Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Загальна характеристика стилістичних функцій займенників.

Оскільки займенники не виражають конкретного значення, а виступають у ролі замінників членів речення, вказують на особу чи предмет, слід обережно вводити їх у текст ділових документів. Треба зважати на словесне оточення, в якому встановлюється відповідність займенника замінюваному слову. Досить поширеними є займенники в художньому, розмовному мовленні, в офіційно-діловому, науковому і навіть публіцистичному стилях (окрім публіцистики з виразним автобіографічним відтінком) – їх вживання обмежене, зокрема особових займенників. У цих стилях переважає т.зв. авторське ми, за яким автор начебто приховує свою особу, залучаючи читача до участі в міркуваннях.

У писемному діловому мовленні особові займенники вживають в особистих офіційних документах, створюваних конкретною особою та адресованих від її імені (розписка, доручення, автобіографія, пояснювальна і доповідна записки). В усіх інших випадках писемного ділового мовлення для конкретності, точності викладу вказують назви суб’єктів дії та не уточнюють чи замінюють їх особовими і присвійними займенниками (я, ми, ви, ваш, наш, свій) . Наприклад: Ним, (Овдієнком Р.М.) було залучено до свого проекту...(непр.) – Овдієнко Р.М. залучив до проекту...(прав.)

Може вживатися особовий займенник Ви у службовому листуванні, в усному діловому мовленні. Однак надуживати цим займенником не слід, так само як і неприпустимо тикання».

Інколи виникають ситуації, в яких наявність чи відсутність займенника Вам, Вас, Вами змінює спрямування й тональність висловлення. Так, звороти типу пропоную з’явитись, прошу уточнити, вимагаю притягти до… виражають більш категоричну й безапеляційну вимогу, ніж ці самі звороти з особовим займенником Вам, Вас, Вами; порівняйте: пропоную Вам притягти до… прошу Вас уточнити. Введення особового займенника пом’якшує категоричність вимоги.

Автором офіційних документів виступають, як правило, особи не фізичні, а юридичні, колективні. Тому особистісний момент при оцінюванні фактів, що констатуються в тексті документа, послаблений, а тон нейтральний, позбавлений індивідуального авторства. Коли автором документа є юридична особа – організація, підприємство, установа, фірма, об’єднання, то суб’єкт дії ототожнюється зі збірними іменниками: дирекція, адміністрація, керівництво, загальні збори, колегія, вчена рада, комісія, рада трудового колективу та ін. Тому колегія просить….Адміністрація звертається…,а не Ми звертаємося…просимо…

Для ділових документів характерна безособовість, що забезпечується неозначеною формою дієслова, дієсловами теперішнього часу із значенням постійності дії. Уживають також дієслівні конструкції у формі наказового способу теперішнього часу без займенника (Наказую.., Пропоную.., Повідомляємо...тощо).

Вказівні займенники поширені у документах як засоби зв’язності та логічного викладу думок.

Неозначені займенники, зворотній займенник себе не використовують у документах. Вживають лише нейтральні, а не розмовні займенники.

 


Читайте також:

  1. I. Загальна характеристика політичної та правової думки античної Греції.
  2. II. ВИРОБНИЧА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОФЕСІЇ
  3. II. Морфофункціональна характеристика відділів головного мозку
  4. Ni - загальна кількість періодів, протягом яких діє процентна ставка ri.
  5. Аварії на хімічно-небезпечних об’єктах та характеристика зон хімічного зараження.
  6. Автобіографія. Резюме. Характеристика. Рекомендаційний лист
  7. Автокореляційна характеристика системи
  8. Аденогіпофіз, його гормони, механізм впливу, прояви гіпер- та гіпофункцій.
  9. Амплітудно-частотна характеристика, смуга пропускання і загасання
  10. Аплікація як вид образотворчої діяльності дошкільнят, його характеристика.
  11. Архітектура СЕП та характеристика АРМ-1, АРМ-2, АРМ-3
  12. Аутентифікація з використанням односторонніх функцій




Переглядів: 1236

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Особливості граматичної парадигми прикметників. | Особливості вживання займенників у текстах документів.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.023 сек.