Особистість і право. Гуманістична природа права.

Основне питання філософії права крізь призму правової антропології є конкретизацією загальнофілософського питання "що таке людина?" і може бути сформульовано як питання про те, що таке людина юридична. Людина у системі права, людина правова — це, насамперед, суб'єкт, агент і носій певних дій.

Людину робить правовим суб'єктом те, що вона за своєю сутністю має здатність, що уможливлює право. Звичайно, тут мається на увазі не просто суб'єкт права, як про нього вчить юридична теорія, а суб'єкт у філософському сенсі, правовий суб'єкт, коли на перший план виходить власна рефлексивна діяльність людини, не витиснена об'єктивованими формами існування юридичного змісту в позитивному праві.

Серед ціннісно-орієнтованих актів (любов, ненависть та ін.) виділяють такі, що виражають смисл права. Це — акти визнання.

Ціннісно-значимий акт визнання конституює "клітинку" права, являє собою визначальний момент правосвідомості. Здатність до визнання — власне правова здатність, що робить право можливим. Вона відрізняється від моральної здатності (любові, поваги), хоч і може мати її як свою передумову. Саме в акті визнання відбувається ототожнення кожного себе й одних з іншим, що дає змогу розглядати його як антропологічний еквівалент принципу формальної рівності.

Визнання може бути представлене як "згорнута" справедливість, а справедливість — "розгорнутою" формою визнання. При цьому справедливість як спосіб відносин можливий лише за наявності у суб'єкта здатності визнання, а відносини взаємного визнання виявляються можливими лише тоді, коли люди вступають у справедливі відносини, не намагаються фундаментально використовувати один одного як засоби у власних цілях. Акти визнання можна назвати свідомими й розумними актами. Тому здатність визнання припускає відповідну інтелектуальну і моральну зрілість, вираженням якої виступає метафора суб'єкта права як "повнолітнього". Людина усвідомлює те, що відбувається з нею та іншими, діє осмислено.

Завдяки визнанню, що здійснюється за допомогою певних правил, соціальні зв'язки, засновані на договорах, на різного роду взаємних зобов'язаннях, що надають юридичної форми обіцянкам, які даються один одному, включаються у систему довіри. У даному разі правила визнання представлені принципом: "Зобов'язання повинні виконуватися". Це правило поширюється на кожного, кому адресовано закони даної правової системи, чи на людство в цілому, коли йдеться про міжнародне право. У цьому разі учасник відносин уже не суб'єкт моралі ("ти"), а суб'єкт права ("будь-який").

"Суб'єкт права — будь-який. Я є будь-яким стосовно усіх. Ми входимо в юридичний простір, коли розглядаємо себе як "будь-якого" із всіх інших "будь-яких" (П. Рікер). При цьому "будь-який" — це не глибоко особистісне "ти" і не анонімне "хтось". Цим займенником виражається філософська структура, що є правовою за своєю суттю.

"Формалізм" права не означає стирання всіх розходжень між людьми. Зрівнюючи усіх за формальним принципом, право, не вимагаючи примусового самовдосконалення чи проявів духовної і соціальної свободи, виявляється умовою реалізації людських здібностей саме тим, що віддає їх реалізацію на особистий розсуд громадян. У цьому розумінні формальна рівність виступає гарантом людської унікальності.

Право, здавалося б, байдуже до внутрішнього світу людини, не може функціонувати і розвиватися без особистісно розвинених людей, здатних сказати: "На тім стою і не можу інакше". Воно потребує таких людей, визнаючи за ними здатність вирішувати самостійно, що для них значимо, цінно й вигідно. Гарантуючи простір для здійснення цих здібностей, воно тим самим стимулює "виробництво" особистісно розвинених індивідів. Без особистісно розвиненого суб'єкта права сучасна правова культура була б просто неможливою.

Структура особистості являє собою єдність взаємодоповнюючих орієнтацій: орієнтації на самореалізацію й орієнтації на автономію, єдність індивідуальності ("внутрішнього Я") і персональності ("орієнтації на Іншого"). Відсутність установки на самореалізацію не забезпечує внутрішньої гідності особистості і, відповідно, прагнення захистити цю гідність. Відсутність же якості автономії не створює умов для свободи, творчої реалізації здібностей. Тим самим деформація правового суб'єкта не забезпечує моменту визнання і право виявляється неможливим. Правовий суб'єкт знаходить себе у єдності духовної і соціальної особистості.

Таким чином, бути правовим суб'єктом це не означає просто відтворювати зміст позитивного права шляхом тлумачення юридичних норм. Але це означає бути живою особистістю, носієм дійсної правосвідомості. В ідеї правового суб'єкта закладено ідею осмисленої поведінки. Емпіричні і життєві межі осмисленого існування виражені в ідеї дієздатності.

Висновок:

В наслідок зазначених обставин право в одному зі своїх вимірів — антропологічному, — може бути визначене як спосіб людської взаємодії (співіснування), можливий завдяки людській здатності бути автономним суб'єктом, що визнає таким самим суб'єктом будь-якого іншого. Носієм даної здатності є обумовлена визнанням інших особистість, чи персона, а її реалізація і відтворення є завданням політико-правових інститутів.

Питання для самоконтролю:

1. Що вивчає філософська і правова антропологія?

2. Як пов'язані між собою "образ людини" і "образ права"?

3. Що таке "правова людина"?

4. Що являє собою природа людини і в чому полягає необхідність правопорядку?

5. Що, з погляду сучасної філософії, являють собою права людини і який зміст стосовно них мають терміни "природні", "священні", "невідчужувані"?

6. Як обґрунтувати безумовну цінність прав людини?

7. Яку функцію виконують права людини в сучасному світі? Що відповідно до концепції П. Рікера є антропологічною основою права? Хто є суб'єктом права?

8. Яка, на ваш погляд, форма індивідуального буття людини (індивід, особистість, індивідуальність) відповідає поняттю суб'єкта права?

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Форми буття права: ідея права, закон, правове життя.	\|	Свобода як цінність. Право як форма свободи.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.