Гігієнічне нормування шкідливих речовин.

Належно від ступеня токсичності, фізико-хімічних властивостей, шляхів проникнення в організм, санітарні норми встановлюють гранично допустимі концентрації (ГДК) шкідливих речовин у повітрі робочої зони ви-робничих приміщень, перевищення яких неприпустиме.

Гранично допустимимою концентрацією (ГДК, мг/м³)шкідливої ре-човини в повітрі робочої зони вважається така концентрація пилив, дія якої на людину в разі її щоденної регламентованої тривалості не приз-водить до зниження працездатності чи захворювання и період трудової діяльності та у наступний період життя, а також не справляє нега-тивного впливу на здоров'я нащадків.

Робочою зоною вважається простір заввишки 2 м над рівнем під-логи або робочої площини, на якій розташовані місця постійного або тимчасового перебування працюючих.

Робоче місце це місце постійного або тимчасового перебування пра-цюючого в процесі трудової діяльності.

Постійне робоче місце це місце, на якому працюючий знаходиться по-над 50 % робочого часу або більше 2-х годин безперервно. Якщо при цьому робота здійснюється в різних пунктах робочої зони, то вся ця зона вважаєть-ся постійним робочим місцем.

Непостійне робоче місце це місце, на якому працюючий знаходиться менше 50 % робочого часу або менше 2-х годин безперервно.

«Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небез-печності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості тру-дового процесу» визначає величини гранично допустимих концентрацій шкідливої речовини для:

1. Робочих місць - визначається гранично допустима концентрація в робо-чій зоні - ГДК_рз.

2. Атмосфери повітря населеного пункту.

ГДК_р.з. - це максимальна концентрація, що при щоденній (крім вихід-них днів) роботі у продовження 8 год чи при іншій тривалості, але не більш 41 год у тиждень, протягом усього стажу (25 років) не може викликати захворювань чи відхилень стану здоров'я, що виявляються сучасними мето-дами досліджень у процесі роботи чи у віддалений період життя сучасного і наступних поколінь.

Залежно від особливостей дії на організм шкідливих речовин для них встановлюються ГДК_р.з_. двох типів:

- максимальна разова ГДК_р.з.м.р_.

- середньозмінна ГДК_р.з.с.з.

Гігієнічне нормування вимагає, щоб фактична концентрація забрудню-ючої речовини не перевищувала ГДК (С_факт < 1).

ГДК_р.з.м.р. це найвище регламентоване значення концентрації речовини у повітрі робочої зони для будь-якого 15 - хвилинного (30 - хвилинного для аерозолів речовин переважно фіброгенної дії) відрізку часу робочої зміни. Дія речовини на працюючих у концентрації, що дорівнює ГДК_р.з.м.р., не повин-на повторюватись протягом робочої зміни більш ніж 4 рази з інтервалами не менше 1 години.

ГДК_р.з.с.з.це регламентоване значення концентрації шкідливої речовини у повітрі робочої зони для відрізку часу, що дорівнює 75 % робочої зміни, але не більш ніж 8 годин, за умов дотримання ГДК_р.з.м.р.

Ступінь шкідливості умов праці встановлюється згідно «Гігієнічної класифікації праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу», за максимальними концентраціями шкідливих речовин, за середньозмінними (при наявно-сті ГДК_с.з. та відповідній тривалості робочої зміни).

Для робочої зони виробничих приміщень встановлюються оптимальні та допустимі мікрокліматичні умови з урахуванням важкості виконуваної роботи та періоду року.

Розмежування робіт за важкістю на основі загальних енерговитрат організму це категорія робіт. Згідно ДСН 3.3.6.042-99 «Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень» розмежування робіт за важкістю на основі загальних енерговитрат організму здійснюється за категоріями:

1. Категорія І - легкі фізичні роботи. Охоплюють види діяльності, при яких витрата енергії дорівнює:

- категорія Іа - 105 - 140 Вт, (90 – 120 ккал/год). Роботи, що викону-ються сидячи і не потребують фізичного напруження.

- категорія Іб - 141 - 175 Вт, (121 - 150 ккал/год). Роботи, що викону-ються сидячи, стоячи або пов'язані з ходінням та супроводжуються деяким фізичним напруженням.

2. Категорія ІІ - фізичні роботи середньої важкості. Охоплюють види діяльності, при яких витрата енергії дорівнює:

- категорія ІІа - 176 - 232 Вт, (151- 200 ккал/год). Роботи, пов'язані з ходінням, переміщенням дрібних (до 1 кг) виробів або предметів в поло-женні стоячи або сидячи і потребують певного фізичного напруження.

- категорія ІІб - 233 - 290 Вт, (201 – 250 ккал/год). Роботи, що вико-нуються стоячи, пов'язані з ходінням, переміщенням невеликих (до 10 кг) вантажів та супроводжуються помірним фізичним напруженням.

3. Категорія ІІІ - важкі фізичні роботи. Охоплюють види діяльності, при яких витрати енергії становлять 291 - 349 Вт, (251 – 300 ккал/год.). Роботи, пов'язані з постійним переміщенням, перенесенням значних (понад 10 кг) вантажів, які потребують великих фізичних зусиль.

При одночасному виконанні в робочій зоні робіт різної категорії важ-кості рівні показників мікроклімату повинні встановлюватись з урахуванням найбільш чисельної групи працівників.

На стан виробничого мікроклімату впливає період року: холодний та теплий.

Холодний період року - період року, який характеризується середньо-добовою температурою зовнішнього повітря, що дорівнює +10 ^оС і нижче.

Теплий період року - період року, який характеризується середньодо-бовою температурою зовнішнього середовища вище +10 ^оС.

У виробничих умовах часто має місце комбінована дія шкідливих речовин. У більшості випадків при одночасній наявності у повітрі робочої зони декількох шкідливих речовин їх дія сумується (адитивна дія). Однак, коли дія однієї речовини підсилюється дією іншої (потенцююча дія), чи діє комбінований ефект (антагоністична дія), якість повітря буде відповідати нормативним умовам за умови, що:

С₁/ГДК₁ + С₂/ГДК₂ + С₃/ГДК₃ + С_n /ГДК_n < 1.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Метеорологічні умови виробничого середовища.	\|	Ультразвук та інфразвук, нормування дія на організм.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.014 сек.