Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Структура вільного часу населення

 

У структурі вільного часу населення велика його частина витрачається на відпочинок, різновидом якого є заняття спортом, туризмом та ін. Високим є попит на санаторно-курортні й оздоровчі послуги.

Послуги санаторно-курортних і оздоровчих установ характеризуються показниками:

· кількість санаторіїв та пансіонатів з лікуванням і місць у них;

· кількість санаторіїв-профілакторіїв та місць у них;

· кількість будинків і пансіонатів відпочинку й місць у них;

· кількість баз та інших закладів відпочинку й місць у них.

Основними показниками споживання послуг санаторіїв та закладів відпочинку є загальна чисельність населення, яке перебувало в цих установах протягом року, а також питома вага його окремих груп.

Розвиток внутрішнього і зовнішнього екскурсійного туризму (передусім спортивного та екскурсійного) зумовив необхідність статистичного вивчення туристичних послуг як сфери культурної діяльності, яка є інструментом культурно-пізнавального розвитку людини.

Туризм — одна з форм відпочинку населення. Статистика туризму аналізує ринок туристичних послуг через:

¨ вимірювання туристичних ресурсів (природних, оздоровчих, історичних, культурних, що здатні задовольнити потреби і запити туристів);

¨ аналіз потоків у місцях призначення і на маршрутах;

¨ дослідження обсягів, структури й інтенсивності споживання туристичних послуг;

¨ якість і ступінь задоволення населення в цих послугах.

При цьому значний інтерес становить визначення загальної чисельності іноземних туристів, які відпочивають в Україні протягом періоду, що вивчається, та громадян України, котрі відпочивали за кордоном. Споживачами туристичних послуг є особи, які з метою відпочинку тимчасово перебувають у країні, що не є місцем їх проживання. Таких осіб називають відвідувачами або туристами ( якщо їх подорож триває від однієї доби до трьох місяців), або екскурсантами (якщо тривалість їх відпочинку є меншою за 24 год).

Відповідно до класифікації Всесвітньої туристичної організації (ВТО) статистика туризму вивчає такі категорії відвідувачів [53]:

· особи, які здійснюють розважальну поїздку або подорож з огляду на сімейні обставини, стан здоров’я;

· особи, які відбувають на наради або у відрядження;

· учасники ділових поїздок;

· студенти й молодь, які мешкають за кордоном в інтернатах чи школах, подорожують під час канікул, і тимчасово працюючі;

· пасажири — учасники морських круїзів;

· транзитні пасажири, які перетинають країну і тривалість їх перебування не обмежена;

· члени екіпажів іноземних кораблів і літаків, які перебувають на ремонті або зупиняються на певний час у країні;

· артисти на гастролях.

Наведені системи показників за сферами культурної діяльності можуть бути використані для оцінки якості функціонування установ і організацій, які надають населенню послуги у галузі культури, мистецтва, інформації, відпочинку, базуючись на взаємозв’язку динаміки окремих показників. У статистиці для досягнення такої цілі застосовується метод побудови соціально-еконо­мічної нормалі.

Під час вивчення даної теми соціально-економічна нормаль являє собою теоретично обґрунтоване оптимальне співвідношення темпів зміни показників системи обслуговування населення щодо послуг культури, мистецтва, інформації, відпочинку, яке забезпечує гармонійний розвиток і стабільну якість роботи даної системи в країні. Порядок взаємозв’язку факторів, які можуть бути включені в соціально-економічну нормаль, залежатиме від мети вивчення й аналізу. Так, для аналізу ефективності забезпечення населення бібліотечними послугами бібліотечне обслуговування буде якісним за умови, якщо:

а) темп зростання кількості виданих книг та журналів буде не меншим, ніж темп зростання кількості бібліотек;

б) темп збільшення кількості бібліотек буде не меншим, ніж темп збільшення обсягу друкованого фонду;

в) темп підвищення обсягу друкованого фонду бібліотеки буде не меншим, ніж темп підвищення чисельності читачів;

г) темп зростання чисельності читачів буде не меншим, ніж темпи зростання решти складових .

Тоді соціально-економічна нормаль матиме вигляд:

,

де ІВ — індекс виданих книг та журналів;

ІБ — індекс кількості бібліотек;

ІД — індекс обсягу друкованого фонду, що припадає на одну бібліотеку;

ІЧ — індекс кількості читачів на 1000 примірників книг і журналів;

ІН — індекс виданих книг та журналів у середньому на одного читача.

Мультиплікативний зв’язок між наведеними індексами виражається формулою:

.

На підставі такої залежності будуються аналітичні індекси, за допомогою яких вивчається динаміка результативної ознаки. В цьому випадку індексна система описує вплив кожного з факторів, включених у нормаль наступним чином:

· загальна динаміка виданих книг і журналів:

;

· за рахунок зміни кількості бібліотек:

;

· за рахунок зміни обсягу друкованого фонду, що припадає на одну бібліотеку:

;

· за рахунок зміни кількості читачів на 1000 примірників книг і журналів:

;

· за рахунок зміни виданих книг та журналів у середньому на одного читача:

.

Аналіз динаміки показників забезпечення населення послугами культури на підставі порівняння з нормаллю є своєрідним орієнтиром щодо підвищення якості обслуговування населення в цій сфері.

Термінологічний словник

Доступність послуг — виражається через обсяги вироблених послуг різних видів або кількістю місць у театрах, кінотеатрах тощо в розрахунку на певну кількість населення; вимірюється через забезпеченість населення технічними засобами (телевізорами, відеомагнітофонами, комп’ютерами та ін.) для отримання послуг.

Друкована одиниця — поліграфічно оформлена продукція преси (книги, журнали, брошури, газети), віддрукована з одного набору, збро­шурована і така, що має самостійний номер друкованого знака (шрифту).

Засоби поширення інформації — електронні (телебачення, радіомовлення, комп’ютерні мережі, аудіо-, відеоносії) та друковані видання (книги, журнали, газети та ін.).

Коефіцієнт нерівномірності розподілу — характеристика рівня розвитку різних видів закладів культури й ступінь їх відвідування. Його значення змінюються від 0 до 1. За умови рівномірного розподілу при неоднорідній сукупності Кнр = 0.

Культурна діяльність — діяльність установ і організацій, спрямована на забезпечення умов для культурного, естетичного, фізичного розвитку людини та організації її відпочинку.

Соціально-економічна нормаль — теоретично обґрунтоване оптимальне співвідношення темпів зміни показників сфери обслуговування населення щодо послуг культури, мистецтва, інформації, відпочинку, яке забезпечує гармонійний розвиток і стабільну якість роботи даної сфери в країні.

Туристичні ресурси — сукупність природних, оздоровчих, історичних, культурних та інших ресурсів певної території, здатних задовольняти потреби і запити туристів.

Завдання для самоконтролю

1. Завдання статистики культури, мистецтва і відпочинку.

2. Показники стану й діяльності установ та організацій з надання культурних послуг населенню.

3. Характеристики поведінки людей під час споживання послуг.

4. Джерела даних про забезпеченість населення інформацією.

5. Система показників бібліотечного обслуговування.

6. Коефіцієнт рівномірності розподілу і методика його розрахунку.

7. Класифікація показників діяльності закладів мистецтва.

8. Послуги санаторно-курортних та оздоровчих установ.

9. Статистика туризму і туристичні послуги.

10. Соціально-економічна нормаль як засіб оцінювання обслуговування населення в сфері послуг.

11. За даними Міністерства культури України розрахувати коефіцієнти нерівномірності розподілу й відвідування учнями шкіл естетичного виховання (на початок навчального року):

Показник Кількість шкіл У них учнів
2000/01 2001/02 2000/01 2001/02
Дитячі музичні школи 1994,1 193,2
Дитячі школи мистецтв 77,6 79,8
Дитячі художні школи 18,5 18,7
Хореографічні школи 2,0 2,0
Вечірні школи загальної музичної освіти 0,5 0,5

12. Оцініть структурні відмінності у витратах вільного часу серед чоловіків та жінок віком 15—20 років:

Статті витрат вільного часу Чоловіки Жінки
Добовий фонд, у тому числі: 100,0 100,0
Перегляд телепередач 16,0 28,6
Прослуховування радіо 7,9 11,0
Читання газет, журналів 23,0 20,0
Читання художньої літератури 5,1 25,4
Робота в мережі Internet 48,0 15,0

13. На підставі даних про бібліотечну діяльність в Україні побудувати соціально-економічну нормаль якості бібліотечного обслуговування населення:

Показник Період часу
2000 р. 2001 р.
Видано книг і журналів, млн. примірників 1009,0 1000,5
Кількість масових бібліотек, тис. 20,7 20,4
Бібліотечний фонд, млн. примірників 343,0 339,0
Чисельність читачів, млн. чол. 62,0 58,7

14. Пропонуються такі дані про діяльність театральних закладів в Україні:

Види театрів Загальна кількість професійних театрів Кількість відвідувань театрів за рік, млн
1990 р. 2000 р. 1990 р. 2000 р.
Опери і балету 5,8 1,9
Драми і комедії 4,2 1,5
Дитячі та юного глядача 7,6 2,3

Проаналізуйте динаміку середньої частоти відвідування одного театру населенням за допомогою індексного методу.

15. За даними, наведеними в таблиці, проаналізуйте середньорічні показники динаміки кількості будинків та пансіонатів відпочинку і місць, що припадають на один заклад:

Показник Роки
Кількість закладів
Кількість місць, тис.

Читайте також:

  1. III. Географічна структура світового ринку позичкового капіталу
  2. VІ. План та організаційна структура заняття
  3. А. Заходи, які направлені на охорону навколишнього середовища та здоров’я населення.
  4. А/. Фізичні особи як суб’єкти цивільного права.
  5. Аварійно-рятувальні підрозділи Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, їх призначення і склад.
  6. Адвокат як представник по потерпілого, цивільного позивача і цивільного відповідача.
  7. Адміністративний поділ, площа і населення українських земель у складі Речі Посполитої в першій воловині ХVІІ ст.
  8. Адміністративно – територіальний устрій і соціальна структура Слобожанщини у половині XVII – кінці XVIII століття
  9. Адміністративно-правове регулювання державної реєстрації актів цивільного стану, державної виконавчої служби, нотаріату та адвокатури.
  10. Акти з охорони праці, що діють в організації, їх склад і структура.
  11. Акції вільного чи обмеженого обігу
  12. Аналіз диференціації населення за доходами




Переглядів: 788

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Джерела інформації соціальної статистики та її основні завдання | Здоров’я населення як соціальна категорія

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.005 сек.