МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Класифікація наукПредмет і сутність науки Тема 1 Методологія і організація наукових досліджень Наука- явище складне і багатогранне. Дати їй остаточне визначення не можливо. Часто науку розглядають як форму суспільної свідомості або систему достовірних, безперервно оновлюваних знань про об’єктивні закони розвитку природи і суспільства. Під наукою можна розуміти сукупність соціальних інструментів або доцільну діяльність певної спрямованості чи систему знань, що постійно розвивається як безпосередня продуктивна сила суспільства. Завданням науки є опис, пояснення і прогнозування процесів та явищ дійсності на основі законів, що нею відкриваються. Предметом науки є пов’язані між собою форми руху матерії або особливості відображення їх у свідомості. Матеріальні об’єкти природи визначають існування багатьох галузей знань, які, у свою чергу, адекватно відображають, відтворюють структуру об’єктів у системі наукових знань про них. Наука – це знання, зведені в систему. Слід розрізняти поняття наука і знання. Знання – це продукт науки і водночас її матеріал. Знання можуть бути буденними і науковими. Наукові знання відрізняються від буденних послідовним і систематизованим характером, а також тим, що створюються нові поняття, закони і теорії. Головна функція науки полягає у пізнанні об’єктивного світу. Протягом багатьох століть єдиною функцією науки було знання – накопичення фактів і розкриття закономірностей навколишнього світу. Сучасна система наукових знань представлена такими групами наук: природничими, технічними, суспільними. Вони між собою тісно взаємопов’язані. Комплексний характер сучасних проблем розвитку інформаційного суспільства вимагає поглиблення інтеграції суспільних, природничих і технічних наук. Форми існування матерії визначають існування багатьох галузей знання, які об’єднуються у три великі групи: природничі та технічні, суспільні науки (економіка, філологія, історія та ін.) та науки про мислення (філософія, логіка, психологія тощо). Методологічний підхід базується на взаємодії, взаємопроникненні та синтезі діалектичних, загальних і конкретно-наукових принципів класифікації, різних сфер пізнання і суспільної практики. Виходячи з гносеологічного підходу, принципи класифікації наук поділяються на об’єктивні і суб’єктивні. У першому випадку зв’язки наук виводяться зі зв’язків самих об’ктів, у другому – залежать від здатності суб’єкта до абстрактного мислення. З логічного погляду класифікація наук базується на виділенні різних сторін загального зв’язку між ними, врахуванні співвідношення загального і часткового, абстрактного і конкретного за двома принципами – спаду загального і зростання конкретного. За характером спрямованості та відношенням до суспільної практики науки поділяють на фундаментальні і прикладні. Мета фундаментальних наук– пізнання матеріальних основ і об’єктивних законів руху та розвитку природи, суспільства та мислення як таких, безвідносно до можливого практичного використання. Безпосереднім завданням прикладних наук є розробка на базі досягнень фундаментальних наук не лише конкретних пізнавальних, а й практичних проблем, пов’язаних з активною цілеспрямованою діяльністю людей. Читайте також:
|
||||||||
|