• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

I. Основные положения экономической теории.

Юридична відповідальність - покладення на правопорушника заснованих на нормі закону невигідних для нього правових наслідків, обов'язку відчути на собі вплив результатів своїх дій вчиненого правопорушення.

Інститут юридичної відповідальності в галузі екології складається з двох частин.

Першаоб’єднує правовідносини ,що виникають з факту порушення еколого-правових норм .

Друга включає в себе правовідносини з приводу застосування санкцій за вчинене правопорушення.

Обидві частини існують в певній єдності, оскільки за відсутності першої частини (правопорушення) немає підстав для застосування другої (санкції).

Відповідальність, як соціальна категорія , являється найважливішим засобом , який забезпечує нормальне існування суспільних відносин.

В широкому соціальному значенні відповідальність за екологічні правопорушення включає в себе негативні наслідки перед існуючим і майбутнім поколінням людей за стан навколишнього природного середовища. Такий соціально-філософський аспект отримав назву позитивноївідповідальності.

У вузькому аспекті відповідальність являє собою покладення на особу, що вчинила правопорушення несприятливих наслідків. Так відповідно до ст. 66 Конституції „кожен зобов’язаний не заподіювати шкоди природі”.У випадку коли особа проігнорує цей конституційний обов'язок, передбачений екологічним законодавством , тобто здійснить екологічне правопорушення , наступлять негативні наслідки правового характеру. Така відповідальність отримала назву негативної.

Юридичну відповідальність за екологічні правопорушення слід відрізняти від деяких форм економічного впливу на природокористувачів, передбачених екологічним законодавством . Це буде мати місце , наприклад , в формі оплати за забруднення навколишнього природного середовища в рамках встановлених норм. Але їх не можна розглядати в якості екологічної відповідальності . Такі заходи не відносяться до інституту юридичної відповідальності. Безумовно це також спричиняє певну шкоду навколишньому природному середовищу, але не є протиправними діями і не тягне за собою юридичної відповідальності. Слід зауважити, що в українському законодавстві не існує самостійної форми екологічної відповідальності, а має місце використання традиційних видів кримінальної, адміністративної, майнової і дисциплінарної відповідальності за екологічні правопорушення.

Отже , юридична відповідальністьв галузі екології це комплексний інститут екологічного права , за допомогою якого забезпечується виконання вимог екологічного законодавства щодо використання природних ресурсів, охорони навколишнього природного середовища , забезпечення екологічної безпеки.

Юридична відповідальність в галузі екології поділяється на :

1. кримінальну

2. адміністративну

3. дисциплінарну

4. майнову.

Значення юридичної відповідальності в галузі екології розкривається через її функції:

1) 3агроза застосування еколого-правової відповідальності покликана попереджувати вчинення правопорушень суб'єктами екологічних правовідносин , виховувати їх у дусі поваги до закону , формувати у них належну екологічну правосвідомість і тим самим виконувати превентивну (виховну) функцію до попередження правопорушень , стимулюючу роль у виконанні норм екологічного права.

2) Встановлюючи обов'язок відповідальних винних осіб відновити порушене право інших суб’єктів екологічних правовідносин , відповідальність виконує компенсаційну функцію, спрямовану на відшкодування збитків та компенсацію шкоди , нанесеної навколишньому природньому середовищу і здоров’ю людини.

3) Еколого-правова відповідальність , виступаючи негативною реакцією держави (в особі її органів) на скоєне правопорушення , виконує каральну функцію шляхом застосування санкцій до фізичних і юридичних осіб, що вчинили екологічне правопорушення.

Юридична відповідальність в галузі екології настає за наявності екологічного правопорушення

До об'єктивних ознак правопорушення відносяться :

- протиправність вчинку чи поведінки ;

- спричинення шкоди або суспільної небезпеки, а також існування реальної загрози такої шкоди чи небезпеки в результаті правопорушення ;

- наявність причинного зв’язку між правопорушенням і шкодою . вина або екологічний ризик.

Протиправноює така поведінка чи вчинок суб'єкта , які порушують приписи та норми закону або іншого нормативного акта шляхом невиконання або неналежного виконання обов'язків.

Залежно від характеру юридичного обов'язку протиправна поведінка може виступати у формі протиправної дії чи протиправної бездіяльності є порушенням юридичного обов'язку. Якщо протиправна дія - це вчинення поведінки забороненої законом , то протиправна бездіяльність - це не вчинення зобов'язаної дії , невиконання обов'язку , звичайно за умови існування такої можливості. Так згідно ст. 52 Кодексу України про адміністративні правопорушення екологічним правопорушенням за яке накладається адміністративне стягнення, є псування сільськогосподарських та інших земель. Таке правопорушення є результатом протиправних дій громадян і посадових осіб. Одночасно вказана стаття встановлює відповідальність за невжиття заходів по боротьбі з бур’янами протиправну бездіяльність, що теж призводить до виникнення правопорушення в галузі використання природних ресурсів.

Як правило, протиправні дії чи бездіяльність призводять до певних негативних наслідків -- спричинення шкоди; природному середовищу в цілому, здоров’ю людини, що є другою важливою ознакоюправопорушення в галузі екології, а в ряді випадків - обов'язковою ознакою.

Між протиправним екологічним порушенням і спричиненою шкодою (її реальною загрозою) суспільною небезпекою, має існувати зв'язок - третя об’єктивна ознакаекологічного правопорушення.

Для покладення відповідальності необхідна наявність вини правопорушника, яка є четвертимелементом складу екологічного правопорушення, а для володільців джерел підвищеної екологічної небезпеки - екологічний ризик.

Отже екологічне правопорушення - це винна, протиправна екологічно небезпечна дія чи бездіяльність, яка посягає на встановлений законодавством порядок використання природних ресурсів, охорони навколишнього природного середовища, забезпечення екологічної безпеки і призводить до спричинення шкоди довкіллю та здоров’ю людей.

Законом України " Про охорону навколишнього природного середовища (ст. 6 ) з посиланням на законодавство України встановлено дисциплінарну, адміністративну , цивільну і кримінальну відповідальність.

Дисциплінарна відповідальність за екологічні правопорушення- це різновид юридичної відповідальності, яка настає за еколого - правові проступки , що пов’язані з виконанням трудової функції працівника . Це невиконання чи неналежне виконання працівником його функціональних трудових обов’язків, пов’язаних з використанням природних ресурсів ,а також з порушенням вимог екологічного законодавства. Законодавство не встановлює конкретного переліку дисциплінарних проступків у галузі екології , їх може бути безліч . Але для застосування даного виду відповідальності характерними є такі ознаки:

1) Дисциплінарна відповідальність у галузі екології настає лише за екологічні правопорушення, вчинені працівником в процесі виконання ним своїх трудових обов'язків, встановлених службовими правилами, статутами , положеннями, правилами внутрішнього трудового розпорядку. Наприклад, за невиконання планів з охорони навколишнього природного середовища.

2) Слід пам’ятати, що дисциплінарна відповідальність застосовується лише за порушення екологічних правил, виконання яких входило до кола посадових обов'язків правопорушника.

3) Дисциплінарна відповідальність може бути застосована до правопорушника лише адміністрацією підприємства або керівництвом фірми, тобто роботодавцем в особі адміністрації.

4) Дисциплінарне стягнення може накладатися на правопорушника незалежно від настання екологічних наслідків, лише за формальним складом, за одним лише фактом вчинення правопорушення. Тобто в даному випадку нас не цікавить ,що було після вчинення правопорушення, нам достатньо сам факт вчинення діяння чи протиправної бездіяльності.

Для дисциплінарної відповідальності характерна спрощена процедура її застосування, тобто роботодавець має право застосувати дисциплінарне стягнення до правопорушника лише на підставі його пояснення і цього досить(наприклад позбавлення премії)

Видами дисциплінарних стягнень,згідно законодавства України є:

- догана;

- звільнення з роботи.

Адміністративна відповідальність -це різновид юридичної відповідальності в галузі екології, застосованої за скоєння еколого-адміністративного правопорушення. Відмінностіміж адміністративною та дисциплінарною відповідальністю полягають у слідуючому:

- якщо дисциплінарна відповідальність застосовується владою (волевиявленням) адміністрації, установи, організації стосовно своїх працівників то адміністративна відповідальність носить надвідомчий характер, тобто покладається на винних спеціально створеною системою органів (суди, органи місцевого самоврядування і ін.);

- адміністративна відповідальність покладається на юридичних і фізичних осіб різного статусу на відміну від дисциплінарної адміністративна відповідальність може застосовуватися лише за конкретні еколого-правові порушення, передбачені екологічним законодавством, санкції за які визначені Кодексом України про адміністративні правопорушенні.

Згідно КпАП адміністративно - правовими санкціями,що застосовуються до винних у порушенні вимог екологічного законодавства і порядку його застосування є:

1. попередження ;

2. штраф;

3. конфіскація знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є особистою власністю порушника;

4. вилучення незаконно добутих об'єктів природних ресурсів (ст.85,88,91 КпАП);

5. позбавлення права заняття певним видом діяльності у галузі екології (наприклад, права полювання згідно ст. 85 КпАП)

Адміністративна відповідальність в галузі екології застосовується з обов'язковим дотриманням процесуального порядку щодо збору доказів, протоколів правопорушення, розгляду справи і ін.

Кримінальна відповідальністьу галузі екології - це особлива форма захисту від екологічних правопорушень, що являють собою найбільшу небезпеку для суспільства і навколишнього природного середовища.

Сфера кримінальної відповідальності у галузі екології обмежена Розділом №8 „Злочини проти навколишнього середовища „ який містить в собі 19 статей ( ст. 236-254 ). Постає запитання: в чому ж тоді полягає відмінність кримінальної відповідальності і адміністративної ?

порушення правил екологічної безпеки, яке не спричинило шкоди людині і навколишньому середовищу (адміністративний проступок) порушення правил екологічної безпеки , якщо це привело до загибелі людей, екологічного забруднення значних територій чи інших тяжких наслідків (кримінальна відповідальність за ст. 256 КК ) З вищенаведеного бачимо , що різниця полягає в наслідках завданої шкоди. В ст. 237 КК України передбачено відповідальність за неприйняття мір по ліквідації екологічного забруднення. Прикладом такого правопорушення с радіоактивне забруднення значних територій України внаслідок Чорнобильської катастрофи .

В Кримінальному кодексі передбачені такі види екологічних правопорушень: забруднення земель, забруднення моря, забруднення атмосферного повітря, незаконна порубка лісу, незаконне полювання і інші.

Вид та міра кримінального покарання залежить від ступеня суспільної небезпеки скоєного екологічного злочину і встановлюється постановою суду в межах визначених Кримінальним Кодексом України.

Майнова відповідальність. Згідно положення ст. 68 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” застосування заходів дисциплінарної, адміністративної та кримінальної відповідальності не звільняє винних осіб від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням стану природних об'єктів і якості природних ресурсів.

Це загальне положення про відшкодування спричиненої протиправними діями шкоди, передбачене цивільним законодавством, конкретизоване в екологічному законодавстві, зокрема у названому вище Законі та інших нормативно-правових актах поресурсового спрямування, з метою забезпечення захисту навколишнього природного середовища, рослинного і тваринного світу, вирішення багатьох екологічних проблем.

Підставами застосування до фізичних і юридичних осіб, винних у вчиненні екологічного правопорушення , майнової відповідальності є :

1. юридичні підстави наявність правової норми, що встановлює таку відповідальність і регламентує її застосування ;

2. фактичні підстави - наявність реальної шкоди - матеріальної чи моральної. Умови настання майнової відповідальності за вчинення екологічного правопорушення передбачені цивільним законодавством:

- протиправність поведінки особи , що вчинила екологічне правопорушення ; - наявність реальної шкоди ;

- причинний зв’язок між заподіяною шкодою і протиправною поведінкою; наявність вини заподіювача шкоди.

Характерними особливостями застосування майнової відповідальності у галузі екології є:

1. її обов'язковість, незалежно від застосування інших видів відповідальності за вчинення екологічного правопорушення;

2. необов'язковість доведення вини заподіювача шкоди у разі спричинення її джерелом підвищеної екологічної небезпеки;

3. відшкодування шкоди у повному обсязі відповідно до реальної вартості майна на момент заподіяння збитків, а також витрат на поліпшення втраченої у результаті правопорушення якості природи їх ресурсів.

Відшкодування шкоди, завданої екологічним правопорушенням, в порядку застосування майнової відповідальності, здійснюється її суб'єктами добровільно, а у разі її відмови від добровільного відшкодування збитків - у судовому порядку за позовом зацікавлених фізичних і юридичних осіб.

Читайте також:

1. Вопрос Основные макроэкономические проблемы
2. Национальное богатство в системе макроэкономической статистики
3. Основные интегральные переменные.
4. Основные материалы и изделия из пластических масс
5. Основные материалы и изделия из пластических масс
6. Основные принципы структурного программирования.
7. Основные случаи нагружения и расчета резьбового соединения.
8. Основные требования к кирпичной кладке
9. Основные требования к кирпичной кладке
10. По экономической теории
11. Тема 1. ПРЕДМЕТ И МЕТОД ЭКОНОМИЧЕСКОЙ ТЕОРИИ

Переглядів: 1140