МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Здатність до довільного розслаблення м’язівВідчуття ритму - це здатність точно відтворювати і спрямовано управляти швидкісно-силовими і просторово-часовими параметрами рухів. Здатність відчувати ритм
Особливе значення відчуття ритму має при засвоєнні і виконанні рухових дій, що відзначаються складною і завчасно детермінованою структурою діяльності (спортивні види гімнастики, легкоатлетичні метання і стрибки тощо). Саме у цих видах фізичних вправ найдрібніші відхилення від заданого ритму рухів, що виражаються у зміні напрямку, швидкості, прискорення, точності прикладених зусиль, чергуванні напруження і розслаблення м’язів, суттєво впливають на якість їх виконання. Удосконалюючи відчуття ритму в учнів, слід: · звертати їх увагу не лише на раціональне переміщення різних частин тіла, але й на послідовність і величину зусиль, на чергування напруження і розслаблення м’язів; · на початкових етапах вдосконалення орієнтуватись на прості вправи, а складні розділяти на частини; · вибірково вдосконалювати окремі елементи ритму (напрямок, швидкість, точність і величину прикладених зусиль тощо); · використовувати різноманітні світлові та звукові сигнали, що виконують роль ритмолідерів; · активізувати психічні процеси учнів шляхом застосування ідеомоторного тренування. При цьому необхідно орієнтувати учнів на точне відтворення подумки основних характеристик рухових дій; · удосконалювати вміння учнів орієнтуватись у просторі шляхом тренування довільної уваги, яка полягає у здатності виділити із усіх різноманітних подразників ті, що є значними для орієнтації в конкретній ситуації. Ефективними тут є: біг по рельєфній місцевості, з доланням різних перешкод; вправи з м’ячами; пробігання певної відстані або кидання м’ячів із заплющеними очима; стрибки з поворотами на вказану кількість градусів; пробігання (пропливання тощо) визначених дистанцій за заданий час тощо.
При виконанні різноманітних рухових дій спостерігається безперервна зміна ступеня напруження і розслаблення різних м’язів і м’язових груп. Водночас підвищена напруженість м’язів негативно позначається на виконанні вправ. Вона знижує координованість рухів, зменшує їх амплітуду, обмежує прояв швидкості, гнучкості, витривалості і сили, викликає нераціональні втрати енергії, чим знижує економічність роботи. Надмірна напруженість може викликатись такими факторами: · біомеханічними, в результаті виникнення реактивних сил при виконанні складнокоординаційних вправ з великою амплітудою і швидкістю; · фізіологічними, внаслідок іррадіації збудження в ЦНС; · психолого-педагогічними, що викликаються скутістю рухів унаслідок складності завдання, емоційного збудження; · умовами середовища, в якому виконуються рухові дії; · втомою. Для вдосконалення здатності довільно розслабляти м’язи використовують вправи: · які вимагають поступового або швидкого переходу від напруження до розслаблення м’язів; · в яких напруження одних м’язів супроводжується розслабленням інших (права рука напружена, ліва розслаблена); · при виконанні яких необхідно підтримувати рухи по інерції розслабленої частини тіла за рахунок руху інших частин (колові рухи розслабленими руками); · що полягають у чергуванні короткочасних ізометричних напружень з наступним повним розслабленням; · в процесі виконання яких активно розслаблюються м’язи, що не беруть участі в роботі (розслаблення рук при бігу); · циклічного характеру, які виконують по інерції після досягнення граничної швидкості (біг, плавання, веслування тощо); · ациклічного характеру, які вимагають великих зусиль. Після їх закінчення максимально і швидко розслабляють м’язи (кидок набивного м’яча). Ефективність зазначених вправ значно підвищується, якщо при їх виконанні керуватись певними методичними прийомами, серед яких відзначимо: · формування в учнів установки на необхідність розслабитись; · виконання вправ з різною інтенсивністю і тривалістю; · виконання вправ при різних функціональних станах учнів; · постійний контроль розслабленості; · забезпечення належного емоційного стану учнів; · використання самостійної роботи учнів із власним зоровим контролем (дзеркало, відеозапис); · широке використання ідеомоторного тренування. При цьому відтворення рухів подумки повинно здійснюватись у строгій відповідності з характеристиками техніки дій. Необхідно також концентрувати увагу на виконанні окремих параметрів дії (основні положення і траєкторії, темп рухів тощо). Читайте також:
|
||||||||
|