МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
||||||||
Стандарти телевізійних новин.У світовій тележурналістиці існують стандарти, яким мають відповідати телевізійні інформаційні програми, незалежно від того, державна телекомпанія чи приватна. Українські теленовини також мають відповідати таким критеріям: • Оперативність — спроможність редакцій телеканалів повідомляти про денну новину у вечірньому випуску — у форматі повноцінного матеріалу або усного інформаційного повідомлення. • Точність — відповідність дійсності конкретних фактів. Точність цитування висловлювань ньюзмейкерів. • Достовірність — чіткість ідентифікації джерела кожної конкретної новини. Чи є вказане джерело авторитетним для конкретної новини. Наскільки вказане джерело є близьким до першоджерела новини. • Неупередженість — рівноцінне й багатогранне висвітлення у новинах актуальних та суспільно важливих тем. Надання можливості висловлюватися представникам різних політичних, соціальних, релігійних та інших груп. • Збалансованість — подання в новинах точок зору всіх сторін кожного конфлікту. У тому числі — чи є цитування конкретного ньюзмейкера відображенням позиції даної сторони конфлікту, а не імітацією балансу. • Повнота — наскільки повно подається новина (тобто чи вдається журналістові відповісти своїм матеріалом на класичні запитання: «Що? Хто? Де? Коли? Як? Чому?»). Чи зазначено всі необхідні контексти і супутні дані, чи подано у складних випадках не тільки думки учасників подій, а й незалежних експертів, які б визначали «плюси» та «мінуси» кожної з позицій? • Простота — подача новин доступним способом і доступною для пересічного глядача мовою. • Логічність— дотримання формальної логіки при викладенні матеріалів. Дотримання єдності місця та часу в конкретному матеріалі. • Відмежування коментарів від фактів — чітке відмежування коментарів редакції чи автора матеріалу від фактів (у разі, якщо такі коментарі подаються новинами). Невикористання в матеріалі оцінювальних суджень, оцінювальної лексики. • Наявність шокуючих матеріалів — використання в матеріалах відвертих сцен насильства, сексу, брутальної лайки та інших елементів, які можуть шокувати глядача. • Основні моменти верстки випусків та вибору тематики — подання у випусках інформації про всі суспільно важливі події та заяви, із яких (незалежно від політичної чи будь-якої іншої кон'юнктури) складається інформаційна картина дня. Сучасні українські теленовини повинні відображати повноцінну картину того, що відбувається в країні та за її межами. Як зазначає професор Римського університету «Ла Сап'єнца», старший науковий співробітник Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України Оксана Пахльовська, якби елементарно в Україні більше циркулювало інформації – не тільки на рівні бліц-новин, а й на рівні політологічної аналітики, — суспільство мало б більше шансів порівняти себе зі світом. Українським теленовинам не вистачає власне новин. І хоча більшість програм відпрацьовують основні події дня, але вони використовуються переважно як інформаційний привід для коментарів та оцінок. Це позбавляє новини новин. Щоб цього не відбувалося, існує формула новин: Факт Аргумент Ілюстрація Зміст того, що відбулося насправді, часто залишається за кадром. Така ситуація призводить до того, що у глядача складається хибне уявлення про реальність. Телевізійні новини інколи настільки спотворюють інформаційну картину реальності, що зрозуміти, що ж відбувається насправді, абсолютно неможливо. Чому раптом одному законопроекту всі теленовини приділяють стільки уваги, а іншим ні? Звідки беруться ті чи інші політики? Тут винні не лише олігархи та власники телекомпаній, але й самі журналісти вважають події важливими в контексті власних знань про дійсність. Журналістів не цікавлять події самі по собі, їх цікавлять відкриті прояви прихованих процесів. Мало хто, наприклад, відстежує роботу над законопроектами в парламенті, проте коли той чи інший закон ухвалюють, — про нього починають говорити. Хоча закони пишуться не один день, і це — відкрита, а не прихована процедура. Новинам категорично не вистачає інформативності — ситуації, коли подія цікава не тому, що вона щось означає, а тому, що вона просто відбулася. На думку професіоналів, існує ще одна модель побудови інформаційного повідомлення. Цю модель називають вагітним І.
Випуски оперативної інформації є структурною єдністю. Різні блоки об'єднуються монтажем Вони визначаються значущістю інформації та умовно поділяються на основні частини за темами: політика, економіка, культура, спорт, погода, реклама. Читайте також:
|
|||||||||
|