Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Використання матеріалів ОРД як приводів і підстав для порушення кримінальної справи, проведення невідкладних слідчих дій та як доказів у кримінальних справах

Висока технічна оснащеність цих угруповань, наявність у них власної розвідки і контррозвідки, володіння ними новітніми формами й методами протидії правоохоронним і судовим органам ускладнює, а іноді й унеможливлює виявлення ознак вчинюваних ними злочинів лише кримінально-процесуальними та криміналістичними засобами.

Важливе місце у цьому посідає оперативно-розшукова-діяльність (ОРД), якій властиві специфічні форми й методи, що дозволяють виявляти й документувати злочини не лише після того, як вони вчинені, але й на стадіях їх підготовки або вчинення, здійснювати профілактичну діяльність.

Тому ефективна організація боротьби зі злочинністю може бути забезпечена лише при умові поєднання відповідних оперативно-розшукових заходів зі слідчими діями.

Це дасть змогу протипоставити злочинцям такі активні заходи негласного характеру, які дозволяють своєчасно попереджувати і швидко розкривати злочини.

Як уже зазначалося у попередніх лекціях, сьогодні визначення «оперативно-розшукової діяльності» можна умовно розділити на викладене в законі та вироблене теорією.

Закон України про ОРД визначає оперативно-розшукову діяльність як систему гласних і негласних пошукових, розвідувальних та контррозвідувальних заходів, що здійснюються із застосуванням оперативних та оперативно-технічних засобів.

Водночас в науковій літературі єдності про поняття оперативно-розшукової діяльності не досягнуто. На думку російського автора «Оперативно-розшукової енциклопедії» д.ю.н. Шумілова О.Ю., оперативно-розшукову діяльність можна розглядати в різних аспектах, зокрема в соціально-політичному, онтологічному (або предметно-практичному), гносеологічному (або інформаційно-пізнавальному), статистичному та ін.

У предметно-практичному аспекті, за визначенням Погорецького М.А., оперативно-розшукова діяльність – це самостійний вид державно-правової діяльності (розвідувальної, контррозвідувальної, кримінально-розшукової, режимно-оперативно-перевірочної), яка здійснюється гласно і негласно уповноваженими на це державними органами та їх посадовими особами в межах їхньої компетенції шляхом проведення встановлених законом оперативно-розшукових заходів з метою захисту життя, здоров’я, прав і свобод особи, забезпечення безпеки суспільства та держави.

Що ж розуміють під «результатами оперативно-розшукової діяльності»?

Розрізняють нормативне (офіційне) і наукове (неофіційне) визначення поняття «результати ОРД».

Однак, говорячи про нормативне визначення цього поняття, слід відмітити, що на сьогодні чинне законодавство України, на відміну, наприклад, від російського, взагалі не містить терміну «результати оперативно-розшукової діяльності».

Вперше офіційне визначення цього поняття в Російській Федерації було дано в міжвідомчій Інструкції від 13.05.1998 р. про порядок надання результатів оперативно-розшукової діяльності органу дізнання, слідчому, прокурору або в суд.

Відповідно до цієї Інструкції під результатами ОРД розуміють фактичні дані, одержані оперативними підрозділами в установленому законом про ОРД порядку, про ознаки підготовлюваного, вчинюваного або вчиненого злочину, про осіб, які підготовлюють, вчинюють або вчинили правопорушення, переховуються від органів дізнання, слідства і суду, ухиляються від виконання покарання і безвісно зникли, а також про події і дії, які створюють загрозу державній, військовій, економічній або екологічній безпеці Росії.

На законодавчому рівні це поняття знайшло своє закріплення лише у 2003 році, з внесенням доповнень до Кримінально-процесуального кодексу Російської Федерації, які визначають результати оперативно-розшукової діяльності як відомості, отримані відповідно до закону про оперативно-розшукову діяльність, про ознаки підготовлюваного, вчинюваного або вчиненого злочину, осіб, які підготовлюють, вчинюють або вчинили злочин і, переховуються від органів дізнання, слідства або суду.

Проте це «вузьке» визначення результатів ОРД, виключно для кримінально-процесуальних потреб.

В юридичній науці, включаючи оперативно-розшукову теорію, на протязі десятиріч єдності про поняття і зміст результатів оперативно-розшукової діяльності не досягнуто.

На думку російського вченого Шумілова О.Ю.,

результати ОРД –це інформаційний і (або) матеріальний продукт, одержаний у відповідності до закону про оперативно-розшукову діяльність в результаті конкретного оперативно-розшукового заходу, аналітичної роботи або іншого акту поведінки суб’єкту, безпосередньо здійснюючого оперативно-розшукову діяльність.

Результати ОРД класифікують за різними критеріями:

за видом продукту:

1) інформаційний - це фактична інформація про: вчинення (не вчинення) злочину і особу, яка його вчинила (не вчинила); безвісно зниклу особу і виявлений труп; загрозу безпеці держави; необхідність перевірки особи за адміністративно-правовими підставами, передбаченими законом про ОРД;

2) матеріальний - предмети матеріального світу (речі, матеріали, повідомлення та ін.), які в підсумку проведення конкретного оперативно-розшукового заходу вилучені або виявлені безгосподарними; визначена шкода (матеріальна, фізична або моральна), вимушено заподіяна конкретній особі оперативно-розшуковим органом в ході оперативно-розшукового заходу.

за способом отримання продуктувиділяють результат отриманий:

1) безпосередньо в підсумку оперативно-розшукового заходу або іншого акту поведінки суб’єкта, який проводить ОРД (оперативно-розшукові запобіжні заходи, пошукові заходи – блокування, заслін, облава, прочісування місцевості тощо);

2) опосередковано (в результаті аналітичної роботи).

за змістомвідомий результат:

1) позитивний (отримання фактичних даних, які дозволяють вирішити конкретне завдання ОРД і досягти його мети);

2) негативний , тобто висновок про об’єктивну неможливість одержання фактичних даних.

Водночас з аналізу вітчизняного законодавства, яке не містить терміну «результати ОРД», вбачається, що ст.10 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» називається «Використання матеріалів оперативно-розшукової діяльності». Проте, що слід розуміти під названими матеріалами, у Законі не роз’яснюється. Невизначеність такого припису негативно відбивається на судово-слідчій практиці.

У процесуальній літературі, зокрема у російських джерелах, піддається сумніву використання у оперативно-розшуковому законодавстві словосполучення «матеріали ОРД», а використовується, як уже було сказано, термін «результати ОРД».

На думку вітчизняних авторів, зокрема В.Ігнатка, у даному разі має місце термінологічна розбіжність у назві одного і того ж явища.

Під матеріалами ОРД, які можуть бути використані у інтересах кримінального судочинства він розуміє оперативно-службові документи(протоколи, постанови, довідки, акти, предмети тощо), складені особою, у провадженні котрої знаходиться оперативно-розшукова справа, за результатами проведення передбачених у Законі «Про оперативно-розшукову діяльність» і відомчими нормативними актами оперативно-розшукових заходів, у яких відображені джерела і способи отримання достатніх даних, що вказують на наявність у діяннях особи (осіб) ознак злочину, а також фактичні дані, які можуть бути використані як приводи і підстави до порушення кримінальної справи, проведення слідчих дій і отримання доказів у справі.

О.Бугаков під оперативно-розшуковими матеріалами, які використовують в інтересах кримінального судочинства, розуміє складені в процесі проведення оперативно-розшукових заходів оперативно-службові документи (протоколи, постанови, рапорти, довідки, акти, супровідні листи тощо), а також інші фізичні носії інформації (касети з аудіо- та відеозаписами, фотокартки, кіно- та фотоплівки), зміст яких вказує на обставини предмета доказування у кримінальній справі.

Що ж означає поняття «реалізація результатів (матеріалів) оперативно-розшукової діяльності»?

Під реалізацією результатів(матеріалів)ОРД розуміють їх доведення уповноваженим на те оперативно-розшуковим законодавством суб’єктом до безпосереднього споживача.

Під реалізацією результатів ОРД також розуміють завершальну стадію обігу інформації в ОРД (поряд з її одержанням, аналізом, оцінкою і т.п.).

Використання результатів(матеріалів) ОРД – це використання отриманих в оперативно-розшуковій діяльності інформаційних або матеріальних продуктів зовнішнім або внутрішнім (в ОРД) споживачем.

 

2. Напрями використання результатів (матеріалів) ОРД

Закон України «Про оперативно-розшукову діяльність» (ст. 10) визначає наступні напрями використання результатів (матеріалів) оперативно-розшукової діяльності:

1) як приводи та підстави для порушення кримінальної справи або проведення невідкладних слідчих дій;

2) для отримання фактичних даних, які можуть бути доказами у кримінальній справі;

3) для попередження, припинення і розслідування злочинів, розвідувально-підривних посягань проти України, розшуку злочинців та осіб, які безвісно зникли;

4) для забезпечення безпеки працівників суду, правоохоронних органів та осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, членів їх сімей та близьких родичів, а також співробітників розвідувальних органів України та їх близьких родичів, осіб, які конфіденційно співробітничають або співробітничали з розвідувальними органами України, та членів їх сімей;

5) для взаємного інформування підрозділів, уповноважених здійснювати оперативно-розшукову діяльність, та інших правоохоронних органів;

6) для інформування державних органів відповідно до їх компетенції.

Оскільки окремі напрями були предметом висвітлення у попередніх лекціях, доцільно приділити більше уваги іншим напрямам використання матеріалів оперативно-розшукової діяльності, зокрема тим, які тісно пов’язані з кримінальним судочинством.

Кримінально-процесуальне законодавство, серед при­водів до порушення кримінальної справи, у т.ч. називає безпосереднє виявлення органами дізнання, слідчим, прокурором або судом ознак злочину. Статтею 103 КПК України на органи дізнання покладається вжиття необхід­них оперативно-розшукових заходів з метою виявлення ознак злочину і осіб, що його вчинили.

Вжиття вказаних заходів з метою виявлення ознак злочину і осіб, що його вчинили, є однією з основних функцій органів дізнання. Проте таку функцію виконують не всі органи дізнання, а лише ті, які перераховані у ст.5 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність».

Діяльність оперативних підрозділів по безпосередньому виявленню ознак злочину починається з отримання інформації про протиправну поведінку чи подію. Зміст такої інформації після перевірки може дати підстави, які свідчать про наявність ознак злочину, що готується чи вже вчинено.

З метою використання оперативної інформації на стадії порушення кримінальної справи проводяться різні опера­тивні заходи, направлені на спонукання осіб, які перевіря­ються і розробляються, до дій в несприятливій для них обстановці, забезпечення умов, що перешкоджають досягненню підозрюваними злочинних результатів; створення обстановки, що сприяє документуванню злочинних і інших протиправних дій підозрюваних (негласне фотографування, відео зйомка епізо­дів і фактів злочинної діяльності, візуальне спостереження тощо), дезорієнтація і дезінформація учасників злочинної органі­зації, створення серед них конфліктної обстановки, забезпечення належного шифрування джерел оперативно-розшукової інформації, закріплення додаткової інформації, створення умов для проведення процесуальних дій і забезпечення їх результативності.

На вказаній стадії однією з найваж­ливіших умов ефективного проведення оперативних та слідчих дій є належна організація взаємодії оперативних і слідчих під­розділів та дотримання конспірації.

Кримінально-процесуальне законодавство також допускає викорис­тання як підстави для проведення деяких слідчих дій оперативної інформації, що отримана в процесі застосування негласних оперативно-розшукових заходів, наприклад, контрольованої закупки товару, оперативної закупівлі наркотичної сировини тощо.

Підставою для виклику свідка на допит можуть бути опера­тивні дані про те, що йому відомі факти, які стосуються даної справи, або відомості про особу підозрюваного, обвинуваче­ного чи потерпілого.

Підставами для проведення таких слідчих дій, як обшук і виїмка, може бути достатня оперативна ін­формація про те, що знаряддя злочину, речі і цінності, здобуті злочинним шляхом, а також інші предмети і документи, які мають значення для встановлення істини у справі, заховані в певному примі­щенні або місці чи в якої-небудь особи.

Підставою для затриман­ня підозрюваного у вчиненні злочину може бути повідомлення про його місце переховування після розшуку, проведеного опера­тивним підрозділом.

Інформація, отримана за допомогою оперативно-розшукових заходів, дозволяє не тільки провести невідкладні слідчі дії, а й своєчасно та ретельно підготуватися до них, що за­безпечить успішне їх виконання.

Завдяки використанню оперативно-розшукових заходів можуть бути одержані предмети, документи і відомості, що мають важливе інформаційне значення і можуть бути використані як докази у кримінальній справі, після їх оформлення і перевірки в порядку, визначеному кримінально-процесуальним кодексом.

При проведені ОРД можливе застосування технічних засобів з метою одержання і фіксації фактичних даних, які можуть бути використані як доказиу кримінальному судочинст­ві.

Вперше на рівні закону можливість використання матеріалів ОРД в доказуванні у кримінальних справах була передбачена Законом СРСР «Про внесення змін і доповнень в Основи кримінального судочинства Союзу РСР і союзних республік» від 12.06.90 р., ч.2 ст.29 яких на органи дізнання покладався обов’язок вжиття необхідних оперативно-розшукових заходів, у тому числі з використанням відеозапису, кіно-, фотозйомки і звукозапису, з метою виявлення фактичних даних, що можуть бути використані як докази у кримінальній справі після їх перевірки відповідно до кримінально-процесуального законодавства.

Після здобуття Україною незалежності та легалізації ОРД прийняттям 18.02.92 р. Закону «Про оперативно-розшукову діяльність», можливість використання оперативно-розшукових заходів як доказів знайшла своє відображення у ст. 15 Закону України «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю» (в ред. від 30.06.1993р.), яка надала право спеціальним підрозділам органів внутрішніх справ і Служби безпеки України додатково використовувати спе­ціальні технічні засоби, внаслідок чого фактичні дані, одержані та зафіксовані співробітниками спецпідрозділів із їх застосуванням, могли використовуватись як докази в кримінальному судочинстві після їх перевірки в порядку, передбаченому КПК.

18.01.2001 р. в статтю 8 Закону «Про оперативно-розшукову діяльність» внесено доповнення, згідно з якими протокол, складений за результатами оперативно-розшукових заходів з відповідними додатками, підлягає використанню як джерело доказів у кримінальному судочинстві.

З метою приведення у відповідність законодавства, що регулює оперативно-розшукову та кримінально-процесуальну діяльність, з 21.06.2001 р. згідно з доповненнями до ч. 2 ст. 65 Кримінально-процесуального кодексу протокол з відповідними додатками, складений уповноваженими органами за результатами оперативно-розшукових заходів, визнано одним з видів доказів.

Використовуючи матеріали оперативно-розшукової діяльної як приводи та підстави для порушення кримінальної справи, для проведення невідкладних слідчих дій та з метою отримання фактич­них даних, які можуть бути доказами у кримінальній справі, необ­хідно дотримуватись певних вимог, що забезпечить ефективне досягнення завдань оперативно-розшукової діяльності, а саме:

- дотримуватись законності;

- своєчасно реалізовувати здобуту інформацію;

- підтримувати взаємодію зі слідчим, прокурором та судом;

- забезпечувати конспірацію походження інформації;

- раптово та наступально проводити оперативні та слідчі дії
по виявленню і затриманню злочинців, оформленню доказів тощо.

При цьому процесуальна та оперативно-розшукова діяльність не повинні суперечити одна одній. Навпаки, оперативно-розшукова діяльність повинна супроводжувати, забезпечувати процесуальну діяльність не тільки на протязі досудового слідства, а й протягом судового розгляду кримінальної спра­ви.

Слід також пам’ятати, що оперативно-розшукова інформація не може підміняти відо­мості, отримані процесуальним шляхом, особливо при прийняті процесуальних рішень і так же недопустима підміна слідчих дій оперативно-розшуковими заходами і навпаки. Саме оптимальне по­єднання методів гласної і негласної роботи застерігає від суб'єктивної однобічності при використанні оперативно-розшукової інформації в процесі дізнання, досудового слідст­ва та судового розгляду кримінальної справи.


Читайте також:

  1. II. Організація і проведення спортивних походів
  2. L2.T4/1.1. Засоби періодичного транспортування штучних матеріалів.
  3. L2.T4/1.2. Засоби безперервного транспортування матеріалів. Транспортери.
  4. L2.T4/1.3. Засоби дозування сипучих матеріалів.
  5. VI. Оформлення маршрутної документації на проведення туристичних походів та експедицій
  6. А. Розрахунки з використанням дистанційного банкінгу.
  7. Автоматичний розрахунок суми проведення.
  8. Адміністративна відповідальність за порушення аграрного законодавства
  9. Адміністративна відповідальність за порушення земельного законодавства
  10. Адміністративна відповідальність за порушення митних правил
  11. Адміністративна відповідальність за порушення податкового законодавства.
  12. Адміністративне правопорушення




Переглядів: 3586

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Херсонці на Олімпійських іграх. | Використання матеріалів ОРД для попередження, припинення і розслідування злочинів, розшуку зло­чинців та осіб, які безвісно зникли

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.004 сек.