• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Підходи до визначення новин на ТБ.

Типологічні ознаки, риси, тенденції розвитку інформаційних передач.

Інформаційні програми мають низку типологічних ознак, які властиві й іншим програмам мовлення:

— постійне місце в сітці мовлення;

— постійний час;

— спеціальне оформлення (комп'ютерна заставка, перебивка, відбивки, рубрики);

— присутність ведучого/модератора;

— жанрова різноманітність;

— анонс випуску, короткий огляд найважливіших тем.

Сучасні інформаційні програми на телебаченні характеризуються такими рисами:

— постійним розширенням спектра інформації;

— розширенням тематики;

— гостротою і актуальністю тем;

— свободою ведучого/модератора;

— прискоренням мовленнєвого темпу подачі інформації;

— збагаченням лексики.

До тенденцій розвитку інформаційного мовлення слід віднести:

— підвищення оперативності;

— зменшення обсягу офіційних повідомлень;

— задоволення інтересів глядацької аудиторії;

— збільшення обсягів реклами;

— підвищення ролі місцевого, регіонального мовлення.

Перед тим, як з'ясовувати специфічні риси новин на телебаченні, варто визначити, що таке новина Подамо визначення деяких дослідників. Американський дослідник Уолтер Ліпман писав, що «новина — це не відображення соціальних умов, а звіт про те, що нав'язливо впадає у вічі». Соціолог і аналітик преси Бернард Рошко стверджує, що «будь-яка новина має природу. Це спеціальний продукт, який відображає спробу усвідомити, що відбувається в суспільстві, і це — організаційний продукт, що відображає те, як ЗМІ вирішили його застосувати». Дослідники Еверет Деніс та Джон Меріл дають таке визначення: «Новина — це повідомлення, в якому подано сучасний погляд на дійсність стосовно конкретного питання, події чи процесу. У новині простежуються важливі для індивіда чи суспільства зміни, що подаються в контексті загальноприйнятого чи типового. Новина оформлюється з урахуванням консенсусу стосовно того, що цікавить аудиторію, а також внутрішніх та зовнішніх обмежень, з якими доводиться стикатися відповідній редакції... Новина — це результат прийняття поспішних рішень в умовах тиску ззовні та зсередини».

Для підготовки новини важливо пам'ятати про питання, які має висвітлити журналіст (Хто зробив? Що зробив? Де? Навіщо? Коли? Як?).

Для більшості журналістів ці запитання є основою формули «5W + +1Н». Цікавим є той факт, що виникненням цих запитань ми завдячуємо римському імператорові Квінтіліану. У І ст. до P. X. у своїй праці з ораторської майстерності він зазначив, що про подію чи вчинок можна судити лише після того, як будуть відомі відповіді на сім запитань: «Хто зробив? Що зробив? Де? Якими засобами? Навіщо? Як? Коли?». Але, відповівши на ці запитання, не можна вважати повідомлення новиною, бо для завершення картини потрібна «голова» — інформаційний привід.

Український дослідник журналістики Віктор Миронченко під новиною розуміє певну сукупність відібраних, упорядкованих і втілених у відповідну форму відомостей, що стосуються чогось одиничного (події, явища, процесу) і раніше не були відомі громадськості. Два чинники є необхідними для новин — інтерес і важливість. Кожна конкретна новина в журналістиці базується на своєрідному трикутнику: відомості — інтерес — глядач. Новини завжди мають опиратися на реальні, а не вигадані відомості: факти, дані, знання. Крім того, новини мають задовольняти інтереси глядачів. Інформаційні служби на телебаченні найбільше влаштовують ті новини, які є цікавими і важливими для значної кількості глядачів.

Підсумувавши ці визначення, можна зробити висновок, що новина – це точне, неупереджене повідомлення про подію, яка містить своєчасну або досі невідому інформацію, що задовольняє інтерес глядачів і має значення для їх майбутнього. В основі цього повідомлення лежить факт.

Наприклад, канал «1+1» за 11.08.05 року: «У Бразилії проходить фестиваль-виставка спідньої білизни».

У Бразилії зараз хоч і зима, але таїло і сонячно. Найкраще місце для фестивалю спідньої білизни, вирішили місцеві модельєри. І влаштували фестиваль-виставку в місті Фрібурго. Аби спіднє краще розкуповували, поряд з торговими павільйонами проходять покази мод. Стрункі моделі демонструють останні орігинальні тенденції світу жіночої білизни від вітчизняних виробників. Організатори очікують, що цього року до Фрібурго приїде понад тисяча потенційних покупців, а глядачів — ще більше. Аби зацікавити їх, у Бразилії пошили чи не найбільше у світі чоловіче спіднє.

Характерними рисами новин є:

• Швидкоплинність. Щойно новина пізнається суспільством, включається в систему раніше засвоєної інформації, як починає втрачати якості свіжої інформації, тобто стає застарілою. Новина не просто зникає, а ніби поглинається новими відомостями, які містять у собі момент внутрішнього зв'язку з інформацією, що застаріла.

• Висока принадна сила новин випливає з їх властивості задовольняти пізнавальну потребу людини. Це пов'язано зі змістом новин – свіжим, непередбаченим, інколи сенсаційним. Новини можуть проникати у свідомість людини і впливати на неї.

Щоб глядач зрозумів і засвоїв новини, вони мають відповідати певним вимогам. Насамперед бути ясними і легко сприйматися. Новина на телебаченні має бути написана простою, зрозумілою мовою. Вважається, що новина написана добре, якщо глядач може її переказати. Також характерними рисами новини є:

Конфлікт. Подія, в якій порушуються певні табу, яка містить заперечення загальноприйнятих правил, вважається важливою. Події такого типу містять конфлікт між індивідами (наприклад, злочин), групами людей (наприклад, повстання або передвиборна кампанія), націями (війна), а також між людьми і природними стихіями (природні катастрофи).

• Грандіозність. Чим більше людей задіяно і чим більше коштів залучено, тим більший резонанс матиме подія.

• Дивовижність. Якщо подія незвичайна, вона зацікавить глядачів. Доречною тут буде англійська приказка: «If a dog bites a man, that's not news. If man bites a dog, that's news» («Якщо людину вкусила собака — це не новина, якщо людина вкусила собаку — це новина»).

• Наближеність новин до людей. Телерадіомовники мають зосереджуватися насамперед на новинах із регіону, в якому ведеться мовлення.

• Залучення думок авторитетних людей.

• Своєчасність. Телебачення і радіо мають справу з останніми новинами.

• Значущість, важливість. Про подію чи проблему варто говорити, якщо вона матиме вплив на аудиторію.

Перед тим, як писати про новину, журналіст має поставити собі такі запитання:

— Якою є цільова аудиторія цієї новини?

— Яка інформація потрібна глядачам, щоб вони змогли зробити власні висновки (наприклад, якщо йдеться про зміни до закону, то чи зможе телеглядач з повідомлення зрозуміти, як вплинуть на його життя ці зміни).

Дослідники і теоретики масової комунікації розглядають новини як наратив, що характеризується наявністю головних і другорядних діючих осіб, «героїв» і «лиходіїв», де послідовно розвивається дія, що має початок, середину і фінал. Уся ця дія відбувається за драматургією телевізійної журналістики, де є сюжетна лінія, що привертає увагу аудиторії.

Новини мають бути своєчасними і задовольняти потребу глядачів у свіжій інформації про поточні події. Оперативність при подачі новин на телебаченні є його визначальною рисою. Новини мають бути точними. Журналіст має перевіряти кожен факт і кожне твердження, ім'я, дату, адресу, що використовуються в його матеріалі. Зокрема використання цифрових даних у новині вимагає від журналіста точності та уваги. Посилаючись на цифри, журналіст має з'ясувати:

• Звідки взялися дані? Хто провів дослідження і отримав такі цифри? Навіть якщо джерело інформації авторитетне, у журналіста можуть виникнути додаткові запитання, наприклад, до досліджень щодо впливу паління на здоров'я людини, якщо він дізнається, що їх провели фахівці з тютюнових компаній.

• Чи є дані об'єктивними? їх мають перевіряти незалежні експерти. Якщо така перевірка є, то журналіст може розраховувати на те, що дані достовірні.

• Яким чином зібрані дані? Це запитання особливо важливе, якщо дані не перевірені незалежними експертами. Наприклад, якщо дані здобуті шляхом опитування населення, то журналіст має дізнатися, за яким методом обиралися респонденти.

• Обережно ставитися до цифр, використаних без контексту. Інколи цікаві дані можуть набувати іншого значення залежно від контексту. Ще однією вимогою до новин є те, що вони мають бути об'єктивними – базуватися на фактичному викладі матеріалу.

Новини мають бути збалансованими. Це забезпечується їхньою повнотою, врівноваженістю і правильним співвідношенням фактів, логічних акцентів та оцінок. Збалансованість новин базується на плюралізмі: множинності точок зору, позицій, поглядів.

Новини мають бути лаконічними – викладеними просто і стисло. Помилкою, особливо молодих репортерів, є їх намагання викласти но­вини якомога повніше за допомогою наведення другорядних деталей, які не містять важливої інформації і лише затьмарюють головну думку. Крім того, зайві деталі ускладнюють сприймання тексту новини.

Новини мають бути суспільно значущими, становити інтерес для широкого кола глядацької аудиторії.

Новини мають задовольняти людський інтерес. Кожну людину ці­кавлять інші люди. Let people tell the story. Найліпший шлях зробити випуски новин цікавими — розповідати про випадки та ситуації, в яких опиняються люди. Переважно розповіді такого характеру слід ставити в кінець випуску (такі новини інколи називають «green package») – вони захоплюють і розважають глядача після серйозного політико-економічного змісту попередніх новин.

Читайте також:

1. I визначення впливу окремих факторів
2. II. Визначення мети запровадження конкретної ВЕЗ з ураху­ванням її виду.
3. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
4. Ocнoвнi визначення здоров'я
5. Алгебраїчний спосіб визначення точки беззбитковості
6. АЛЬТЕРНАТИВНІ ПІДХОДИ ДО ВИДІЛЕННЯ МЕТОДІВ УПРАВЛІННЯ
7. Аналіз службового призначення деталей та конструктивних елементів обладнання харчових виробництві, визначення технічних вимог і норм точності при їх виготовленні
8. Аналіз стратегічних альтернатив та визначення оптимальної стратегії формування фінансових ресурсів
9. Аналіз ступеня вільності механізму. Наведемо визначення механізму, враховуючи нові поняття.
10. Балансова теорія визначення статі. Диференціація статі і роль гормонів у цьому процесі.
11. Безстатеве розмноження, його визначення та загальна характеристика. Спори — клітини безстатевого розмноження, способи утворення і типи спор.
12. Біостратиграфічні методи визначення віку порід

Переглядів: 1137