Кількісний облік організмів

ТЕМА 2. МЕТОДИ АГРОЕКОЛОГІЇ

Контрольні питання до теми 1

1. Що вивчає наука агроекологія?

2. Предмет, об’єкт дослідження агроекології.

3. Що розуміють під агросистемою?

4. Що являє собою біогеохімічний кругообіг? (А.Д.Фокін)

5. Які існують закони екології?

6. Які основні причини забруднення навколишнього середовища добривами?

7. Які основні принципи підвищення ефективності засобів хімізації та охорони навколишнього середовища?

Агроекологія як розділ екології вивчає біологічну специфіку різних середовищ життя і взаємозв'язок організмів із середовищем існування з метою управління чисельністю популяцій в умовах як природних, так і культурних біоценозів (агробіоценозів). Згідно з цим, екологічні дослідження звичайно є польовими – стаціонарними або маршрутними і лабораторними.

Під час проведення польових досліджень агроеколог має можливість не тільки спостерігати за нормальною життєдіяльністю, а й широко використовувати природний і штучний експеримент, при якому організм завжди ставиться в незвичайні умови, що і дає можливість легко виявити окремі сторони його життєдіяльності.

При проведенні роботи доводиться поєднувати різні типи та методики дослідження. Користуються різними загальнонауковими (фізико-хімічними) і загальнобіологічними методами. Наприклад, визначають видовий склад об'єктів живлення, ворогів, паразитів та інших організмів, з якими вид, що вивчається, знаходиться в тих або інших взаємовідносинах. У лабораторних умовах часто застосовують фізіологічні методики (головним чином для вивчення відношення організму, який досліджується, до абіотичних факторів).

Проте основою екології є кількісні методи дослідження. Еколог проводить кількісний облік організмів, а не облік кількості гемоглобіну в крові, коливань температури тіла тощо. Він вивчає організми в біоценозі: досліджує середовище проживання – біотопи, кормові ресурси, вивчає живлення і розмноження організмів, добове і сезонне життя, що визначають їх міграцію. Екологія організмів проявляється в чисельності (щільності) популяцій, яка піддана складній сезонній і багаторічній динаміці.

Вивчення динаміки чисельності організмів можливе лише при проведенні кількісного їх обліку. Без обліку чисельності особин різних видів у межах біотопу неможливо розпочати вивчення біоценозу – не можна уявити ні структури, ні зміни біоценозу в часі та просторі.

Методи кількісного обліку організмів дуже різноманітні й залежать від середовища проживання і характеру об'єкта – його розміру, рухливості, способу життя тощо. В екології вироблені загальні принципи проведення кількісного обліку організмів і технічні способи його здійснення, зокрема інструменталізація і створення експрес-методів, що важливо для практики. Вироблені основні схожі показники і поняття, в яких повинні виявлятися результати кількісного обліку організмів.

Відзначимо деякі загальні моменти кількісного обліку організмів. Необхідно насамперед розрізняти об'єктивний і суб'єктивний облік. Суб'єктивний облік є приблизною оцінкою чисельності організмів, яка виявляється в невизначених термінах „багато”, „достатньо”, „мало” тощо. При цьому обліку чисельність також визначається в показниках різних шкал. Шкали можуть мати різну кількість балів.

За подібною методикою роботи результати обліку, проведеного різними дослідниками, можуть у більшій або меншій мірі розходитись, а іноді виявляються непорівнюваними, тому що на подібному обліку відображаються суб'єктивні погляди обліковця на характер щільності організмів.

На відміну від цього, об'єктивний облік характеризується максимальним наближенням до істинного стану. Якщо облік є дійсно об'єктивним, то робота різних дослідників повинна дати схожий результат (у межах точності методу і допуску неминучих помилок).

Облік організмів може бути візуальним та інструментальним. Візуальний або окомірний облік, природно, менш докладний, ніж інструментальний, але поки що є неминучим. При проведенні візуального обліку мають велике значення досвідченість, спостережливість дослідника. Інструментальний облік організмів проводять приладами різного ступеня складності. Такі прилади ділять на якісні й кількісні.

Якісні прилади дають можливість досліджувати видовий склад, а кількісні – проводити облік чисельності особин на визначеній площі або у визначеному обсязі середовища. Однак і якісні прилади можна використовувати не тільки для характеристики видового складу біоценозу, а й для оцінки відносної чисельності, або щільності організмів.

У зв'язку з цим облік може бути відносним і абсолютним. Застосування якісних приладів дає змогу характеризувати відносну кількість у різних досліджуваних місцях із зазначенням, де вона більша чи менша, але не дає можливості точно оцінити абсолютну кількість організмів в одиниці простору і об'єму. Кількісні ж прилади дають можливість точно підрахувати кількість особин того чи іншого виду, який знаходиться на одиниці площі.

Можна відрізняти повний і вибірковий облік організмів. У природі облік є майже вибірковим, у лабораторних і експериментальних умовах він може бути і повним. Вибірковий облік полягає в тому, що враховуються організми не всього біоценозу, а лише його частини. Для одержання повної чисельності проводять її перерахунок з обрахованої на всю площу.

Нарешті, кількісний облік організмів може бути лінійним, ділянковим і об'ємним. Лінійний облік застосовують для реєстрації особин, що зустрічаються на маршруті і відзначені спостерігачем у межах видимості. Ділянковий облік можна застосовувати при підрахунку всіх організмів, що проживають на земній поверхні, дні водойм або на тваринах і рослинах. Здійснюють його різними способами, про які говорилося вище. Об'ємний облік застосовують залежно від товщини шару води і ґрунту.

Кількісний облік пов'язаний з підрахунком і зважуванням організмів, визначенням їх статі, віку тощо. Показники підрахунку кількості особин дають можливість характеризувати їх частоту, з якою вони зустрічаються, і щільність, а дані про масу – їх біомасу та інші показники, в яких сучасна екологія виражає динаміку чисельності організмів.

Частота, з якою зустрічається організм, виражається у відсотках чисельності проб, що містять даний вид, щодо загальної кількості проб, які припадають на даний вид, біоценоз або взагалі досліджених.

Щільність – кількість особин виду або всього біоценозу, що припадає на одиницю площі або об'єму середовища.

Індекс щільності – показник, що зв'язує середню біомасу та щільність і характеризує вид у межах умов проживання біоценозу.

Біомаса – маса організмів одного виду або всього біоценозу на одиниці площі чи об'єму середовища проживання.

Продукція – приріст біомаси організмів виду чи біоценозу за визначений період.

Питома продукція – відношення продукції до початкової біомаси, що характеризує інтенсивність розмноження, росту і загибелі організмів у популяції за визначений період.

Показники стану організму, одержані при кількісному обліку, дають можливість характеризувати його спосіб життя.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Хімізація землеробства та агроекологія	\|	Моделювання і системний аналіз

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.013 сек.