• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Метеорологічні умови виробничого середовища.

Важливе значення для забезпечення необхідних умов нормальної життє-діяльності людини, здорової і продуктивної праці мають створення і підтримка нормальних метеорологічних умов (мікроклімату). Метеорологічні умови зале-жать від фізичного стану повітряного середовища і характеризуються таки-ми основними метеорологічними елементами:

1. Температурою, а також тепловим випромінюванням від нагрітих по-верхонь.

2. Вологістю.

3. Швидкістю руху повітря.

4. Атмосферним тиском, складом повітря.

Сукупність цих факторів, що склалася на місці діяльності, називається мікрокліматом.

У виробничому середовищі на людину можуть впливати такі шкідливі чинники, як гази, пари, аерозолі, надлишкове тепло, підвищена або знижена температура навколишнього середовища, підвищена або знижена вологість.

Створення в робочій зоні здорових умов праці, усунення або зниження до нормальних значень впливу шкідливих виробничих факторів є запорукою без-печної роботи працівників, сприяє гарному самопочуттю людей і ефективному виконанню поставлених задач.

Організм людини постійно знаходиться в процесі теплової взаємодії з навколишнім середовищем. Для того, щоб фізіологічні процеси в організмі лю-дини протікали нормально, теплота, що виділяється організмом, повинна над-ходити в оточуюче людину середовище. Так, якщо людину, яка знаходиться в спокої, тепло ізолювати, то через 1 годину температура його тіла підвищиться на 1,5 ˚С.

На процес теплообміну між людиною і навколишнім середовищем впли-вають:

1. Метеорологічні умови середовища (мікроклімат).

2. Характер праці.

Якщо на робочому місті температура та вологість повітря достатньо висо-кі, а праця пов’язана з фізичним навантаженням на організм, то теплообмін бу-де більш активний.

Параметри, що обумовлюють тепловий баланс системи «людина – робо-ча зона» які одночасно характеризують робочу зону, називаються параметра-ми мікроклімату.

До них відносяться:

1. Температура повітря, t(˚С); = - 89…+ 60 ˚С;

2. Відносна вологість, (%); = 10…100 %,

3. Швидкість руху повітря, V(м/с); = 10…100 %,

4. Барометричний тиск, Р (Па); = (0,9 - 1.06) ^х10⁵ Па.

5. Інтенсивність теплового випромінювання Е, (Вт).

Метеорологічні фактори, як кожний окремо, так і в різноманітних сполу-ченнях, спричиняють величезний вплив на функціональну діяльність людини, на його самопочуття і здоров'я. Така дія може бути антагоністичною, коли вплив одного або декількох факторів послабляється або цілком знищується ін-шими, або ж синергічною, коли впливи несприятливих факторів підсилюють один одного.

Вплив метеорологічних умов на організм людини. Одним з усіх перера-хованих параметрів, найбільш актуальним є температура навколишнього сере-довища, тому що людині доводиться витримувати теплові навантаження від нагрітих конструкцій, предметів, працюючих машин та механізмів. Несприят-ливий вплив цього й інших метеорологічних факторів приводить до порушення терморегуляції організму.

Терморегуляція - це сукупність фізіологічних і хімічних процесів в організ-мі людини, спрямованих на підтримку сталості температури тіла (у межах 36 - 37 ˚С). Збереження постійної температури тіла в широкому діапазоні змін метеорологічних факторів є необхідною умовою для протікання в організмі біо-хімічних процесів, що лежать в основі його життєдіяльності. Підвищення тем-ператури тіла вище цих меж називається перегріванням, зниження її – охолод-женням.

Перегрівання й охолодження веде до небезпечних порушень життєвих функцій організму. Терморегуляція здійснюється фізіологічними механізмами і знаходиться під контролем центральної нервової системи. Вона забезпечує рів-новагу між кількістю тепла, що безперервно утворюється в організмі в процесі обміну речовин, і надлишками тепла, що безперервно віддаються в навколишнє середовище, тобто зберігає тепловий баланс людини.

Розрізняють хімічну і фізичну терморегуляцію. Хімічна терморегуляція організму досягається зниженням рівня обміну речовин при загрозі перенагрі-вання чи посиленням обміну речовин при охолодженні організму. Проте роль хімічної терморегуляції в тепловій рівновазі організму із зовнішнім середови-щем невелика в порівнянні з фізичною терморегуляцією, що регулює віддачу тепла у навколишнє середовище.

Віддача тепла організмом у навколишнє середовище може відбуватися трьома шляхами:

1. У вигляді інфрачервоних променів, що випромінюються поверхнею тіла в напрямку навколишніх предметів з більш низькою температурою (радіа-ція).

2. Нагріванням повітря, що омиває поверхню тіла (конвекція).

3. Випаровуванням вологи (поту) з поверхні тіла (шкіри), легенів та сли-зистих оболонок верхніх дихальних шляхів.

У нормальних умовах при слабкому рухові повітря і середній температурі людина в стані спокою втрачає в результаті радіації 45% усієї вироблюваної ор-ганізмом надлишкової теплової енергії, конвекцією - до 30% і випаровуванням - до 25%. При цьому понад 80% тепла віддається через шкіру, приблизно 13% через органи подиху, близько 5% тепла витрачається на зігрівання прийнятої їжі, води і вдихуваного повітря.

Співвідношення між різними видами тепловіддачі може змінюватися в за-лежності від величини метеорологічних факторів і їхнього сполучення, сумарна ж кількість тепла, що віддається, при сталій інтенсивності м'язової роботи за-лишається на постійному рівні. Кількість тепла, що віддається, збільшується при посиленні м'язової роботи, що супроводжується збільшенням теплотворен-ня.

Тепловіддача радіацією і конвекцією може відбуватися тільки у випадку, якщо температура навколишнього середовища нижча за температуру тіла, при-чому інтенсивність тепловіддачі тим більша, чим більша різниця цих темпера-тур. При температурі навколишнього середовища, що дорівнює або перевищує температуру поверхні тіла (шкіри), тепловіддача може здійснюватися тільки за рахунок виділення поту.

Кількість поту, виділюваного організмом, залежить від температури нав-колишнього середовища й інтенсивності фізичного навантаження. При спокої організму і температурі повітря 15 ˚С потовиділення незначне і складає приб-лизно 30 мл за 1 год. При високій температурі (30˚С і вище), особливо при ви-конанні важкої фізичної роботи, потовиділення може збільшуватися в десятки разів.

Слід зазначити, що віддача тепла з потовиділенням можлива лише у випа-дку, якщо піт, що виділяється, випаровується з поверхні тіла. Швидкість випа-ровування поту, а тим самим і інтенсивність тепловіддачі, залежить від воло-гості і швидкості руху повітря, а також від матеріалу, виду і покрою одягу.

В умовах, коли тепловіддача здійснюється тільки випаровуванням поту, тобто коли температура навколишнього середовища дорівнює або перевищує температуру тіла людини, а вологість повітря перевищує 75 - 80 %, може насту-пити перегрівання організму, викликане порушенням терморегуляції. Найбільш характерною ознакою порушення терморегуляції є підвищення температури ті-ла. При незначному перегріві симптоми обмежуються легким підвищенням температури тіла, рясним потовиділенням, спрагою, невеликим підвищенням частоти подиху і пульсу. При більш значному перегріві виникають задуха, голо-вний біль і запаморочення, затрудняється промова. Описана форма порушення терморегуляції з перевагою різкого підвищення температури тіла називається тепловою гіпертермією.

Інша форма перегрівання характеризується перевагою порушення водно - сольового обміну і відома під назвою судорожної хвороби. Вона протікає у фор-мі судорог у різних, особливо ікро ножних м'язах і супроводжується великою втратою поту, сильним згущенням крові. Надалі може наступити тепловий удар, що протікає з утратою свідомості, підвищенням температури тіла до 40 - 41 ˚С, слабким і прискореним пульсом. Характерною ознакою важкої поразки є майже повне припинення потовиділення, тому що порушується водно – сольо-вий обмін. Тепловий удар і судорожна хвороба можуть закінчуватися смертель-ним кінцем.

Несприятливий вплив на організм спричиняє не тільки висока, але і низь-ка температура повітря. Тривалий і інтенсивний вплив холоду може викликати ряд змін найважливіших фізіологічних процесів, що впливають на працездатні-сть і захворюваність людей. Тривале охолодження часто призводить до розладу діяльності капілярів і дрібних артерій (замерзання пальців рук, ніг, кінчиків ушей). При цьому відбувається і переохолодження всього організму.

Дуже поширені захворювання периферійної нервової системи, що викли-каються охолодженням, особливо пояснично-крижовий радикуліт, невралгія ли-цьового, троїстого, сідничного й інших нервів, загострення суглобного і м'язо-вого ревматизму, плеврит, бронхіт, асептичне й інфекційне запалення слизува-тих оболонок дихальних шляхів.

Найбільший відсоток обморожень і навіть смертей від переохолодження спостерігається при сполученні низької температури, високої вологості повітря і великій його рухливості. Це пояснюється тим, що вологе повітря краще про-водить тепло, а його рухливість збільшує тепловіддачу конвекцією. Такі ситуа-ції можуть виникати при роботі на відкритій території в зимовий час.

Швидкість руху повітря ефективно сприяє теплообміну. Підвищення швидкості руху повітря послабляє несприятливий вплив підвищеної температу-ри, але підсилює вплив зниженої температури, впливає на самопочуття люди-ни, впливає на розподіл шкідливих речовин у приміщенні.

Організм людини починає відчувати повітряні потоки при швидкості бли-зько 0,15 м/с. Причому, якщо ці повітряні потоки мають температуру до 36,5 ˚С, організм людини відчуває освіжаючу дію, при більш високих температурах – гнітючу. У холодну пору року швидкість руху повітря не повинна перевищу-вати 0,2…. 0,5 м/с, а влітку 0,2…1,0 м/с.

Значний вплив на стан організму людини спричиняє вологість навколиш-нього повітря. Так підвищення вологості повітря збільшує вплив як підвищеної (перегрівання організму), так і зниженої температури (переохолодження). Фі-зіологічно оптимальною є відносна вологість (відношення абсолютної вологос-ті до максимального А/М ^Х 100 %) у межах 40 - 60 %. Надлишкова вологість (бі-льш 80 %) утрудняє випар вологи з поверхні шкіри. Це може призвести до по-гіршення стану організму і зниженню працездатності людини.

Знижена відносна вологість (менш 18 %) також несприятлива для люди-ни, тому що призводить до висихання слизуватих оболонок і зниження захисної діяльності верхніх дихальних шляхів.

Виробнича діяльність людей на поверхні землі протікає звичайно, при ат-мосферному тиску, близькому до тиску над рівнем моря, який дорівнює 1000 Па.

Організм людини може зіштовхуватися з умовами підвищеного і зниже-ного тиску. Від барометричного тиску залежить парціальний тиск кисню й азо-ту повітря, а, отже, і процес дихання. Падіння парціального тиску призводить до виникнення фізіологічних зрушень в організмі і розвитку «висотної» чи «гірської» хвороби, обумовленої саме кисневим голодуванням, що в окремих осіб відзначається на висоті більш 2500 - 3000 м, а на більшості помітно позна-чається на висоті 4500 м.

Атмосферне повітря, найбільш сприятливе диханню, являє собою суміш газів. Проте у реалі навколишнє повітря збагачується різноманітними шкідли-вими речовинами у виді парів, газів, емульсій і твердих часток. Вплив шкідли-вої речовини на організм людини залежить від хімічного складу, концентрації, тривалості впливу, параметрів навколишнього середовища, індивідуальних осо-бливостей людини, а для пилу ще і від дисперсності і форми часток. Шкідливі речовини проникають в організм людини, головним чином через дихальні шляхи, а також через шкірний покрив.

За характером впливу на організм людини шкідливі речовини підрозділяю-ться на:

1. Загально токсичні, що викликають отруєння всьогоорганізму (оксид вуглецю, ціанисті сполуки, свинець, ртуть, бензол).

2. Подразні, що викликають подразнення слизуватих оболонок і дихаль-ного тракту (хлор, аміак, оксиди сірки, азоту, озон).

3. Сенсибілізуючі - діють як алергени (формальдегід, різні розчинники, лаки).

4. Мутагенні - що призводять до зміни спадкоємної інформації (свинець, марганець, радіоактивні ізотопи).

5. Що впливають на репродуктивну (дітородну) функцію (ртуть, сви-нець).

Таким чином, в умовах виробничого середовища несприятливий вплив на людину багатьох метеорологічних факторів посилюється.

Нормальні метеорологічні умови в робочій зоні виробничих приміщень визначаються нормами метеорологічних умов. При нормуванні виходять із за-гальних міжгалузевих норм, ГОСТ 12.1.005 - 88 «Повітря робочої зони. Зага-льні санітарно-гігієнічні вимоги».

Припустимі метеорологічні умови забезпечують нормальні умови праці, погіршення яких може призвести до професійних захворювань.

Межі зміни параметрів.

У виробничих приміщеннях, де за технічними або економічними причи-нами неможливо забезпечити припустимі нормативні показники мікроклімату, повинні передбачатися заходи щодо захисту працюючих від перегрівання або охолодження.

Читайте також:

1. Адаптація до абіотичних факторів середовища.
2. Адаптація організму до зовнішніх факторів середовища.
3. Аналіз виробничого травматизму
4. Аналіз виробничого травматизму і професійних захворювань в рослинницькому технологічному комплексі
5. Аналіз виробничого травматизму у адміністративно-територіальних одиницях України за 2006-2009 роки
6. АНАЛІЗ І ПРОФІЛАКТИКА ПРОФЗАХВОРЮВАНЬ ТА ВИРОБНИЧОГО ТРАВМАТИЗМУ
7. Аналіз та оцінка виробничого травматизму в галузі
8. Аналогія як умовивід
9. Антропогенне забруднення природного середовища. Джерела забруднень
10. Безпека виробничого устаткування.
11. Блок 4. Умови та охорона праці.
12. Блок перевірки умови

Переглядів: 8415