• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Особливості митного оформлення при переміщенні вантажів через митний кордон

ХАРАКТЕРИСТИКА СИСТЕМИ МИТНОГО ОФОРМЛЕННЯ

Лекція 6

1. Особливості митного оформлення при переміщенні вантажів через митний кордон.

2. Декларування вантажів як структурний елемент системи митного оформлення.

3. Митні документи та специфіка їх оформлення.

4. Вантажна митна декларація як основний документ при здійсненні митного оформлення вантажів.

При визначенні митно-тарифної політики з огляду на функціональну спрямованість однією із складових є система митного оформлення. При цьому під митним оформленням розуміють сукупність дій, пов'язаних з пропуском в Україну чи за її межі (у тому числі за умов тимчасового ввезення або тимчасового вивезення) товарів, майна та інших предметів, що переміщуються через митний кордон України.

Митне оформлення товарів та транспортних засобів є вимогою, виконання якої обов'язкове для реалізації права всіх фізичних та юридичних осіб на ввезення в Україну або (та) вивезення з України товарів, транспортних засобів та особистих речей. Тому всі товари та транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України, підлягають митному оформленню, за винятком випадків, передбачених Митним кодексом України.

Метою митного оформлення є засвідчення відомостей, одержаних під час митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, та оформлення результатів такого контролю, а також статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів і транспортних засобів.

Воно здійснюється службовими особами митниці для забезпечення митного контролю та із застосуванням засобів державного регулювання ввезення чи вивезення товарів та інших предметів.

При цьому існує виключне право на проведення митного оформлення тільки посадовим особам митних органів, які діють у межах свої компетенції.

Процедура митного оформлення є суттєвим важелем митно-тарифної, політики, який може стимулювати реалізацію економічних інтересів суб'єктів господарювання у сфері зовнішньоекономічних відносин чи, навпаки, перешкоджати їх реалізації. Ускладнення процедури митного оформлення, збільшення кількості документів при проходженні товарів через митний кордон стає значним протекціоністським бар'єром. Так, за оцінками деяких експертів, під час митного оформлення імпортних товарів підприємства змушені подавати масу документів та довідок, лише 10% яких передбачено Митним кодексом України. Такий стан справ суперечить світовим тенденціям до скорочення кола питань, у вирішення яких втручаються державні органи.

Система митного контролю та митного оформлення є адміністративними заходами, які здійснює держава при регулюванні зовнішньоекономічної діяльності. Ці адміністративні інструменти входять до системи митного управління зовнішньоекономічними зв'язками.

Для отримання або відправлення вантажів за кордон суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності повинен пройти на митниці процедуру акредитації. З цією метою на митницю, що обслуговує район реєстрації підприємства, подаються такі документи:

• облікова картка суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності;

• свідоцтво про державну реєстрацію;

• свідоцтво облстатутправління Мінстатистики про надання підприємству статистичних кодів;

• статут підприємства та його нотаріально завірену копію;

• довідка обслуговуючого банку про відкриття рахунків;

• довідка про декларування валютних цінностей (форма №2), завірена печатками податкової інспекції та уповноваженого відділення Національного банку.

Комплекс заходів системи митного оформлення можна класифікувати на три групи:

1. Митне оформлення - - це засвідчення відомостей, одержаних під час здійснення митного контролю товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України. Відомості про такі товари надаються особами, які їх переміщують, або уповноваженими декларантами. Відомості зазначаються у митних деклараціях або заявляться усно посадовим особам митного органу.

2. Юридичне оформлення результатів митного контролю, здійснюється посадовими особами митного органу шляхом проставлення відтисків штампів та печаток, що належать до особистого митного забезпечення, на аркушах митної декларації та накладанням засобів митної ідентифікації на вантажні відсіки транспортних засобів, контейнери, приміщення тощо.

3. Ведення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів і транспортних засобів.

Як уже зазначалось, система митного оформлення зовнішньоекономічних відносин є досить важливим інструментом регулювання даної сфери взаємовідносин. З однієї сторони, запровадження даного регулятивного механізму може стимулювати взаємовідносини у сфері міжнародних економічних зв'язків, з іншої— навпаки, є досить серйозною протекціоністською перешкодою для експортерів чи імпортерів.

В будь-якій країні дії митних органів в ту чи іншу сторону суттєво впливають на ситуацію на кордоні. Так, наслідком впровадження в Україні системи "зеленого коридору", тобто спрощеної процедури проходження митного контролю та митного оформлення стало зняття багатьох проблем у зоні митного контролю. І, навпаки, ускладнення системи використання податкових векселів при імпорті товарів в Україну вплинуло не стільки на збільшення кількості митних документів та збільшення строку розмитнення вантажів, скільки на скорочення обсягів ввезення товарів.

Операції митного оформлення, порядок їх здійснення, а також форми митних декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів та транспортних засобів, та порядок їх заповнення визначаються Кабінетом Міністрів України.

Митне оформлення здійснюється в місцях розташування відповідних підрозділів митних органів протягом часу, що його встановлюють митні органи за погодженням з органами, уповноваженими здійснювати види контролю. Слід зазначити, що відповідно до міжнародних договорів, укладених в установленому законом порядку, митне оформлення у пунктах пропуску через митний кордон України може здійснюватися цілодобово.

Таким чином, митне оформлення здійснюється під час роботи митного органу. Законодавство України допускає можливість здійснення митного оформлення в інших місцях і поза часом роботи митного органу. У такому випадку зацікавлена особа повинна одержати на це згоду митного органу, що проводить митне оформлення. Усі витрати, зв'язані зі зміною місця і часу митного оформлення, оплачуються за рахунок зацікавленої особи.

Митному оформленню передує система процедур, які визначаються як попередні операції, вони мають сприяння прискоренню митного оформлення товарів і транспортних засобів. Митне оформлення розпочинається після подання митному органу митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню. Свідченням прийняття товарів та документів на них до митного контролю та митного оформлення є проставлення відповідних відміток на митній декларації.

Існує суттєва різниця між здійсненням митного оформлення юридичних та фізичних осіб. Митне оформлення товарів або транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон фізичною особою, може здійснюватись у будь-якому митному органі на всій митній території України, тобто це, як правило, пункт пропуску фізичної особи через митний кордон. Якщо товар ввозиться фізичною особою у формі несупроводжуваного багажу, то митне оформлення здійснюється за місцем проживання або тимчасового перебування даної особи.

Митне оформлення товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон юридичною особою, здійснюється митним органом, у зоні діяльності якого розташована дана юридична особа. Тобто якщо митне оформлення товарів і транспортних засобів у повному обсязі відповідно до їх митного режиму здійснюється не в місці перетинання митного кордону, митному органові у пункті пропуску на митному кордоні України подаються транспортні, комерційні та інші супровідні документи, що містять відомості, достатні для прийняття рішення про можливість пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України.

Дана правова норма містить певні суперечності, які пояснюються тим, що юридична адреса і фактична адреса суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності, як правило, не збігаються, тому що юридична адреса засвідчує місце реєстрації підприємства, а фактична — його розташування. Відповідно до норм митне оформлення вантажів здійснюється різними митними органами. На нашу думку, необхідно чітко визначити місце митного оформлення для юридичних осіб. У випадках, визначених Державною митною службою України, митне оформлення в іншому митному органі може здійснюватись за письмовим погодженням між цим митним органом і митним органом, у зоні діяльності якого розташована зазначена юридична особа.

Дуже важливим з точки зору митного оформлення, є правильне визначення категорій "товар" та "майно". Згідно з п. 1.6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.97 № 283/97-ВР товари — це матеріальні й нематеріальні активи, а також цінні папери, що використовуються в будь-яких операціях, крім операцій щодо їх випуску (емісії) та погашення. Таким чином, під товарами розуміють будь-яку переміщувану через митний кордон України продукцію, в тому числі продукцію, на яку поширюються права інтелектуальної власності, послуги, роботи, які є об'єктом купівлі-продажу або обміну. Майном вважаються будь-які переміщувані через митний кордон предмети, продукція, що належать суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності і не призначені для купівлі-продажу.

Митне оформлення розпочинається після подання митному органу митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню. Перелік документів, необхідних для проведення митного оформлення, визначається митним режимом, відповідно до якого проводиться оформлення, та встановлюється КМУ.

До відомостей, які необхідно довести митному органу, необхідно віднести інформацію про місцезнаходження товарів та транспортних засобів, про готовність до митного контролю, відомості про особу, що надає товари та транспортні засоби до митного контролю, тощо.

Засвідчення митним органом прийняття товарів, транспортних засобів та документів на них до митного контролю та митного оформлення здійснюється шляхом проставлення відповідних відміток на митній декларації та товаросупровідних документах. Проставлення відтисків митного забезпечення на декларації посадовою особою митниці є моментом, після якого настає юридична відповідальність декларанта за відомості, що заявлені у декларації.

З метою здійснення митного контролю та митного оформлення товарів митним органом за вмотивованим письмовим розпорядженням керівника відповідного митного органу або його заступника можуть братися проби та зразки зазначених товарів для дослідження (аналізу, експертизи). Під зразком товару варто розуміти одиницю продукції, що є тотожною по структурі, складу і властивостях усієї партії товару. Під пробою розуміється оптимально необхідна частина зразка товару, тотожна по складу і властивостях всьому об'єкту дослідження. Оплата проведення дослідження (аналізу, експертизи) товарів здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Проби і зразки товарів у процесі митного оформлення можуть бути отримані:

— митними органами зі своєї ініціативи чи з ініціативи осіб, що мають повноваження стосовно товарів;

— іншими державними органами, що здійснюють контрольні функції на митному кордоні;

При цьому відбір проб та зразків для проведення митного контролю проводиться за розпорядженням начальника митниці або його заступника. Проведення досліджень здійснюється через мережу митних лабораторій, які мають відповідний статус (повноваження).

Взяття проб і зразків товарів для проведення їх досліджень здійснюється вибірково митними органами в рамках процедур митного контролю та митного оформлення. Метою досліджень зразків товарів та інших предметів є встановлення їх виду та найменування при вирішенні питань класифікації товарів згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності.

• Зразки відбираються у разі виникнення сумнівів у правильності декларування товарів чи неподання до митних органів необхідних для митного оформлення документів, пов'язаних з досягненням мети досліджень зразків товарів та інших предметів.

• Процедура взяття проб і зразків провадиться уповноваженою посадовою особою митного органу у присутності власника вантажу чи уповноваженої ним особи або двох понятих.

• У складних випадках (невідомий об'єкт дослідження, необхідність застосування спеціальних пристроїв або спеціальних знань тощо) керівник митного органу може залучати до взяття проб і зразків спеціалістів та експертів відповідних митних лабораторій та інших уповноважених організацій.

Проби та зразки товарів беруться у мінімальній кількості, що забезпечує можливість проведення їх дослідження (аналізу, експертизи) за нормативами, затвердженими спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи. При цьому про взяття проб та зразків товарів, що перебувають під митним контролем, складається акт встановленої форми у чотирьох примірниках, які підписуються посадовою особою митного органу, що взяла проби і зразки, представниками відправника (одержувача) та перевізника вантажу, спеціалістом лабораторії, якщо він бере участь у процедурі взяття проб і зразків, залученими до процедури понятими.

Один примірник акта додається до взятих проб і зразків, один — передається представникові відправника (одержувача) вантажу, один — перевізникові, один — залишається у справах митного органу.

Декларанти мають право бути присутніми під час взяття проб та зразків товарів посадовими особами митного органу та інших органів державного контролю. Взяття проб та зразків товарів, що перебувають під митним контролем, іншими органами державного контролю, а також декларантами здійснюється у присутності посадових осіб митних органів. Декларанти зобов'язані сприяти посадовим особам митних органів під час взяття проб та зразків товарів і здійснювати за свій рахунок вантажні та інші необхідні операції.

Окрема митна декларація на проби та зразки товарів не подається за умови, що відомості про них будуть наведені в митній декларації, яка подається щодо всіх товарів, які переміщуються через митний кордон України.

Декларанти мають право ознайомлюватися з результатами проведеного дослідження (аналізу, експертизи) взятих проб та зразків товарів та отримувати копії результатів досліджень (аналізів, експертиз).

Митні органи мають бути ознайомлені з результатами проведених досліджень (аналізу, експертизи) проб та зразків товарів, що перебувають під митним контролем, взятих іншими органами державного контролю, а також декларантами. Митним органам також повинні надаватися копії результатів таких досліджень (аналізів, експертиз).

Митні органи не відшкодовують витрат, понесених декларантом в результаті взяття проб та зразків товарів, що перебувають під митним контролем. Витрати на проведення дослідження (аналізу, експертизи) проб та зразків товарів, понесені митними органами та митними лабораторіями, особою, яка має повноваження щодо таких товарів, не відшкодовуються, крім випадків, коли таке дослідження (аналіз, експертиза) проводиться з ініціативи зазначеної особи.

Порядок взяття проб та зразків товарів, строк проведення їх дослідження (аналізу, експертизи), а також розпорядження ними встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Дослідження проб і зразків здійснюється у необхідний для його, проведення термін, який не повинен перевищувати одного місяця з дня надходження проб і зразків до лабораторії, а також терміну зберігання товару. Дослідження проб і зразків товарів, що швидко псуються, здійснюється негайно.

Рішення, прийняте митним органом на підставі результатів проведеного лабораторного дослідження, доводиться до відома власника вантажу. Після закінчення дослідження непошкоджені проби і зразки товарів повертаються власникові або уповноваженій ним особі з оформленням відповідного акта.

Одержання проб і зразків іншими органами державного контролю проводиться в присутності посадових осіб митних органів і осіб, що мають повноваження у відношенні товарів, чи їхніх представників. Екземпляр акта одержання проб і зразків товарів направляється у відповідний митний орган або подається митному органу декларантом.

Результати проведених досліджень повинні бути доведені до відома митного органу для їх врахування при проведенні митного оформлення.

Витрати по відбору проб і зразків відносяться на осіб, що мають повноваження у відношенні товарів. Витрати на проведення дослідження несуть митні органи, крім випадків, коли дослідження проводиться з ініціативи особи, що має повноваження щодо таких товарів.

Відповідно до законодавства України у ряді випадків передбачено спрощений порядок митного оформлення. При цьому товари, що підлягають митному оформленню у спрощеному порядку, можна класифікувати на на дві групи.

До першої групи, відносяться товари необхідні для здолання суспільно небезпечних наслідків: стихійного лиха (повінь, землетрус, сніжна замет та ін.); аварій, тобто збитків, заподіяних транспортним засобам, вантажам в процесі їх перевезення; епідемії (швидке і безупинне поширення інфекційної хвороби в межах визначеної групи чи населення визначеного регіону).

До другої групи відносяться товари, затримка митного оформлення яких може призвести до їх псування, заподіяння шкоди або невиконання міжнародних угод.

Визначення випадків і умов застосування спрощеного порядку митного оформлення залежить від мети ввезення (вивезення) товарів, з урахуванням насамперед суспільних інтересів, а також від характеру і властивостей товарів.

Спрощений порядок передбачає спрощення процедури митного оформлення і скорочення часу його проведення, але в рамках і з дотриманням основних принципів митного оформлення. Наприклад, при митному оформленні товарів у спрощеному порядку може допускатися декларування митному органу зведень про вантаж не в митній декларації за установленою формою, а у вигляді транспортних та інших документів, передача товарів власнику без їхнього фактичного приміщення на склад тимчасового збереження, доставка товарів у визначене митним органом місце їхньої доставки, здійснення митного оформлення в пріоритетному порядку і недотримання ряду інших умов й вимог, що діють при митному оформленні.

Митне оформлення здійснюється митним органом, як правило, протягом однієї доби з часу пред'явлення товарів і транспортних засобів, що підлягають митному оформленню, подання митної декларації та всіх необхідних документів і відомостей. Митне оформлення вважається завершеним після виконання митним органом митних процедур, визначених ним відповідно до заявленого митного режиму.

Таким чином, митне оформлення товарів та транспортних засобів починається з моменту подання митному органу митної декларації та пакета документів до неї та закінчується після проведення всіх необхідних митних процедур для випуску предметів у відповідний митний режим. Зазначені процедури мають бути проведені у мінімальні строки. У разі обставин, які не дають змоги провести митне оформлення у зазначений термін у повному обсязі, митний орган має право його подовжити.

Результати проведення митного оформлення предметів, що переміщуються через митний кордон країни, засвідчуються проставленням відтисків особистого митного забезпечення на митній декларації, що є дозволом на використання таких предметів відповідно до обраного митного режиму.

Досить суттєвим моментом у взаємовідносинах митних органів і суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності є фіксація суперечностей в юридичних документах. У разі відмови у митному оформленні та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів митний орган зобов'язаний видавати заінтересованим особам письмове повідомлення із зазначенням причин відмови та вичерпним роз'ясненням вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення та пропуску цих товарів і транспортних засобів через митний кордон України.

У разі даному випадку посадова особа митного органу має поінформувати особу, що подала декларацію, про причини відмови. Документальним підтвердженням зазначеної відмови є картка відмови у пропуску на митну територію України чи митному оформленні товарів та інших предметів з відривним талоном відмови у пропуску на митну територію України чи митному оформленні товарів. Порядок оформлення відмови у пропуску на митну територію України чи митному оформленні товарів та інших предметів установлюється Державною митною службою України.

Картка відмови з відривним талоном заповнюється в усіх випадках відмови у пропуску на митну територію України чи митному оформленні товарів та інших предметів, пред'явлених до митного контролю митному органу України підприємством, перевізником чи декларантом.

Картка й талон заповнюються посадовою особою митного органу, яка прийняла рішення про неможливість пропуску на митну територію України чи митного оформлення задекларованого митному органу вантажу, спричинену наявними обставинами (забороною до переміщення через митний кордон, заявленим режимом, поданими документами, несплатою належних митних та інших платежів тощо).

Після оформлення картки заповнений відривний талон відокремлюється та передається підприємству, перевізнику або декларанту. На підставі оформленого митним органом талона підприємство або перевізник чи особа, уповноважена на декларування, має право оскаржити дії митного органу до:

— регіональної митниці;

— Державної митної служби України — стосовно дій митниць центрального підпорядкування та рішень регіональних митниць;

— суду (арбітражного суду).

Читайте також:

1. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
2. VI. Оформлення маршрутної документації на проведення туристичних походів та експедицій
3. VI.3.3. Особливості концепції Йоганна Гайнріха Песталоцці
4. VI.3.4. Особливості концепції Йоганна Фрідриха Гербарта
5. А. Особливості диференціації навчального процесу в школах США
6. Або продукція підприємств, що знаходяться за кордоном.
7. Агітація за і проти та деякі особливості її техніки.
8. Аграрне виробництво і його особливості
9. Аграрне право як галузь права, його історичні витоки та особливості.
10. Акустичний контроль приміщень через засоби телефонного зв'язку
11. Аналіз ризику через моделювання.
12. АНАТОМІЯ І ФІЗІОЛОГІЯ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА ПЕРИФЕРИЧНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ, ЇЇ ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ

Переглядів: 1481