• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Контролю.

Література

План

Тема 7. Управлінських контроль

Резюме

1. Ефективність трудової діяльності в значній мірі залежить від діючої і організації системи мотивації.

2. Дослідження мотивації науковцями та практиками дозволити виділити цілу низку мотиваційних теорій, які об’єднали у дві групи – концептуальні та практичні.

3. Суть і значення мотивації покладені в основу основного принципу менеджменту, який включає десять стратегій винагород. Також GMP передбачає і ряд форм можливих винагород працівників.

4. Керівництво повинно передбачати і використання системи стягнень поряд із наявною системою винагород.

5. Сучасний підхід до використання мотивації повинен зводитися до вмілого вибору керівником найдієвіших щодо конкретних виробничих ситуацій та працівників форм винагород та систем стягнень.

Питання для самоконтролю:

1. В чому зміст функції «мотивація»?

2. На яких основних категоріях базується мотивація?

3. Який зміст концептуальних теорій мотивації?

4. Який зміст практичних теорій мотивації?

5. Які стратегії формування мотивації закладені в основу головного принципу менеджменту?

Щоб контроль був дієвим, він повинен відбуватись вчасно

і мати практичні наслідки. І навпаки, якщо свідомо

нехтують практичними висновками, що впливають

з нього, то такий контроль буде просто даремним.

А. Файоль

1. Поняття і зміст контролю. Суб’єкти, об’єкти контролю. Вимоги до контролю.

2. Види контролю, їх характеристика.

3. Процес контролю і техніка його проведення (самостійне вивчення).

1. Гірняк О.М., Лазановський П.П «Менеджмент: Теоретичні основи та практикум» (стор.105-120).

2. Гірняк О.М., Лазановський П.П «Менеджмент: підручник для студентів вищих закладів освіти» (стор. 108 – 124).

3. Хміль Ф.І. «Менеджмент» (стор. 64 – 67).

4. Мескон М.Х., Альберг Н. Хедоури Ф. «Основи менеджмента» (стор. 389 – 431).

Менеджери різних рівнів керівництва справедливо відзначають, що багато наявних проблем у нашій економіці пов’язані саме із відсутністю правильно поставленого дієвого контролю. Більше господарської, фінансової свободи, які отримали вітчизняні виробники при переході до ринкових відносин, деколи сприймаються ними як вседозволеність, а остання нівелює функцію контролю. Лана функція вважається однією із найбільш складних у менеджменті, оскільки в ній присутня соціально-психологічна складова, що практично не піддається будь-якому цифровому вимірюванню, йому нинішній керівник перш за все повинен володіти такими прийомами контролю, які б не наносили шкоди особистості контрольних ним. Сучасний підхід до використання контролю повинен базуватися на одночасній довірі керівництва до підлеглих, делегуванні повноважень, винагороди за сумлінну працю при добре розробленій системі стягнень.

Після вивчення теми студенти повинні знати:

- суть і зміст функції «контролю» та ї взаємозв’язок з іншими функціями менеджменту;

- які є види та етапи контролю, його властивості;

- техніку проведення контролю;

- принципи побудови системи винагород та стягнень;

повинні вміти:

- використовувати різні види контролю стосовно до тих чи інших виробничо-господарських та особистісних ситуацій;

- аналізувати управлінські ситуації і вживати відповідно до них контрольні та регулювальні заходи;

- визначати коефіцієнт бездефектної праці;

- застосувати заходи щодо оптимального контролю;

- володіти процесом самоконтролю.

Ключові поняття та терміни:

ціль

контроль

суб’єкт контролю

об’єкт контролю

стадії контролю

вимоги до контролю

процес контролю

функції контролю

результати контролю

види контролю

етапи контролю

відхилення

оцінка ситуації

стандарти та критерії контролю

ефективність контролю

коригуючи дії

1.Поняття і зміст контролю. Суб’єкти, об’єкти контролю. Вимоги до

Контроль одна із важливих функцій менеджменту, застосування якої дає можливість керівнику стежити за ходом виконання прийнятих управлінських рішень і вносити необхідні корективи.

Вважається, що за своїм рангом функція контролю (контролювання) стоїть на другому місці після функції планування (постановки цілей). І це зрозуміло, адже, якщо не доведена до підлеглих мета, ціль їхньої діяльності, то і нічого буде контролювати. Не дивлячись на те, що контроль не надто подобається працівникам, він все-таки є об’єднуючим фактором діяльності контролюючих та контрольованих осіб.

Контроль – багатоаспектне поняття, і не випадково воно в англійській мові, наприклад, передається різними словами: control, checking, verifying та ін..

Контроль – це обов’язкова функція менеджменту, є заключною стадією управлінського процесу і відіграє роль зв’язуючої лапки між керуючою і керованою системами. Якщо відмежуватись від конкретної сфери контролю, то суть його полягає в замірах і аналізі проходження та здійснення певних операцій, пов’язаних з реалізацією планів та програм, використанні одержуваної інформації для коригуючи дій.

Суб’єктами контролю виступають: державні, відомчі органи, громадські організації, колективні і колегіальні органи управління, лінійний і функціональний апарат підприємств та об’єднань.

Об’єктами контролю є: місії, цілі і стратегії, процеси,функції і завдання,параметри діяльності, управлінські рішення, організаційні формування, їх структурні підрозділи та окремі виконавці.

Правильна постановка контролю вимагає дотримання діалектичної шості трьох його стадій: установлення фактів,критична їх оцінка, розробка заходів впливу на керований об’єкт у потрібному напрямі.

Контроль є необхідним через ті обставини, що на керований об’єкт завжди діють збурю вальні фактори (несприятливі погодні умови, несвоєчасна постановка комплектуючих агрегатів, запасних частин, зміна кон’юнктури ринку та ін.), і виникає потреба ати опійну інформацію, щоб адекватним чином ні зреагувати на нову ситуацію. Контроль здійснюється з метою досягнення узгодження і синхронізації зусиль виконавців, виявлення суперечливих тенденцій і протиріч у їх діяльності. Контроль проводиться за дотриманням законності при здійсненні господарських операцій, певних правил і регламентів діяльності, а також нормативів витрачання коштів, сировини і матеріалів. Тому контроль виконує важливу виховну функцію, а також профілактичну і захисну функції, сприяє збереженню власності, правильному витрачанню ресурсів, дотриманню планової, фінансової, виконавчої і трудової дисципліни.

Вимоги до контролю:

- постійність;

- оперативність;

- поєднання перевірки зверху і контролю знизу;

- об’єктивність;

- масовість;

- гласність;

- дієвість;

- плановість;

- економічність.

Принцип постійності і оперативності означає, що контроль, як правило повинен здійснюватися постійно з певними інтервалами часу і обов’язково своєчасно або з деяким випередженням. Вимога поєднання перевірки зверху і контролю знизу полягає у широкому залученні до здійснення контрольних функцій рядових працівників і різних об’єднань громадян, поряд із проведенням контролю службовими особами і вищестоящими організаціями.

Принцип об’єктивності вимагає, щоб висновки контролерів буди аргументованими, будувались на достовірних фактах, встановлених за допомогою доказів і свідчень.

Масовість і гладкість передбачає всеосяжність контролю, поширення його на всі види діяльності, структурні підрозділи і усіх працівників, незалежно від виконуваних функцій. При цьому створюються умови, за яких широкій громадськості стає відомо про результати і наслідки перевірок. Дієвість означає, що за результатами перевірок повинні вживатись заходи, спрямовані на ліквідацію виявлених недоліків.

Нарешті, контроль повинен здійснюватися на плановій основі, щоб уникнути як зайвого контролю і залучення великого числа спеціалістів, так і ситуації, коли безконтрольними залишаються певні види діяльності або працівники.

Контроль це постійне порівняння того, що є з тим, що повинно бути. Контролювати може лише той, хто знає, що повинно бути, і своєчасно робити це надбанням інших. Нелюдська,цинічна влада використовує необмежений тотальний контроль: кожний в будь який час знаходиться під підозрінням і вже тому наполовину винен… Якщо на якому-небудь підприємстві чи в установі отримують розповсюдження подібні страхи, значить в системі контролю с суттєві недоліки.

Вернер Зігерт німецький спеціаліст з менеджменту

Дійсно, контроль для багатьох людей перш за все асоціюється з обмеженнями, відсутністю самостійності,примусом тощо. В результаті цього зміст функції контролю інколи розуміється невірно. Контроль – це не якась разова акція, а це неперервний процес управління. У зв’язку із цим кожний керівник повинен налагодити справу таким чином, щоб працівники сприймали процедуру контролю як цілком необхідну і постійну дію. Часто контроль дає початок діловому спілкуванню керівника з підлеглими, що розвивається на основі взаємодовіри і партнерства.

Отже, контроль має своїм основним завданням забезпечити досягнення цілей і місії організації. Необхідність контролю є об’єктивною і визначається дією наступних факторів:

- зміною середовища (зміна законів, політики, структури організації і т.д.);

- небезпекою виникнення кризових ситуацій;

- необхідністю підтримки успіху організації;

- боротьбою за ринки збуту товарів та ін..

Тобто функція контролю націлена на виявлення відхилень у виробничому процесі і полягає у своєчасній їх ліквідації.

Контроль повинен:

- орієнтуватися на досягнення конкретних результатів;

- забезпечувати своєчасність, мобільність, надійність та гнучкість застосування контрольних операцій;

- відзначатися простотою;

- бути економічним, тобто базуватися на порівнянні витрат на його організацію з його результатами.

Для підвищення ефективності контролю потрібно:

- забезпечувати двобічне спілкування між працівниками органів контролю та людьми, діяльність яких контролюється;

- уникати надто пального (прискіпливого) контролю;

- застосовувати методи жорсткого, але справедливого контролю;

- використовувати методи матеріального стимулювання за результатами контролю;

- впроваджувати інформаційно-управлінську систему контролю з використання комп’ютерної техніки.

Контроль за всіма стадіями діяльності підприємства повинен давати його керівництву інформацію щодо прийняття управлінських рішень.

Читайте також:

1. D) оснащення виробництва обладнанням, пристроями, інструментом, засобами контролю.
2. IV. Питання самоконтролю.
3. Види і форми контролю.
4. Види і форми контролю.
5. Види контролю.
6. Види управлінського контролю.
7. Види, форми і методи фінансового контролю.
8. Визначення та необхідність контролю.
9. Відповідальність посадових осіб органів державного фінансового контролю.
10. Вплив експериментатора на результати дослідження. Способи контролю.
11. Завдання, функції і види педагогічного контролю.
12. Захист прав суб'єктів господарювання при порушенні порядку здійснення господарського контролю.

Переглядів: 1670