• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Завдання статистики населення. Показники чисельності та складу населення.

Тема 4. Показники статистики населення.

4.1. Завдання статистики населення. Показники чисельності та складу населення.

4.2. Статистика руху населення.

4.3. Поточні та перспективні розрахунки чисельності.

4.4. Джерела інформації про населення.

Статистика населення (демографічна) вивчає демографічні явища та процеси.

Вона визначає:

- чисельність населення;

- склад населення;

- рух і тенденції розвитку населення.

Населення – головна виробнича сила суспільства, а його чисельність – один з найбільш загальних і найважливіших показників.

Розрізняють наступні категорії населення:

1) наявне (особи, які на момент обліку фактично перебувають на території населеного пункту назалежно від постійного проживання);

2) постійне (особи, які постійно живуть у населеному пункті, зв”язані з ним роботою або тривалим проживанням незалежно від знаходження у момент обліку);

3) тимчасово проживаючі (особи з постійним місцем проживання в іншому населеному пункті, які перебувають у даному населеному пункті тимчасово (до 6 місяців)). Вони відносяться до наявного населення даного пункту, а в місцях їх постійного проживання – до постійного;

4) тимчасово відсутні (строк відсутності не більше 6 місяців),

Перша та друга – основні категорії чисельності, друга та третя – допоміжні показники чисельності. Між ними існує такий зв”язок:

2)=1)+4)-3);

1)=2)+3)-4).

Чисельність населення – це момент ний показник. При необхідності порівняння інтервальних показників з чисельністю населення використовують середню чисельність населення за певний період.

Способів визначення середньої чисельності багато. Все залежить від статистичної природи вихідних даних про чисельність населення та від ступеня точності, необхідної при розрахунках.

При вивченні зміни чисельності розглядають:

1) показники абсолютного приросту (зменшення) як різницю чисельностей на кінець і початок періоду;

2) показники відносного приросту (зменшення). Коефіцієнти збільшення (зменшення) визначають діленням чисельності на кінець на відповідний показник на початок періоду;

3) темп приросту. Визначають як різницю між темпами зростання (%) і 100%;

4) середньорічні темпи зростання знаходять за допомогою середньої геометричної.

Розміщення населення по території характеризується такими показниками:

1) щільністю (густістю) населення як ділення чисельності на площу території у кв. км;

2) чисельністю населення в окремих регіонах, областях, містах;

3) групуванням населених пунктів за числом жителів у них;

4) середнім розміром населених пунктів за числом мешканців у окремих районах та групах населених пунктів;

5) середньою відстанню між населеними пунктами як ;

6) кількістю міського та сільського населення (для України містом є населений пункт, у якому не менше 10 тис. жителів, серед яких 75% робітників і службовців);

7) щільністю міського (чисельність міського населення / площа території в межах міста) та сільського (чисельність сільського населення / площа території земельного користування) населення. Ці два показники непорівнянні через різну методику їх обчислення.

Завданням статистики населення є отримання даних про склад населення:

- за статтю;

- за віком;

- за сімейним станом;

- за суспільними групами, галузями народного господарства, джерелами існування, рідною мовою

Склад населення за статтю характеризується:

- абсолютними даними про чисельність чоловіків і жінок на певних територіях, у районах, населених пунктах тощо;

- відносними даними:

- – частка чоловіків і жінок у загальній кількості;

- - кількість жінок (чоловіків), що припадає на 1000 чоловіків (жінок).

Склад населення за віком враховує вік людини за повним числом років. Існує схильність населення до округлення свого віку до чисел, кратних 5. Ступінь помилковості показань про вік визначається показником концентрації (акумуляції). Це сума чисельності населення у віках, кратних 5між 23 та 62 роками, помножена на 5 та розділена на загальну чисельність населення у віці 23-62 роки. Виражається у долях одиниці або у відсотках.

Залежно від мети аналізу виділяють такі основні вікові групи:

1) – 0-2 роки з виділенням дітей до 1 року з розбивкою за місяцями, що виповнились( діти ясельного віку);

- 3-6 років (діти, що відвідують дитсадок);

- 7-17 років з виділенням груп 7-13; 14-15; 16-17 років (діти шкільного віку);

2) (для вивчення працездатності)

- групи дитячого віку (0-15 років);

- групи працездатного віку (16-54 для жінок та 16-59 для чоловіків);

- групи пенсійного віку (55 і більше для жінок і 60 і більше для чоловіків);

4) – контингент чоловіків для служби в армії;

- контингент виборців (населення віком 18 і більше років);

- групи жінок фертильного (здатні народжувати) віку (1-15-49 років). Жінки цього віку у структурі всього населення займають від 20 до 30%;

- контингенти населення, що досягли глибокої старості – довгожителів.

Для виявлення впливу вікової структури на режим відтворення населення виділяють три типи вікових структур:

- прогресивний. У ньому частка дітей (0-14 років) перевищує частку людей похилого віку (50 і більше років). Це забезпечує можливість чисельного зростання населення;

- стаціонарний. Дітей і старих однаково. Може бути забезпечена стабільна чисельність;

- регресивний. Дітей менше, ніж людей похилого віку. Можлива депопуляція, тобто зменшення населення через очікуване зниження народжуваності та підвищення смертності у старших вікових групах.

Склад населення за сімейним станом передбачає:

- визначення кількості сімей і одинаків у країні та окремих її регіонах;

- визначення середніх розмірів сім”ї у міській та сільській місцевості на різних територіях і в районах;

- вивчення розмірів сім”ї залежно від суспільної групи, національності глави сім”ї тощо.

Сімейний стан населення визначається часткою осіб, що перебувають у шлюбі. Вона дорівнює чисельності тих, хто перебувають у шлюбі. Статистика вивчає лише офіційно зареєстровані громадянські та церковні шлюби. Всі інші види шлюбного співмешкання охоплюються незначною мірою. Сім”єю вважається сукупність сумісно проживаючих осіб, зв”язаних родством або свояцтвом, які мають спільний бюджет.

Склад населення за суспільними групами у різні часи проведення переписів відрізнявся як кількістю самих груп, так і якісним їх змістом. Головні ознаки при виділенні суспільних груп:

- форма власності на засоби виробництва;

- характер функцій, які виконує особа в в суспільно корисній праці (утриманці відносяться до тих груп, у яку відноситься той, хто їх утримує; стипендіати, пенсіонери, військовослужбовці – до тих груп, у яких вони були до того, як стали такими).

Основні джерела відомостей про склад суспільних груп:

- переписи;

- дані статистики праці;

- дані статистики фінансів;

- дані господарського обліку на селі тощо.

У стані населення за галузями народного господарства всі зайняті розподіляються на:

- зайнятих у сфері матеріального виробництва (з розподілом по галузях);

- зайнятих у невиробничій сфері (з розподілом по галузях);

- розподіл зайнятих у галузях в територіальному розрізі;

- розподіл зайнятих у галузях з розподілом за віком і статтю;

- розподіл зайнятих у сільському господарстві з їх утриманцями;

- розподіл зайнятих не у сільському господарстві (несільськогосподарське населення).

У характеристиці стану населення за видами занять (роботою, що виконується згідно з посадою, яку займає особа) заняття слід відрізняти від професії, тобто тієї роботи, для виконання якої особа повинна пройти спеціальну підготовку та дістати певний обсяг знань у результаті навчання. Заняття та професія можуть не збігатися.

До однієї групи відносять тих, хто має однакові або споріднені заняття незалежно від сфери (виробничої чи невиробничої).

Такими групами за заняттями є:

- зайняті переважно розумовою працею;

- зайняті переважно фізичною працею.

У стані населення за джерелами засобів існування виділяють такі групи:

- ті, що мають заняття;

- утриманці окремих осіб;

- пенсіонери;

- стипендіати;

- ті, що мають інші джерела засобів існування.

У теперішній час стан населення за рідною мовою найбільш детально вивчається за переписами. У програмі їх проведення є питання про рідну мову. Реєстрація національності зараз проводиться за принципом самовизначення та не фіксується у паспортних даних. В Україні вона замінена на громадянство.

Зарубіжна статистика, як правило, не дає точної відповіді на питання про національний склад. У деяких країнах його взагалі не ставлять, замінюючи кольором шкіри, громадянством, мовою переважаючої нації тощо.

Читайте також:

1. II. За зміною ступенів окиснення елементів, які входять до складу реагуючих речовин
2. III. Вимоги до учасників, складу груп і керівників туристських подорожей
3. IV група- показники надійності підприємства
4. V. Завдання.
5. VІ. Підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання.
6. А. Заходи, які направлені на охорону навколишнього середовища та здоров’я населення.
7. Абсолютні показники фінансової стійкості
8. Абсолютні показники фінансової стійкості та її типи
9. Абсолютні та відності показники результатів діяльності підприємства.
10. Адаптація персоналу: цілі та завдання. Введення у посаду
11. Адвокатура в Україні: основні завдання і функції
12. Активні інгредієнти, що входять до складу препаратів для симптоматичного лікування лихоманки.

Переглядів: 2002