• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Сутність і основні структурні елементи економічної системи.

ЛЕКЦІЯ 3. Соціально-економічний устрій суспільства. Економічні системи та закони їх розвитку. Товарне виробництво. Товар і гроші

План

1. Сутність і основні структурні елементи економічної системи.

2. Типи економічних систем та критерії їх класифікації. Інформаційний підхід і класифікація типів економічних систем: чистий капіталізм (ринкова економіка), командно-адміністративна система, сучасні змішані системи, перехідні економічні системи. Цивілізаційний підхід до класифікації економічних систем: до індустріальна (аграрна), індустріальна, постіндустріальна. (С/р)

3. Сутність власності. Економічний зміст і право власності. Суб’єкти та об’єкти власності. Типи, види і форми власності. Еволюція форм власності. Багатоманітність форм власності в змішаній економіці. Новітні тенденції в розвитку власності в постіндустріальному суспільстві.

4. Роздержавлення власності як загальноекономічний процес та його особливості в умовах перехідної економіки постсоціалістичних країн. Механізм роздержавлення.

5. Генезис форм господарювання. Натуральне виробництво: сутність і риси. Товарне виробництво: сутність, умови виникнення, розвиток та форми. Суперечності товарного виробництва. (С/р)

6. Товарна форма виробленого продукту та послуг. Споживна вартість і вартість товару. Мінова вартість.

Теорії вартості їх різновиди: теорія трудової вартості, теорії граничної корисності, теорія факторів виробництва, неокласична теорія вартості.

Закон вартості: сутність, механізм його дії та функції. Особливості дії закону вартості за сучасних умов.

7. Становлення та еволюція грошових відносин. Історія розвитку грошей Концепції походження грошей: раціоналістична, еволюційна, функціональна. Функції грошей. Еволюція і форми грошей.

Грошовий обіг і його закони. К.Маркс, І. Фішер та сучасні економісти про закони грошового обігу. Поняття інфляції.

Грошова система та її елементи. Основні типи грошових систем. (С/р)

Система як загальнонаукове поняття - це сукупність взаємопов'язаних і розміщених у належному порядку елементів певного цілісного утворення.

Кожній системі притаманні такі властивості:цілісність, упорядкованість, стійкість, саморух та загальна мета.

В економічній літературі існують різні підходи до визначення економічної системи, а саме:

- як сукупності відносин між людьми, що складаються з приводу виробництва, розподілу, обміну і споживання економічних благ;

- як сукупності людей, об'єднаних спільними економічними інтересами;

- як особливим чином упорядкованої системи зв'язків між виробниками та споживачами матеріальних і нематеріальних благ;

- як сукупності всіх економічних процесів, що функціонують у суспільстві на основі притаманних йому відносин власності та організаційно-правових норм, тощо.

З нашого погляду, найзагальнішим є таке визначення економічної системи.

Економічна система - це сукупність взаємопов'язаних і відповідним чином упорядкованих елементів економіки, що утворюють певну цілісність, економічну структуру суспільства, яка має загальну мету.

Відомий американський економіст П. Самуельсон визначає будь-яку економічну систему, незалежно від її соціально-економічної форми, як таку, що має відповідати на три запитання: Що? Як? Для кого? (рис.).

Рис. Найважливіші ознаки економічної системи

Економічна система складається з трьох основних елементів: продуктивних сил, економічних відносин і механізму господарювання (рис.).

Продуктивні сили - це сукупність засобів виробництва, працівників з їхніми фізичними і розумовими здібностями, науки, технологій, інформації, методів організації та управління виробництвом, що забезпечують створення матеріальних і духовних благ, необхідних для задоволення потреб людей.

Рис. Основні структурні елементи економічної системи

Економічні відносини - це відносини між людьми з приводу виробництва, розподілу, обміну і споживання матеріальних та нематеріальних благ.

Система економічних відносин складається з: техніко-економічних, організаційно-економічних, соціально-економічних відносин (рис.).

Рис. Система економічних відносин

Техніко-економінні відносини - це відносини між людьми з приводу створення та використання ними знарядь та предметів праці у процесі виробництва, за допомогою яких вони впливають на сили природи і виробляють необхідні життєві блага. Техніко-економічні відносини відображають технологію і є матеріально-речовим змістом суспільного виробництва.

Організаційно-економічні відносини - це відносини між людьми з приводу застосування способів і методів організації та управління суспільним виробництвом: відносини обміну діяльністю між людьми, спеціалізація праці, кооперування, концентрація та комбінування виробництва.

Соціально-економічні відносини - насамперед це відносини власності в економічному значенні цього поняття. Відносини власності визначають головне в економічній системі - спосіб поєднання працівника з засобами виробництва. Крім того, відносини власності зумовлюють історичну специфіку економічної системи, її соціальну структуру, систему влади.

Господарський механізм є структурним елементом економічної системи, що складається із сукупності форм і методів регулювання економічних процесів та суспільних дій господарюючих суб'єктів на основі використання економічних законів ринку, державних економічних важелів, правових норм та інституційних утворень.

Типи економічних систем

Людству відомі різні економічні системи, які сформувалися в процесі тривалого історичного розвитку, їх можна класифікувати за відповідними критеріями. Найпоширенішою в економічній науці є класифікація економічних систем за двома ознаками:

- за формою власності на засоби виробництва;

- за способом управління господарською діяльністю.

На основі цих ознак розрізняють такі типи економічних систем: традиційну, ринкову, командно-адміністративну, змішану(рис.).

Рис. Типи економічних систем

Традиційна економічна система панувала в минулому, і зараз деякі її риси властиві слаборозвинутим країнам. Вона характеризується багатоукладністю економіки, збереженням натурально-общинних форм господарювання, відсталою технікою, широким застосуванням ручної праці, нерозвиненою інфраструктурою, найпростішими формами організації праці і виробництва, бідністю населення.

Ринкова економічна система (економіка капіталізму вільної конкуренції) характеризується пануванням приватної власності на економічні ресурси, передбачає функціонування великої кількості діючих виробників і покупців товарів, свободу вибору підприємницької діяльності, особисту свободу всіх економічних суб'єктів, однаковий доступ їх до ресурсів, науково-технічних досягнень, інформації. У такій системі поведінка кожного економічного суб'єкта мотивується його особистими інтересами. Кожний з них прагне отримати максимальний дохід на основі індивідуального прийняття рішень. Втручання держави в економічні процеси мінімальне і виважене. Роль держави обмежується лише захистом приватної власності та встановленням сприятливого правового поля для вільного функціонування ринку. Усі економічні рішення приймаються ринковими суб'єктами самостійно на свій страх і ризик.

Ринкова економіка вільної конкуренції проіснувала приблизно до першої третини XX ст.

Командно-адміністративна система - це неринкова економіка, яка базується на пануванні державної власності, одержавленні та монополізації народного господарства, жорсткому, централізованому директивному плануванні виробництва і розподілі ресурсів, відсутності реальних товарно-грошових відносин, конкуренції і вільного ціноутворення. Усе це ознаки недостатньої життєздатності командної системи, які закономірно призвели її до кризи, а потім і розпаду.

Командна економіка існувала у колишньому Радянському Союзі та соціалістичних країнах Східної Європи й Азії.

Змішана економічна система є адекватною формою функціонування сучасних розвинутих країн світу і характеризується такими рисами:

- різноманітністю (плюралізмом) форм власності й рівноправним функціонуванням різних господарюючих суб'єктів (приватних, колективних, державних);

- високим рівнем розвитку продуктивних сил і наявністю розвинутої ринкової інфраструктури суспільства;

- оптимальним поєднанням ринкового механізму з державними методами регулюванням економіки, які органічно переплітаються і доповнюють один одного;

- орієнтацією на посилення соціальної спрямованості розвитку економіки. Збільшуються затрати на освіту, медичне обслуговування, створюються державні й приватні фонди соціального страхування та соціального забезпечення населення тощо.

2. Типи економічних систем та критерії їх класифікації. Інформаційний підхід і класифікація типів економічних систем: чистий капіталізм (ринкова економіка), командно-адміністративна система, сучасні змішані системи, перехідні економічні системи. Цивілізаційний підхід до класифікації економічних систем: доіндустріальна (аграрна), індустріальна, постіндустріальна.

Загалом визначальною характеристикою основних типів суспільства (і економіки) є характеристика а погляду економічної власності, насамперед власності на засоби виробництва. За таким підходом виокремлюють первіснообщинний, рабовласницький, феодальний та інші типи суспільства, а відповідно й економіки. Внаслідок поєднання різних типів сучасної економіки може розвиватись змішана економіка.

Пріоритет критерію економічної власності визначають такі обставини:

1) власність як багатопланова соціологічна категорія відображає майже весь спектр відносин, у які вступають між собою індивіди, колективи, класи, держави та інші суб'єкти, найважливішими серед яких є економічні;

2) від типу економічної власності (на засоби виробництва, результати праці, управління власністю тощо) залежить економічний прогрес суспільства, формування найпотужніших стимулів до праці, різні моделі управління суспільством;

8) всебічний розвиток людини передбачає не лише прогрес людини-працівника, а й прогрес людини-власника.

Проти такої характеристики не заперечують окремі західні учені (американський соціолог Д. Белл), зазначаючи при цьому, що критерієм розмежування у К. Маркса є вісь власності. Р. Вітлі найважливішим виміром економіки визначає власність, Д. Белл цей критерій вважає недосконалим.

Проте така схема характеризує здебільшого держави Західної Європи і не поширюється на Китай, Індію та інші країни.

Конкретизацією критерію власності є наявність і ступінь розвитку товарно-грошових відносин. За цими критеріями розрізняють натуральне виробництво, товарне виробництво, ринкову економіку, вільну ринкову економіку, регульовану ринкову економіку.

Якщо регулювання економіки здійснюють здебільшого адміністративними методами, її називають адміністративно-командною. Такий критерій класифікації другорядний щодо типу власності, оскільки саме на тотальному одержавленні власності, як було в СРСР, базується адміністративний тип регулювання економікою.

Важливими є критерії, що характеризують тип економічної власності й технологічний спосіб виробництва. їх поєднання також формує первіснообщинний, рабовласницький, феодальний, капіталістичний та соціалістичний суспільні способи виробництва.

Крім вказаних критеріїв класифікації економічних систем, існують критерії розмежування сучасних моделей соціально-економічного розвитку. До них належать співвідношення:

1) основних типів і форм власності і відповідних секторів економіки;

2) основних типів економічних інтересів і класів, соціальних верств і груп, які ставлять за мету передусім економічні інтереси й підтримують форми власності;

3) централізованих і децентралізованих форм державної власності (до децентралізованих належать муніципальна, регіональна, комунальна), демократичних і бюрократичних методів управління та контролю за цими формами власності;

4) ринкових важелів саморегулювання економічної системи (через механізм вільної конкуренції, лібералізацію цін тощо) і державного регулювання;

5) таких інститутів, як ринок, корпорація і держава;

6) економічної і соціальної ефективності;

7) ринкових й централізованих методів розподілу ресурсів і доходів;

8) демократичних і бюрократичних методів національного планування.

Відповідно до цих критеріїв розрізняють лібералізовану, змішану, соціально орієнтовану ринкову економіку, державно-корпоративний капіталізм, народну економіку та ін.

Проведений аналіз дає змогу охарактеризувати деякі моделі за різними критеріями (за переважання критерію власності).

Вихідним поняттям для аналізу сучасних моделей національних економік є дефініція "економічна система суспільства". Економічна система суспільства та модель національної економіки співвідносяться як загальне і специфічне.

Деякі вчені ототожнюють ці поняття, визначаючи економічну систему як форму організації національної економіки, її господарський механізм, завдання якого полягає в тому, щоб знаходити шляхи і методи ефективного використання обмежених (рідкісних) виробничих ресурсів. Проте аналіз сутнісних рис дефініції "економічна система", її складових, структури та форм прояву свідчить, що економічна система може відображати тенденції розвитку як окремих економік, так і їхніх груп, цивілізації в цілому.

Економічна система - поняття, що відбиває закономірності розвитку людського суспільства загалом та окремих націй на певному рівні соціально-економічних відносин, що в ньому склалися з урахуванням найзагальніших для них характеристик. Це свого роду теоретична модель, яка відображає найзагальніші закономірності еволюції економічної підсистеми людського суспільства чи окремих груп суспільств, окремих суспільств. Основні елементи економічної системи: продуктивні сили, техніко-економічні відносини, соціально-економічні відносини (відносини власності), організаційно-економічні відносини, господарський механізм у найбільш загальному вигляді їх прояву в певний момент розвитку людського суспільства.

Модель національної економіки - відбиває тенденції розвитку окремих господарських систем з урахуванням як загальноекономічних особливостей розвитку суспільства (економічна система), так і специфічних, притаманних лише даній господарській системі на певному етапі її еволюції. Ця дефініція визначає, як проявляються загальні закономірності розвитку економічної складової суспільства в окремо взятих господарських системах певного суспільства. Основні елементи національної економіки: продуктивні сили, техніко-економічні відносини, соціально-економічні відносини (відносини власності), організаційно-економічні відносини, господарський механізм, економічний потенціал, особливості державного устрою, традиції, менталітет, культура суспільства у їхні динаміці, розвитку з урахуванням найбільш загальних закономірностей розвитку економічних систем та їх переломлення (зміна, еволюція, доповнення новими ознаками тощо) в окремих суспільствах.

Читайте також:

1. II. Основні закономірності ходу і розгалуження судин великого і малого кіл кровообігу
2. АГД як галузь економічної науки
3. Аграрна політика як складова економічної політики держави. Сут­ність і принципи аграрної політики
4. Адвокатура в Україні: основні завдання і функції
5. Адміністративне правопорушення як підстава юридичної відповідальності: ознаки і елементи.
6. Азот, фосфор, біогенні елементи та їх сполуки, органічні речовини
7. Актуальні проблеми економічної безпеки України.
8. Амортизація основних засобів, основні методи амортизації
9. Аналіз економічної ефективності капітальних вкладень
10. Аналіз економічної та неекономічної результативності маркетингової діяльності
11. Аналіз економічноїї політики за допомогою моделі Мандела-Флемінга. Випадки вільного та фіксованого валютного курсів.
12. Аналіз рівня економічної безпеки підприємства

Переглядів: 1742