Негативні явища, викликані діяльністю людини

Четвертий період – останні 50 – 60 років. Розвиток глобальної екологічної кризи, суперіндустріалізація, суперзабруднення всіх геосфер. Розвиток глобальної екологічної катастрофи.

Антропогенний вплив на атмосферу

Протягом свого розвитку людина впливала на стан геосфер Землі. Але цей вплив в різні періоди був неоднаковий.

Перший період – палеоліт – первісна людина займалась рибальством та збиранням, мезоліт – додається охота, з’являються більш досконалі знаряддя праці, неоліт – поява землеробства, скотарства, людина навчила шліфувати, свердлити свою знаряддя праці, з’явились перші будинки. В цей період проходить накопичення знань, пристосування людини до природи, від якої вона залежить. Вплив людини на природу не значний, але зникають крупні рослиноїдні тварини.

Другий період – рабовласництво та феодалізм – інтенсивний розвиток землеробства, скотарства, виникають ремесла, будуються міста та фортеці. Виникає хімічна промисловість – одержання перших кислот, фарб, пороху. При полюванні виникають пожежі, проходить розширення пасовищ (вогнерубна система землеробства, знищення на великих територіях флори та фауни, що викликає зміну грунтів та клімату. В цей період виникають пустелі, зникнення великої кількості видів тварин та рослин.

Третій період – 17 - 20 сторіччя – бурхливий розвиток фізики та хімії, технічних наук, промисловості, поява атомної енергетики. Катастрофічне зростання чисельності людства 3,5 млрд. Проходить жахлива експлуатація природи, світлові війни, протистояння людства та природи.

Основні джерела антропогенного забруднення:

Ø Викиди автотранспорту (чадний та вуглекислий гази, метан).

Ø Промислові викиди (паливо, хімічна промисловість, металургія).

Ø Сільськогосподарське забруднення (хімізація ферм, грунтів).

Ø Радіоактивне забруднення (атомна промисловість, ядерні вибухи).

Ø Побутові викиди.

Ø Біологічне забруднення.

Озонова діра – озон, це алотропна модифікація кисню (О₃), захищає все живе на землі від надмірної сонячної радіації. Шар озону знаходиться на висоті 45 – 60 км. Під впливом шкідливих речовин (фреонів, оксидів азоту, парів хлору) озон перетворюється на кисень, проходить руйнація озонового шару.

Парниковий ефект – викликається збільшенням вмісту вуглекислого газу в повітрі (спалювання великої кількості палива, знищення лісів, за останні 120 років вміст вуглекислого газу збільшився в 17 разів). В атмосфері СО₂діє, як скло в теплиці – пропускає сонячну радіацію на земну поверхню, де вона перетворюється в теплову енергію, а вже тепло вуглекислий газ не пропускає, таким чином проходить підвищення температури повітря (проблема глобального потепління ). Модель парникового ефекту – планета Венера – вуглекислий газ основна складова частина її атмосфери, за рахунок цього поверхня Венери розжарена до 500 ⁰С.

Кислотні дощі – оксиди азоту, сірки, пари хлору, які потрапляють у повітря, поєднуються з водяною парою атмосфери, утворюючі кислоти, які попадають на земну поверхню разом з опадами (кислотні дощі та сніги).

Кислотні опади дуже небезпечні для всього живого – зниження врожайності сільськогосподарських культур, загибель лісів (кедр, бук, тис дуже чутливі до кислотних дощів), отруєння води в водоймах (загибель риби водоплаваючих птахів, комах), прискорення руйнування мармурових та вапнякових споруд, збільшення хвороб людей.

Мал. 2. Схема утворення кислотних дощів

Смог – хмара шкідливих газів. Смоги найчастіше утворюються на промисловими центрами, в низині, в безвітряну погоду. 1952 рік – Лондон – безвітряна, морозна погода, активна робота котелень (спалювання мазуту, вугілля), це призвело до утворення “чорного смогу”, загинуло біля 4 тисяч чоловік. Особливо небезпечний смог для людей з захворюваннями дихальних шляхів .

Радіаційне забруднення – радіація, яку випромінюють промислові об’єкти, перевищує природній фон, призводить до генетичних змін. Природна радіоактивність атмосфери, дуже мала, але вона різко збільшується при радіоактивних забрудненнях. Починаючи з 50 років, коли СРСР, Англія, Франція, США, Китай та інші держави почали випробовування ядерної зброї, всі екологічні сфери почали набувати радіоактивність. Експлуатація атомних електростанцій в світі також пов’язана з викидами радіоактивних речовин в атмосферу. Величезним джерелом радіоактивного забруднення був вибух ядерного реактора на Чорнобильські АЕС в 1986 році. В результаті цієї аварії в атмосферу надійшло 77 кг радіоактивних речовин, що відповідає випроміненню в 1019 Бк (бекерель – стандартна міжнародна одиниця радіоактивності, рівна одному розпаду за секунду) або 50 млн. Кі (кюрі – традиційна одиниця виміру радіоактивності, дорівнює радіоактивності одного грама чистого радію-226). У нижніх шарах атмосфери вітер розніс радіонукліди на захід від Чорнобиля, в середніх шарах атмосфери на Білорусію та Скандинавію, а у верхніх шарах на Китай, Японію і США. Із загального радіонуклідного викиду в Україну потрапило 25%. Білорусію – 70%. Росію та інші країни – 5%.

В Україні від наслідків Чорнобильської аварії постраждало 2,5 млн. людей, які проживають в 11 областях. В Білорусії вражена територія 40 тис км² на якій проживало 2,2 млн. людей. В Україні в межі вираженого забруднення опинилось 169 населених пунктів і два міста – Чорнобиль і Прип’ять. Радіоактивне забруднення атмосфери створило радіоактивні опади, які викликали забруднення грунтів, води океанів та морів. В межах України забруднено 43,4 тис. км² цінних сільськогосподарських угідь, лісів. Виникла глобальна проблема радіоактивного забруднення грунтів, отримання продукції небезпечної для споживання.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Атмосфера. ЇЇ хімічний склад та будова	\|	Атмосферний тиск повітря, та його зміни з висотою та горизонтально

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.011 сек.