• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Вікові особливості м’язового апарату, розвиток рухів у дітей

Швидкість настання втоми залежить від стану ЦНС, частоти, ритму, в якому виконується робота і від величини навантаження.

- при ритмічній роботі втома настає пізніше, так як в проміжках між скороченнями м’яз відпочиває;

- чим швидша робота м’язів і більше навантаження, тим швидше настає втома;

- чим молодша дитина, тим швидше вона втомлюється;

- За статичної роботи втома настає швидше, ніж за динамічної.

І. М. Сєченов довів, що найкращий спосіб відновлення працездатності м’язів – не пасивний, а активний відпочинок, тобто відпочинок, що пов'язаний з активізацією інших груп м’язів.

Вирішальну роль ЦНС у тривалому збереженні працездатності і в настанні стомлення було доведено в дослідженнях І.М. Сєченова, І.П. Павлова, М.Є. Введенського, О.О. Ухтомського.

Розвиток мускулатури починається на 3-му тижні. На 20 тижні міотрубки перетворюються на м'язові волокна. Скорочення реєструється після формування міофібрил (5 тиждень) і виразно проявляються на 10-15 тижнях. Скорочення м'язів в цей період сприяє правильному формуванню кістяка дитини. Рухова активність плоду проявляється або в короткочасних поштовхах, або у потужних розгинальних рухах, які залучають до роботи всі групи м'язів.

У новонародженої дитини спостерігаються хаотичні рухи кінцівок, тулуба і голови. На рухову активність впливає утворення тимчасових зв’язків рухового аналізатора з іншими аналізаторами. У немовлят розвиваються насамперед м’язи живота, пізніше – жувальні. В кінці 1-го року життя і в зв’язку з прямоходінням помітно ростуть м’язи спини і кінцівок. Наростання тонусу потиличних м’язів діє змогу дитині у віці 1,5-2 місяці піднімати голову; в 2,5-3 місяці спостерігається розвиток руху руки до предмета; в 4-місяці – повертання із спини на бік; в 5 місяця – на живіт і з живота на спину. У віці від 3 до 6 місяців дитина готується до повзання. Від 6-8 місяців завдяки розвиткові м’язів тулуба і таза дитина починає сідати, стояти, опускатися. Маса м’язів наростає, коли дитина починає ходити.

На кінець 1-го року життя дитина починає ходити, але кроки короткі і положення тіла нестійке. До 3-4 років d м’язів зростає в 2-3 рази. У віці 4-5 років у зв’язку з розвитком м’язових груп і удосконаленням координації рухів дітям доступні складніші рухові акти: біг, стрибання, катання на ковзанах.

У працях Інституту фізіології дітей і підлітків АПН показано, що вже з перших років життя рухи дитини набувають істотного значення у функціонуванні мови. Доведено, що фізичне виховання позначається на розвитку таких процесів мислення, увага і пам'ять!

Найістотніші зміни рухової функції відбуваються у молодшому шкільному віці – 8-12 років, оскільки руховий аналізатор морфологічно дозріває. Поперечний ріст м’язових волокон триває до 20-25 років і залежить від рівня рухової активності і тренованості. Розвиток самих м’язів і їх ріст триває до 25 -30 років.

Молодші школярі мають низькі показники м’язової сили. Силові і статичні вправи швидко спричиняють у них втому. Діти цього віку більш пристосовані до короткочасних швидкісно-силових динамічних вправ. Інтенсивний приріст м’язової сили у хлопчиків припадає на 14-17 років, а у дівчаток – на 10 -12 років.

Швидкість виконання рухів в дітей 13-14 років наближається до рівня дорослого.

Витривалість до динамічної роботи ще невелика в 7-12 років. Витривалість до статичних зусиль зростає поступово в 8 -17 років. У дітей 11 – 14 років найвитриваліші литкові м’язи.

У 7-11 років інтенсивно розвивається швидкість рухів (частота і час реакції).

Молодші школярі мають всі передумови для розвитку такої якості як гнучкість. Високий приріст гнучкості в 7- 10 років, а в 13- 15 років цей показник досягає максимуму.

Урок фізичного виховання компенсує в середньому 11% добової норми кількості рухів. Ранкова гімнастика вдома, фізкультура, фізхвилинки під час уроків, рухливі ігри на перервах, прогулянки з рухливими іграми після уроків дають змогу дітям 7 … 11 років виявляти до 60% потрібного для них добового обсягу рухів.

Різнобічна м’язова діяльність підвищує працездатність організму, при цьому зменшуються енергетичні витрати організму на виконання роботи. При систематичному виконані фізичних вправ і навантажень формується досконаліший механізм дихальних рухів, збільшується глибина дихання, підвищується використання кисню тканинами організму. Розвиток м’язів триває до 25 – 30 років.

Читайте також:

1. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
2. Pp. Розвиток Галицько-волинського князівства за Данила Романовича
3. V Розвиток кожного нижчого рівня не припиняється з розвитком вищого.
4. VI.3.3. Особливості концепції Йоганна Гайнріха Песталоцці
5. VI.3.4. Особливості концепції Йоганна Фрідриха Гербарта
6. А. Особливості диференціації навчального процесу в школах США
7. Агітація за і проти та деякі особливості її техніки.
8. Аграрне виробництво і його особливості
9. Аграрне право як галузь права, його історичні витоки та особливості.
10. Аграрні реформи та розвиток сільського госпо- дарства в 60-х роках XIX ст. — на початку XX ст.
11. Адміністративно-територіальний устрій та соціально-економічний розвиток
12. Актуальність безпеки життєдіяльності. Сталий розвиток людини

Переглядів: 3784