• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Джерела інформації соціальної статистики та її основні завдання

Основними завданнями статистики послуг сфери культури, мистецтва та відпочинку (КМВ), а також сфери інформаційно-обчислювальної діяльності (ІОД) є вивчення:

1) обсягів асортименту й умов надання послуг;

2) особливостей попиту та споживання послуг у розрізі окремих соціальних груп і регіонів, вплив на ці особливості окремих факторів;

3) можливостей одержання послуг (інформаційних продуктів), зокрема на платній основі, різними соціальними групами населення;

4) інформаційного змісту послуг (інформаційних продуктів) з метою виявлення їх впливу на погляди, настрої, поведінку людей та на соціально-економічні процеси в цілому;

5) стану й діяльності одиниць господарювання сфери КМВ та ІОД.

Джерелом інформації є статистична звітність установ та організацій сфери КМВ, дані вибіркових обстежень умов життя домогосподарств, які щороку проводяться Держкомстатом України. Це також дані одноразових тематичних опитувань, подібних до проведеного в 2001 р. в межах названого вибіркового обстеження, мета якого полягала у виявленні товарів тривалого користування в домогосподарствах.

Аналіз такого роду первинних даних дає можливість робити узагальнюючі висновки стосовно споживання населенням окремих видів послуг, форм їх одержання, витрат на їх придбання, смаків і переваг, характеру відвідування культурних установ тощо.

У статистичній практиці використовують різні показники, які дають змогу оцінювати якість та ефективність культурної діяльності. Існують показники, необхідні для аналізу характеристик кожного виду послуг, обсягів їх виробництва і засобів надання населенню. Всі їх можна об’єднати в дві основні групи.

Характеристиками стану та діяльності установ і організацій, які надають населенню послуги в сфері інформатизації, культури, мистецтва, спорту, відпочинку, є такі показники:

· кількість та структура установ і організацій;

· обсяги й вартість основних фондів;

· середньоспискова чисельність зайнятих у тій чи іншій сфері діяльності;

· фонд оплати праці;

· вартість та асортимент платних послуг, наданих населенню.

Характеристиками доступності і споживання населенням послуг у галузі інформатизації, культури, мистецтва, спорту, відпочинку є такі показники:

¨ обсяги, структура та умови споживання послуг різними групами населення;

¨ забезпеченість населення технічними засобами;

¨ характеристики ставлення населення до інформації та послуг.

Серед наведених показників окрему підгрупу становлять остан­ні, які відображують поширеність та інтенсивність того чи іншого виду діяльності. Характеристиками поведінки людей під час споживання послуг є:

· чисельність і частка осіб, які регулярно відвідують установи й організації з надання послуг;

· середня кількість відвідувань за певний період часу;

· поділ населення за частотою відвідування;

· витрати вільного часу на одержання певних видів послуг;

· розміри матеріальних витрат на одержання певних видів послуг тощо.

Все актуальнішим у наш час стає використання формалізованих методів кількісного аналізу змісту інформаційного продукту, насамперед контент-аналізу.

Система показників і статистичних методів, що застосовуються для аналізу, зумовлюється видом діяльності, на який спрямовано дослідження. В свою чергу, дослідження культурної діяльності проводиться за наступними напрямками.

Забезпеченість населення інформацією є найважливішим напрямком статистичного аналізу, оскільки в структурі вільного часу населення найбільша питома вага припадає на використання людиною засобів масової інформації. Це — витрати часу на перегляд телепередач, прослуховування радіо, читання газет, журналів, художньої літератури. В сучасних умовах суцільної комп’ютериза­ції це також витрати вільного часу на роботу в мережі Internet.

Систему статистичних показників, яка характеризує виробництво і споживання інформаційних послуг, становлять:

¨ кількість програм (каналів) радіомовлення та телевізійних каналів;

¨ обсяги щодобового теле- і радіомовлення за видами програм;

¨ число технічних засобів доступу до електронної інформації (радіоприймачів, телевізорів, комп’ютерів), що припадає на 1000 чол. населення;

¨ кількість і тираж друкованої продукції за видами;

¨ чисельність передплатників на періодичні друковані видання;

¨ середня кількість передплатних видань, що припадає на 1000 чол. населення або домогосподарство.

Система бібліотечного обслуговування є одним із засобів забезпечення населення інформаційними послугами. В соціальній статистиці для вивчення забезпеченості бібліотечними послугами населення застосовується набір статистичних характеристик, який складається з окремих показників стану, діяльності й доступності бібліотек для населення, а саме:

· насиченість бібліотеками окремих населених пунктів;

· загальна кількість бібліотек;

· чисельність читачів;

· чисельність населення, що припадає на одну бібліотеку, або кількість бібліотек на 10 000 чол. населення;

· обсяги друкованої продукції (в друкованих одиницях) бібліотечних фондів;

· кількість книг і журналів, що припадає на одного жителяабо читача;

· загальна кількість виданих книг та журналів;

· кількість виданих книг та журналів, що припадає в середньому на одного читча.

Окремим напрямком дослідження культурної діяльності є оцінка ефективності музейного обслуговування населення. Розрізняють музеї історичні, краєзнавчі, меморіальні, літературні, художні, технічні, галузеві та ін. Незалежно від їх виду вивчення діяльності музеїв базується на статистичному аналізі таких показників їхньої діяльності:

¨ кількість експонатів музейних фондів;

¨ чисельність працівників музеїв, у тому числі наукових співробітників і екскурсоводів;

¨ кількість музеїв, у тому числі за видами та просвітницькою роботою (кількість музеїв, що проводили лекції, виставки поза музеєм, екскурсії);

¨ частота відвідувань музеїв;

¨ кількість прочитаних лекцій, їх середнє число в розрахунку на один музей, що проводив лекції;

¨ число організованих виставок поза музеєм, їх середнє число в розрахунку на один музей, що організовував виставки;

¨ кількість екскурсій, проведених музеєм, їх середнє число в розрахунку на один музей, що проводив екскурсії;

¨ чисельність відвідувачів екскурсій і середнє число відвідувачів однієї екскурсії.

Аналіз розвитку різних видів закладів культури та ступінь їх відвідування в статистиці проводиться за допомогою коефіцієнта нерівномірності розподілу [40]:

,

де k — загальна кількість груп у сукупності;

l — кількість найбільш значних груп, сумарний обсяг яких охоплює понад 60 % сукупності;

w_i — фактичне значення частоти і-ї групи;

р — значення частоти за умови рівномірного розподілу сукупності ().

Наведений показник прибирає значення від 0 до 1. Якщо склад сукупності визначається однією групою К_нр = 1, то сукупність визнається однорідною, а розподіл — нерівномірним. Якщо розподіл рівномірний, а сукупність не однорідна, то К_нр = 0.

Порівняння значень коефіцієнтів нерівномірності, визначених для різних показників, на практиці дозволяє робити висновки про ступінь охоплення населення тими чи іншими закладами культури у просторі і часі.

Показники закладів мистецтва відбивають діяльність театрів, концертних організацій, кінотеатрів, кіностудій та інших установ, метою діяльності яких є надання населенню послуг у галузі мистецтва.

Серед установ, зайнятих театральною діяльністю, виділяють театри опери і балету, драми й комедії, музичні (дитячі та юного глядача). Показниками їхньої діяльності є:

· кількість театрів за жанрами на кінець року;

· число спектаклів та частота їх відвідування;

· кількість місць у глядацьких залах;

· наповнюваність залів на ранкових і вечірніх спектаклях тощо.

Серед організацій, які займаються концертною діяльністю, виділяють філармонії, гастрольно-концертні і концертно-естрад­ні об’єднання, самостійні музичні колективи. Показники їхньої діяльності характеризують кількість такого роду організацій, чисельність слухачів та прибутки, отримані від концертної діяльності.

Статистика кіномистецтва охоплює систему установ, які здійснюють процес виробництва й розподілу відео- і кінофільмів, а також кінотеатри та установки для демонстрування кінопродукції. Основними показниками забезпеченості населення послугами кіномистецтва є:

¨ кількість кіноустановок і кінотеатрів;

¨ число місць у стаціонарних кінотеатрах у розрахунку на 10 тис. чол. населення;

¨ кількість відвідувань кіносеансів за рік;

¨ число відвідувань кіносеансів у розрахунку на одного жителя;

¨ кількість та питома вага кіноустановок з безкоштовним показом.

Облік діяльності кіностудій і студій звукозапису ведеться через показники випуску кінофільмів за видами (художні, документальні, публіцистичні, мультиплікаційні), метражем (повно- і короткометражні) і тривалістю.

Читайте також:

1. II. Основні закономірності ходу і розгалуження судин великого і малого кіл кровообігу
2. V. Завдання.
3. VІ. Підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання.
4. А джерелами фінансування державні капітальні вкладення поділяються на централізовані та децентралізовані.
5. Адаптація персоналу: цілі та завдання. Введення у посаду
6. Адвокатура в Україні: основні завдання і функції
7. Активний характер соціальної політики.
8. Активність особистості та її джерела, спрямованість особистості
9. АКТУАЛЬНI ПРОБЛЕМИ І ЗАВДАННЯ КУРСУ РОЗМIЩЕННЯ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ УКРАЇНИ
10. Актуальність і завдання курсу безпека життєдіяльності. 1.1. Проблема безпеки людини в сучасних умовах.
11. Актуальність проблеми професійної етики соціальної роботи
12. Алфавітний підхід до вимірювання кількості інформації.

Переглядів: 1363