• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Законодавчо-нормативна база державної системи стандартизації.

Рисунок 1 – Структура органів та служб Держспоживстандарту України

У сфері стандартизації Держспоживстандарт виконує такі ос­новні функції:

- забезпечує реалізацію державної політики у сфері стандар­тизації;

- вживає заходів щодо гармонізації розроблюваних національ­них стандартів з відповідними міжнародними (регіональними) стан­дартами;

- бере участь у розробленні і узгодженні технічних регламен­тів та інших нормативно-правових актів з питань стандартизації;

- встановлює правила розроблення, схвалення, прийняття, перегляду, зміни та втрати чинності національних стандартів, їх по­значення, класифікацію та іншими ознаками, кодування та реєст­рацію;

- співпрацює з міжнародними організаціями з стандартизації та вживає заходи щодо виконання відповідних зобов'язань;

- формує програму робіт з стандартизації та координує її реа­лізацію;

- приймає.рішення щодо створення та припинення діяльності технічних комітетів стандартизації, визначає їх повноваження та порядок створення;

- організовує створення і ведення національного фонду норма­тивних документів та національного центру міжнародної інформа­ційної мережі Світової організації торгівлі ISONET WTO, а також організовує надання інформаційних послуг з питань стандартизації.

Організаційна структура включає Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики (Держспоживстандарт України), науково-дослідні інститути (НДІ) і територіальні органи (ЦСМС) системи Держспоживстандарту України, підрозділи (служби) стандартизації органів державної влади, а також головні й базові організації з проблем стандартизації та технічні комітети в галузях промисловості (рис. 1).

У структурі Держспоживстандарту України нараховується 35 центрів метрології та сертифікації з яких 26 обласних серед них і Білоцерківський центр стандартизації, метрології та сертифікації.

Правові та організаційні засади стандартизації в Україні встанов­лює Закон України "Про стандартизацію" (№ 2408-1 II від 17 трав­ня 2001 p.). Він спрямований на забезпечення єдиної технічної політики у цій сфері.

Згідно з цим законом "метою стандартизації в Україні є забез­печення безпеки для життя та здоров'я людини, тварин, рослин, а також майна та охорони довкілля, створення умов для раціо­нального використання всіх видів національних ресурсів та відпо­відності об'єктів стандартизації своєму призначенню, сприяння усуненню технічних бар'єрів у торгівлі". Організацію робіт із стан­дартизації покладено на центральний орган виконавчої влади у сфері стандартизації, раду стандартизації, технічні комітети стан­дартизації та інші суб'єкти, що займаються стандартизацією.

В Україні сформована законодавча база, яка містить різні аспекти створення та застосування нормативних документів стандартизації, сертифікації, якості та безпечності продукції і послуг тощо. Передусім, роботи по стандартизації регламентуються такими декретами: "Про стандартизацію і сертифікацію", "Про державний нагляд за до­держанням стандартів, норм і правил та відповідальність за їх порушення" та законами України: "Про акредитацію органів з оцінки відповідності", "Про підтвердження відповідності", "Про вилучення, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції"," Про метрологію та метрологічну діяльність", "Про захист прав споживачів", "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", "Про пестициди і агрохімікати", "Про якість і безпечність харчових продуктів і продовольчої сировини", "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про ветеринарну медицину", "Про лікарські засоби", "Про основи містобудування", "Про зовнішньоекономічну діяльність", "Про енергозбереження", "Про туризм", "Про електроенергетику", "Про охорону праці", "Водний кодекс України" та інші.

Читайте також:

1. I. Органи і системи, що забезпечують функцію виділення
2. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
3. II. Анатомічний склад лімфатичної системи
4. IV. Розподіл нервової системи
5. IV. Система зв’язків всередині центральної нервової системи
6. IV. Філогенез кровоносної системи
7. POS-системи
8. VI. Філогенез нервової системи
9. Автокореляційна характеристика системи
10. АВТОМАТИЗОВАНІ СИСТЕМИ ДИСПЕТЧЕРСЬКОГО УПРАВЛІННЯ
11. АВТОМАТИЗОВАНІ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ДОРОЖНІМ РУХОМ
12. Автоматизовані форми та системи обліку.

Переглядів: 3539