• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Фізіологія скелетних м’язів

Механізм проведення збудження по безмієліновим волокнам і мієліновим волокнам

Основоположником вчення про проведення збудження по нервовим волокнам вважають німецького фізіолога Германа (1885р.).В теперішній час теорія кругових струмів підтверджена експериментально: між збудженою і не збудженою ділянками струм рухається від «+» до «-», це призводить до малих колових струмів, які захоплюють нові ділянки.

У безмієлінових волокнах збудження поширються безупинно уздовж мембрани осьового циліндра.

Механізм проведення збудження по мієліновим нервовим волокнам не відрізняється від механізму проведення по безмієлінових волокнах.але під впливом подразника (П) в одному з перехватів Ранв'є виникає ПД.Між цим (збудженим) і сусідніми(незбудженими) перехватами Ранв'є виникає різниця потенціалів дії; вони з'єднані провідним середовищем ,тому виникають місцеві струми (від "+" до "-").

Суттєва відмінність поширення ПД по мієліновим волокнам полягає в тому, що в них місцеві струми виникають не між сусідніми ділянками мембрани, а між сусідніми перехватами Ранв'є,тому ПД поширюється від одного перехвату до іншого стрибкоподібно ,швидкість поширення ПД велика,дорівнює 80-120 м/сек.

На швидкість поширення збудження по нервовим волокнам впливають такі фактори: 1.Наявність мієлінової оболонки збільшують швидкість.

2.Відстань між перехватами Ранв'є - чим вона більша, тим більша швидкість.

3. Діаметр волокна - чим він більший, тим менший опір чинить аксоплазма волокна поширенню локальних струмів і тим більша швидкість проведення збудження.

4. Амплітуда ПД - чим вона більша, тим швидше деполяризація доходить до Е_кр, і тим більша швидкість проведення.

5. Поріг деполяризації - чим він менший, тим виникає швидше деполяризація мембрани.

6. Швидкість наростання піку ПД - чим вона більша, тим швидше розвивається
деполяризація до Е_кр, і тим більша швидкість проведення збудження.

Будова м м’язового волокна.Посмуговані м'язи складається із м'язових волокон - це тонке, витягнуте від Зсм до 10см, багатоядерне утворення в результаті злиття багатьох клітин

Ядразнаходяться біля поверхні волокна, ядер близько 1 тис. Оболонка називається сарколема, а цитоплазма - саркоплазма. В саркоплазмі волокна знаходиться велика кількість, приблизно 2500 міофібрилів. Саркоплазма волокна має мережу внутрішніх мембран- це саркоплазматичний ретикулум, він складається з трубочок, пухирців

(цистерн), на мембранах СР працює Са²⁺ насос.

Міофібрилизнаходяться у волокні в великій кількості і мають ділянки темні і світлі, в зв'язку з цим, волокно має поперечну смугастість. Міофібрила складається із протофібрил, тобто білкових ниток 2 – х типів:

-актинові, тонкі, 4,5 – 6,5 мкм., вони мають білок тропінін, кальмодулін, що

закривають активний центр актину, але під дією Са²⁺ він відкривається, тому можуть утворюватись актиноміозинові містки;

-міозинові, товсті, 10 – 15 мкм, мають хвіст, шийку і голівку, яка приймає участь в утворенні актиноміозинових містків.

Під світловим мікроскопом міофібрили мають темні і світлі смуги - диски ( А і І ) - це пояснюється особливим розміщенням актинових і міозинових ниток.

Саркомер - це ділянка міофібрил розташованих між двома Z пластинами .

Саркомер – структурно-функціональний елемент скорочувального апарату скелетних м’язів. Вони утворені пучками міофібрил, які відокремлені один від одного перпендикулярними смугами – Z-лініями. До Z-ліній прикріпляються одним своїм кінцем тонкі актинові нитки. Інші кінці актинових ниток спрямовані до центру саркомера і входять у проміжки між товстими міозиновими нитками. Частина саркомера, яка примикає до Z лінії та утворена тільки актиновими протофібрилами, має назву І-дисків (ізотропних); слідом за ними розташовані А-диски (анізотропні) – частина саркомера, де має місце взаємне перекриття актинових та міозинових протофібрил. При вкороченні м’яза, в ході його скорочення, коротшає довжина протофібрила значить відбувається вкорочення довжини кожного саркомера. При цьому довжина анізотропних дисків не зменшується, а зменшується довжина ізотропних дисків.

Читайте також:

1. АНАТОМІЯ І ФІЗІОЛОГІЯ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА ПЕРИФЕРИЧНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ, ЇЇ ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ
2. БІОХІМІЯ М’ЯЗІВ І М’ЯЗОВОГО СКОРОЧЕННЯ
3. Будова і скорочення м’язів
4. Будова скелетних м’язових фібрил хребетних
5. Будова, форма скелетних м'язів
6. Види скорочення м’язів.
7. Властивості м’язового волокна. Механізми утворення та передачі збудження, скорочення скелетних м’язів.
8. Здатність до довільного розслаблення м’язів
9. Класифікація м’язів.
10. Клінічна фізіологія гіперкапнії
11. ЛЕКЦІЯ 2.ТЕМА: ФІЗІОЛОГІЯ МІКРООРГАНІЗМІВ
12. Лекція 7. Фізіологія системи виділення.

Переглядів: 1785