• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Здатність до довільного розслаблення м’язів

Відчуття ритму - це здатність точно відтворювати і спрямовано управляти швидкісно-силовими і просторово-часовими параметрами рухів.

Здатність відчувати ритм

Особливе значення відчуття ритму має при засвоєнні і виконанні рухових дій, що відзначаються складною і завчасно детермінованою структурою діяльності (спортивні види гімнастики, легкоатлетичні метання і стрибки тощо). Саме у цих видах фізичних вправ найдрібніші відхилення від заданого ритму рухів, що виражаються у зміні напрямку, швидкості, прискорення, точності прикладених зусиль, чергуванні напруження і розслаблення м’язів, суттєво впливають на якість їх виконання.

Удосконалюючи відчуття ритму в учнів, слід:

· звертати їх увагу не лише на раціональне переміщення різних частин тіла, але й на послідовність і величину зусиль, на чергування напруження і розслаблення м’язів;

· на початкових етапах вдосконалення орієнтуватись на прості вправи, а складні розділяти на частини;

· вибірково вдосконалювати окремі елементи ритму (напрямок, швидкість, точність і величину прикладених зусиль тощо);

· використовувати різноманітні світлові та звукові сигнали, що виконують роль ритмолідерів;

· активізувати психічні процеси учнів шляхом застосування ідеомоторного тренування. При цьому необхідно орієнтувати учнів на точне відтворення подумки основних характеристик рухових дій;

· удосконалювати вміння учнів орієнтуватись у просторі шляхом тренування довільної уваги, яка полягає у здатності виділити із усіх різноманітних подразників ті, що є значними для орієнтації в конкретній ситуації. Ефективними тут є: біг по рельєфній місцевості, з доланням різних перешкод; вправи з м’ячами; пробігання певної відстані або кидання м’ячів із заплющеними очима; стрибки з поворотами на вказану кількість градусів; пробігання (пропливання тощо) визначених дистанцій за заданий час тощо.

При виконанні різноманітних рухових дій спостерігається безперервна зміна ступеня напруження і розслаблення різних м’язів і м’язових груп.

Водночас підвищена напруженість м’язів негативно позначається на виконанні вправ. Вона знижує координованість рухів, зменшує їх амплітуду, обмежує прояв швидкості, гнучкості, витривалості і сили, викликає нераціональні втрати енергії, чим знижує економічність роботи.

Надмірна напруженість може викликатись такими факторами:

· біомеханічними, в результаті виникнення реактивних сил при виконанні складнокоординаційних вправ з великою амплітудою і швидкістю;

· фізіологічними, внаслідок іррадіації збудження в ЦНС;

· психолого-педагогічними, що викликаються скутістю рухів унаслідок складності завдання, емоційного збудження;

· умовами середовища, в якому виконуються рухові дії;

· втомою.

Для вдосконалення здатності довільно розслабляти м’язи використовують вправи:

· які вимагають поступового або швидкого переходу від напруження до розслаблення м’язів;

· в яких напруження одних м’язів супроводжується розслабленням інших (права рука напружена, ліва розслаблена);

· при виконанні яких необхідно підтримувати рухи по інерції розслабленої частини тіла за рахунок руху інших частин (колові рухи розслабленими руками);

· що полягають у чергуванні короткочасних ізометричних напружень з наступним повним розслабленням;

· в процесі виконання яких активно розслаблюються м’язи, що не беруть участі в роботі (розслаблення рук при бігу);

· циклічного характеру, які виконують по інерції після досягнення граничної швидкості (біг, плавання, веслування тощо);

· ациклічного характеру, які вимагають великих зусиль. Після їх закінчення максимально і швидко розслабляють м’язи (кидок набивного м’яча).

Ефективність зазначених вправ значно підвищується, якщо при їх виконанні керуватись певними методичними прийомами, серед яких відзначимо:

· формування в учнів установки на необхідність розслабитись;

· виконання вправ з різною інтенсивністю і тривалістю;

· виконання вправ при різних функціональних станах учнів;

· постійний контроль розслабленості;

· забезпечення належного емоційного стану учнів;

· використання самостійної роботи учнів із власним зоровим контролем (дзеркало, відеозапис);

· широке використання ідеомоторного тренування. При цьому відтворення рухів подумки повинно здійснюватись у строгій відповідності з характеристиками техніки дій. Необхідно також концентрувати увагу на виконанні окремих параметрів дії (основні положення і траєкторії, темп рухів тощо).

Читайте також:

1. V здатність до встановлення та підтримки гарних особистих стосунків і веденню етичного способу життя.
2. АЧТ-це тіло, поглинальна здатність якого (для всіх довжин хвиль) тотожне 1.
3. Бистрість – це здатність людини до термінового реагування на подразники та до високої швидкості рухів, що виконуються при відсутності значного зовнішнього опору.
4. БІОХІМІЯ М’ЯЗІВ І М’ЯЗОВОГО СКОРОЧЕННЯ
5. Будова і скорочення м’язів
6. В електронагрівачах використано одну з головних власти­востей електричного струму - здатність нагрівати провідники.
7. Валентність — це здатність атомів одного елемента сполу­чатися з певним числом атомів інших елементів під час утворення хімічних сполук.
8. Вибухова сила – це здатність людини проявити свої максимальні силові можливості за найкоротший час.
9. Види скорочення м’язів.
10. Випадок довільного розподілу
11. Властивості м’язового волокна. Механізми утворення та передачі збудження, скорочення скелетних м’язів.
12. Вплив освітлення на здоров’я та працездатність людини.

Переглядів: 1355