• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Здатність до узгодженості рухів

Особливе значення для результативної діяльності, особливо в спортивних іграх, єдиноборствах та складнокоординаційних вправах, має здатність до перебудови рухових дій в конкретних умовах.

Для вдосконаленнякоординованості рухів слід:

· широко використовувати загальнопідготовчі, допоміжні, спеціальнопідготовчі та основні вправи;

· навчати учнів великої кількості фізичних вправ на основі вдосконалення інших фізичних якостей;

· поєднувати вдосконалення цієї здатності з розвитком інших координаційних здібностей, оскільки вони тісно взаємозв’язані між собою;

· вдосконалювати здатність до узгоджених рухів за умови відсутності втоми, коли учні можуть контролювати і регулювати свою рухову діяльність.

1. Загальні основи методики вдосконалення спритності

У повсякденній руховій діяльності різні координаційні здібності проявляються у тісній взаємодії між собою та з іншими фізичними якостями. Тому, якщо для розвитку фізичних якостей та вдосконалення техніки використовуються складнокоординаційні вправи, то одночасно вдосконалюється і спритність. В свою чергу, вибіркове вдосконалення будь-якої координаційної здібності сприяє вдосконаленню фізичних якостей та інших здібностей.

Комплексно вдосконалюючи спритність школярів,використовують різні методичні прийоми, серед яких відзначимо:

· виконання вправи з різних незвичайних вихідних положень і закінчення такими ж кінцевими положеннями;

· виконання вправи в обидва боки, обома руками і ногами в різних умовах;

· зміну темпу, швидкості і амплітуди рухових дій;

· варіювання просторових меж виконання вправи;

· виконання додаткових рухів;

· щойно засвоєну вправу виконують у різних комбінаціях з раніше вивченими.

Названі прийоми допоможуть забезпечити основну умову вдосконалення спритності - новизну вправ.

При цьому застосовують такі параметри навантаження:

- складність рухових дій учнів коливається в межах від 40% до 70% від максимального рівня (тобто того, перевищення якого не дозволяє виконувати завдання: зберегти рівновагу, оцінити просторові чи часові параметри тощо). Така складність ставить перед функціональними системами організму учнів вимоги, які стимулюють адаптаційні реакції, але не викликають втоми аналізаторів, забезпечуючи можливість виконати достатній для тренування обсяг роботи;

- інтенсивність роботиу початківців відносно невисока і може бути забезпечена виконанням різноманітних нескладних естафет з м’ячами і без м’ячів, киданням на точність, з включеннями нескладних акробатичних вправ, стрибків тощо;

- тривалістьокремої вправи (підходу, завдання) становить від 10 до 120с, або до появи втоми;

- кількість повторень окремої вправи (підходу, завдання) при нетривалій роботі (до 5с) може бути від 6 до 10-12, при триваліших завданнях – 2-3;

- тривалість активного або пасивного відпочинку між вправами - 1-2хв. Під час активного відпочинку паузи заповнюють вправами на розслаблення і розтягування, ідеомоторні дії, самомасаж.

1. Вікова динаміка розвитку та контроль спритності

Спритність як комплексна якість розвивається у дошкільному, молодшому шкільному та підлітковому віці. Якщо прогаяти цей час то учні можуть втратити здатність до вдосконалення цієї якості. У ці періоди легко формуються рухові вміння і навички, прогресує сама здатність набувати щораз нові і нові вміння та перебудовувати їх.

Оскільки спритність - це комплексна якість, то і немає єдиного критерію її контролю й оцінки. При цьому спритність проявляється в комплексі з іншими якостями і здібностями учнів. Тому контроль та оцінка її розвитку здійснюється, як правило, за допомогою виконання дозованого комплексу різноманітних вправ, складених у певній послідовності – своєрідної смуги перешкод, подолання якої вимагає від учнів прояву швидкості, відчуття ритму, вміння орієнтуватись у складних ситуаціях, здатності керувати динамічними і кінематичними характеристиками рухів, підтримувати рівновагу тощо. За часом виконання такого завдання дається оцінка спритності учнів.

У спортивній діяльності контролюють і оцінюють розвиток окремих видів координаційних здібностей, про що докладно можна довідатись з книги В.М.Платонова та М.М.Булатової “Фізична підготовка спортсмена” (1995).

Читайте також:

1. V здатність до встановлення та підтримки гарних особистих стосунків і веденню етичного способу життя.
2. АЧТ-це тіло, поглинальна здатність якого (для всіх довжин хвиль) тотожне 1.
3. Бистрість – це здатність людини до термінового реагування на подразники та до високої швидкості рухів, що виконуються при відсутності значного зовнішнього опору.
4. В електронагрівачах використано одну з головних власти­востей електричного струму - здатність нагрівати провідники.
5. Валентність — це здатність атомів одного елемента сполу­чатися з певним числом атомів інших елементів під час утворення хімічних сполук.
6. Вибухова сила – це здатність людини проявити свої максимальні силові можливості за найкоротший час.
7. Вікові особливості м’язового апарату, розвиток рухів у дітей
8. Вікові показники розвитку основних рухів у дітей від 1 до 3 років
9. Вплив освітлення на здоров’я та працездатність людини.
10. Діяльність українських політичних партій і рухів на західноукраїнських територіях у 1930-х роках. Комуністичний рух. Особливості функціонування націоналістичних організацій.
11. Життєздатність організмів та фактори середовища
12. Здатність до довільного розслаблення м’язів

Переглядів: 871