Механізм скорочення

Термін "спряження збудження із скороченням" означає взаєзв'язок збудження в скелетних м'язах (виникнення та поширення ПД по мембрані волокна) та його скорочення, тобто

актоміозинова взаємодія.

В стані спокою взаємодії актинових та міозинових протофібрил немає.Коли ПД, що виникають в постсинаптичній мембрані ,поширюються вздовж всієї довжини мембрани м'язового волокна і по мембрані СПР,то відкриваються кальцієві канали і іони Са² по градієнту концентрації виходять з цистерн СПР у саркоплазму, в результаті чого відбувається підвищення концентрації іонів Са²⁺ в саркоплазмі міоцита,звільняються активні центри,відбувається взаємодія актинових і міози нових ниток. В основі м'язового скорочення лежить ковзання актинових протофібрил відносно міози нових,"теорія ковзання".

Причиною руху актинових ниток відносно міозинових (їх ковзання) є "нахил" голівки після її приєднання до активного центру актину. Велика кількість голівок, що входять до складу актоміозинових містків, одночасно роблять "нахил" і нитка актину переміщується до центру саркомера вздовж нитки міозину. За рахунок одного такого "нахилу" саркомер (м'яз) може вкоротитися на 1% своєї вихідної довжини. Ступінь вкорочення м'яза може досягати 50% і такі "нахили" голівок під час одного м'язового скорочення можуть повторитися 50 разів.

Для розслаблення скелетного м'язу необхідно, щоб зменшилась концентрація іонів Са²⁺ в саркоплазмі. Це досягається завдяки дії кальцієвих насосів повздовжніх трубочок СПР, які перекачують туди Са²⁺ ,під час розслаблення м’язу відбувається:

-активний транспорт іонів Са²⁺ в СПР,тому

-зменшення його концентрації в саркоплазмі в результаті чого відбувається

-від'єднання іонів Са²⁺ від регуляторного білка тропініну і актиміозинові зв’язки розриваються.

Будова нервово – м’язового синапса . Механізм проведення збудження через нервово-

м 'язовий синапс

Нервовое волокно, яке підходить до м’язової клітини (волокна), втрачає мієлін і розширюється – це нервове закінчення або синаптична бляшка.

Мембрана нервового закінчення, яка прилягає до м’язового волокна називається пресинаптичною мембраною.

Постсинаптична мембрана, або кінцева пластинка, це мембрана м’язового волокна, що прилягає до нервового закінчення.

Пресинаптична і постсинаптична мембрани розділені синаптичною щілиною.

Нервове закінчення має синаптичні везікули заповнені АХ. Са²⁺ в нервовому закінченні менше, ніж у міжклітинній рідині.

На постсинаптичній мембрані м’язового волокна розташовані хемозбудливі натрієві канали, які активуються АХ, який зв’язується з хеморецепторами.

Механізм передачі збудження через нервово-м'язовий синапс полягає в тому, що ПД іде по мембрані нервового волокна і поширюється по пресинаптичній мембрані,при цьому відкриваються кальцієві канали пресинаптичної мембрани і відбувається вхід іонів Са всередину нервового закінчення та взаємодія з везикулами. Везикули рухаються до пресинаптичної мембрани, відбувається злиття везикул з пресинаптичною мембраною, тому медіатор ацетилхолін входить в синаптичну щілину порціями. Дифузія ацетилхоліну до мембрани кінцевої пластинки призводить до взаємодії АХ з мембранними циторецепторами (Н-холінорецептори) і відкриття хемочутливих натрієвих каналів, тому іони Na⁺ пасивно входять в м'язове волокно через кінцеву пластинку, що викликає розвиток деполяризації кінцевої пластинки, що має назву потенціалу кінцевої пластинки (ПКП).

ПКП або збудливий постсинаптичний потенціал (ЗПСП) має властивості локальної відповіді:

-не поширюється на мембрані;

-не підлягає закону «все або нічого».

Чим більше виділяється медіатора, тим більше ЗПСП.

У разі досягнення критичного рівня деполяризації, струми, що виникають між деполяризованою постсинаптичною мембраною і сусідніми ділянками м’язового волокна, викликають генерацію ПД, який поширюється мембраною м’язового волокна і починається процес м’язового скорочення.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Фізіологія скелетних м’язів	\|	Основні функції скелетних м’язів

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.