Якщо гіпоксія пов’язана з гіповентиляцією (порушення центральної регуляції дихання, м’язового тонусу, обструктивні та рестриктивні розлади) то до гіпоксії приєднується ГІПЕРКАПНІЯ, яка різко погіршує стан хворих.
ГІПЕРКАПНІЯ – РаСО2> 45 мм рт. ст.
Посилення самої гіпоксії (надлишок СО2 впливає на криву дисоціації оксигемоглобіну, порушуючи його синтез в легенях).
Посилення – ослаблення скоротливості міокарду – електрична нестабільність – порушення серцевого ритму (найчастіше - екстрасистолія).
Приєднання бронхіолоспазму – збільшення кількості в’язкого секрету трахео-бронхіального дерева – підвищення бронхіального опору - прогресуюче зниження об’єму альвеолярної вентиляції.
Паралітичне розширення судин головного мозку – надмірна продукція ліквору – підвищення внутрішньочерепного тиску – порушення мозкового кровообігу.
Спазм ниркових судин – порушення сечоутворення, поглиблення електролітних розладів викликаних респіраторним та метаболічним ацидозом.