• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Основные принципы структурного программирования.

Блок.

УДК 004.92

ЛІТЕРАТУРА

Нанесення допусків відхилень форми і розташування поверхонь

Для нанесеннядопусків відхилень форми і розташування поверхонь служать два діалогових вікна:Symbol (Символ) іGeometric Tolerance (Допуски форми і розташування). Діалогове вікно Symbol (Символ) викликається з меню Розміри або команди TOLERANCE (ДОПУСК). Діалогове вікноGeometric Tolerance (Допуски форми і розташування) викликається після успішного вибору символу в діалоговому вікні Symbol (Символ).

1. Э.Т.Романычева, Т.М.Сидорова, С.Ю.Сидоров, AutoCAD 14. Русская и англоязычная версии., М.: ДМК, 1999, с. 153-166, 176-212.

2. Э.Т.Романычева, Т.Ю.Трошина, AutoCAD 2000, Серия «Проектирование», Издание второе, исправленное, М.: ДМК, 2000, с.153-172, 204-216.

Навчальне видання

Методичні вказівки

до самостійної роботи по вивченню теми

«КОМАНДИ ОФОРМЛЕННЯ КРЕСЛЕНЬ, РИСУНКІВ»

з дисципліни «КОМП'ЮТЕРНА ГРАФІКА»

для студентів спеціальності 7.092501

Укладач:

Людмила Вікторівна Лозова

Редактор

Комп'ютерна верстка Т.Б.Полковникова

Підписано до печатки ________

Формат 60х84¹/₁₆. Папір типограф. Гарнітура Times

Печатка офсетна. Усл.печ.аркушів Уч.изд.л.

Тираж_____прим. Вид.№_____Зам.______Ціна договірна

Видавництво Сєвєродонецького технологічного інституту

ВНУ ім.Володимира Даля

Адреса видавництва: 93400, м. Сєвєродонецк, Луганська обл.

пр.Радянський, 59а, головний корпус

телефон: 8(06452)4-03-42

E-mail: sti@sti.lg.ua

Методичні вказівки до самостійної роботи по вивченню тем «Властивості примітивів. Блок», «Поняття про трьохмірне моделювання» з дисципліни «Комп'ютерна графіка» для студентів спеціальності 7.092501 / Уклад.: Л.В. Лозова, - Сєвєродонецьк: Вид-во СТІ, 2005 – 12 c.

Укладач:

Л.В. Лозова, ст. викладач

Відповідальний за випуск О.Г. Архипов, доцент

Рецензент В.В. Іванченко, доцент

Затверджено Вченою радою інституту.

Протокол № від 2005р.

Голова Вченої ради,

к.т.н., доцент О.Г. Архипов

ЗМІСТ

Стор.

1. ВЛАСТИВОСТІ ПРИМІТИВІВ. БЛОК.

1.1. Розподіл креслення (рисунка) по шарах.

Використання шарів дозволяє створювати креслення по шарах, у яких об'єднані взаємозалежні елементи його опису. Шари рисунка, можна порівняти з аркушами прозорої кальки. Представимо, що в нас є прозорі аркуші папера. На першому листі дане графічне зображення деталі, на другому - її розміри, на третьому - штрихування. Якщо накласти один на одного всі три листи, то креслення деталі буде відображено з розмірами і штрихуванням. Якщо забрати третій лист, то залишиться зображення деталі з розмірами. Якщо видалити тільки другий лист, то зображення вийде зі штрихуванням без розмірів.

Створення об'єктів виконується впоточному шарі.

Шар має наступні властивості:

Ім'я шару - ім'я шару може містити до 31 символу, включаючи букви, цифри і спеціальні символи: Ім'я шару не може містити пробілів;

Видимість (ON) - шар може бути видимимON (Вкл) або невидимимOFF (Відкл). Зображуються на екрані і кресляться на папері тільки ті примітиви, що належать видимому шару, однак примітиви в невидимих шарах є частиною рисунка і беруть участь у регенерації,

Заморожений/розморожений на усіх видових екранах (Freeze in all viewports) - заморожування означає відключеннявидимості шару і виключення з генерації примітивів, що належать замороженому шару при регенерації. При цьому підвищується швидкість виконання такої команди, якZOOM (ПОКАЖИ);

Заморожений/розморожений на поточному видовому екрані (Freeze in current viewports);

Заморожений/розморожений на новому видовому екрані (Freeze in new Wewports):

Блокований/разблокований (Lock) - примітиви на блокованому шарі залишаються видимими, але їх не можна редагувати. Блокований шар можна зробити поточним, на ньому можна креслити, змінювати колір і тип лінії, заморожувати і застосовувати до накреслених на ньому примітивам команди довідок і об'єктну прив'язку;

Колір - визначає колір примітивів заданого шару;

Ім'я типу лінії - ім'я типу лінії, яким будуть відрисовуватись усі відрізки, кола, дуги і двомірні полілінії, що належать шару.

При створенні нового рисунка автоматично створюється шар з ім'ям 0, якому привласнюєтьсябілий колір і тип лінії CONTINUOUS (БЕЗПЕРЕРВНИЙ). Шар 0 не може бути вилучений і перейменований.

Наявність в кресленні шарів і їх властивостей можуть визначатися шаблоном. Тип лінії і колір примітивів можна установити як співпадаючими із шаром BYLAYER (ПОСЛОЮ), так і відмінними від нього.

Керуванняустановками властивостей шарів забезпечують команди DDLMODES (ДИАЛСЛОЙ) і LAYER (ШАР), пунктLayer... (Шари...) падаючого і екранного менюFormat (Формат) через діалогове вікноLayer & Linetype Properties (Параметри шарів і типи ліній).Через це вікно можна створити новий шар, установити для всіх примітивів або об'єктів колір і тип лінії, зробити необхідний шар поточним.

Блоком (або описом блоку) називається сукупність зв'язаних об'єктів рисунка оброблюваних як єдиний об'єкт. Блоки можна вставляти в рисунок з масштабуванням і поворотом. Можна розчленовувати їх на складові об'єкти і редагувати, а також змінювати опис блоку. В останньому випадку AutoCAD обновлює всі існуючі входження блоку і застосовує новий опис до блоків, що знову вставляються.

Застосування блоків спрощує процес креслення. Блоки можна використовувати, наприклад, у наступних цілях:

¨ Для створення стандартної бібліотеки часто використовуваних символів, вузлів і деталей. Після цього можна необмежене число раз вставляти ці блоки, замість того щоб щораз креслити всі їхні елементи.

¨ Для швидкого й ефективного редагування рисунків шляхом вставки, переміщення і копіювання цілих блоків, а не окремих геометричних об'єктів.

¨ Для економії дискового простору шляхом адресації усіх входжень одного блоку до тому самому опису блоку в базі даних рисунка.

Блок може складатися з примітивів, створених на різних шарах, з різними кольорами і різними типами ліній. Усі ці властивості примітивів зберігаються при об'єднанні їх у блок і при вставці блоку в рисунок. Однак є три виключення:

- примітиви, створені на спеціальному шарі з ім'ям 0, при вставці блоку генеруються на поточному шарі;

- примітиви, створені в кольорі ПОБЛОКУ, успадковують колір блоку;

- примітиви, створені типом лінії ПОБЛОКУ, успадковують тип лінії блоку.

Блок може містити в собі інші блоки. Використання блоків дозволяє значно заощадити пам'ять. При кожній новій вставці блоку в рисунок AutoCAD додасть до наявної інформації лише дані про місце вставки цього блоку, масштабних коефіцієнтах і куті повороту.

З кожним блоком можна зв'язати атрибути, тобто текстову інформацію, що користувач може змінювати в процесі вставки блоку в рисунок і яка може зображуватися на екрані або залишатися невидимою.

При вставці блоку на кресленні з'являється так називане входження блоку. Під час кожної вставки блоку задаються масштабні коефіцієнти і кут його повороту. Масштабні коефіцієнти по різних осях (X, Y, Z) можуть бути різні.

Використання блоків в AutoCAD надає можливість систематичної організації задач креслення; при цьому спрощується створення, редагування і сортування об'єктів рисунка і зв'язаної з ними інформації.

Створення блоку

Для створення блоку використовується команда BMAKE(СБЛОК), після її включення заповнюється інформація у вікні створення блоку – вибираються об'єкти, що входять в блок, вказується базова точка вставки, блоку привласнюється ім'я. Створений блок є складовою частиною виконуваного креслення і може бути вставлений у нього кілька разів. Цю операцію доцільно використовувати у випадку присутності в схемі декількох однакових апаратів.

Для поповнення бібліотеки ескізів можна зберегти в ній знову створений блок за допомогою команди WBLOCK(ПБЛОК), указав його ім'я і маршрут до бібліотеки ескізів.

Вставка блоку

При вставці в рисунок іншого рисунка AutoCAD обробляє вставлений рисунок так само, як і звичайне входження блоку. Наступні вставки виробляються на підставі опису блоку (у ньому перераховані його геометричні об'єкти); при цьому можна задавати різні положення блоку, масштабні коефіцієнти і кути повороту

За замовчуванням AutoCAD використовує як базову точку для рисунків, що вставляються, точку з координатами 0,0,0. Змінити це можна, відкривши вихідний рисунок і задавши за допомогою команди

1.З меню "Вставка" вибрати "Блок"

2.У діалоговому вікні "Вставка" задати ім'я блоку і місце його вставки в поточний рисунок, а також указати, чи потрібно розчленовувати блок після вставки.

3.Якщо зроблено модифікацію зовнішнього DWG-файлу, з якого був прочитаний блок, можна виконати перевизначення блоку в поточному рисунку, натиснувши кнопку "Файл" і вказавши ім'я файлу.

4.Усі входження блоку в поточному кресленні обновлюються на підставі вмісту зазначеного файлу.

5.Натиснути "OK".

Розчленовування блоків.

При розчленовуванні єдині об'єкти перетворяться в сукупність окремих складових частин. Видимого ефекту команда не робить. Наприклад, полілінії, прямокутники, кільця і багатокутники розбиваються при розчленовуванні на відрізки і дуги. Посилання на блоки й асоціативні розміри замінюються на екземпляри елементарних складових об'єктів. Групи при розчленовуванні розпадаються на складові елементи або більш дрібні групи.

Зовнішній вигляд розчленованого об'єкта залишається тим же, однак у результаті наявності плаваючих кольорів, шарів і типів ліній може відбутися зміна кольорів і типів ліній об'єктів.

При розчленовуванні полілінії інформація про її ширину губиться. Результуючі відрізки і дуги розташовуються вздовж її осьової лінії. Якщо виробляється розчленовування блоку, що містить полілінію, її потрібно буде розчленовувати окремо. При розчленовуванні кільця його ширина також стає нульовою.

Розчленовування блоків, уставлених з нерівними масштабними коефіцієнтами по осях X, Y і Z, може привести до самих несподіваних наслідків. Зовнішні посилання і зв'язані з ними блоки розчленовувати не можна.

Для розчленовування об'єкта

1. З меню "Редагування" вибрати "Розчленувати” або з панелі "Редагування" вибрати відповідну кнопку.

2. Вибрати об'єкти, що розчленовуються.

1.3. Зовнішні посилання.

Використання зовнішніх посилань дозволяє працювати з іншими рисунками без їхньої постійної вставки в рисунок. При завантаженні або виводу рисунка на печатку кожне зовнішнє посилання автоматично перезавантажується, відображаючи самий останній стан файлу рисунка, на який робиться посилання. AutoCAD створює тимчасовий ключовий файл на час завантаження зовнішнього посилання.

Посилання можна назвати іншим типом блоку. Прив'язка зовнішнього посилання здійснюється вставкою цілого рисунка як блоку.

Залежні символи мають тимчасове ім'я, що складається з імені посилання, вертикальної риски і первісного імені символу. Наприклад, якщо здійснюється вставка рисунка ris.dwg, що містить шар з ім'ямOSN, як зовнішнього посилання в який-небудь рисунок, то перед занесенням шаруOSN в таблицю шарів цього рисунка він буде перейменований уRIS|OSN.

1.4. Одержання твердої копії креслення.

Останній крок при роботі з рисунком – це одержання твердої копії на папері.

Після завершення компонування креслення виводиться на принтер або на плоттер. Якщо для висновку використовується системний принтер Windows, ніяких попередніх операцій для печатки не потрібно. Якщо ж креслення спрямоване на плоттер, то необхідно настроювання: вибір драйвера плоттера, портів введення/висновку, присвоєння пер і т.д.

Перед висновком користувач має можливість задати область креслення, масштаб, поворот креслення і положення папера. В цей же час виробляється установка відповідності номерів пер і ваг ліній, з одного боку, і кольорів графічних об'єктів – з іншої.

Можна задати конфігурацію AutoCAD для використання безлічі різних пристроїв висновку і зберігати безліч конфігурацій для одного пристрою. AutoCAD зберігає понад 29 конфігурацій плоттерів у файлі acad14.cfg. Кожна конфігурація плоттера містить таку інформацію: ім'я драйвера пристрою, ім'я моделі пристрою, ідентифікатор порту, до якого приєднується пристрій, розмір листа папера, орієнтацію, масштабний коефіцієнт, параметри пера, оптимізацію, початкову точку креслення і поворот.

AutoCAD не зберігає інформацію про конфігурації плоттера у файлі креслення.

Перш ніж вивести креслення на плоттер, можна попередньо переглянути, як він буде розміщатися на листі папера. Для цього використовується команда PREVIEW (ПРЕДВАР) або викликається з падаючого меню «Файл» – «Попередній перегляд». При цьому автоматично включається зміна масштабу зображення в режимі реального часу для перегляду дрібних деталей креслення.

Для висновку на плоттер використовується команда PLOT (ЧЕРТИ) або викликається з падаючого меню «Файл» – «Печатка» діалогове вікно «Печатка». У цьому вікні можна задати параметри конфігурації, що контролюють кінцевий висновок креслення.

У діалоговому вікні «Присвоєння пер» можна здійснити призначення пер: задається колір, товщина лінії, номер пера, швидкість, тип лінії.

В області «Додаткові параметри» можна визначити такі параметри:

Екран – висновок всього виду в графічну область;

Границі – висновок області, що містить всі об'єкти креслення;

Ліміти– висновок всього в заданих межах креслення;

Вид – висновок збереженого виду;

Рамка – висновок області, заданої вікном;

Заливання тексту – висновок тексту або тільки прямокутника, котрий його обрамляє;

Придушення схованих ліній – видалення невидимих ліній;

Облік товщини пера – узгодження товщини пера з заливанням фігур і шириною полілінії;

Вивід у файл – записується інформація у файл.

В області «Формат листа й орієнтація» можна визначити розмір і орієнтацію папера.

В області «Масштаб, поворот і початок» при натисканні кнопки «Поворот і початок» у діалоговому вікні «Поворот креслення і точка початку» можна задати кут повороту і початкову точку креслення. Тут же можна змінити масштаб креслення шляхом включення/відключення перемикача «Уписаний».

В області «Перегляд креслення» можна здійснити як повний перегляд креслення, так і перегляд області креслення.

Після установки всіх параметрів, вивести креслення на печатку, натиснувши клавішу «ОК».

2. ПОНЯТТЯ ПРО ТРЬОХМІРНЕ МОДЕЛЮВАННЯ.

2.1. Простір моделі і простір листа.

Простір моделі – це простір AutoCAD, в якому відбувається формування моделей об'єктів як при двомірному, так і при трьохмірному моделюванні. Ознаками установленого в даний момент простору моделі у вікні AutoCAD є піктограма ПСК на робочому полі креслення, індикація кнопки Модель у нижній частині робочого поля і кнопка МОДЕЛу рядку стану.

Робота в просторі моделі відбувається на видових екранах, що неперекриваються, (вікнах), там створюється основний рисунок або модель. Якщо на екрані монітора присутні кілька видових екранів, то редагування, зроблене в одному з них, розповсюджується на всі інші. Незважаючи на це, значення екранного збільшення, точки зору, інтервалу сітки і кроку для кожного видового екрана можуть встановлюватися окремо.

Простір листа - це простір AutoCAD, необхідний для відображення сформованої в просторі моделі об'єкта в перекривающихся (плавающих) видових екранах. Якби не використовувався простір листа, довелося б заповнювати простір моделі графічною інформацією, необхідною лише для формування креслярських аркушів. Адже вся додаткова графічна інформація - рамка креслярського листа, основний напис і інша графічна і текстова інформація - не має відносини до реальної моделі і потрібна тільки на твердій копії креслярських аркушів.

Листомназивається компонент середовища AutoCAD, що імітує лист папера і зберігає в собі набір використовуваних при виводі на плоттер установок. На листі можна розміщувати видові екрани, а також будувати геометричні об'єкти (наприклад, елементи основного напису). Рисунок може містити кілька аркушів з різними видами моделі; для кожного листа задаються свої значення масштабу печатки і розмірів сторін. Зображення листа виглядає на екрані точно як і накреслений на плоттері лист.

Простір листа строго двомірний, і бачити його можна тільки з погляду, перпендикулярної площини листа. Ознаками простору листа в AutoCAD служить піктограма ПСК і індикація кнопкиЛИСТ у рядку стану нижньої частини Робочого столу AutoCAD

У просторі листа піктограма ПСК має трикутну форму і розташовується завжди в лівому нижньому куті області рисунка.

Після створення плаваючих видових екранів вносити зміни в модель можна переходячи ззакладки Лист у закладкуМодель.

2.2. Видові екрани.

Видовий екран – це ділянка графічного екрана, на якому відображається деяка частина простору моделі рисунка.

Існують два типи видових екранів – котрі не перекриваються і перекриваються.

Видові екрани, що не перекриваються, розташовуються на екрані монітора подібно кахельним плиткам на стіні. Вони цілком заповнюють графічну зону і не можуть накладатися один на одного. На плоттер видові екрани можуть виводитися тільки поодинці.

Видові екрани, що перекриваються, подібні прямокутним вікнам, що можуть розташовуватися на екрані і переміщатися по ньому довільним образом. Ці видові екрани можуть накладатися один на одного і кресляться одночасно.

Видовий екран можна зберегти цілком або яку-небудь його частину, привласнивши йому ім'я. Види простору моделі і простори листа зберігаються окремо.

Конфігурація видових екранів, що неперекриваються, можуть бути різні. Можливості розміщення видових екранів залежать від їхньої кількості і розмірів. Для вибору конфігурації видових екранів можна викликати діалогове вікно «Модель: неперекр ВЕ», що викликається з падаючого меню «Вид» → «Неперекр ВЕ» → «Розміщення».

В залежності від того, що потрібно, можна використовувати різні способи створення видових екранів. Коли системна перемінна TILEMODE встановлена в 1 (Вкл), для створення і маніпулювання видовими екранами можна використовувати команду VPORTS (ВЭКРАН), що розділяє екран на кілька неперекривающихся видових екранів.

Ключі:

Save (Запиши) – привласнює ім'я поточної конфігурації видових екранів і зберігає її для подальшого використання;

Restore (Віднови) – відновлює попередньо збережену конфігурацію видових екранів;

Delete (Видали) – видаляє пойменовану конфігурацію видових екранів;

Join (З'єднай) – з'єднує два суміжних видових екрани в один;

Single (Один) – видаляє усі видові екрани, крім одного;

? – виводить номера діючих видових екранів і їхнього положення на екрані;

2 – розділяє поточний екран навпіл;

3 - розділяє поточний екран на три частини;

4 – створює однакові видові екрани, поділяючи поточний видовий екран горизонтально і вертикально.

2.3. Види трьохмірних моделей.

Використання AutoCAD для створення трьохмірних моделей і їхніх зображень має безліч переваг у порівнянні з застосуванням його в двомірному моделюванні, але і вимагає трохи іншого підходу. Робота в трьохмірному просторі – це сполучення креслення, редагування й установки видів і видових екранів для зображення моделі. При роботі з трьохмірними об'єктами варто установити кілька видових екранів, наприклад: один – з видом у плані, інший – з видом ліворуч, додатковий – з аксонометричним видом.

Знаходячись у просторі моделі, можна розглядати сформовані об'єкти з будь-якого погляду.

Точкою зору (видом) називається напрямок, що задається з трьохмірної точки простору на початок системи координат.

Установити точку зору в поточній системі координат можна за допомогою команди VPOINT (ТЗРЕНИЯ). У відповідь на запит команди вводиться точка зору в термінах співвідношення координатних відрізків. Наприклад, точка зору 0,0,1 викликає побудову виду в плані, крапка 1,1,1 – аксонометричного виду.

AutoCAD підтримує три типи трьохмірних моделей: каркасні, поверхневі і твердотільні.

Каркасна модель – це скелетний опис трьохмірного об'єкту. Модель не має граней і складається тільки з точок, відрізків і кривих, що описують ребра об'єкта.

Поверхнева модель – це опис не тільки ребер трьохмірного об'єкту, але і його граней. Така оболонка тіла графічно зображується поверхнями.

Твердотільна модель – це найпростіший у використанні вид трьохмірного моделювання. Засоби AutoCAD дозволяють створювати трьохмірні об'єкти на основі базових просторових форм: паралелепіпедів, конусів, циліндрів, сфер, клинів і торів (кілець). З цих форм шляхом їхнього об'єднання, вирахування і перетинання будуються більш складні просторові тіла. Твердотільний об'єкт являє собою зображення об'єкта, що зберігає інформацію про свої об'ємні властивості.

Найпростіші елементи, з яких будуються складні трьохмірні об'єкти, називають твердотільними примітивами. До них відносяться: ящик (паралелепіпед, куб), циліндр (круговий, еліптичний), куля, тор. Викликаються ці примітиви з падаючого меню “Креслення” > “Тіла”.

Примітиви заданої форми створюються також шляхом видавлювання або обертання двомірного об'єкту. З примітивів одержують більш складні об'ємні моделі об'єктів.

ЛІТЕРАТУРА

1. Э.Т.Романычева, Т.М.Сидорова, С.Ю.Сидоров, AutoCAD 14. Русская и англоязычная версии., М.: ДМК, 1999, с.284-290.

2. Э.Т.Романычева, Т.Ю.Соколова, Г.Ф.Шандурина, Инженерная и компьютерная графика., Учебник для вузов с дистанционным обучением. М.: ДМК, 2001, с.303-336 .

Навчальне видання

Методичні вказівки

до самостійної роботи по вивченню тем

«ВЛАСТИВОСТІ ПРИМІТИВІВ. БЛОК»,

«ПОНЯТТЯ ПРО ТРЬОХМІРНЕ МОДЕЛЮВАННЯ»

з дисципліни «КОМП'ЮТЕРНА ГРАФІКА»

для студентів спеціальності 7.092501

Укладач:

Людмила Вікторівна Лозова

Редактор

Комп'ютерна верстка Т.Б.Полковникова

Підписано до печатки ________

Формат 60х84¹/₁₆. Папір типограф. Гарнітура Times

Печатка офсетна. Усл.печ.аркушів Уч.изд.л.

Тираж_____прим. Вид.№_____Зам.______Ціна договірна

Видавництво Сєвєродонецького технологічного інституту

ВНУ ім.Володимира Даля

Адреса видавництва: 93400, м. Сєвєродонецьк, Луганська обл.

пр. Радянський, 59а, головний корпус

телефон: 8(06452)4-03-42

E-mail: sti@sti.lg.ua

Читайте також:

1. I. Основные положения экономической теории.
2. Вопрос Основные макроэкономические проблемы
3. ІІ варіант проведення цього структурного компонента.
4. ІІІ варіант проведення цього структурного компонента.
5. Лекция 2. Общие принципы организации и работы компьютеров
6. Лекция № 3 Закономерности и принципы управления
7. Основні принципи структурного підходу до побудови алгоритмів.
8. Основные интегральные переменные.
9. Основные материалы и изделия из пластических масс
10. Основные материалы и изделия из пластических масс
11. Основные случаи нагружения и расчета резьбового соединения.

Переглядів: 990