Питання п’яте. Кредитна система.

- спеціалізовані банківські установи (іпотечні, зовніш­ньоторговельні, ощадні банки тощо);

- небанківські фінансово-кредитні установи (стра­хові компанії, пенсійні фонди, інвестиційні компанії і т. ін.).

- Центральний банк - це державна установа, яка є го­ловною ланкою кредитної системи. Його ще називають бан­ком банків, виходячи із завдань та функцій, які він виконує.

Функції центрального банку:

- розробка та реалізація грошово-кредитної політики;

- емісія готівкових грошей - - монопольне право цент­рального банку;

- емісія безготівкових грошей;

- зберігання золотовалютних резервів країни;

- акумуляція та зберігання касових резервів комер­ційних банків. Зміст цієї функції полягає в тому, що кож­ний комерційний банк як член національної кредитної системи зобов'язаний зберігати певний відсоток від суми вкладів на резервних рахунках центрального банку. Нор­ма резервування зростає, якщо виникає потреба скорочення пропозиції грошей, і зменшується, коли необхідно збільшувати пропозицію грошей. Таким чином, резервування є важ­ливим засобом грошово-кредитної політики, за допомогою якого здійснюється регулювання кількості грошей в обігу.

Крім того, резервування є і певним засобом забезпечен­ня мінімальної ліквідності комерційних банків, своєрідною формою збереження депозитів:

§ кредитування комерційних банків у період економіч­них труднощів;

§ виконання кредитних та розрахункових операцій на потребу уряду. Зміст цієї функції полягає в тому, що над­ходження до державного бюджету акумулюються на ра­хунках центрального банку, тому саме він здійснює операції щодо акумуляції грошових засобів та витрат їх урядовими організаціями. Він також здійснює за розпорядженням уряду операції з іноземною валютою та золотом, із держав­ними цінними паперами, виконує взаємне зарахування бор­гових зобов'язань тощо.