• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Розвиток професійної пам’яті дизайнера

Пам’ять і творчість знаходяться в складній взаємодії. Розвинена пам'ять для ди­зайнера – це підґрунтя для формування творчої свідо­мості, що поєднує знання мину­лого досвіду з думками та ідеями сьогодення і, як на­слідок, впливає на інтерпретацію відомої інформації в прогнозуванні майбутнього(Слайд №22).

Недостатньо розвинена пам'ять дизайнера є причиною довготривалої і непро­дук­тив­ної праці. Вдосконалення пам'яті дизайнера є методом психічної регуляції якості його діяльності, оскільки дозволяє утримувати максимум необхідної в роботі інформації, що мінімізує затрати робочого часу та оптимізує сам процес праці, впли­ваючи на формування найбільш продуктивного його алгоритму . Переваги дизайнера із розвинутою пам'яттю очевидні: здатність запам’ятовувати події дозволяє йому орієнтуватися у потоці суспільних явищ (у мінливому суспільному попиті, у змінах модних тенденцій, у актуальних в діяльності дизайнера подіях, тощо) та встигати реалізовувати власний творчій потенціал (професійна самореалізація, участь у зма­ганнях, конкурсах, тощо). Це можливо за умов поінформованості, раціонального планування та постійного творчого пошуку.

Виходячи з сутності роботи дизайнера можна підкреслити такі основні види пам’яті, що відповідають його діяльності по характеру психічної активності – це рухова, словесно-логічна, образна та емоційнапам'ять.

Стосовно діяльності дизайнера розвинена рухова пам'ять – необхідна умова формування навиків, що відповідають за точність зображення задуманого образу, швидкість і стислість процесу зображення та організацію праці в цілому.

Навики малювання в діяльності дизайнера є провідними, від них залежить про­фесійна самооцінка фахівця. Основне завдання рухової пам’яті в ді­яльності дизай­нера за допомогою систематичних тренувань довести навики малю­вання до автома­тизму, тобто до рівня, що не вимагає для роботи підключення пам'яті.

Тренування рухової пам’яті дизайнером має відбуватися на стадії його профе­сій­ної підготовки. Зважаючи на те, що припинення тренування рухової пам’яті призводить до забування навику, то, відносно підготовки дизайнерів, заняття з малюнку й живо­пису мають у достатній кількості проходити з першого по останній рік навчання, забезпечуючи таким чином випускника-дизайнера максимальнім професійним по­тен­ціалом.

Словесно-логічна пам'ять – це наші думки, поняття, судження, висновки. Думки не існують без мови, тому пам'ять, що за них відповідає не просто логічна, а словес­но-логічна. Дизайнерові часто доводиться використовувати логіку, особливо в ситуаціях, що вимагають нестандартних, творчих рішень.Наявність розвинутої ло­гіч­ної пам'яті допомагає спеціалісту-дизайнерові створювати колекції одягу відпо­відно до певної тематики, костюми – відповідно вимогам споживача, використову­ва­ти ті чи інші прийоми моделювання відповідно поставленим цілям (досягти пев­ного ефекту), а також допомагає орієнтуватися в конструктивних деталях створю­ваного образу під час його формування.

Емоційна пам'ять вважається достатньо сильною, оскільки емоційно забарвлені події та явища запам’ятовуються несвідомо. Відносно діяльності дизайнера необхідно враховувати властивості емоційної пам’яті, орієнтуючись на можливість її виникнення у споживача. Запам'ятовування малозначимих подій якісно відрізняється від запам'ятовувань вражень, що пов'язані з переживаннями позитивних або негативних емоцій. Нові, оригінальні й незвичні рішення модних речей запам’ятовуються краще оскільки несуть у собі певні емоції. Отже, дизайнер в своїй професійній діяльності повинен уміти підсилювати вра­ження від простих, невиразних речей для їх стійкого збереження в пам'яті глядача . Тому можна стверджувати, що цей вид пам’яті складає основу діяльності дизайнера.

Користуючись образною пам'яттю, людина відтворює об’єкти сприйняття не словами, а образами, тобто продовжує їх уявляти без зорового кон­так­ту і в подаль­шому може з ними працювати, змальовуючи їх чи комбінуючи . Тому можна стверджувати, що цей вид пам’яті складає основу діяльності дизайнера.

Образна пам'ять опирається на запам’ятовування явищ сенсорного сприйняття (пам'ять на звуки, запахи, кольори, текстуру, тощо). Основу образної пам’яті в діяль­нос­ті дизайнера складають: зорова пам'ять як підґрунтя для успішної роботи в будь-якій області образотворчого мистецтва; тактильна, що украй важлива в регуляції відповідності намальованого ескізу з можливими текстильними варіантами його утілення; кінестетична пам'ять, що впливає на формування навиків малювання, креслення, тощо.

Образна пам'ять основа творчої діяльності дизайнера, проте розкриття її потен­ці­алу можливе лише за умови розвинутої рухової пам'яті. Уявити предмет легко, проте зобразити уявлене і тим паче втілити є набагато складнішим завданням.

Щодо безпосередньо властивостей пам’яті дизайнера в його професійній діяль­нос­ті – їх варто тренувати, розвіваючи як ліву (логічну), так і праву (емоційну, образ­ну) півкулі мозку, для чого існує ряд спеціальних вправ. Адже саме злагоджена спів­праця обох півкуль мозку відповідає за продуктивність функціонування пам’яті.

Проте пам'ять може і заважати творчості: під час рішення будь-якого питання підсвідомість видає певні шаблони і яскраві враження від творів інших авторів можуть несвідомо спровокувати плагіат. Тому творчість починається з руйнування шаблонів, які надає пам'ять.

Читайте також:

1. Pp. Розвиток Галицько-волинського князівства за Данила Романовича
2. V Розвиток кожного нижчого рівня не припиняється з розвитком вищого.
3. Аграрні реформи та розвиток сільського госпо- дарства в 60-х роках XIX ст. — на початку XX ст.
4. Адміністративно-територіальний устрій та соціально-економічний розвиток
5. Актуальність безпеки життєдіяльності. Сталий розвиток людини
6. Актуальність проблеми професійної етики соціальної роботи
7. Акцентуація характеру – перебільшений розвиток певних властивостей характеру на шкоду іншим, в результаті чого погіршуються відносини з оточуючими людьми.
8. Аналіз паралельного інтерейсу з DSP-процесорами: запис даних в ЦАП, що під’єднаний до адресного простору пам’яті
9. Аналіз паралельного інтерфейсу з DSP-процесорами: читання даних з АЦП, що під’єднаний до адресного простору пам’яті
10. Бурхливий розвиток емпіричної соціології
11. Вiковi особливостi волi. Розвиток i формування волi
12. Валютна система та її розвиток

Переглядів: 596