• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Особливості вживання займенників у текстах документів.

Особа Однина Множина

Розряди займенників.

Особові займенники змінюються за особами, числами, відмінками, а займенники він, вона, воно – за родами. Ці займенники в реченні виступають підметом, додатком і частиною присудка.

1-а я ми

2-а ти ви

3-я він, вона воно вони

2. Зворотний займенник себе вказує на того, хто виконує дію. Він не має форми називного відмінка, родових і числових форм. У формі давального відмінка (собі) зворотний займенник може переходити в розряд часток.

3. Присвійні займенники вказують на приналежність предмета першій особі: мій, твій, наш, ваш, їхній, свій. Вони змінюються за родами, числами і відмінками.

4. Вказівні займенники вказують на предмет (цей, сей, той), ознаку (такий), кількість (стільки). Вказівні займенники мають форму роду, числа і відмінка, крім займенника стільки, що змінюється лише за відмінками.

5. Означальні займенники вказують на узагальнену ознаку предмета, явища: всякий, весь, кожний, інший, сам, самий. Вони співвідносні з прикметниками й узгоджуються з іменниками в роді, числі і відмінку. В реченні виступають означеннями.

6. Питальні займенники містять у собі запитання про особу (хто?), предмет (що?), ознаку (який? чий?), кількість (скільки?). Це питання до іменних частин мови.

Займенники хто? що? скільки? змінюються за відмінками, який? чий? котрий? – за родами, числами і відмінками.

7. Відносні займенники виконують роль сполучних слів для приєднання підрядних частин речення до головних, вказують на відношення підрядних частин речення до головних. Це ті ж питальні, але без запитання.

8. Неозначені займенники вказують на неозначені особи, предмети, якості, кількості, утворюються від питальних додаванням часток будь-, -небудь, казна-, хтозна-, аби-, де-, -сь: будь-хто, що-небудь, казна-скільки, хтозна-чий, дехто, щось, абиякий. З частками будь-, небудь-, казна-, хтозна- займенники пишуться через дефіс, а з частками аби-, де-, -сь — разом.

9. Заперечні займенники утворюються від питальних за допомогою частки ні і пишуться з нею разом: ніхто, ніщо, ніякий, нічий.

Якщо між часткою і займенником є прийменник, то такі неозначені і заперечні займенники пишуться окремо: будь з ким, ні до кого, аби у кого, ні про що, ні від кого, казна з ким, хтозна до якого

1. Потрібно уникати нагромадження займенників, щоб запобігти стилістичній недосконалості тексту.

2. Займенник вивживається в офіційно-діловому мовленні для підкреслення поваги, пошани, ввічливості.

3. В документах, що пишуться від імені установи, підприємства, організації, займенник мипропускається, ділові листи починаються дієсловами теперішнього часу ІІ особи: просимо, повідомляємо.

4. Крім особистих паперів деяких видів документів (автобіографіях, дорученнях), в документах займенник я не вживається.

5. У діловому стилі авторське ми застосовується в тих випадках, коли є потреба визначити автора (ми дійшли таки висновків).

6. Синонімічні займенники усякий, будь-який, кожний вживаються в різних стилях. Так, усякий вживається з відтінком узагальнення в розмовному стилі, будь-який має значення такого, якому не віддається перевага у виборі, вживається в публіцистичному на науковому стилях.

Кожний – означає виділення будь-якого предмета з кола однорідних. Це слово загальностильове, характерне для офіційно-ділового стилю.

7. В діловому стилі функціонує займенник їх, який має відтінок офіційності.

Займенник їхній має відтінок розмовності, тому недоцільно вживати його в ділових паперах.

Читайте також:

1. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
2. VI.3.3. Особливості концепції Йоганна Гайнріха Песталоцці
3. VI.3.4. Особливості концепції Йоганна Фрідриха Гербарта
4. А. Особливості диференціації навчального процесу в школах США
5. Агітація за і проти та деякі особливості її техніки.
6. Аграрне виробництво і його особливості
7. Аграрне право як галузь права, його історичні витоки та особливості.
8. АНАТОМІЯ І ФІЗІОЛОГІЯ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА ПЕРИФЕРИЧНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ, ЇЇ ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ
9. Анатомо-фізіолгічні особливості
10. Анатомо-фізіологічна перебудова організму підлітка та її вплив на його психологічні особливості й поведінку.
11. Анатомо-фізіологічні особливості молодших школярів
12. Антисептики ароматичного ряду (фенол чистий, іхтіол, дьоготь, мазь Вількінсона, лінімент за Вишневським). Особливості протимікробної дії та застосування.

Переглядів: 1611