Национальное богатство в системе макроэкономической статистики

Державний нагляд за страховою діяльністю в Україні. Ліцензування страхової діяльності.

Держава створює правові основи регламентування страхової діяльності, здійснює нагляд за дотриманням вимог законодавства та ефективного розвитку ринку страхових послуг. Для реалізації цих завдань в Україні в період формування ринкової економіки створювались відповідні структури.

До 2000 року Державний нагляд за страховою діяльністю в Україні здійснювався Комітетом з нагляду за страховою діяльністю, створеним 17 вересня 1993 року. Він був центральним органом державної виконавчої влади, який знаходився в підпорядкуванні Кабінету Міністрів України і мав статус Державного комітету України.

В процесі адміністративної реформи Указом Президента України «Про зміни в структурі центральних органів виконавчої влади» від 15 грудня 1999 р. № 157/99 функції цього комітету були покладені на департамент фінансових установ і ринків Міністерства фінансів України.

З 2003г. державний нагляд за страховою діяльністю здійснює Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України. Вона створена відповідно до Указу Президента України від 11.12.2002г. № 1153/2002 «Про Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України».

У сфері страхування Державна Комісія з регулювання ринків фінансових послуг України виконує такі функції.

1. Нормативно-правове регулювання у сфері страхування:

- розроблення нормативних і методичних документів з питань страхової діяльності в межах своєї компетенції;

- узагальнення практики страхової і посередницької діяльності на страховому ринку, розроблення і подання в установленому порядку пропозицій щодо розвитку і удосконалення законодавства України про страхову і посередницьку діяльність у страхуванні та перестрахуванні;

- встановлення правил формування, обліку і розміщення страхових резервів і показників звітності.

2. Нагляд за учасниками страхового ринку:

1) реєстрація та ліцензування страхової діяльності:

- ведення Єдиного державного реєстру страховиків (перестраховиків) та страхових і перестрахових брокерів;

- видача страховикам ліцензій на здійснення страхової діяльності та проведення перевірок їх відповідності виданій ліцензії;

- реєстрація правил (умов) добровільного страхування, на які видається ліцензія (а також змін і доповнень до правил при необхідності);

- видача свідоцтв про включення страхових і перестраховочних брокерів в державний реєстр страхових і перестраховочних брокерів;

2) контрольно-наглядова функція:

- проведення перевірок щодо правильності застосування страховиками (перестраховиками) та страховими посередниками законодавства про страхову діяльність і достовірність їх звітності;

- проведення аналізу дотримання законодавства об’єднаннями страховиків і страхових посередників;

- здійснення контролю за платоспроможністю страховиків відповідно до взятих ними страхових зобов’язаннь перед страхувальниками.

3. Організаційне та методичне забезпечення діяльності у сфері страхування:

- забезпечення проведення дослідницько-методологічної роботи з питань страхової і посередницької діяльності у страхуванні і перестрахуванні, підвищення ефективності державного нагляду за страховою діяльністю;

- проведення і координація у визначеному законодавством порядку

навчання, підготовки і перепідготовки кадрів, організація нарад,

семінарів, конференцій з питань страхової діяльності;

- участь в міжнародному співробітництві у сфері страхування і

посередницькій діяльності у страхуванні та перестрахуванні, вивчення,

узагальнення, поширення світового досвіду, організація виконання

міжнародних договорів України по цих питаннях;

- здійснення організаційно-методичного забезпечення проведення актуарних розрахунків.

Основними напрямами вдосконалення державної політики в галузі страхування в Україні є:

- подальший розвиток законодавчої і нормативної бази;

- створення оптимального співвідношення між обов’язковим і добровільним страхуванням;

- формування комплексної системи висококваліфікованого кадрового забезпечення;

- залучення страхового ринку до вирішення найважливіших питань соціального страхування;

- створення конкурентного середовища між страховиками і страховими посередниками;

- підвищення рівня інформаційного забезпечення;

- посилення впливу держави на проведення інвестиційної політики з боку страховиків.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|	Потоки викликів та їх типи. Властивості і характеристики потоків

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.