний період ІV ст. до н.е. – V ст. н.е.

Особливості виникнення та розвитку філософії Сходу. Ведичні джерела давньоіндійської філософії. Філософський зміст Упанішад. Проблема буття, людини та суспільства у філософії чарвака-локаята. Онтологія і гносеологія буддійської філософії. Філософія спасіння, духовного єднання

(йога Патанджалі). Учення про карму і сансару.

Виникнення і періодизація давньокитайської філософії. Онтологічні, моральні та соціальні погляди конфуціанців. Учення даосів про “Дао” і “Де”. Особливості поглядів Легістів, номіналістів та моїстів.

Загальна характеристика античної філософії. Досократична філософія, її універсалістські орієнтації: мілетська школа, Геракліт, піфагореїзм, елейська школа, Левкіпп, Демокріт.

Класична грецька філософія. Звернення софістів до людини. Предмет філософських роздумів Сократа. Учення Платона про буття, матерію, пізнання, суспільство. Метафізика Арістотеля. Онтологічні, гносеологічні, логічні та соціальні погляди філософа.

Своєрідність елліністичного періоду у розвитку античної філософії: епікуреїзм, скептицизм та стоїцизм. Римська антична філософія: неоплатонізм.

Змістовий модуль2.

Філософія Середньовіччя, Відродження, Нового часу та Просвітництва.

Тема 3. Філософія Середньовіччя та Відродження.

3.1. Філософія Середньовіччя:

3.1.1.Апологетика і патристика (ІІІ – VIII ст..)

3.1.2.Схоластика (IX - ХIV ст..)

3.2. Філософія доби Відродження (ХIV – ХVІ ст..)

Своєрідність філософії Середньовіччя: монотеїзм. Геоцентричний характер мислення доби Середньовіччя. Основні риси філософії Середньовіччя: креаціонізм, провіденціалізм, ірраціоналізм, філософський формалізм. Головні ідеї апологетики і патристики: Августин Блаженний. Схоластика: Фома Аквінський. Номіналізм і реалізм.

Соціально-історичний зміст філософії доби Відродження.Формування гуманізму: Ф.Петрарка. Антропоцентричний характер філософії Відродження. Раціоналізм, пантеїзм і натурфілософія доби Відродження : М.Коперник, Дж.Бруно, Г.Галілей. Напрямки в філософії Відродження: гуманістичний (ХІV – ХV ст.:Л.Валла); неоплатонізм (ХV – ХVІ ст.: М.Кузанский); реформаційний (ХVІ – ХVІІ ст..: М.Лютер, Е.Роттердамський).Т.Мор, Т.Кампанелла.

Тема 4. Західноєвропейська філософія ХVІІ – ХVІІІ ст..

4.1. Західноєвропейська філософія ХVІІ ст..

4.2. Західноєвропейська філософія ХVІІІ ст..

Соціально-економічні підстави нового типу філософствування. Питання методології та теорії пізнання у центрі уваги філософії. Емпіризм, раціоналізм.

Френсіс Бекон – родоначальник методології науки. Ідея великого відновлення наук: розробка індуктивного методу дослідження.

Рене Декарт про предмет філософії. Декартівський принцип сумніву – спроба обгрунтування і організації знання. Учення Декарта про метод: правила філософського методу дослідження.

Людина – центральне поняття філософії Томаса Гоббса. Зміщення проблематики у бік гносеології – головна своєрідність філософії Дж.Локка.

Раціоналістична традиція у філософії Нового часу: Б.Спіноза, Г.Лейбніц.

Система суб’єктивного ідеалізму: Дж.Берклі, Д.Юм.

Філософія Просвітництва: Монтеск’є, Вольтер, Кондільяк, Руссо, Ламетрі, Гольбах, Дідро, Гельвецій.

Змістовий модуль 3.

Класична і посткласична європейська філософія ХІХ – ХХ ст..

Тема 5. Німецька класична філософія.

5.1. Коперніканський переворот І.Канта у філософії.

5.2. Діалектичний ідеалізм І.Фіхте.

5.3. Концепція абсолютного духу Г.Гегеля.

5.4. Антропологічний принцип філософії Л.Фейєрбаха.

Місце німецької класичної філософії в історії світової філософської думки.

І.Кант – засновник німецької класичної філософії. Особливості докритичного та критичного станів еволюції філософської творчості Канта. Людина як “громадянин двох світів”: природа і свобода. Категоричний моральний імператив. Теоретичний і практичний розум.

Діяльно-творча основа у філософії Г.Фіхте. Суб’єктивна діалектика.

Філософія тотожності Ф.В.Шеллінга.

Філософська система і метод Г.Гегеля. Людина як суб’єкт духовної діяльності. Тотожність буття і свідомості. Діалектика Гегеля.

Антропологічний матеріалізм Л.Фейєрбаха.

Тема 6. Посткласична філософія.

6.0. Філософія К.Маркса.

6.1. Ірраціоналізм у філософії як нова духовна орієнтація: А.Шопенгауер, Ф.Ніцше.

6.2. Психоаналіз З.Фрейда. Інтуїтивізм А.Бергсона.

6.3. Концепція істини у філософії прагматизму: Г.Пірс, Д.Джемс, Д.Дьюї.

6.4. Сутність і методи філософської герменевтики: Д.Шлейєрмахер, Г.Гадамер, П.Рікьор.

6.5. Особливості сучасного екзистенціалізму: К’єркегор, Ж.-П.Сартр, К.Ясперс, А.Камю.

6.6. Феноменологічна філософія Е.Гуссерля.

6.7. Аналітична філософія.

Основні риси посткласичної філософії. Основні ідеї філософії марксизму.

Антираціоналістична установка філософії життя. Людина як суб’єкт ведіння, світ як воля і уявлення (А.Шопенгауер). Ідея надлюдини у філософії Ф.Ніцше.

Людське життя як культурно-історичний процес (В.Дільтей). Концепція еволюції органічного світу А.Бергсона..

Ідея несвідомого і психоаналіз З.Фрейда. Феноменологія несвідомого. Неофрейдизм. Структура і архетипи колективного несвідомого у філософії Е.Фромма.

Особливості філософії прагматизму: Ч.Пірс, Д.Джемс, Д.Дьюї. Учення прагматистів про істину.

Герменевика як теорія і практика тлумачення текстів.Сутність герменевтичної методології, умови трансформації її в онтологію, сутність “герменевтичного” кола (Гадамер).

Абсолютна ідея і людина у філософії С.К’єркегора. Німецький екзистенціалізм (М.Гайдеггер, К.Ясперс), французький екзистенціалізм (Ж.-П. Сартр, А.Камю). Людина в структурі буття, сенс існування, свобода.

Феноменологія Е.Гуссерля. Життєвий світ як основа суб’єктивності. Антропологічна філософія М.Шелера про природу та її місце у Всесвіті.

Неопозитивізм. Умови та джерела виникнення аналітичної філософії; підстави класифікації аналітичних концепцій та її основні характеристики: редукціоністські, фундаменталістські, контекстуальні. Головні ідеї Віденського гуртка (М.Шлік, Р.Карнап, О.Нейрат).

Постпозитивізм: К.Поппер,Т.Кун,П.Фейєрабенд, І.Лакатос. Принцип фальсифікації К.Поппера.

Змістовий модуль 4.

Українська філософія.

Тема 7.Українська філософія.

7.1. Філософія у Київо-Могилянській академії: Ф.Прокопович.

7.2. Г.Сковорода – засновник української класичної філософії.

7.3. Академічна філософія ХІХ ст.: кордіогносія П.Юркевича.

7.4. Українська філософія ХХ – ХХІ ст..

Джерела української філософської культури. Особливості типу української філософської парадигми. Становлення українського неоплатонізму Х – ХІV ст..:агіографія, ісихазм, ареопагітизм. Братські школи. Острозький культурно-освітний центр. Українські полемісти. Києво-Могилянська академія, її вплив на філософську думку українського народу: Ф.Прокопович, Г.Кониський.

Г.С.Сковорода – засновник української класичної філософії. Антитетичний метод. “Філософія серця”, “внутрішня людина”, концепція “сродної праці”.

Український романтизм: М.Гоголь, Т.Шевченко. Академічна філософія в Україні ХІХ ст.: П.Юркевич.

Філософські ідеї в Україні кінця ХІХ – початку ХХ ст.: М.Драгоманов, О.Потебня, І.Франко, М.Грушевський. Філософія української діаспори ХХ ст.: Д.Чижевський, Д.Донцов.

Українське філософське Відродження 60-х років ХХ ст.

Структура залікового кредиту модулю І. Історія філософії.

Модуль ІІ.

Онтологія.

Змістовий модуль 5.

Тема 8. Буття і форми його існування.

8.1. Поняття онтології. Онтологія і буття.

8.2. Субстанційний підхід до розуміння буття.

8.3. Суб’єктивістське розуміння буття.

8.4. Протиріччя буття.

Онтологія як філософська дисципліна. Типи онтології: реалізм, спіритуалізм, монізм, дуалізм, плюралізм.

Категорія буття. Модуси буття : буття в собі, буття для себе, буття для іншого. Реальність, буття та небуття. Основні форми буття. Протиріччя буття.

Людина в бутті. Людина і буття як “мікро-“ і “макросвіт”. Соціальне буття як єдність індивідуального та суспільного.

Світ як Космос, як Всесвіт, як Універсум. Світ як сукупна реальність, єдність природи та людини, матеріального та духовного.

Проблема субстанції: матерія як субстанція, її атрибути. Буття і час. Вічне буття. Буття і простір. Фактичність, наявність, дійсність, можливість як “рівні буття”.

Космос, природа, людина. “Профанне” і “сакральне”. Псевдосакральне. Природне і надприродне. Поцейбічне і потойбічне. Онтологія і теологія. Ідея бога.

Змістовий модуль 6.

Тема 9. Філософія свідомості.

9.1. Поняття свідомості та її структура.

9.2. Концепції походження свідомості.

9.3. Рівні суб’єктивної організації свідомості: свідомість індивіду, колективу, суспільства, людства.

Проблема свідомості в історії філософії. Свідомість як усвідомлення буття, суб’єктивна реальність. Зміст свідомості та її структура. Сфери свідомості: пізнавальна, емоційна, мотиваційно-вольова.

Рівні психічного життя людини: несвідоме, підсвідоме, надсвідоме. Ноезоноематичні параметри свідомості: самосвідомість.

Природничі та соціально-історичні засади свідомості. Концепції походження свідомості: теологічна, натурфілософська, трудова, уфологічна тощо.

Основні концепції свідомості: субстанціальна, функціональна, екзистенціально-феноменологічна, марксистська тощо.

Рівні суб’єктивної організації свідомості: свідомість індивіду, колективу, суспільства, людства.

Змістовий модуль 7.

Тема 10. Філософська теорія розвитку.

10.1. Поняття про розвиток та його генезис.

10.2. Теоретичні моделі розвитку в сучасній філософії.

10.3. Діалектика як учення про розвиток: закони та категорії.

10.4. Ідея розвитку у філософії та науці ХХІ ст.

Поняття розвитку. Ідея розвитку в міфологічній, релігійній і філософській свідомості. Розвиток і саморозвиток.

Теоретичні моделі розвитку в сучасній філософії та науці: антропологічна, рівноважно-інтеграційна, градуалістська, емерджентна.

Формування ідей діалектики. Античне розуміння діалектики як діалогу, як логічної операції розподілу і поєднання понять.

Класична теорія розвитку І.Канта, Г.Гегеля, К.Маркса. Основні принципи, закони і категорії діалектики. Метафізичні образи розвитку: релятивізм, еклектика, софістика, скептицизм, догматизм.

Становлення сучасної концепціїї розвитку. Глобальний еволюціонізм та його відображення в концепціях ноосфери, коеволюції, соціобіології, етногенезу, конвергенції. Синергетичний варіант розвитку: нелінійність та багатоваріантність, стохастичність та непередбачуваність, порядок і хаос.

Структура залікового кредиту модулю ІІ.Онтологія

Модуль ІІІ.

Гносеологія.

Змістовий модуль 8.

Тема 11. Філософське вчення про пізнання.

11.1. Специфіка філософського підходу до пізнання.

11.2. Основні гносеологічні категорії: суб’єкт, об’єкт, практика, істина.

11.3. Механізм пізнавальної діяльності людини.

11.4. Практика, її форми та функції у пізнанні.

Пізнавальна діяльність як предмет філософського аналізу. Головні гносеологічні категорії: суб’єкт, об’єкт, практика, істина.

Об’єкт-суб’єктивна і суб’єкт-суб’єктивна пізнавальна ситуації. Скептицизм і агностицизм та їхні історичні різновиди. Критерій істини.

Структура та основні закономірності пізнавального процесу. Пізнання як творчість.

Змістовий модуль 9.

Тема 12. Методологія наукового пізнання.

12.1. Особливості наукового пізнання. Рівні наукового пізнання: емпіричний та теоретичний , їх особливості і взаємозв’язок.

12.2. Методи та форми емпіричного та теоретичного пізнання

12.3. Логіка наукового дослідження: проблема, факт, гіпотеза, теорія, ідея тощо.

12.4. Пізнання і знання. Типи знання і критерії їх виділення. Проблема раціональності та ірраціональності у пізнанні. Нові пізнавальні образи у гносеології ХХІ ст.

Структура залікового кредиту модулю ІІІ. Гносеологія.

Модуль IV.

Соціальна філософія.

Змістовий модуль 10.

Філософський аналіз суспільства.

Тема 13. Філософія суспільства.

13.1. Поняття суспільства. Теоретичні моделі суспільства у сучасній

філософії.

13.2. Суспільство як система, що саморозвивається.

13.3. Суспільство як система соціальних відносин.

Сутність соціальної філософії. Розробка категорії суспільства у філософії епохи Відродження, Нового часу, Просвітництва, в працях К.Маркса, М.Вебера, Е.Дюркгейма. Проблема життєдіяльності суспільства у вітчизняній філософії.

Теоретичні моделі суспільства у сучасній філософії: натуралістична, теологічна, технологічного детермінізму, матеріалістична, ідеалістична, культурологічна тощо.

Суспільство як підсистема об’єктивної реальності. Суспільство як система, що самоорганізується та саморозвивається. Головні принципи філософсько-наукового аналізу суспільства.

Суспільство як система соціальних відносин. Структура відносин: економічні, соціальні, політичні, духовні, культурно-побутові, міжособистісні відносини.

Діяльність як спосіб існування та розвитку людини й суспільства.

Змістовий модуль 11.

Матеріальні та духовні основи життя суспільства.

Тема14. Суспільне виробництво та його сторони.

14.1. Матеріальні основи життя суспільства. Спосіб виробництва, його структура.

14.2. Поняття “духовне життя суспільства”. Форми суспільної свідомості.

14.3. Наука як соціальне та духовне явище: генеза науки. Сутність і соціальні наслідки НТП.

14.4. Поняття культури. Культура як інобуття людського духу.

Поняття суспільного виробництва. Роль матеріального виробництва в житті суспільства. Продуктивні сили і виробничі відносини, їх взаємозв’язок.

Поняття “духовне життя суспільства”. Гносеологічний, аксіологічний й соціологічний аспекти духовного життя суспільства. Форми суспільної свідомості.

Поняття науки. Наука як діяльність, система знання та соціальний інститут.

Виникнення та закономірності розвитку науки. Наукові революції як перебудова підвалин науки. Типологія наукових революцій. Сутність і соціальні наслідки НТР.

Наука в системі духовних цінностей. Наука як фактор сучасного розвитку України.

Поняття культури. Людиномірна сутність науки. Культура як інобуття людського духу.

Матеріальна та духовна культура. Предметна та особистісна форми існування культури.

Культура як соціальне явище та його конкретно-історичний характер. Національне та загальнолюдське у культурі. Соціальні функції культури.

Культура і цивілізація.

Змістовий модуль 12.

Філософія історії.

Тема 15. Філософські парадигми осягнення історії.

15.1. Поняття філософії історії.

15.2. Проблема єдності та багатоманітності історії: формаційна та цивілізаційна парадигми.

15.3. Проблема суб’єкта історії та її спрямованості.

15.4. Природа і сутність глобальних проблем сучасності.

15.5. Філософські аспекти майбутнього: світоглядні, науково-методологічні, морально-психологічні та духовно-культурні компоненти.

Предмет філософії історії. Проблема єдності та багатоманітності історичного процесу. Формація. Цивілізація. Прогрес, регрес, еволюція.

Джерела, рушійні сили та суб’єкти історичного процесу.

Глобальні проблеми як сукупність соціоприродних протиріч у розвитку людства.

Сутність, походження та основні типи глобальних проблем.

Майбутнє як філософська проблема, її світоглядні, науково-методологічні, морально-психологічні та духовно-культурні компоненти. Головні футурологічні концепції у ХХI ст. Завдання переходу від техногенної до антропогенної цивілізації. Основні ознаки антропогенної цивілізації.

Філософія і майбутнє цивілізації.

Структура залікового кредиту модулю IV.Соціальна філософія.

Модуль V.

Філософська антропологія.

Змістовий модуль 13.

Тема 16. Проблема людини в історії філософії.

16.1. Сучасні концепції філософської антропології: екзистенціалістська, фрейдистська, марксистська.

16.2. Єдність природного і соціального в людині.

Людина, її життя та діяльність – предмет філософського осмислення.

Проблема людини у філософії Стародавньої Греції. Християнська концепція людини у філософії Середньовіччя. Проблема людини у філософії Відродження та Нового часу. І.Кант та Г.Гегель про природу та сутність людини. Вітчизняні філософи про людину. Сучасна філософська антропологія людини: неотомізм, екзистенціалізм, фрейдизм, марксизм.

Буття людини як реальний процес її існування. Дві концепції людського існування: субстанціальна і екзистенціальна. Біологічне і соціальне в людині. Антропосоціогенез.

Змістовий модуль 14.

Тема 17. Особистість у вимірах філософського аналізу.

17.1. Типи та структура особистості. Імпульси розвитку особистості.

Людський розвиток та його виміри.

17.2. Самоцінність та сенс людського буття.

17.3. Проблема життя і смерті в контексті повсякденності: феномен безсмертя. Щастя й доля людини.

Структура залікового кредиту модулю V. Філософська антропологія.

V. Теми семінарських занять і основні проблеми для обговорення.

Модуль І.

Історія філософії.

Змістовий модуль 1

.

Тема 1. Предмет філософії та її роль у життєдіяльності людини та суспільства

(4 години).

Основні проблеми для обговорення.

– Поняття світогляду та його структура.

– Історичні типи світогляду: міф, релігія, філософія.

– Специфіка філософських проблем.

– Предмет та методи філософствування.

– Філософія і наука.

– Структура і функції філософського знання.

Рекомендована література: 6, 7, 8, 13, 17, 28, 37, 48, 64.

Тема 2. Стародавня філософія (2 години).

Основні проблеми для обговорення.

– Джерела, класифікація, особливості розвитку та головні ідеї філософії

Стародавньої Індії та Стародавнього Китаю.

– Проблеми першопочатку, діалектики, Космосу, буття і людини у

досократівській грецький філософії.

– Учення Платона про ейдоси, буття, суспільство.

– Філософські ідеї Арістотеля.

– Своєрідність елліністичної філософії.

Рекомендована література:4, 8, 11, 12, 14, 17, 19, 37, 48, 57.

Змістовий модуль 2.

Тема 3. Філософія Середньовіччя та Відродження (2 години).

Основні проблеми для обговорення.

– Філософські ідеї Аврелія Августина.

– Фома Аквінський про світ, людину, Бога.

– Антропоцентристський характер філософії Відродження.

– Натурфілософія епохи Відродження: Дж.Бруно, Г.Галілей та ін.

Рекомендована література: 4, 5, 10, 11, 12, 18, 48.

Тема 4. Західноєвропейська філософія XVII – XVIII ст. (2 години).

Основні проблеми для обговорення.

– Емпіричний напрямок у філософії Нового часу (Ф.Бекон).

– Раціоналізм, дуалізм, учення про метод Р.Декарта.

– Пантеїзм Б.Спінози та матеріалізм, метафізика і механізм Т.Гоббса.

– Французьке Просвітництво: Дідро, Д’Аламбер, Вольтер, Гольбах.

Рекомендована література: 2, 4, 7, 8, 10, 12, 22, 32, 34, 38, 45, 48.

Змістовий модуль 3.

Тема 5. Німецька класична філософія (2 години).

Основні проблеми для обговорення.

– Основні ідеї філософії І.Канта – духовні джерела німецької класичної філософії.

– Коперніканський переворот І.Канта в філософії.

– Основні принципи філософської системи Г.Гегеля. У чому її велич та суперечності?

– Антропологічна філософія Л.Фейербаха.

– Філософія К.Маркса як кінець німецької класичної та початок посткласичної філософії. Які її досягнення і недоліки?

Рекомендована література: 4, 5, 8, 10, 35, 42, 47, 48.

Тема 6. Посткласична (некласична) філософія (2 години).

Основні проблеми для обговорення.

– Назвіть основні тенденції некласичної філософії кінця ХІХ ст.

– Ірраціоналізм А.Шопенгауера як нова духовна орієнтація у філософії.

– Розкрийте концепцію Ф.Ніцше про “надлюдину”. Що таке “воля до влади?”

– Психоаналіз З.Фрейда, інтуїтивізм А.Бергсона. Чим відрізняється концепція свідомості З.Фрейда від наукових уявлень про її походження та формування?

– Сутність і методи філософської герменевтики: Д.Шлейєрмахер, Г.Гадамер, П.Рікьор.

– Зміст основних концепцій філософської антропології.

– Особливості екзистенціалізму: C.К’єркегор, Ж.-П. Сартр, К. Ясперс, А.Камю. У чому полягає сутність “недійсного” та “дійсного” буття у філософії М.Гайдеггера?

– Основні ідеї феноменологічної філософії: Е.Гуссерль та інші. У чому їх сутність?

– Які основні особливості сучасної світової філософії?

– Які основні особливості та постулати неотомізму?

Рекомендована література: 4, 5, 7, 8, 10, 12, 14, 16, 18, 23, 26, 27, 29, 33, 39, 51, 77.

Змістовий модуль 4.

Тема 7. Українська філософія (4 години).

Основні проблеми для обговорення.

– Джерела та національні особливості української філософії.

– Розвиток філософської думки в Київській Русі.

– Філософія Ренесансу: що спільного та відмінного в ідеях західноєвропейського та українського гуманізму в епоху Відродження?

– Філософія у Києво-Могилянський академії.

– Зміст основних філософських ідей Г.Сковороди та їх роль у подальшому розвитку філософії.

– Зміст та культурно-історичне значення філософії П.Юркевича.

– Сучасна українська філософія.

Рекомендована література: 3, 4, 5, 15, 16, 18, 21, 31, 64, 70, 74, 78, 86.

Види контролю за процесом засвоєння змісту модулю І. Історія філософії.

· Поточний контроль;

· Тестові завдання;

· Письмові контрольні роботи;

· Модульний контроль.

Модуль ІІ.

Онтологія.

Змістовий модуль 5.

Тема 8. Буття і форми його існування (2 години).

Основні проблеми для обговорення:

Поняття онтології. Онтологія і буття. Теоретичні моделі світу.

– Субстанціальний підхід до розуміння буття: матеріалістичний та ідеалістичний монізм. Плюралізм у поглядах на буття.

– Форми та рівні буття, їх діалектика.

– Філософський зміст понять матерія, простір, час, рух.

– Проблема буття у контексті синергетики.

– Проблематичність людського буття.

Рекомендована література: 13, 17, 42, 48, 60, 72, 81.

Змістовий модуль 6.

Тема 9. Філософія свідомості (2 години).

Основні проблеми для обговорення:

– Відображення як всезагальна властивість матерії.

– Поняття свідомості та її структура.

– Концепція походження свідомості.

– Рівні суб’єктної організації свідомості.

– Якими якісними ознаками відрізняється психіка людини від психіки тварин?

– Проблема “діалогу” людини і комп’ютерних систем.

Рекомендована література: 7, 13, 20, 33, 58, 64, 69, 72, 78.

Змістовий модуль 7.

Тема 10. Філософська теорія розвитку (2 години).

Основні проблеми для обговорення.

– Поняття розвитку та його генезис.

– Філософські концепції розвитку у сучасній філософії.

– Поняття діалектики як теорії розвитку та її генезис: антична діалектика; діалектика І.Канта, Г.Гегеля; діалектика К.Маркса.

– Поняття закону.

– Основні закони, принципи та категорії діалектики.

– Ідея розвитку у філософії та науці ХХІ ст.: діалектика та синергетика.

– Сутність альтернативних концепцій діалектики.

Рекомендована література: 13, 16, 17, 47, 48, 53, 60, 62, 42 т.3.-с11-19,31-68.

Види контролю за процесом засвоєння змісту модулю ІІ. Онтологія.

· Поточний контроль;

· Тестові завдання;

· Письмові контрольні роботи;

· Індивідуальна контрольна співбесіда за підсумками вивчення модулю ІІ;

· Модульний контроль.

Модуль ІІІ.

Гносеологія.

Змістовий модуль 8.

Тема 11. Сутність і структура пізнавального процесу (2 години).

Основні проблеми для обговорення:

– Проблема пізнавального ставлення людини до світу: агностицизм та його історичні форми.

– Головні гносеологічні категорії: суб’єкт, об’єкт, практика, істина.

– Хибність та її місце в гносеології.

– Механізм пізнавальної діяльності.

– Практика. Її форми та функції у пізнанні.

– Сутність і місце інтуїції в сучасній гносеології.

Рекомендована література: 14, 41, 44. 55, 56, 61, 73, 80, 89, 90, 91.

Змістовий модуль 9.

Тема 12. Методологія наукового пізнання (2 години).

Основні проблеми для обговорення:

– Особливості наукового пізнання.

– Емпіричний та теоретичний рівні наукового пізнання, їх особливості і взаємозв’язок.

– Форми та методи наукового пізнання.

– Логіка наукового дослідження: проблема, факт, гіпотеза, ідея, теорія.

– Проблема раціональності та ірраціональності у пізнанні.

Рекомендована література: 6, 17, 22, 38, 41, 44, 55, 61, 80, 83, 89, 90, 91, 92, 93.

Модуль IV.

Соціальна філософія.

Змістовий модуль 10.

Тема 13. Філософський аналіз суспільства (2 години).

Основні проблеми для обговорення:

– Суспільне життя як предмет соціальної філософії.

– Проблема суспільства в історії філософії. Теоретичні моделі суспільства.

– Суспільство як система, що саморозвивається.

– Суспільство як життєдіяльність людини.

– Філософські проблеми взаємозв’язку суспільства і природи. Проблеми географічного середовища та народонаселення.

Рекомендована література: 1, 2, 13, 16, 34, 79, 84, 95, 96.

Змістовий модуль 11.

Тема 14. Філософський аналіз матеріальних та духовних основ життя суспільства (2 години).

Основні проблеми для обговорення:

– Поняття суспільного виробництва та його сторін. Спосіб виробництва матеріальних благ.

– Духовність як спосіб самопобудови особистості. Суспільна свідомість.

– Передмови виникнення науки та закономірності її розвитку.

– Методологія науки: сутність, структура, функції. Сутність і соціальні наслідки НТР.

– Поняття культури та її структура. Особливості духовної культури.

– Соціальні функції науки та культури.

– Духовне життя суспільства та його структура.

Рекомендована література: 1, 9, 13, 23, 40, 46, 48, 55. 59, 66. 70, 76, 83, 98.

Змістовий модуль 12.

Тема 15. Філософія історії (2 години).

Основні проблеми для обговорення.

– Проблема єдності та багатоманітності історії: формаційна та цивілізаційна парадигми її виміру.

– Проблема рушійних сил та суб’єкта історії і її спрямованості. Ідеї прогресу та регресу.

– Філософська інтерпретація глобальних проблем: їх природи, сутність та перспективи розвитку сучасної цивілізації.

Рекомендована література: 1, 28, 48, 59, 60, 68, 70, 75, 79, 82, 84, 97, 98, 99, 100.

Модуль V.

Філософська антропологія.

Змістовий модуль 13.

Тема 16. Проблема людини у філософії (2 години).

Основні проблеми для обговорення:

– Проблема людини в історії філософії.

– Сучасні філософські концепції людини: екзистенціалістська, неотомістська, фрейдистська, марксистська.

– Єдність природного і соціального в людини. Антропосоціогенез.

– Проблема сенсу життя, смерті та безсмертя людини.

Рекомендована література: 1, 9, 13, 27, 30, 43, 59, 66, 67, 73, 85, 86, 101.

Змістовий модуль 14.

Тема 17. Особистість у вимірах філософського аналізу (2 години).

Основні проблеми для обговорення.

– Людина, індивід, особистість, індивідуальність.

– Типи та структура особистості: потреби, інтереси, цінності, соціальні норми.

– Структура цінностей: об’єктивні, суб єктивні, позитивні, негативні; істина, добро, краса.

– Життєва позиція особистості: проблема свободи і відповідальності.

– Життя як цінність. Сенс життя.

– Філософія виховання людини.

Рекомендована література: 1, 6, 9, 13, 17, 27, 48, 54, 59, 66, 74, 85, 102.

Види контролю за процесом засвоєння змісту модулю V. Філософська антропологія:

· Поточний контроль;

· Тестові завдання;

· Письмові контрольні роботи;

· Індивідуальна контрольна співбесіда за підсумками вивчення модулю V ;

· Модульний контроль.

VI. Завдання для самостійної роботи:

Російська філософія – 2 год.

Марксистська філософія – 2 год.

Філософія творчості – 2 год.

Аксіологія – 2 год.

Методологія науки – 2 год.

VІІ. Методи навчання.

Проблемні лекції з ключових тем.

Семінарські заняття.

Самостійна робота, в тому числі в інтернеті.

Консультації.

Індивідуальна робота.

VІІІ. Методи оцінювання.

Поточне оцінювання:

1-й модуль – індивідуальна контрольна співбесіда,

модульний контроль.

2-й модуль - тестування, письмова робота,

модульний контроль.

3-й модуль – письмова контрольна робота,

модульний контроль,

перевірка реферату.

4-й модуль – модульний контроль.

5-й модуль – модульний контроль,

письмова контрольна робота.

Підсумкове оцінювання – іспит.

ІХ. Розподіл балів, що присвоюються студентам.

Шкала оцінювання:

90 -100 балів: 10 - 12 – відмінно

75 - 89 балів: 7 – 9 – добре

60 – 74 бали: 4 – 6 – задовільно

35 – 59 балів: 1-3 – із можливістю повторного складання

01 – 34 балів: 1-3 – із обов’язковим повторним курсом.

Читайте також:

1. III. Програма
2. Визначення проблеми, на розв’язання якої спрямована Програма
3. ВИРОБНИЧА ПРОГРАМА ТА ЇЇ РЕСУРСНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ. ПЛАНУВАННЯ ВИТРАТ ПІДРОЗДІЛІВ ПІДПРИЄМСТВА.
4. Виробнича програма, її сутність та основні поняття
5. Економічна програма народництва.
6. Європейська стратегічна програма досліджень і розробок в області інформаційних технологій і техніки
7. Завдання основних напрямів всебічного розвитку особистості. Програма виховання як система цілей виховання.
8. Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
9. Зовнішньополітична програма фашистського режиму в Німеччині. Криза Версальсько-Вашингтонської системи
10. Зовнішньополітична програма фашистського режиму в Німеччині. Криза Версальсько-Вашингтонської системи.
11. І) захисна тактична програма

Переглядів: 1544