• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Завдання статистики собівартості продукції

ТЕМА 14. СТАТИСТИКА СОБІВАРТОСТІ ПРОДУКЦІЇ.

У даній темі розглядаються такі питання:

14.1 Завдання статистики собівартості продукції;

14.2 Особливості числення собівартості різних галузей господарювання;

14.3 Індекси собівартості.

Завдання статистики собівартості продукції. Собівартість, її види і роль в статистичному аналізі стану виробництва. Структура собівартості, чинники величини собівартості, що впливають на формування. Статті калькуляції продукції в промисловості і інших галузях народного господарства. Заводський і галузевий методи формування індексів собівартості. Особливості числення собівартості сільськогосподарської продукції і інших галузях. Статистика собівартості промислової продукції або продукції інших галузей народного господарства спирається на дані бухгалтерського обліку, завданням якого є числення загальної суми витрат, угрупування їх по видах і визначення собівартості одиниці продукції. Аналізуючи дані обліку і звітності, статистика вирішує в цій області наступні основні завдання:

1. вивчає структуру собівартості по видах витрат і виявляє вплив змін структури витрат на динаміку собівартості;
2. дає підсумкову характеристику виконання виробничих завдань по частині динаміки собівартості продукції;
3. аналізує чинники, що впливають на динаміку собівартості;
4. виявляє резерви подальшого зниження собівартості і підвищення економічної ефективності виробництва.

Але для того, щоб вирішувати поставлені вище завдання статистики собівартості необхідно мати чітке знання теоретичного і практичного змісту собівартості як економічній категорії і як інструменту, засоби, інструменти дії на результати господарської діяльності. Під собівартістю продукції розуміється сума грошових витрат підприємства на засоби виробництва і оплату праці, проведених підприємством товарів або послуг призначені для реалізації.

Витрати, пов'язані з виробничим процесом, називають виробничою (у промисловості - фабрично-заводською собівартістю). Але крім грошових витрат на виготовлення продукції, оплачується вартість транспортування готової продукції від підприємства до станції відправлення, витрачаються кошти на утримання апарату збутових контор, їх складів, на зміст апарату підприємства або об'єднання, науково-дослідні роботи, стандартизацію і тому подібне Всі ці витрати також відносяться на собівартість продукції і носять назву позавиробничих витрат, а вся собівартість продукції, що включає вказані тут витрати, називаються повною собівартістю. Повну собівартість обчислюють лише по товарній продукції, призначеній до випуску за межі підприємства. Собівартість всієї товарної продукції - один з найважливіших показників статистики собівартості промисловості або іншої галузі виробництва. Необхідно розрізняти собівартість всієї проведеної продукції - загальну величину витрат на її виробництво і собівартість одиниці продукції, індивідуальну, якщо мова йде про витратах на виробництво тільки одного виробу.

Визначення витрат на одиницю продукції називається калькуляцією собівартості. Дані про собівартість одиниці продукції характеризують технічний і організаційний рівень роботи підприємств, ефективність використання витрат виробництва у виготовленні відповідних товарів і послуг.

Щоб знати, під впливом яких чинників склався даний рівень собівартості, необхідно розрізняти витрати (витрати) на елементи витрат. У основу такого розмежування угрупувань береться ознака економічного змісту витрат.

Витрати на виробництво групуються по наступних елементах:

1. сировина і основні матеріали (за вирахуванням поворотних відходів);
2. допоміжні та інші матеріали;
3. паливо з боку;
4. електроенергія і пара з боку;
5. заробітна плата (основна і додаткова);
6. відрахування на соціальне страхування;
7. амортизація основних фондів;
8. інші грошові витрати (витрати на відрядження, підйомні, орендна плата, податки і збори, відсотки по позиках і ін.)

Диференціація собівартості по елементах витрат дає можливість встановлювати, що і якою мірою було витрачено на виробництво продукції, яка структура матеріальних витрат, що увійшли до собівартості продукції. Вхідні до складу собівартості витрати не однорідні по економічному змісту, місцю їх виникнення, характеру зв'язку з виробничим процесом і ін.

По економічному змісту витрачання виробництва підрозділяються на зв'язаних з використанням живої праці, засобів праці і предметів праці і враховують їх роздільно по цих економічних елементах. По характеру зв'язки з виробництвом розрізняють основні витрати, безпосередньо пов'язані з процесом виробництва продукції і накладні витрати, пов'язані з процесами організації і управління виробництвом. Основні витрати є змінними в більшості випадків, оскільки їх загальна величина пов'язана з об'ємами вироблюваної продукції (витрата сировини, оплати праці і ін. пропорційні об'єму виробництва).

Накладні і деякі інші види витрат з об'ємом виробництва зв'язані слабо, змінюються не пропорційно йому, тому їх називають умовно-постійними.

Структура витрат на виробництво в окремих галузях промисловості різна залежно від особливостей виробництва, що обробляються сировини і матеріалів, технічній оснащеності і тому подібне Це особливо виявляється у відмінностях добувної і переробних галузях промисловості. У добувних галузях предметом праці є продукти природи, що раніше не піддавалися обробці. В загальному підсумку витрат, переважають витрати на заробітну плату, а витрати на матеріали украй незначні. У нафтопереробній і газовій промисловості значну частину витрат складає амортизація основних засобів.

У галузях переробної промисловості, особливо легкої і харчової, що пригнічує частину витрат (80 - 90%) складають витрати на сировину і матеріали, що містять велику кількість упредметненої праці, витраченої в інших галузях, у тому числі і в сільському господарстві. При калькуляції фактичної собівартості (витрат на одиницю продукції) загальна сума витрат складається з наступних калькуляційних статей: сировина і матеріали, зокрема купувальні вироби і напівфабрикати, паливо і енергія на технологічні цілі; основна заробітна плата виробничих робочих; додаткова заробітна плата виробничих робочих; відрахування на соціальне страхування виробничих робочих; витрати на підготовку і освоєння виробництва; витрати на зміст і експлуатацію устаткування; цехові витрати; втрати від браку; інші виробничі витрати; невиробничі витрати.

Розгляд собівартості по елементах витрат дає можливість виявити в якому розмірі були витрачені засоби на виробництво продукції, яка структура матеріальних витрат, що увійшли до собівартості продукції. Розкладання витрат по статтях калькуляції дає можливість встановити, де були проведені витрати, пов'язані з випуском продукції. Особливість цього угрупування полягає в тому, що в неї входить ряд комплексних статей (накладні витрати). Таким шляхом виявляються витрати цехів (цехові витрати), загальнозаводські витрати, втрати від браку, витрати по освоєнню і позавиробничі витрати.

Розподілу по статтях калькуляції піддається також і повна собівартість товарної продукції, інакше кажучи, не сума витрат, вироблених в даному звітному періоді, а сума витрат, пов'язаних з випуском продукції, що закінченої в даному періоді і прийняла товарний вигляд. Такий підхід дозволяє оцінити результати роботи поточного і звітного періоду, що має важливе значення у визначенні найбільш істотних чинників, що впливають на структуру собівартості.

Фактична собівартість зіставляється з середньою річною собівартістю за минулий рік і з планованою собівартістю. Після всестороннього аналізу стану собівартості товарної продукції на підприємстві розробляються відповідні заходи по коректуванню статей витрати. Для виявлення економії або перевитрати по статтях собівартості промислової продукції (або продукції інших галузей) використовуються дані звітності про витрати товарної продукції по статтях калькуляції фактичних і планових даних. Звітні і планові калькуляції собівартості одиниці продукції складаються на готові вироби і закінчені види робіт.

Читайте також:

1. V. Завдання.
2. VІ. Підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання.
3. Адаптація персоналу: цілі та завдання. Введення у посаду
4. Адвокатура в Україні: основні завдання і функції
5. АКТУАЛЬНI ПРОБЛЕМИ І ЗАВДАННЯ КУРСУ РОЗМIЩЕННЯ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ УКРАЇНИ
6. Актуальність і завдання курсу безпека життєдіяльності. 1.1. Проблема безпеки людини в сучасних умовах.
7. Аналіз асортименту й структури випуску продукції.
8. АНАЛІЗ ВИРОБНИЦТВА ТА РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОДУКЦІЇ
9. Аналіз витрат на 1 грн. вартості продукції
10. Аналіз витрат на гривню товарної продукції
11. Аналіз загальної суми витрат на виробництво продукції.
12. Аналіз обсягу виробництва продукції в натуральному й вартісному вираженні.

Переглядів: 2006