• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Вимоги до точності площ ділянок

Вимоги сільськогосподарського виробництва до точності площ полів сівозмін та інших господарських ділянок різняться залежно від господарського значення тих чи інших ділянок, особливостей організації процесів виробництва на них та ін. Точніше повинні бути визначені площі полів овочевих та інших спеціальних сівозмін, насичених цінними трудомісткими культурами. Але точність землевпорядних робіт має бути такою, яку в змозі освоїти сільськогосподарське виробництво. Висока точність бажана, однак виробництвом вона, зазвичайно, не освоюється, оскільки площі полів та інших відокремлених ділянок при кожній новій оранці змінюються.

При оранці крайніх від меж і доріг загінок, зорана частина, як правило, більш-менш збігається з межею поля або дороги. При оранці ж утворюються вже значні недоорювання і переорювання, величина яких при роботі потужними тракторами становить 1,5–1,8 м, а малопотужними 0,4–0,5 м. Це відбувається тому, що ширина до кінця роботи на незораній частині загінки завжди буває більшою або меншою від ширини захвату тракторних плугів. Якщо при останньому проході агрегату від межі ділянки залишається лише вузька смуга, то тракторист не робить заїзду для її оранки, а залишає незораною вздовж дороги. Якщо ж залишається смуга, більша половини ширини захвату плуга, то тракторист звичайно оре повним захватом, заорює частину від дороги, країв лісової смуги або від іншої ділянки. Таким чином, встановлені межі полів фактично дещо зміщуються.

По кінцях полів зміни межі ріллі спостерігаються більш значні – іноді до 3–4 м у великих полях і до 1–1,5 м – малих. Крім того, межа засіяної площі полів не завжди збігається з межею зораної площі. Вносять зміни до межі також й у результаті протипожежної оранки посівів.

Якщо прийняти, що частіші зміни меж полів будуть у середньому в два рази меншими від указаних граничних і встановити величину звичайних поточних і найчастіших змін до площ, то ці зміни дають відносну похибку площ 1 : 600.

У полях, обмежених криволінійними контурами балок, ярів, лісів, чагарників і тощо, поточні зміни до межі ріллі, як правило, бувають дещо більшими, особливо, коли у них чергується напрямок оранки. Тому в таких полях можуть бути допущені значніші похибки – близько 1 : 400 їхньої площі, а при різкій криволінійності меж полів – до 1 : 300.

Відносна величина похибок залежить і від площі ділянки. Площі великих ділянок при одних і тих же самих способах складання проекту й перенесення його у натуру матимуть менші відносні похибки, ніж площі малих. Таким чином, при визначенні та проектуванні площ окремих полів і ділянок, які використовують для обробітку цінних сільськогосподарських культур, досягнення відповідно вказаної похибки менше 1 : 600 для ділянок із прямолінійними межами і 1 : 300 для ділянок з криволінійними межами недоцільне, оскільки вона все одно зменшиться в результаті зазначених поточних змін.

Залежно від трудомісткості та цінності сільськогосподарських культур, якості й властивостей грунтів тощо змінюються вимоги до точності, а отже, змінюватимуться допустима похибка обчислення площі окремих ділянок, сівозмін та їхніх ділянок.

Для забезпечення точності площ окремих ділянок і полів, що характеризується відносною похибкою 1:300, загальна площа землекористування, в яку входять кілька сільськогосподарських угідь і десятки ділянок (полів), потрібно одержати з вищою точністю, інакше при ув'язці площ ділянок у загальній площі землекористування спотворяться площі цих ділянок. Слід прагнути до того, щоб поправка до площі ділянки при ув'язці не перевищувала 1/3 середньоквадратичної похибки визначення площі, тобто загальну площу землекористування необхідно одержати із середньою відносною похибкою близько 1:1000. Тому загальні площі в землекористуванні слід обчислювати за способом Савича, якщо не застосовують аналітичного способу.

Для забезпечення потрібної точності визначення площ садибних ділянок, зазвичайно їх вимірюють на місцевості і за цими даними обчислюють їхні площі.

4.Вимоги до точності визначення ухилів

Вимоги до точності визначення нахилів залежать від цілей, виконання геодезичних робіт. Так, при проектуванні ділянок для механізованого обробітку, необхідну точність нахилів вибирають, виходячи із впливу рельєфу на продуктивність машинно-тракторних агрегатів (табл.4.1).

Із таблиці 4.1. видно, що поправочний коефіцієнт для норм продуктивності праці можна встановити для нахилів з похибками в межах приблизно 1⁰. Тому план (карта) із зображенням рельєфу буде задовольняти вимоги проектування ділянок для механізованого обробітку, якщо за горизонталями плану можна буде визначити нахил із точністю до 1/2–1 °, або до 1–2%. При цьому успішно можна розв’язувати завдання правильного розміщення на схилах полів сівозміни, лісових смуг та ін.

Така ж точність задовольняє вимоги грунтового та геоботанічних обстежень в умовах досить вираженого рельєфу (горбиста місцевість). Ця точність визначення нахилів буде при використанні планів масштабів 1: 10 000 і 1: 25 000 із висотою перерізу рельєфу 2,5 і 5 м, про що зазначено у розділі 8.

Вищі вимоги до точності зображення рельєфу ставляться при проектуванні зрошувальних чи осушувальних систем. Для проектування зрошувачів або стоку води на поверхню грунту, нахил можна визначити з середньоквадратичною похибкою 16% [1, с. 15]. Отже, якщо проектують зрошувач із середнім нахилом 0,004, то визначення його за планом може супроводжуватися похибкою 0,004–16:100 ≈ 0,0006, що відповідає похибці кута нахилу всього 0,0006–3438 '≈ 2'.

Питання для самоконтролю

1. Назвіть вимоги до паралельності та перпендикулярності меж сторін земельних ділянок.

2. Вимоги до точності проведення землевпорядних робіт.

3. Особливості визначення похибок вимірювання площ полів, обмежених криволінійними контурами, їхнє допустиме значення.

4. Перерахуйте прийоми складання ескізних проектів.

5. Особливості заокруглення площ земельних ділянок при складанні ескізних проектів.

Питання на самостійну підготовку

1. Можливості спрощення обчислювальних робіт при складанні проектів
2. Оформлення результатів коригування, контроль
3. Складання ескізних проектів

Лекція 7

СПОСОБИ І ПРИЙОМИ ПРОЕКТУВАННЯ У ЗЕМЛЕУСТРОЇ

План

1. Способи та правила складання технічних проектів

2. Проектування графічним способом

3. Проектування ділянок механічним способом

Питання для самоконтролю

Питання на самостійну підготовку

Читайте також:

1. II. Вимоги безпеки перед початком роботи
2. II. Вимоги безпеки праці перед початком роботи
3. II. Вимоги до складання паспорта бюджетної програми
4. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
5. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
6. III. Вимоги до учасників, складу груп і керівників туристських подорожей
7. IV. Вимоги безпеки під час роботи на навчально-дослідній ділянці
8. IV. ВИМОГИ ПРОФЕСIЇ ДО IНДИВIДУАЛЬНО-ПСИХОЛОГIЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ФАХIВЦЯ
9. V. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях
10. V. Вимоги безпеки в екстремальних ситуаціях
11. Аналіз службового призначення деталей та конструктивних елементів обладнання харчових виробництві, визначення технічних вимог і норм точності при їх виготовленні
12. Аналітичні реакції та вимоги, яким вони повинні відповідати.

Переглядів: 2030