Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Лекція 7. Фізіологія системи виділення.

ЛІТЕРАТУРА

1. Антология мировой философии. – М., 1989. – Т. 2.

2. Антология мировой философии: Сборник философских текстов. – К., 1991. – Т. 1.

3. Майоров Г. Г. Формирование средневековой философии. – М., 1979.

4. Соколов В. В. Средневековая философия. – М., 1979.

5. Чанышев А. И. Курс лекций по древней и средневековой философии. – М., 1991.

 


Питання для самоконтролю

1. Який зв’язок існує між античною та середньовічною філософією?

2. На яких нових ідеях базується середньовічна філософія?

3. Як ви розумієте принцип Тертулліана “Вірую, тому що це абсурдно”?

4. Як ви розумієте думку Авґустина, що Бог – це ідея світу?

5. Який зміст має вчення Авґустина про два “гради”?

6. У чому суть полеміки між реалізмом та номіналізмом?

7. Як розуміє Тома Аквінський співвідношення віри та розуму?

8. Учення Томи про матерію та форму, істотність та існування і його значення для розуміння Бога.

9. Яке значення для розвитку філософії мав перехід від неоплатонізму до арістотелізму в добу схоластики?

 

План лекції.

1.Функції системи виділення.

2.Нирки.

3.Нефрон як структурно-функціональна одиниця нирок.

4.Механізм утворення сечі.

 

Основними органами виділення у людини є нирки. Крім нирок видільну функцію виконують шкіра, легені, печінка, шлунково-кишковий тракт. Через легені із організму виводиться вуглекислий газ, вода у вигляді пари і деякі летючі речовини. Легені є швидким і ефективним регулятором кислотно-лужної рівноваги в організмі. Шкіра за допомогою потових і сальних залоз видаляє з організму воду, солі, продукти розкладу (сечовина, сечова кислота, креатинін та ін.). Деякою мірою шкіра може компенсувати недостатність функції нирок при їх захворюванні. Екскреторна функція шлунково-кишкового тракту полягає головним чином у видаленні із організму солей важких металів, продуктів розкладу жовчних пігментів, неперетравлених решток їжи у вигляді калових мас.

Функції нирок:

-видільна – нирки видаляють продукти розкладу, надлишок води, лікарняні препарати та ін. Виводячи воду, нирки підтримують осмотичний тиск внутрішнього середовища організму, приймають участь у водно-сольовому обміні;

-підтримання гомеостазу – нирки забезпечують сталість кислотно-лужної рівноваги в організмі;

-синтетична – нирки приймають участь в утворенні деяких речовин (ренин);

-секреторна – виділяють органічні кислоти і луги, іони К+, Н+.

Нирки розташовані по обидві боки від поперекового відділу хребта. На внутрішньому боці нирок є заглиблення, у якому знаходяться судини і нерви, оточені сполучною тканиною. Нирки вкриті сполучнотканинною капсулою, маса нирок дорівнює 200-250 г. На поздовжньому розрізі нирки видно два шари: кірковий – темно-червоний, і мозковий, світліший. Мозкову речовину нирки складають петлі Генле і ниркові канальці, що розташовані паралельно гілкам петлі Генле. Гломерули та звивисті відділи проксимальних і дистальних канальців утворюють кіркову речовину нирок.

Елементарною структурно-функціональною одиницею нирки є нефрон. Нефрон складається з судинного клубочка, капсули (капсула Шумлянського-Боумена) і ниркових канальців. Капсула складається з двох шарів (вісцеральний і парієтальний), між ними є порожнина. Всередині капсули розташований судинний клубочок, який тісно прилягає до вісцерального листка капсули. Судинний клубочок – це клубочок капілярів, на які розгалужується артерія, яка приносить кров до нирки. З порожнини між двома листками капсули виходять ниркові канальці. Ниркові канальці - довгі трубочки з одношаровими стінками. Канальці складаються з трьох відділів:

1)проксимальний, складається зі звивистої та прямої частин петлі Генле;

2)тонкий сегмент петлі Генле;

3)дистальний каналець, який складається з прямої частини (товстий висхідний відділ петлі Генле).

Дистальний відділ канальця переходить у збірну трубку. Збірні трубки зливаються, утворюють загальні вивідні протоки, які проходять через мозковий шар нирки до верхівок сосочків. Сосочки виступають у порожнину ниркової миски. Ниркові миски відкриваються у сечоводи, які входять у сечовий міхур. Сечовий міхур – порожнистий орган, куди постійно порціями надходить сеча з сечоводів. З сечового міхура виходить сечівник, який зв’язує сечовий міхур з зовнішньою поверхнею тіла людини.

Кровопостачання нирок. До нирок кров надходить з ниркової артерії, яка є однією з найбільших гілок аорти. Артерія у нирці галузиться на велику кілткькість артеріол, кожна артеріола надходить до окремого судинного клубочка, де поділяється на капіляри (перша капілярна сітка). Капіляри об’єднуються, утворюють артеріолу, що виносить кров (виносна артеріола). Виносна артеріола знову розпадається на капіляри, які обплітають канальці. Ці капіляри зливаються у вени, які впадаютьу нижню порожнисту вену. Діаметр артеріоли, по якій кров надходить до нирок, у два рази більше діаметра виносної артеріоли, що створює високий тиск у капілярах судинного клубочка. Високий тиск у капілярах судинного клубочка сприяє фільтрації сечі у порожнину капсули. Вся кров (4-6л) проходить через нирки за 5 хв. За добу через нирки проходить 1000-1500 л крові, що дозволяє швидко і повністю виводити всі непотрібні речовини.

Механізм сечоутворення. Сеча утворюється з плазми крові, яка проходить через нирки, і є складним продуктом діяльності нефронів. Сечоутворення відбувається у два етапи: клубочкова фільтрація і канальцева реабсорбція (зворотне всмоктування).

Клубочкова фільтрація. У капілярах судинних клубочків з плазми крові відфільтровується вода і всі розчинені у ній неорганічні і органічні речовини з низькою молекулярною масою. Ця відфільтрована рідина надходить надходить у порожнину капсули, а звідти – у канальці нирок. За хімічним складом ця рідина схожа з плазмою крові, але майже не містить білків. Фільтрат, що утворився, називається первинною сечею. Процесу фільтрації сприяє високий тиск крові у капілярах судинних клубочків (70-90 мм рт. ст.). Первинна сеча надходить у ниркові канальці, у яких відбувається зворотне всмоктування (реабсорбція) з первинної сечі у кров води, глюкози, солей і невеликої кількості сечовини. У результаті цього процесу утворюється вторинна, або кінцева сеча, яка за складом відрізняється від первинної. За добу у нирках утворюється 150-180 л сечі первинної сечі. Завдяки зворотному всмоктуванню води і розчинених у ній речовин за добу нирками виділяється 1-1,5 л кінцевої сечі. Зворотне всмоктування може відбуватися активно або пасивно. Активна реабсорбція відбувається завдяки діяльності епітелію ниркових канальців за участю спеціальних ферментних систем з витратою енергії. Активно реабсорбується глюкоза, амінокислоти, фосфати, солі натрію. Ці речовини повністю всмоктуються у канальцях, тому у кінцевій сечі відсутні. За рахунок активної реабсорбції можливе зворотне всмоктування речовин із сечі у кров навіть у випадку, якщо їх концентрація у крові рівна або перевищує їх концентрацію у первинній сечі у канальцях. Пасивна реабсорбція відбувається без витрат енергії за рахунок різниці концентрацій, тобто за рахунок дифузії і осмосу. За рахунок пасивної реабсорбції відбувається зворотне всмоктування води, хлоридів, сечовини. Речовини, що виводяться, проходять через стінку тільки тоді, коли концентрація їх у канальцях доходить до порогової величини. За рахунок пасивної реабсорбції виводяться речовини, що мають бути виведені, вони завжди присутні у кінцевій сечі. Найважливішою речовиною з цих речовин є сечовина.

Особливе місце у механізмі реабсорбції посідає петля Генле. Петля Генле має два коліна – висхідне і нисхідне. Епітелій нисхідного відділу пропускає воду, а епітелій висхідного відділу непроникний для води, але здатний активно всмоктувати іони натрію і переводити їх у тканинну рідину, а з неї знову у кров.

З нисхідного відділу петлі Генле сеча віддає воду, стає більш концентрованою. Віддача води відбувається пасивно: у висхідному відділі петлі Генле відбувається активна реабсорбція іонів натрію, при надходженні іонів натрію у тканинну рідину, іони натрію «притягують» до себе воду з нисхідного відділу петлі Генле, вода виходитьу тканинну рідину.

Крім реабсорбції, у канальцях відбувається секреція: за участю спеціальних ферментних систем деякі речовини активно транспортуються з крові у канальці (креатинін).

З канальців моча надходить у збірні трубки, де відбувається подальше всмоктування води.

Регуляція діяльності нирок. Вегетативна нервова система регулює процеси клубочкової фільтрації і канальцевої реабсорбції. Симпатичні нерви звужують судини: при їх подразненні зменшується виділення води і збільшується виведення натрію з сечею. Парасимпатичні нерви розширюють судини, збільшується діурез. Гуморальна регуляція здійснюється гормонами – вазопресином і альдостероном. Вазопресин зменшує сечовиділення, альдостерон сприяє реабсорбції іонів натрію і виведенню іонів калію, гальмує зворотне всмоктування кальцію і магнію.

 

 


Читайте також:

  1. I. Органи і системи, що забезпечують функцію виділення
  2. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
  3. II. Анатомічний склад лімфатичної системи
  4. IV. Розподіл нервової системи
  5. IV. Система зв’язків всередині центральної нервової системи
  6. IV. Філогенез кровоносної системи
  7. POS-системи
  8. VI. Філогенез нервової системи
  9. Автокореляційна характеристика системи
  10. АВТОМАТИЗОВАНІ СИСТЕМИ ДИСПЕТЧЕРСЬКОГО УПРАВЛІННЯ
  11. АВТОМАТИЗОВАНІ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ДОРОЖНІМ РУХОМ
  12. Автоматизовані форми та системи обліку.




Переглядів: 5181

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
РОЗДІЛ 5. Християнський світ та орієнтири середньовічної філософії | Методика проведення змагань “Веселі старти”.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.005 сек.